Його представники
Трансляція щорічного навчання С/І з президентом Баллардом, 2022 р.
П’ятниця, 21 січня 2022 р.
Одного разу я стояв у черзі в аеропорту за юдейським рабином. Перед ним стояв чоловік з мексиканським паспортом, який подорожував з маленькою дочкою. А перед тим чоловіком стояв американець, одягнутий у футболку і кепку з символікою його улюбленої спортивної команди. Я почав розмірковувати, з ким з цих трьох чоловіків у мене найбільше спільного. Спочатку я подумав про американця. Мабуть у дитинстві у нас було багато спільного, і, вірогідно, ми обидва надто багато часу приділяємо роздумам про свої улюблені команди. Потім я подумав про другого чоловіка в черзі. Оскільки я люблю Мексику, неважко припустити, що нам можуть подобатися однакові страви і однакові музичні ансамблі, які виконують маріачі. Більше того, я відчув з ним зв’язок, спостерігаючи за його стосунками з донькою, і подумав про те, що є батьком своїх шести дочок. І, нарешті, я подумав про рабина. Більшість людей, які могли нас бачити у черзі, подумали б, що у нас небагато спільного. Однак і у нього, і в мене є бажання присвятити своє життя служінню Богові, вивчати Його Слово і навчати Слову та намагатися бути слухняним Його заповідям.
Усе ще розмірковуючи над своїм запитанням, я сів у літак, узяв аркуш паперу і почав писати. Я почав з простих слів: “Я є …” Потім я написав усе, що спало мені на думку. Я є дитям Бога, учнем Ісуса Христа, чоловіком. Я записував характерні ознаки, спорідненість з іншими людьми, церковні покликання і яку роботу виконував. Я також писав про свої уподобання, наприклад: “Я є шанувальником музики Мотаун і люблю сир раклет”. Я закінчив тим, що написав майже 300 відповідей на запитання “хто я?” Потім я розмістив свої відповіді в порядку: починаючи з найважливіших, які визначають, на чому зосереджене моє життя і чому я віддаю перевагу. Наприклад, оскільки я і дідусь і не дуже вправний гравець у гольф, той факт, що я розмістив свою роль дідуся у верхній частині переліку, а свій запал до гри у гольф на нижчих позиціях, нагадує мені, чому я маю приділяти час і енергію та що обирати, якщо коли-небудь виникне конфлікт у виконанні тих ролей.
Трохи пізніше я зміг краще зрозуміти, чому той випадок мав для мене таке значення, коли прочитав, що сказав президент Генрі Б. Айрінг: “Те, як ви відповісте на запитання: “Хто я?” визначатиме майже все” 1 .
Нещодавно я розмірковував над цим запитанням і думав про наших студентів. Я взяв ще один аркуш паперу і почав писати. Цього разу я почав з простих слів: “Наші студенти—це …”
Я впевнений, що наші студенти відповідають тому, що про них казали пророки. Вони є улюбленими дітьми небесних батьків, які вирішили жити за планом Батька і подолати супротивника своєю вірою в Агнця Божого та силою свідчення 2 . За словами Президента Нельсона, Господь зберігав їх, щоб вони прийшли на землю “в цей найбільш вирішальний в історії світу час” 3 . Він обрав їх, щоб “допомогти підготувати людей цього світу до … тисячолітнього правління [Спасителя]” 4 . “[Вони] є надією Ізраїля, “діт[ьми] обіцяного дня! ” [”Hope of Israel, Hymns, no. 259].”! 5
Вони—“прагн[уть] того, що від Духа.; … із заповзяттям навча[ються] євангелії і хоч[уть], щоб викладання було простим і ясним. … Вони не сумніваються; вони досліджують, шукають істину.
[Вони] прагнуть … віри … [і] хочуть бути спроможними самим діяти за вірою” 6 .
Правда і те, що дехто забув, що за своєю сутністю вони є Божими дітьми, або хтось надто зосередився на мирських або менш важливих другорядних якостях. Сатана—великий крадій особистості. Його обман змусив деяких заплутатися або відволікатися на неспокійний і постійно мінливий світ, який висміює віру та чеснотність, у якому інформація присутня повсюди, а мудрість важко знайти—це день, у який, згідно з пророцтвом, люди “завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди” 7 ; це світ, який “називає зло добром, а добро—злом” 8 , де багато людей “йд[уть] у світлі свого вогню і в іскрах, що [вони] запалили” 9 , у той же час відкидаючи Світло для світу 10 .
Втім ми знаємо ще одну істину про наших підлітків і дорослу молодь. Спаситель сказав:
“Ви є діти пророків; і ви з дому Ізраїля; … в твоєму сімені всі коліна землі будуть благословенні.
Батько поставив Мене для вас спочатку і послав Мене благословити вас, відвертаючи кожного з вас від ваших беззаконь; і це через те, що ви—діти завіту” 11
Господь пообіцяв, що Він простягне свою руку до них не для того, щоб спасти їх у їхніх гріхах, але щоб спасти від їхніх гріхів 12 . Ось чому так важливо, щоб ми допомагали своїм студентам пізнавати Небесного Батька та Ісуса Христа і мати правильне розуміння Батькового вічного плану та Спасителевого істинного вчення. Їм необхідно знати, ким вони є і що Господь від них очікує 13 та як вони цього мають досягати.
Я вважаю, що наша допомога студентам дізнатися про все це великою мірою залежить від того, чи ми самі знаємо, ким є як люди, які навчають, служать і надають підтримку в семінаріях та інститутах. Ця думка спонукала мене створити третій і останній перелік. Я взяв ще один аркуш паперу і сторінка за сторінкою записував якості та вміння, які я ціную і якими захоплююся в кожному з вас. Поки я писав, то у мене виникла важлива думка. Я вважаю, що найбільш важлива відповідь на запитання про те, ким ми є, полягає в тому, що нас просять бути представниками Ісуса Христа 14 .
Фокус наших зусиль—допомагати підліткам і дорослій молоді розуміти Ісуса Христа і покладатися на Нього та на Його викупительну жертву. Ми дивимося на Нього як на взірець і покладаємося на Його благодать, виконуючи Його волю. Попри особисті труднощі й невдачі ми живемо з надією та оптимізмом. Оскільки ми постійно каємося, то відчули Його любов і милість, і ми передаємо ту милість іншим, коли навчаємо зі зміненим і вдячним серцем. Ми часто про Нього говоримо, свідчимо про Нього, радіємо Його доброті та величі й допомагаємо іншим знати, “до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” 15 . Ми намагаємося кожного дня бути Його представниками.
Будучи молодим місіонером, я засвоїв важливість цієї ідеї, коли ми з напарником проповідували від одного будинку до іншого, стукаючи у двері. В одному домі я почав так: “Привіт! Ми є представниками Ісуса Христа”. Перш ніж я зміг щось сказати далі, чоловік мене перебив словами: “Ні, це не так. Ви навіть не знаєте, що це означає”. Він пояснив, що представник—це людина, яка виступає на місці іншої людини, яка каже і робить те, що та інша людина сказала б і зробила б, якби була там сама. Він у кінці сказав: “Якщо ви Його представники, тоді ви повинні сказати мені, що Він сказав би мені, якби зараз тут був особисто”. Я уважно слухав, а потім погодився з цим чоловіком, що його пояснення того, ким є представник, правильне. Потім я подякував йому і запитав, з огляду на таке пояснення, чи можу я почати ще раз. Потім я сказав: “Добрий ранок. Це старійшина Аранда, а мене звуть старійшина Уебб. Ми є представниками Ісуса Христа і ми прийшли, щоб поділитися з вами Його посланням”.
Кожному з нас дано священну довіру. Коли ми молимося чи завершуємо навчання і свідчення в Його ім’я, ми заявляємо, що все сказане представляє Його думку і волю. Аби бути гідними цієї довіри, ми повинні мати глибоку любов до Його євангелії та розуміти її і бути готовими сплатити ціну, аби дійсно знати Писання і доктрину, якої вони навчають. Оскільки ми розуміємо, що слово Бога має “сильніший вплив”, ніж будь-що інше 16 , і що воно дійсно має відповіді на життєві запитання, то Писання є головним джерелом наведення прикладів нашим студентам. Продовжуючи застосовувати інноваційні методи навчання з метою залучення більшої кількості студентів, ми повинні залишатися глибоко вкоріненими в Писання.
Не менш важливо привернути розум і серце до обраних Господніх служителів—у першу чергу до нинішніх членів Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів— і ніколи не виправдовуватися через те, чого вони навчають, намагаючись по-своєму їх пояснювати або суперечити їм, спираючись на власну “філософію, незалежно від того, звідки вона походить, або якою приємною чи раціональною вона вам не здавалася б” 17 . У світі, де є стільки спокусливих голосів та різних пояснень мети життя, неймовірним благословенням є можливість знати думку Бога через Його сучасного пророка. Якщо ми узгоджуємо своє викладання, свої прихильності та пріоритети з Господом і Його пророком, то будемо стояти на міцному фундаменті і, подібно до гілок справжньої виноградної лози, ми матимемо силу принести багато плодів 18 .
Іноді здаватиметься, що неможливо одночасно навчати істині й виявляти любов. Це тому, що і те й інше має підробки, які можуть збити нас з пантелику. Вам може здаватися, що ви на передовій, намагаючись відповідати на важкі й складні питання, і що, сказавши правду, ви можете когось образити. Аби відповідати з любов’ю, так, щоб це дійсно допомогло, ми повинні виявляти віру в Ісуса Христа і в те, що Він скеровує Свою Церкву через тих, кого Він висвятив бути її керівниками. Ми повинні молитися і допомагати студентам та заохочувати їх звертатися до Небесного Батька зі своїми запитаннями та сумнівами. Ісус Христос є світлом для тих, хто перебуває в сум’ятті й темряві. Він—досконалий приклад того, як навчати послуху з ясністю, і в той же час він є бальзамом ґілеадським для тих, хто страждає від наслідків власних помилок. Він—досконалий приклад того, якими ми намагаємося стати у якості вчителів, які навчають істині з любов’ю.
Одна з причин того, чому так важливо, аби ми відображали любов Спасителя 19 —це спротив, з яким стикаються наші студенти. Нещодавнє довготривале дослідження молоді святих останніх днів показало, що ті, хто намагається зберегти віру та залишатися активними в Церкві, зазвичай стикаються з однією або кількома з трьох конкретних проблем:
-
Вони відчувають, що їх засуджують через те, що у них змінилися обставини, наприклад: через розлучення батьків або через те, що один з членів сім’ї залишив Церкву.
-
Вони мають відчуття провини і розпачу через скоєні помилки.
-
Або вони не вірять в те, що мали духовний досвід 20 .
Якщо ми намагаємося любити, як Спаситель, то зможемо допомогти нашим студентам орієнтуватися в кожній із цих ситуацій.
Як ви допоможете молодій людині, яка відчуває, що її засуджують? 21 Це може початися з розуміння того, що важливі зміни в стосунках і обставинах можуть викликати особистісну кризу, змушуючи студентів ставити під питання, ким вони є і як вони вписуються в навколишній світ. У такі моменти ви можете допомогти їм пам’ятати про їхні незмінні стосунки з Небесним Батьком. Я знаю молоду жінку, самооцінка якої основувалася на обставинах і на тому, що про неї думали інші. Вона почувалася розгубленою, не знаючи, ким насправді є. Вона почала молитися про допомогу. Одного дня вона отримала чітке відчуття, що якщо дійсно хоче знати, ким вона є, то їй слід спочатку пізнати Небесного Батька і Спасителя. Ця думка змусила її розпочати дослідження. Вона почала вивчати Писання, молитися і служити, зосереджуючись на тому, щоб пізнати Господа. З часом Господь почав відкриватися їй. Вона відчула Його любов, утішення і розуміння. Коли вона пізнала Небесного Батька, то пізнала й себе та зрозуміла свої стосунки з Ним. Вона дізналася про свою божественну сутність і цінність як дитини Бога. Таке розуміння сповнило її світлом і радістю.
Ви можете допомагати своїм студентам, які мають труднощі, допомагаючи їм зрозуміти, що Небесний Батько їх любить. І ви можете виявляти свою любов, приділяючи їм свій час, виявляючи співчуття і бажання вислухати. Ви можете просити Небесного Батька допомогти вам побачити їхню індивідуальність і розпізнати їхні унікальні труднощі, можливості й потреби. Коли в них виникають питання чи труднощі стосовно свідчення, ви можете допомагати почуватися в безпеці й знати, що вони можуть звернутися до вас і до Господа.
Як ми допомагаємо тим, хто бореться з почуттям вини і розпачу через скоєні помилки? Подібно до Спасителя, ми не відмовляємося від них. Ми з повагою ставимося до їхніх спроб робити те, що правильно у цьому складному світі. Ми навчаємо їх, що гідність—це не бездоганність 22 . Ми допомагаємо їм залишатися на шляху завітів, коли свідчимо про радість покаяння; допомагаємо зрозуміти, що покаянню відводиться головне місце в плані Небесного Батька. Ми допомагаємо їм знати, що Він завжди любить їх і готовий прийти на допомогу.
Мені подобається урок, викладений в Мойсей 4, який усі ми минулого тижня вивчали. Після того як Адам і Єва провинилися, їхні очі відкрилися і вони зрозуміли, що нагі. У своїй першій спробі прикрити наготу вони зшили фіґове листя. Коли вони почули голос Господа в саду, то вирішили “схо[ватися] … від присутності Господа Бога серед дерев саду (Mойсей 4:14)”. Цікаво зазначити, хто саме сказав їм сховатися від Бога. Зараз ми не будемо на цьому зосереджуватися, але як це відбувалося? Чи можете ви уявити нашого Небесного Батька, Який прокладає Свій шлях через незчисленні створіння, знаходить Сонячну систему, цю планету і той сад і не може знайти Адама і Єву між деревами? У ту мить Господь ставить їм запитання: “Де ходиш ти?” (Мойсей 4:15). Або, як у Старому Завіті: “Де ти?” (Буття 3:9) Чи вважаєте ви, що Він справді не знав? Тоді навіщо ж Він запитував? Можливо, суть була такою: тепер, коли ви згрішили, куди ви підете? Чи будете ви ховатися від Мене, або прийдете до Мене і Я дам вам, чим прикритися? Слово спокута в перекладі з гебрейської звучить як kippur, що означає “покривати” 23 . Наш Небесний Батько має щось набагато краще за фіґове листя, щоб прикрити наші гріхи. Але супротивник нашіптує брехню, аби викликати в нас бажання заховатися від Бога. Він намагається переконати, що Бог не любить нас і що Він не простить нас, бо нам треба було бути розсудливішими або тому, що гріхи надто тяжкі.
Одного разу я запросив молоду жінку піти до храму разом з групою молоді. Вона відповіла, що не є гідною відвідування храму. Я сказав їй, що ми лише походимо по храмовій ділянці і що мені хотілося б, аби й вона пішла з нами. Вона відповіла: “Не тепер. Я не хочу, щоб Бог мене помічав зараз”. Коли ми припускаємося помилок, то часто не хочемо молитися, читати Писання або ходити до церкви. Можливо, ми сподіваємося, що Бог нас не помітить.
Будь ласка, допоможіть вашим студентам зрозуміти, що коли вони помиляються, то можуть отримати прощення і спокій, спрямувавши свій шлях до відкритих, сповнених любові обіймів милостивого Небесного Батька, Який підготував шлях для їхнього викуплення. Він підготував шлях для нашого викуплення.
Як ви допоможете студентці, якій здається, що вона не мала духовного досвіду? Іноді молоді люди чують історії, які здаються дивовижними, і вони забувають, що Святий Дух також спілкується з ними у безліч простих способів, наприклад, коли у них виникло натхненне запитання або коли вони читають Писання і відчувають бажання щось підкреслити. Давайте допоможемо їм дізнаватися, як Господь спілкується з кожним особисто, і не навіювати думку, що спосіб, у який Господь спілкується з нами, це єдиний спосіб, у який Він може спілкуватися з ними. Будьмо обережні, щоб не вказувати нашим студентам, коли вони відчувають Святого Духа. Лише тому, що ми можемо відчувати Духа як учителі, не обов’язково означає, що кожен студент відчуває те саме в ту саму мить. Важливо також розуміти, що тим, хто відчуває тривожність і депресію, може бути важко отримати такий самий досвід. Але ментальні хвороби не є обмеженням для Господа. Він знає і розуміє цих людей і може знайти способи передати їм Свою любов та дати скерування. Ніщо так не допоможе їм, як спроможність навчитися отримувати особисте одкровення і діяти за ним.
Я нещодавно чув історію про юнака, який навчався в престижному університеті на сході Сполучених Штатів. Він узяв дуже складний курс логіки. Оскільки він хотів мати хорошу оцінку, то вирішив найняти репетитора. Він мав можливість найняти людину, яка була асистентом викладача і яка навіть викладала в тому ж університеті. Репетитор дуже йому допоміг, але юнак дуже переживав за оцінку на екзамені. Професор сказав студентам, що тест буде дуже складний, тож він дозволяє їм взяти один аркуш паперу і помістити на ньому все, що, як вони вважають, буде їм потрібно. Студенти почали писати якомога меншим шрифтом, щоб за допомогою лупи записати і прочитати те, що їм може допомогти під час тесту. Коли настав день екзамену, юнак увійшов до аудиторії. Біля нього був його репетитор. Професор запитав, що вони роблять, а юнак вийняв чистий аркуш паперу й поклав його на підлогу. Потім репетитор став на аркуш паперу. Юнак пояснив: “Ви сказали, що я можу помістити на цьому аркуші паперу все, що заманеться. Тож я хочу, щоб на ньому був мій репетитор”. Юнаку дозволили здавати тест з допомогою його репетитора, який був поруч і пошепки диктував відповіді на вухо.
Чому ми, члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, яким було дано дар Святого Духа, маємо проходити через життєві тести без допомоги, яка доступна всім нам? Дякую вам за те, що намагаєтеся бути гідними Святого Духа в усіх аспектах вашого життя і прагнете Його впливу в усьому, що робите.
Я молюся, щоб наші підлітки та доросла молодь пізнавали Небесного Батька і завдяки знанню про те, Ким Він є, вони зрозуміли, ким насправді є вони. Завдяки Його силі прощати, вони можуть бути чисті. Завдяки Його силі зцілювати, вони можуть зцілитися. І завдяки Його силі вдосконалювати, вони можуть стати, як Він. Як представники Ісуса Христа, які навчають Його доктрині та діляться Його любов’ю, ви зможете допомагати студентам розпізнавати їхню вічну сутність. Це не означає, що ви завжди будете досконалими. Від вас цього не вимагається. Коли ви будете прагнути навчати відновленій євангелії, зосереджуючись на Ісусі Христі, думаючи про своїх студентів та основуючись на слові Божому, Святий Дух наповнить ваше навчання життям, значимістю і свідченням про істинність євангелії. Я свідчу, що ви, ваші сім’ї і ваші студенти є дітьми обіцяння, надією Ізраїля та улюбленими Богом. В ім’я Ісуса Христа, амінь.