Євангелія Ісуса Христа—дивовижна
Щорічна трансляція навчання з президентом Баллардом, С/І, 2022
П’ятниця, 21 січня 2022 р.
Вступ
Дозвольте мені почати, висловивши подяку за все, що ви робите, аби надихати підлітків та дорослу молодь по всій Церкві. У буквальному сенсі у ваших класах сидить майбутнє Церкви, і мене надихає те, як ви служите вашим студентам та піклуєтеся про них. Брати і сестри, євангелія Ісуса Христа—дивовижна!
Сьогодні я хочу поговорити про те, як ми можемо більш ефективно навчати про віру, свідчення та дивовижну природу євангелії Ісуса Христа.
Щоб розпочати розгляд моєї теми, я опишу один мистецький витвір, яким вже довго захоплююсь, але іноді сприймаю як щось звичайне. Багато років тому я отримав пораду від подруги, яка була гідом у Бостонському музеї мистецтв. Вона порадила: якщо у вашому домі є витвір мистецтва, то важливо, щоб ви його періодично переміщували, інакше ви його більше не будете помічати. Ми з дружиною вже довгий час захоплюємося картиною Караваджо “Покликання Святого Матвія”. Через те, що ця картина висить у нашому домі на тому самому місці вже кілька років, я рідко коли зупиняюся, щоб насолодитися її величчю. Цієї осені я переніс картину до мого офісу у Головному управлінні Церкви. Коли я побачив її на новому місці, це якимось чином змусило мене зупинитися й знову замислитися над її дивовижним задумом та духовним значенням. В Євангелії від Луки ми читаємо про Матвія, де сказано: “Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: “Іди за Мною!” І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним” 1 . Цікаво, що Караваджо зобразив момент, коли Христос покликає, а Матвій ще не підвів голови, щоб подивитися на Спасителя. Ви можете побачити простягнуту руку Христа і світло, яке падає через всю кімнату прямо у бік Матвія, який сидить за столом і все ще тримає руки на своїх грошах. Караваджо відтворив момент, коли Матвій прийняв рішення—все залишити і піти за Ісусом Христом. Щоразу, коли я зупиняюся, щоб подивитися на цю картину, я дивуюся цьому посланню.
Брати і сестри, євангелія Ісуса Христа—дивовижна! Народження, життя, священнослужіння, Спокута і Воскресіння Спасителя Ісуса Христа—це найвеличніша історія, яка коли-небудь була розказана. І все ж у ці важкі часи 2 ми можемо й не почути це дивовижне послання, навіть прагнучи допомогти іншим, хто страждає. Як нещодавно навчав Президент Нельсон: “Мої дорогі брати і сестри, це дійсно останні дні. Якщо ми з вами маємо протистояти небезпеці та тиску, з якими стикнемося у майбутньому, необхідно, щоб кожен з нас мав міцний духовний фундамент, побудований на скелі нашого Викупителя, Ісуса Христа” 3 .
Відповіді на запитання студентів стосовно віри
Сьогодні багато наших студентів проходять через випробування віри і починають сумніватися у відновленій євангелії, істинності Книги Мормона і навіть у присутності Бога в їхньому житті. Зміст медіа спрямований проти євангельських істин. Медійні джерела не є причиною всіх випробувань віри, але вони можуть загострити вже існуючі запитання та викликати нові. Дозвольте мені розповісти вам історії трьох різних людей, які, як ви, можливо, помітите, мають щось спільне з життями ваших студентів:
Стефані: Стефані виросла в Церкві, але завжди відчувала себе чужою у своєму приході і серед однолітків через проблеми у шлюбі її батьків. З часом це призвело до гіркоти, яку вона якось пов’язала з Церквою. Стефані почала активно шукати джерела, вороже налаштовані проти Церкви, зосереджуючись на критиці Джозефа Сміта та ігноруючи будь-які докази його ролі як пророка. Тепер Стефані долучилася до соціальних мереж головним чином, щоб боротися, як їй здається, з неправильними та застарілими віруваннями її друзів. Це лише збільшило її гнів, і зараз вона ще більше схильна підтримати будь-яку ініціативу або групу, вороже налаштованих проти Церкви.
Девід: Запитання Девіда також стосуються історії Церкви, але його обставини зовсім інші. Він був дуже вірним, але після своєї місії почав ставити запитання стосовно тем, про які він багато не знав до місії. Ці запитання привели його до джерел, вороже налаштованих до Церкви, тому він почав ставити під сумнів своє свідчення і те, у що насправді вірив. Попри багатий попередній досвід й отримане свідчення про істинність євангелії, Девід припинив вивчати слова живих пророків та читати Книгу Мормона. Інші джерела почали формувати духовні питання Девіда. Він не ставився вороже до Церкви, але був спантеличеним і навіть у відчаї, через що став менш активним на уроках інституту та в недільному поклонінні.
Конні: У Коні не було ні ворожості Стефані, ні відчаю Девіда. Вона просто страждала через велику кількість труднощів у своєму житті, викликаних розлученням батьків та звичними в їхньому домі словесними й емоційними образами. Ці негаразди налякали її і змусили шукати заспокоєння. Однак замість того, щоб знайти полегшення у євангелії Ісуса Христа, Конні звернулася до мирських спільнот за співчуттям та розумінням, яких вона так відчайдушно потребувала. Вона приєдналася до тих, хто страждав від проблем з психічним здоров’ям, боровся за права ЛГБТК, і тих, у кого були розчарування й сумніви в їхньому житті. Конні знайшла розраду у цьому спілкуванні, але перед нею постали також і нові запитання. Вона зі своїми друзями часто звинувачувала Церкву у своїх стражданнях, сподіваючись, що якщо вони просто ігноруватимуть закони Бога, то їхній біль якось зникне 4 . Вона не лише припинила брати участь у церковних заходах та інституті, а також обрала такий стиль життя, який, як вона сподівалася, забрав би від неї біль та допоміг їй уникнути необхідності змінювати інших та прощати їх.
Кожен з цих студентів проходить через кризу віри, однак для кожного з них природа цієї кризи є докорінно іншою. Перша сердиться та знаходиться у відкритому протистоянні, інший просто збентежений та під впливом різних ідей, а третя охоплена болем і намагається сховатися від того, що їй здається важким шляхом у Церкві. Вони також є представниками студентів генерації Z (або Ген. Z), які не довіряють формальним організаціям, рідше відвідують церкву і, найголовніше, є прихильниками морального релятивізму, за яким не існує формальних норм того, що є правильною і неправильною поведінкою. У нещодавньому дослідженні, проведеному Barna Group, сказано: “Моральний релятивізм не лише прокрався у світогляд генерації Z, тепер він є думкою більшості” 5 .
Як навчає євангелія, ми мусимо знайти способи, щоб достукатися до студентів, подібних до Стефані, Девіда та Конні. Їхні запитання та занепокоєння справжні, отже їх не можна ігнорувати. Ми маємо розглядати їхні занепокоєння зі співчуттям та милосердям, дозволяючи їм ставити запитання у дружній та сприятливій атмосфері. Нам також необхідно розвинути свою здатність розуміти їхні занепокоєння та реагувати на них. У матеріалі для семінарій та інститутів релігії [С/І], у розділі “Набуття духовного знання”, написано: “Іноді ми можемо знаходити нову інформацію або мати запитання стосовно доктрини, заведених порядків або подій в історії Церкви, які, здається, важко зрозуміти. Ставити запитання й шукати відповіді на них—це необхідна частина нашого старання пізнати істину” 6 . Ці матеріали С/І містять ідеї про те, як допомогти нашим студентам відповісти на їхні запитання стосовно віри, навчаючи їх 1) діяти з вірою, 2) розглядати поняття і питання з точки зору вічної перспективи і 3) покладатися на джерела, яким можна довіряти. Так само журнал “BYU Studies” нещодавно опублікував додаткове джерело під назвою “A Teacher’s Plea” (Прохання вчителя), в якому автор заохочує релігійних освітян навчати про особливість та важливість наших джерел, уникати надмірних спрощень у наших розповідях та бути готовими визнавати, що у багатьох студентів є глибокі занепокоєння 7 . Також нещодавнє дослідження Еріка та Сари д’Евегніс щодо “повторного навернення” заохочує нас допомагати людям так розглядати релігійні питання, щоб це не відводило їх від їхніх стосунків з Богом 8 . Звісно, Церква сама створила збірку “Статті на євангельські теми”, які можна використовувати як джерело для кращого розуміння та пояснення історичних та доктринальних питань, які з’являються у багатьох студентів. Визнавайте, обговорюйте, але не витрачайте багато часу на ці другорядні запитання.
Визнавайте, обговорюйте, але не витрачайте багато часу на другорядні запитання
Я хочу, щоб для всіх наших релігійних освітян було ясно: існує багато різних матеріалів, створених для того, щоб допомогти нашим студентам подолати кризу віри та розв’язати їхні запитання стосовно євангелії. Насправді я невпевнений, що ми можемо бути ефективними учителями євангелії в сьогоденній атмосфері, якщо не знаємо про випробування віри, через які проходять багато студентів. Нам буде необхідно все більше покладатися на ці джерела, щоб допомагати студентам розібратися в їхніх запитаннях.
Але, допомагаючи студентам позбутися занепокоєння, нам також слід бути обережними і не зосереджуватися на їхніх конкретних запитаннях віри настільки, щоб втратити можливість навчати їх, якою дійсно дивовижною є євангелія Ісуса Христа. Як пояснив мені брат Чед Х. Уебб: “Це як намагатися допомогти людям вийти з імли темряви, зосередившись на темряві”. Ми не маємо ні ігнорувати наявність темряви, ні зосереджуватися лише на ній. Старійшина Лоренс Е. Корбрідж описав це як дозвіл другорядним запитанням витісняти основні запитання. На духовному вечері в УБЯ старійшина Корбрідж зауважив:
“Другорядних запитань безліч. До них належать запитання на такі теми: історія Церкви, множинний шлюб, люди африканського походження і священство, жінки і священство, як було перекладено Книгу Мормона, Дорогоцінна Перлина, ДНК та Книга Мормона, одностатеві шлюби, різні описи Першого видіння тощо.
Якщо ви дасте відповідь на основні запитання, прийде відповідь також і на другорядні запитання, або ж вони втратять свою важливість, і ви зможете розібратися з тим, що розумієте і що не розумієте, а також з тим, з чим погоджуєтеся і не погоджуєтеся, при цьому не залишаючи корабля” 9 .
Отже, слухайте, що непокоїть ваших студентів, створюйте дружню атмосферу, щоб вони ставили запитання, та спирайтеся на надійні джерела. Але у процесі всього цього не забувайте про дивовижну природу євангелії Ісуса Христа. Як у моїй історії про шедевр Караваджо, не пропустіть дивовижну природу того, що прямо перед вами. Інший спосіб подумати про це—згадати про розлад зору, який називається макулодістрофією, при якому блокується весь зір, крім периферійного. Люди з таким розладом “заповнюють” те, що вони не можуть бачити прямо перед собою, інтерпретацією того, що вони бачать з боків. Не дозволяйте периферійному зору ваших студентів викривляти їхнє бачення дивовижної природи євангелії, яка може і має бути прямо перед ними. Як навчав президент Оукс: “Якщо ми не візьмемо ці істини за основу для наших [основних] поглядів і уявлень, то не зможемо бути впевненими в істинності наших висновків” 10 . Наприклад, навіть наші натхненні зусилля “покращити уроки інституту” зазнають невдачі, якщо ми втратимо цю головну мету. Ми заохочували вас, щоб, коли ви навчаєте, більше відчувалася потрібність, доступність та приналежність. Але ці гідні зусилля ризикують стати чимось другорядним, якщо їхньою частиною не будуть базові принципи навернення до Ісуса Христа. Духовна основа, побудована на Спасителі,—це те єдине, за допомогою чого вони зрештою позбудуться небезпеки й тиску цих останніх днів 11 .
Євангелія Ісуса Христа—дивовижна
Я проголосив сьогодні кілька разів, що євангелія Ісуса Христа—дивовижна. Вперше я почув цю ідею від старійшини Джеффрі Р. Холланда, коли він говорив з групою релігійних освітян про їхню священну відповідальність—навчати євангелії Ісуса Христа. Про дивовижну природу євангелії говорилося, коли мова йшла про Самого Спасителя і те, як Він навчав у синагозі тих, хто не вірив: “Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато хто, чувши, дивуватися стали: “Звідки в Нього оце?” 12 У кінці Проповіді на горі ми дізнаємося, що “як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його” 13 . Ламоній у Книзі Мормона був “здивований надзвичайно” вірністю Аммона 14 . У цих та багатьох інших прикладах, слово “дивуватися” стосується людей, яким важко повірити, але врешті-решт вони розуміють силу і диво євангелії. Ми бачимо це у Книзі Геламана, коли люди “були здивовані надзвичайно, так, що вони впали на землю; бо вони до того не вірили словам, які говорив Нефій” 15 . Здається, що це здивування приходить, коли невіра зустрічається з дивовижною природою та вченням євангелії Ісуса Христа. Так воно і є для всіх тих, хто бореться із сумнівами, і так воно буде для Стефані, Девіда та Конні, про яких я згадував раніше. Вони подолають гіркоту, збентеження та біль, які вони відчувають, коли дізнаються про дивовижну природу Самого Христа.
Брати і сестри, будь ласка, слухайте і любить тих, у кого виникають запитання, що стосуються віри, та виявляйте своє співчуття до них. Робіть це з любовʼю, щоб створювати дружню атмосферу для всіх студентів, спрямовуючи їх до надійних джерел та допомагаючи їм знайти відповіді щодо своїх занепокоєнь. Але не губімо з поля зору дивовижні відповіді на основні запитання євангелії Ісуса Христа.
“Змінюймо місця для картин” у нашому житті так, щоб це допомагало нашим студентам зупинитися й замислитися над дійсно дивовижною природою Спасителя, яка знаходиться прямо перед ними. Звісно, що існують випробування, бо вони є частиною нашої земної подорожі. Однак допоможімо нашим молодим людям побачити безліч способів, якими Ісус Христос докорінно змінює траєкторію життя Божих дітей.
Наприклад, я вражений тим, як моя молодь з центра Бостона припала до євангелії Ісуса Христа і як це привело їх до служіння на місіях, до навчання в коледжах, до храмових шлюбів і тепер до виконання ролей батьків і провідників у Церкві. Майже неможливо осягнути, що відбулося у їхньому житті, беручи до уваги, з чого вони почали. Я вражений, коли думаю про молодого батька з Сан-Антоніо, якого ми з сестрою Ґілберт нещодавно зустріли. Він боявся, що ніколи не зможе відповідати нормам євангелії. Але зрештою зрозумів, що ніхто з нас не є досконалим, і що лише в Ісусі Христі та через Нього ми можемо ставати кращими людьми. Це брат Луїс Варгас зі своєї дружиною, Андреєю, та їхньою дочкою, Софією. Це вечір, коли він прийняв зобов’язання охриститися після зустрічей з місіонерами протягом п’яти років. Я був вражений, спостерігаючи за тим, як він змінювався, і за його вірою в Христа. Так само я був вражений, коли зустрів свого друга Джона Рааса, який не приєднувався до Церкви протягом 30 років, попри вірний приклад його дружини і дітей. У час смирення, пов’язаний з кризою у сім’ї, брат Раас попросив благословення і прийняв зобов’язання зустрітися з сестрами-місіонерками. Це рішення привело його до хрищення, а також до хрищення однієї з його дочок та одного з його синів. Це допомогло їм стати на шлях завітів. У моєму власному житті мене охоплює здивування, коли я чую, як Господь говорить зі мною, підтверджує моє свідчення, відповідає на мої молитви за тих, кому я служу в моїх призначеннях, і за тих, кому служу, задовольняючи їхні потреби, зокрема і моїм дітям.
Брати і сестри, євангелія Ісуса Христа—дивовижна! Спаситель змінює життя Божих дітей у тривалий та потужний спосіб. Він запрошує нас змінитися і стати кращими, служити іншим і бути кимось більшими, ніж ми могли би бути самі по собі. Вчімо ж у такий спосіб, щоб показати нашим студентам, якою справді дивовижною є євангелія Ісуса Христа! Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.