Групове обговорення
Трансляція щорічного навчання С/І з президентом Баллардом, 2022 р.&
П’ятниця, 21 січня 2022 р.
Сестра Беккі Скотт: Ласкаво просимо на наші збори семінарій та інститутів. Як ви бачите, сьогодні ми всі соціально дистанційовані, тож продовжимо і знімемо маски. Чудово бачити сьогодні кожного з вас, і ми вдячні за участь кожного. Я хочу нагадати, що завдяки технологіям ми сьогодні зустрічаємося з учасниками С/І з кожної території по всьому світу. Раді вас всіх вітати і дякуємо за вашу участь сьогодні. Адаме, ви можете розповісти нам трохи детальніше про наше сьогоднішнє обговорення?
Брат Адам Сміт: Так, із задоволенням. Спочатку дозвольте мені сказати, як ми вдячні за можливість сьогодні бути з кожним з вас. Ми любимо і цінуємо кожного вчителя, координатора, помічника адміністратора, місіонера та адміністратора С/І в усьому світі. Ви робите так багато добра і благословляєте так багато людей. Дякую. Ми знаємо, що у серці кожного з вас горить любов до мети семінарій та інститутів. Ви хочете допомогти кожному підлітку та молодій дорослій людині зрозуміти їхнього Небесного Батька та Ісуса Христа і покладатися на Них, щоб краще пізнати та полюбити Їх і відданіше наслідувати Їх. Ви любите цю мету, тому що любите своїх студентів, а особливо тому, що любите свого Спасителя. Упродовж багатьох-багатьох років С/І успішно допомагали кожному студенту краще пізнати Ісуса Христа. Однак ми усвідомлюємо, що в нашому сучасному світі є нагальна потреба зібрати ще більше підлітків та дорослої молоді, щоб вони йшли до Ісуса Христа, і ми хочемо зробити це, створюючи умови, щоб набути досвід навернення, відчути потрібність і приналежність. Ми знаємо, що цей навчальний досвід набуватиметься, коли ми будемо глибоко зосереджуватися на потребах наших студентів, оскільки в кожному навчальному досвіді ми зосереджуємося на Ісусі Христі, Його відновленій євангелії та Його спокутній місії. І коли, навчаючи доктрини Христа, ми зосереджуємо своє навчання на вивченні Святих Писань і слів живих пророків. Ми знаємо, що, роблячи це, ми будемо запрошувати Святого Духа виконувати ту роль, яку може виконувати лише Він, щоб допомогти цим молодим людям стати наверненими до Господа, залишатися на шляху Його завітів, розпізнавати між істиною і помилкою, та бути безпечно зібраними до Спасителя Ісуса Христа й повернутися до Небесного Батька.
Ресурси, які ми збираємося представити вам сьогодні, призначені для того, щоб визначити, що означає допомогти студентам набути досвід навернення, відчути потрібність і приналежність. І щоб описати, основуючись на принципах, деякі навички та підходи, які вчитель міг би застосувати, щоб допомогти студентам. Ми також створили деякі навчальні матеріали як моделі та запрошуємо запроваджувати їх і користуватися ними. І ми також хочемо краще оцінити наш вплив на життя студентів, щоб ми могли бачити, що у нас справді виходить добре, аби ми могли продовжувати розвивати це, а також визначити можливості для кращого задоволення потреб студентів. Ми сподіваємося, що до кінця нашої зустрічі сьогодні ви зрозумієте, що це за ресурси, й будете у захваті від них й відчуєте яскраву надію, щоб рухатися вперед, упроваджуючи та застосовуючи їх заради знову ж таки нашої єдиної мети—допомогти кожному студенту пізнати Ісуса Христа. Тому ми сьогодні тут разом. Дякую, сестро Скотт.
Сестра Скотт: Дякую. Ми вдячні за те, що всі ви тут сьогодні. Рушаймо далі й почнімо з нашого першого запитання. Сестра Джессіка Брендон, з нашої Західної Північноамериканської території, має сьогодні до нас запитання. Сестро Брендон, прошу вас.
Сестра Джессіка Брендон: Дякую. Під час розгляду цих навчальних документів виникає запитання: чи існує якийсь визначений порядок в тому, як нам слід зосереджуватися на цих навичках і на чому саме слід зосереджуватися? Чи є тут якась послідовність взагалі?
Сестра Лорі Ньюболд: Джессіко, дуже дякуємо вам за це запитання. Думаю, що коротка відповідь—ні. Але роздумуючи над тим, в якому порядку рухатися в цьому, я б спершу сказала, і я так вважаю, що завжди перш за все слід починати з віри в Спасителя Ісуса Христа, щоб знати, як Він може допомогти вам у дотриманні якогось принципу або застосуванні якогось підходу, який ви зрештою виберете. І те, що ви виберете за допомогою інструментів оцінювання, які ми надали, дуже допомагатиме вам визначати, якого досвіду набувають ваші студенти.
Сестра Брендон: Чудово. Дякую.
Брат Чед Вілкінсон: Я міг би додати ще одне. Дуже дякую, сестро Брендон. Не ускладнюйте це, не аналізуйте надмірно. Це—інструменти, щоб допомагати вам, це навички, які допомагатимуть вам. Думаючи над вашим запитанням, я згадав усім вам відомий вірш із 48-го розділу книги Алми. У вірші 17-му Мормон вставляє своє зауваження. Він каже: “Істинно, істинно я кажу вам, якби всі люди були, і є, і будуть колись такими, як Мороній, знайте, навіть самі сили пекла було б зруйновано назавжди; так, диявол ніколи вже не мав би сили над серцями дітей людських”.
То що ж змусило Мормона вставити це? І я думаю, що один із багатьох принципів, про які ми могли б говорити, такий: він витратив деякий час на те, щоб зробити слабкі міста сильними. Тому він зосередився на слабких місцях і зробив їх сильними. Отже, потрібні ваша самооцінка, спостереження керівників або тих, кого ви попросили допомогти, однолітків. А також ваші опитування студентів. Ви можете почати, визначаючи, які можуть бути слабкі місця, і, можливо, почати з них.
Сестра Брендон: Я хотіла б додати лише одну думку до сказаного сестрою Ньюболд. Я думаю, зміна може налякати, і я думаю, страшно давати групі молоді та дорослої молоді можливість оцінювати себе й гадати, які ж відгуки ви отримаєте. Я вважаю, що мені впродовж багатьох років допомагало усвідомлення того, що кожен представник цієї молоді є дорогоцінною дитиною Небесного Батька. І якщо ми зосередимося на цьому, і замість страху й природного для людини переживання, як її сприймуть, зосередимося на тому, що наш Небесний Батько дуже любить кожного з них і що частина нашого покликання чи нашої роботи—допомогти їм самостійно пізнати свого Спасителя. Я вважаю, це допомагає. І я просто хотіла сказати, як важливо зосереджуватися на встановленні індивідуальних стосунків з нашими студентами, щоб ми могли допомогти їм досягти цієї мети.
Брат Сміт: Дякую, Джессіко. Я думаю, що в усіх цих ресурсах ми справді намагалися зосередитися, спростити та уніфікувати, і будувати на тому, чого ми навчилися за багатьох років. Думаю, у цих ресурсах ви побачите основні положення, які є у посібнику Навчання і вивчення євангелії. Ви побачите елементи глибокого вивчення. Ви побачите вплив тих, хто веде нас до того, щоб зосередитися на Спасителі, слухати, спостерігати, розпізнавати, запалювати вогонь у серцях наших студентів. І ми дійсно намагалися спростити це і зосередитися на цьому. І хоч ці ресурси розділені на різні документи, ми сподіваємося, ви будете дивитися на них як на одне ціле. І це те, що наша робота полягає в тому, щоб допомогти студенту краще пізнати Спасителя. Ми не можемо це зробити без допомоги Святого Духа.
Перший спосіб запросити Святого Духа—це любити своїх студентів, зосереджуватися на Ісусі Христі та покладатися на цінність Божого слова. Ми знаємо, що Небесний Батько турбується про нас і прагне допомогти нам, оскільки ми намагаємося допомогти Йому допомогти їм. Ми знаємо, що коли ми звертаємося до Небесного Батька у молитві, оцінюючи себе, коли ми запитуємо наших студентів, що їм потрібно висловити через це оцінювання, і коли ми просимо керівника або колегу прийти і надати нам більше інформації,—усе це для того, щоб запросити одкровення, щоб ми могли допомогти молодій людині пізнати Ісуса Христа.
Сестра Скотт: Сестро Сара Бредлі, яка сьогодні з нами з території Солт-Лейк, шт. Юта, чи не могли б ви поділитися з нами вашим досвідом?
Сестра Сара Бредлі: Так, із задоволенням. Тож особисто скориставшись цими ресурсами, я справді була вражена, наскільки в них все просто викладено та наскільки вони добре продумані. Процес для мене дійсно був простим. Я просто почала з інструментів оцінки. Я використовувала самооцінку та оцінку студентів, а мої керівники допомагали. І ми оцінили, де я знаходжуся. Потім я разом зі своїм керівником визначила, на чому я хочу зосередитися, беручи до уваги мою оцінку та оцінки моїх студентів того, де я перебуваю. І потім я туди націлилась. Я перейшла до нового посібника Навчання і вивчення євангелії, перейшла до ресурсу з розвитку навичок вчителя. І це просто привело мене туди, на чому я хотіла зосередитися. Я читала і вивчала це, а потім повернулася до свого класу, і я справді просто спробувала застосувати цю практику кількома способами, адже так? І, сподіваюся, я лише збільшую здатність своїх студентів набути досвід навернення, відчути потрібність і приналежність. А потім було так чудово повернутися і знову провести оцінювання, щоб визначити свій прогрес та побачити, чи щось змінилося. І ви дійсно знову починаєте використовувати цей інструмент оцінювання, щоб знати, куди рухатися далі. А потім поверніться до ресурсів, які допоможуть вам продовжувати вдосконалюватись та розвиватися.
Брат Гарі Лоуелл:У мене є запитання: що б ви запропонували тому, хто вагається у використанні цих інструментів, особливо коли нам може бути важко виявляти слабкі місця і позбуватися їх? І при цьому, чи буде якась професійна чи адміністративна відповідальність за часте проведення цих опитувань?
Сестра Ньюболд: Чи можна мені сказати дещо з цього приводу? І я хочу сказати це делікатно, але з досвіду також знаю, що іноді ми відчуваємо великий страх через те, що хтось є у класі, коли ми робимо помилки. Тож іноді саме це природне людське переживання охоплює нас, коли ми боїмося чиєїсь критики. Бо я віддаю своє серце і душу цим юнакам і дівчатам, яких я так люблю. Тому важко увійти і сказати: “Лорі, ти маєш краще змінити своє серце”.
І я не думаю, що ми часто говоримо про це, вдаючись до якогось мірила. Я думаю, що ми насправді говоримо: давайте й далі працювати над створенням культури віри в Спасителя Ісуса Христа, щоб ми могли змінитися і щоб ми могли зростати. Ось це я й сказала б комусь. Ці інструменти стосуються зростання. Зростання відбувається через покаяння. Покаяння—це зміни. І воно можливе лише завдяки Спасителю. І ось я думаю, якби ми могли побачити, знаєте, той день, який я бачу, коли кожен вчитель скаже комусь: “Ти можеш прийти і поспостерігати за мною? Ці студенти заслуговують найкращого, що я можу дати, і я знаю, що не можу достукатися до декого з них. Ти можеш мені допомогти?”
Брат Берт Вімпі: Дозвольте мені додати дещо також. Можливо, я можу згадати також в цій обстановці і наших чудових вчителів колу, тих, хто навчає більшість цієї чудової молоді. Ці інструменти оцінки є ресурсом. Для наших штатних професійних вчителів це є очікуваним. І ми навчимося їх краще використовувати, і ми спробуємо запровадити цю культуру. Для наших вчителів, покликаних у колі, це ресурс, який ви можете використовувати відповідно до своїх потреб і бажань. Будь-що, що, на вашу думку, допоможе вам.
Брат Вілкінсон: Гарі, це чудове запитання, і ми цінуємо все, що ви робите у своєму призначенні, дякуємо вам. Дякую. І ви ставите питання, яке хочуть поставити всі. Про вимірювання: у Писаннях є багато натхненних запитань, але є три, які справді мене дуже благословили. І ви побачите цей елемент вимірювання. Багатий юнак запитав: “Чого мені ще не вистачає?” 1 Це запитання, це вимірювання принесло одкровення від Спасителя. Тепер у нього був вибір: зробити так чи ні. Павло, або Савл, по дорозі в Дамаск запитав: “Господи, що Ти хочеш, щоб я зробив?” 2 Знову ж таки, це вимір. А потім третій випадок, Джозеф Сміт перед першим відвідуванням Моронія просив і шукав прощення своїх гріхів. Але також було запитання: “Яке моє становище перед Господом?” 3 Я думаю, що такі інтроспективні запитання, з допомогою яких ми вимірюємо себе, стосуються не того, щоб хтось оцінив нас настільки, щоб це дозволило нам бути оціненими Небесним Батьком і Спасителем, і зрозуміти, де я є на Їхній погляд. І оскільки ми відкриті для цього, я думаю, що одкровення приходять, і ми стаємо значно кращими, ніж ми були б самі по собі.
Брат Джек Менес: Я слухав коментарі і вдячний за ідею про створення культури вдосконалення і що слід покладатися на Спасителя, хоч ми, вчителі, іноді й відчуваємо занепокоєння, оскільки буваємо приголомшені. Зараз я маю доручення допомагати іншим вчителям вдосконалюватися. І тому одне з того, що я почав цінувати,—це силу Спасителя, яка допомагає нам допомагати іншим вчителям і тим, хто оточує нас, нашим колегам. Зрештою, це допомагає нашим студентам. Оскільки наші вчителі покладаються на Ісуса Христа, вони можуть більше свідчити про Його благодать.
І тому, як було згадано про багатого юнака, мені подобається приклад Спасителя, коли Він каже: “Ось те, що ти повинен робити, і ти вже робиш це, і це чудово”. А потім називає ще одне, над чим він може працювати. Тому іноді одне з того, що ми можемо зробити як адміністратори,—це сказати: “Молодець, я думаю, Господь задоволений усіма добрими справами, які ви робите, а чи можемо ми об’єднатися у нашій вірі в Ісуса Христа, щоб зробити ще щось?” І це іноді може допомогти, бо ми розвиваємо цю нову культуру вдосконалення, це може допомогти уникнути якихось почуттів невідповідності або відчуття, що ми робимо недостатньо або що ми ніколи не будемо достатньо хорошими. Натомість ми можемо поєднати благодать Ісуса Христа з цими зусиллями так, щоб вийшло щось набагато ефективніше. І це потім потрапить у класи, і ми зможемо більше свідчити нашим студентам про силу Ісуса Христа, Який дає нам силу робити те, що надто важко зробити самотужки.
Сестра Скотт: Сестро Соренсон, не могли б ви поділитися з нами своїм запитанням?
Сестра Джеймі Соренсон: Так, звичайно. У нас є цілі, три результати для студентів: відчуття потрібності, приналежності, навернення; п’ять способів допомогти мені як вчителю досягти цих результатів і 25 підходів, які можуть допомогти мені виконати мою роль вчителя. Крім того, я повинна зосереджуватися на Христі, спиратися на Писання та орієнтуватися на студентів. І я використовую три різні оцінювання, щоб це допомогло мені поставити ціль для професійного зростання. Це здається трохи приголомшливим. Це так багато. То що ж має бути у фокусі?
Брат Вімпі: Наша мета—допомогти молоді і дорослій молоді розуміти вчення Ісуса Христа, Його Спокуту і покладатися на них, стати достойними храмових благословень і підготуватися до вічного життя. Це ми й намагаємося робити. І в досягненні цієї мети наша роль—допомагати. Як я можу допомогти? І як я міг помітити, зокрема, серед наших учителів в колах, вони дивляться на всі ці ресурси і кажуть: “Здається, це так багато”. Тож учитель міг би сказати: “Це мета. Як мені її досягнути?” Я радий, що ви запитали. Найкращий спосіб зробити це—допомогти своїм студентам отримати досвід навернення, відчути потрібність і приналежність. “Гаразд, дякую за це, але як мені здобути цей досвід?” Я радий, що ви запитали. Спосіб, як цього досягнути, такий: я хочу, щоб ви любили тих, кого навчаєте, і навчали Духом, і зосереджувалися на Ісусі Христі, і навчали доктрини, і заохочували до старанного навчання. “Добре, але як мені це зробити?” Я радий, що ви запитали. Тому що зараз у нас є ці підходи, ці навички, які допоможуть вам. Але все це знову ж таки повертає нас до мети.
Тому, коли вчителі сідають, відкривають свої Писання та думають про своїх студентів, сподіваюся, що вони не думають про всі ці речі, які приголомшують їх, вони думають: “Як я можу допомогти цим студентам, яких я люблю? Як я можу допомогти їм зрозуміти і покладатися на вчення та спокуту Ісуса Христа, а також отримати право на благословення храму та підготуватися до вічного життя?” І справді, коли ми думаємо про це, ми говоримо про шлях завітів, яким Президент Нельсон попросив нас іти, щоб брати участь у цьому збиранні Ізраїля. І тому, якщо це здається приголомшливим, якщо ви думаєте: “Я не знаю, чи зможу я все це зробити”—просто зосередьтеся на меті.
Брат Джейсон Віллард: Джеймі, я можу додати один уривок з Писань, це слова брата Нефія, мого улюбленого вчителя у Книзі Мормона. У 1 Нефій 6:4 він просто каже: “Бо єдине моє бажання—переконати людей прийти до Бога Авраама, і до Бога Ісака, і до Бога Якова і бути спасенними”. Усе, що робив Нефій,—це допомагав своїм братам і сестрам бути спасенними, довіряти Ісусу Христу так, що це допомогло їм зрештою отримати вічне життя.
Джеймі, щиро дякую, що поставили правильне запитання. Тому що насправді ви забули 7 основних положень, 16 тренінгів наприкінці та весь досвід опанування доктрини, який вони мали пройти на цьому шляху. Тож наступного разу, коли ми поставимо це запитання, ви назвете все, про що вас запитують. Вас просять зробити дуже багато, але, чесно кажучи, це зводиться до одного. Мені подобається, як Спаситель розмовляв з Марією і Мартою, і здається, що ви, Джеймі, нагадуєте Марію, якій Ісус просто каже: “Потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку” 4 . Джеймі, ми вдячні за те, що ви вибрали цю найкращу частку, і кожен із вас, вчителів по всьому світі, вибрали цю найкращу частку, щоб сидіти біля ніг Спасителя і зробити Його центром усього, що ви робите. Тож благословенні ви за ці зусилля.
Брат Сміт: Джеймі, я хотів би поставити вам уточнююче запитання, якщо можна. Брат Вімпі і брат Віллард щойно чудово навчали нас, що слід зосереджуватися на найпотрібнішому—на меті семінарій та інститутів. Але, Джеймі, як ви як вчитель дізнаєтеся, що ця мета осягається в житті ваших студентів?
Сестра Соренсон: Добре. Я не знаю, чи буде ця відповідь корисною, але вона просто прийшла до мене, коли люди пояснювали. Чи бачу я, що вони відчувають потрібність, приналежність і своє навернення, правильно? Ці три речі дійсно вказують нам на мету. Тому з їхніх розмов я бачу, що це відбувається. Я бачу це за межами семінарії. Я бачу це так, коли вони в семінарії роблять нотатки, записують про свій досвід. Це і є ці три речі. Вони ніби й дійсно вказують нам на мету.
Брат Сміт: Дуже дякую. Як ви думаєте, Джеймі, чи було б корисно для вас запитати своїх студентів—навіть безпосередньо,—чи веде їх досвід у семінарії або інституті до навернення, відчуття потрібності й приналежності?
Сестра Соренсон: Так, звичайно. А те оцінювання їх, яке ми проводимо, просто навіть неофіційно: “Як ідуть справи? Яку користь ти бачиш?” Я думаю, що це буде чудовим показником того, як досягається мета.
Брат Сміт: Дякую. Тепер я хочу, аби ви уявили, що ви поставили це запитання своїм студентам, і вони назвали те, що, на їхню думку, могло б зробити семінарію трохи кращою, скажімо, у набутті почуття приналежності. Вони кажуть: “Сестра Соренсон чудова, ми любимо її уроки, вона така дивовижна”. Але в їхніх відповідях ви помічаєте цю маленьку деталь, і вона допомагає вам визначити, як допомогти їм більше відчувати свою приналежність. Що тоді допомогло б вам як вчителю створити для цього кращі можливості в класах?
Сестра Соренсон: Я вважаю, що мені як вчителю це дійсно корисно обговорити. Підійти до свого керівника і сказати: “Ось я отримую відгуки, допоможіть мені розібратися в цьому”. І навіть у розмовах з іншими колегами сказати: “Допоможіть мені розібратися в цьому. Що можна зробити? Як мені зробити це краще?” Тому я думаю, що це було б корисно.
Брат Сміт: Чудово. Я поставив вам ці запитання тому, що саме ця ідея лежить в основі не лише оцінювання, а й оновленого посібника Навчання та вивчення євангелії, а потім і навчальних ресурсів. Щоб учитель міг сказати: “Я хочу, щоб мої студенти досягли мети в житті. Я помітив, вони кажуть, що їм це потрібно. Як мені навчати краще?” А потім, коли ви радитеся з іншими вчителями, своїм керівником, а також розмовляєте зі своїми студентами, то зможете визначити, що саме ви змогли б покращити. У посібнику про це написано, у навчальному ресурсі є модель для цього. Тепер у вас є навичка, яку ви можете практикувати й застосовувати, і сподіваєтеся її вдосконалювати, як про це щойно казали брат Віллард і брат Вімпі, щоб допомогти студентам досягнути мети—прийти до Спасителя.
Сестра Венді Паркер: Але, думаю, що для мене все повертається до мети. Наша мета починається з Ісуса Христа. А Ісус Христос—це шлях, який приведе до храму нас і наших студентів, і зрештою приведе нас до життя з нашим Небесним Батьком. Кожен фрагмент цієї нової програми, яку я читала, зосереджував мене на Христі. Застосування кожної навички зосереджене на Христі. І це особисто для мене було дуже переконливо. І оскільки я координую роботу інших вчителів і допомагаю їм розвивати ті самі речі, цей інструмент буде дуже позитивно впливати на нашу програму та на студентів; і я за це відчуваю велику вдячність. І я просто хотіла подякувати вам.
Брат Вімпі: Я знаю, що у Шедрака, він із Західноафриканської території, є що сказати. Шедраку вдалося допомогти студенту отримати такий досвід у класі. Я думаю, Шедрак, ви поділитеся з усіма нами тим, що ви розповіли раніше?
Брат Шедрак Бентум: Так, брате Берте, дякую. Одна студентка з мого класу, яка була дуже сором’язливою, зазвичай у класі не читала, не ставила запитань і не відповідала на запитання. Це тривало деякий час, поки я не застосував деякі принципи з матеріалу “Знай ім’я, обставини та потреби у навчанні кожного студента”. Я звернув особливу увагу на навичку “Спостерігати та запитувати про інтереси студентів” під рубрикою “Навички для розвитку вчителя”. Я помітив, що студентка зазвичай приходить до інституту, щоб готуватися до тестів та іспитів у школі. Тому я поцікавився, який курс вона вивчала, і іноді розмовляв з нею про її навчальні завдання. Потім я дізнався, що у неї є дуже хороша подруга, і вона також у моєму класі. Тому я зазвичай ставив її в одну групу з її подругою під час групових занять, які я часто проводив заради неї. Поступово вона почала читати у класі, відповідати на запитання та ділитися досвідом. В одному зі своїх коментарів вона написала, що раніше була дуже сором’язливою у класі, але тепер почувається впевненіше. Тепер вона на заняттях представляє від імені своєї групи результати виконаних завдань. І вона завжди одна з перших приходить на заняття. Їй вдалося краще навчатися.
Сестра Скотт: Я вважаю, що це дуже добре підводить нас до запитання, яке має брат Дуглас Франко. Він з нашого північно-західного регіону Південної Америки, і ми б попросили брата Франко поставити своє запитання зараз.
Брат Дуглас Франко: Дякую. Вітаю усіх! Так, моє запитання стосується ролі вчителя та досвіду студента. Як ми можемо краще знати і бути впевненими, що те, що ми робимо на уроці, допомагає студентам набувати досвід навернення, відчувати потрібність і приналежність? Наприклад, зосереджений на Христі урок, який ми проводимо, може допомогти у наверненні, але в той же час навчання Духом також може допомогти у наверненні. Тож як нам впевнитися в цьому, щоб допомогти нашим вчителям, якщо у них виникає таке запитання або якщо вони хочуть покращити деякі з цих принципів?
Брат Віллард: Брате Франко, скажіть нам, де ви навчаєте? В семінарії чи інституті?
Брат Франко: Дякую. Я навчаю в інституті у Болівії, Кочабамба, Болівія.
Брат Віллард: Дуже добре, брате Франко. Чудово, що ви сьогодні з нами. Брате Франко, я припускаю, що вам вже вдавалося дізнаватись, що у вашому класі студенти набувають досвіду навернення. Чи можете ви пригадати момент, коли ви відчували, як Святий Дух навчав вас, що той досвід навернення справді відбувався у вашому класі?
Брат Франко: Так. Думаю, студенти іноді згадують про це. Іноді на уроці чи після уроку. Іноді вони пишуть мені, наприклад, через WhatsApp, і кажуть: “Брате Франко, дякую вам за навчання. Я відчув натхнення зробити це”. Інші в класі, я бачу, як вони пишуть, навіть коли я не кажу їм писати щось у щоденник, щоденник навчання. Вони й далі пишуть. І їхнє ставлення свідчить, що вони це відчувають. Думаю, це те, що я міг би згадати.
Брат Віллард: Дуже добре. Це нагадує мені ті три слова, про які нас навчав багато років тому старійшина Беднар: розпізнавання, спостереження та слухання під час того, як ми навчаємо 5 . Для мене це суть того, чим ви щойно поділилися з нами. Ви розпізнали щось або спостерігали за чимось, що відбувалося під час уроку або після уроку. І завдяки цим спостереженням, це ніби Святий Дух навчає вас чогось, що відбулося сьогодні і що є важливим. Брате Франко, що б ви могли зробити, щоб і далі розширювати це? Що б ви могли зробити, аби—вибачте, не знаю, як це висловити. Що б ви зробили, щоб у вашому класі частіше відбувалося таке?
Брат Франко: Я думав, ну, є так багато речей. Я думав про інструменти оцінювання. Я вважаю, що це було б корисно, якби за мною хтось поспостерігав, колега чи хтось інший, мій керівник, щоб я міг відчути і знайти те, над чим мені потрібно попрацювати. Але в той же час цей інструмент оцінювання, наданий студентам, також допомагає—ми ним користуємося. І дивовижно бачити, що вони відчувають, що вони говорять у класі, що вони відчувають до вчителя, класу та ролі, яку ми виконуємо. Це дивовижно. Ми бачимо результати і кажемо: “Ага, ось те, над чим мені потрібно попрацювати”. Або—ось це у мене виходить чудово. Я думаю, що використання цього може допомогти, але в той же час, кажу про себе, я роблю все можливе і, як всі ви зазначали, щоб керуватися Духом. Звертаю увагу на те, що їм потрібно, і обмірковую, чи те, що я роблю, допоможе їм задовольнити ці потреби.
Брат Віллард: Брате Франко, дуже вам дякуємо. Коли ви ділилися цим свідченням, цим бажанням стати кращим, я відчув, що Святий Дух свідчить мені, як сильно Небесний Батько любить вас і таких вчителів, як ви, по всьому світі. Коли ми робимо все можливе, щоб любити Бога і Його дітей, Він благословить нас, і Він покаже, як діяти в цьому класі, і Він дасть нам знати, чи набувається досвід навернення, чи відчувають студенти потрібність і приналежність, щоб допомагати всій цій молоді та дорослій молоді наблизитися до Ісуса Христа. Тож, брате Франко і всі ви, дуже дякуємо вам за всю молодь, яку ви благословляєте. Дякую, що ви поділилися своїм досвідом.
Брат Франко: Дякую.
Сестра Ньюболд: Брате Віллард, дякую за ваші думки. Брате Франко, дякую і вам також. Я теж відчуваю вдячність за вас і любов до вас і всіх наших вчителів. Я також думала про декілька речей, пов’язаних із наверненням, відчуттям потрібності і приналежності. Думаю, це дуже важливо. Багато людей просили нас провести навчання, зосереджене саме на цих конкретних речах, і нагадати, що навернення до Спасителя Ісуса Христа і нашого Небесного Батька, відчуття потрібності і приналежності є результатом того, як ми навчаємо. Але якщо вони не бачать, як це стосується їхнього життя, то їм буде важче отримати потрібний досвід. І Святий Дух є Тим, Хто це робить.
Сестра Скотт: Джеймі Скотт розповіла нам чудову історію. Сестро Скотт, чи не могли б ви розповісти її нам і сьогодні?
Сестра Джеймі Скотт: Із задоволенням. Оскільки я зосереджувалася на вчителях, схожих на Христа, я не дотримувалася конкретного стилю чи методу, а допомагала розвивати віру в Ісуса Христа і ставати такими, як Він. Тож одного дня, коли я навчала, я відчула, що потрібно запитати у своїх студентів: “Який урок допоміг би вам стати ближче до Спасителя?” І тоді у всіх чотирьох моїх класах студенти згадали про музику. Тому ми вирішили присвятити день, коли ми будемо дізнаватися про Спасителя через музику. Студенти могли заспівати гімн чи пісню, щось, що допомагало їм наближатися до Ісуса Христа. Дехто грав на інструменті. Дехто просив мене включити музичний запис, що лунав з апаратури під стелею. Дехто з них співав. Звучали різні гімни та пісні. І до або після того, як вони грали чи співали, вони говорили та свідчили про нашого Господа і Спасителя. І це був справді день, коли Дух могли відчути всі. А інші поділилися відчуттями, які в них виникли саме там і тоді. А деяким Дух підказав у пам’яті істину, про яку вони знали у минулому. І Дух знову свідчив їм про цю істину.
І був там серед них один молодий чоловік, який відвідує семінарію, але зовсім неохоче. І він підняв руку і сказав: “Я не відчував Духа більш як чотири роки”. І коли Бен грав на своєму альті цей гімн—а це був гімн “Живе, живе Спокутар мій”—він сказав: “Я відчув Дух, і це було добре”. І тому я справді вдячна за те, що Господь точно знає, чого потребують Його вибрані. Я вдячна за те, що вислухала і запитала про те, чого вони хотіли, щоб цей конкретний чоловік міг відчути любов Спасителя і знати, хто він і що його люблять.
Сестра Скотт: Дякуємо за вашу думку. Брате Джеймс, ви підняли руку.
Брат Джеймс: О, дякую. Я хочу дещо додати до сказаного досі. Особисто для мене цей досвід був чудовим. Я спробував використати інструменти для вимірювання, матеріали для спостереження, які роздавав усім студентам останнім часом. І я використав їх у своєму класі, і це було для мене просто якимось відкриттям. Як мене сьогодні навчали, суть цього вимірювання полягає в тому, щоб допомогти нам отримати більше одкровень, аби знати, що ми можемо покращити.
Я хотів би прочитати, що один із моїх студентів сказав під час цього опитування про відчуття потрібності у класі. Після опитування я проводив оцінку, використавши кілька джерел. І я натрапив на це твердження біля одного із запитань, на яке відповів студент. Студент написав: “Урок був дуже потрібним для мене, тому що вчитель допомагає мені покладатися на євангельські принципи, про які я дізнався і які особисто для мене є важливими в житті”. Інший студент також написав, що саме я можу зробити, щоб допомогти йому стати кращим. Він написав: “Я хотів би, щоб мій вчитель залучав мене до обговорень у класі, а також ставив мені запитання”.
Отже, це те, що я зазвичай не зміг би сформулювати; і оцінка з цих різних джерел, коли за мною спостерігали мої учні, мій керівник і я сам себе оцінив, відкрила мені очі на те, що мені слід покращити. І я можу сказати, що ці 25 навичок і підходів дуже чудові, їх дуже легко застосувати навіть під час проведення уроку. Дякую.
Брат Вілкінс: Я просто швидко хочу поділитися досвідом про те, чого я навчився, зосереджуючись і на меті, і на навичках. Днями в нас у класі було обговорення, зосереджене саме на Христі й покаянні. Мова йшла не просто про покаяння через якусь поведінку, а про принцип: що ми можемо звернутися до Христа і попросити Його зміцнити нас і допомогти позбутися слабкостей. І я також думав про деякі з цих навичок із навчальних матеріалів. Спостерігаючи, як студенти ведуть обговорення, я подивився на одну молоду жінку, і просто використав при цьому ось це вміння— намагатися дивитися людям в очі і ставити уточнюючі запитання. І я бачив, що вона просто витирає сльози. І тому я просто відчув спонукання поставити наступне запитання. І сказав: “Ніккі, ти поділишся тим, чого навчив тебе Дух?” І ця молода жінка просто розкрила своє серце, розплакалась і сказала, що після 5 років вона отримала відповідь на молитви, що вона намагалася покаятися, але ніколи не просила, щоб Господь змінив її серце.
І оскільки протягом усього уроку я був зосереджений на меті, на розмові, зосередженій на Христі, це вийшло добре. Але зосередившись на навичці, я був дуже радий, що звернув увагу на навички просто, щоб поставити уточнююче запитання, щоб дивитися людям в очі. Це було справді хорошим досвідом, сподіваюся, досвідом, що змінює життя. Тому для мене дуже важливо, щоб мета була відправною точкою, а зосередження на навичках дозволяє нам потім досягти глибшої мети.
Сестра Скотт: Дякую вам, брате Вілкінс. Просто зоровий контакт з людиною запрошує її до особистого спілкування та взаємодії з вами. Яка чудова ілюстрація. Брате Марк Епсідіта.
Брат Марк Еспідіта: Як координатор я почав використовувати матеріали, які нам дали приблизно два місяці тому, для своєї нової моделі тренінгів в Canvas. І я просто порівнював з тим, як вчителі реагували на те, що я давав на своїх минулих тренінгах, використовуючи старий посібник Навчання і вивчення євангелії. І під час наших обговорень не було багато відгуків. І тільки нещодавно, коли я почав використовувати ці теми з нового посібника, я зрозумів, що вчителі стали більше долучатися, вони дійсно відкриті для обміну досвідом.
Я просто хочу прочитати коментар одного з моїх вчителів. Це був тренінг, який я провів кілька тижнів тому. Про те, що треба поіменно молитися за тих, кого ви навчаєте. І я отримав дійсно чудові та дивовижні коментарі. І один з вчителів сказав те, що я просто збираюся прокоментувати. Тут сказано: “Це було чудовим нагадуванням для вчителів, що бувають моменти, коли нам так хочеться навчити студентів і дати їм відчути Дух у класі через нашу підготовку. Однак найважливіше, те, що справді має значення,—це те, що послання уроку можна пристосувати до їхніх потреб. Студентам треба послання, яке буде для них потрібним. Ось чому індивідуальна молитва за них може дійсно щось змінити, коли ми готуємо для них уроки. Це відкриває своєрідну дорогу, де Дух може направляти нас, що говорити і як навчати”. Я справді не уявляв, що це може мати на них такий великий вплив. Тому я вважаю, що матеріали, які тут є, дуже корисні для наших вчителів. Оце і все.
Сестра Скотт: Брате Кевін Браун, ви хотіли б чимось поділитися з нами?
Брат Кевін Браун: Я просто сильно відчув цей процес одкровення, який відбувався на цьому навчанні, дуже вдячний за нього і за всі ці дані нам інструменти. Я записав у своїх нотатках: “Якщо я дізнаюся про щось, сподіваюся, від Святого Духа, особливо про те, що я дізнався через Святого Духа, і з цього ресурсу, то як мені негайно і свідомо діяти, щоб щось змінювати чи застосовувати?” Хтось сказав раніше, що Святий Дух допомагає нашим студентам відчути потрібність. Але сьогодні мене вразило, що Святий Дух також допомагає вчителю відчути потрібність. Тож те, чого я навчуся через Духа, щоб діяти або застосовувати, я повинен робити швидко. І я сильно відчував: якщо ми так робимо, у класі відбуватимуться чудеса. І вчителі зможуть бути свідками цього.
Сестра Скотт: Дуже дякую, що поділилися цим з нами. Підняв руку ще брат Кастро. Брате Кастро, ви хотіли б чимось поділитися з нами?
Брат Кастро: Так, сестро Скотт, дякую. Я згадав про навчання старійшини Девіда А. Беднара. Він сказав: “Одна справа—знати, що Ісус Христос прийшов на землю, щоб померти за нас. Це є основою основ доктрини Христа. Але нам також треба бути вдячними за те, що Господь бажає за допомогою Своєї Спокути й силою Святого Духа жити в нас не лише аби направляти, але й сповнювати силою 6 . І я відчув сьогодні, що Господь справді бажає допомогти нам у цій великій роботі. І ми можемо допомогти нашій молоді, ми можемо допомогти нашим покликаним вчителям відчувати те саме.
Сестра Скотт: Дуже дякую вам, брате Кастро. Дякуємо всім, хто взяв сьогодні участь в обговоренні. Ми почули такі чудові свідчення, як застосувати те, що ми сьогодні обговорювали, і це було дуже індивідуально. Я хотіла б лише додати своє важливе свідчення. Я знаю, що це робота Господа. І я знаю, що Він зацікавлений у нашому особистому розвитку і щоб ми були здатні спілкуватися з молоддю та дорослою молоддю, яку ми навчаємо. Я знаю, що Він допоможе кожному з вас, коли ви будете кожний по-своєму застосовувати всі ці різні інструменти, про які ми говорили. Христос через Святого Духа підкаже вам, над чим працювати. І саме над цим вам потрібно буде працювати, і як проілюстровано сьогодні всіма почутими історіями, це саме те, що людині треба почути. Щоб через вас вони змогли прийти до Христа. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.