Виступ на духовному вечорі для дорослої молоді
Всесвітній духовний вечір для дорослої молоді
Неділя, 3 листопада 2024 р.
Яке це задоволення — повернутися до УБЯ-Айдахо, місця, яке ми добре знаємо і дуже любимо! Коли старійшина Беднар служив президентом УБЯ-Айдахо, наші діти належали до дорослої молоді. Сьогодні ввечері ми тут вже з кількома нашими дорослими молодими онуками! Я молюся, щоб Святий Дух був зі мною і з вами, коли я ділитимусь деякими думками і почуттями свого розуму і серця.
Кілька років тому ми зі старійшиною Беднаром зустрілися з великою групою дорослої молоді на духовному вечорі, який проходив у форматі запитань і відповідей. Недавно я переглядала сотні поставлених тоді запитань, і мене вразило те, що в багатьох запитаннях йшлося про страх, брак упевненості та довіри, а також про сумніви в собі. Я вирішила зосередитися сьогодні на деяких із цих питань і поділитися з вами думками з Писань та особистим досвідом. І я сподіваюся, що вони будуть корисними на вашому життєвому шляху зараз і в майбутньому.
Можливо, ви відчували щось подібне до того, що почуєте у цих запитаннях:
-
Як мені замінити страх на любов і віру, подібні до Христових?
-
Як мені зберігати духовну силу попри відчуття слабкості?
-
Як мені навчитися довіряти Богу?
Я переконана, що у нас усіх були такі запитання.
Уривок з Писань, який я хотіла би взяти за основу для свого сьогоднішнього виступу, — це Iсая 41:10:
“Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю”.
Сподіваюся, що коли ми протягом кількох хвилин будемо розглядати цей уривок, ви отримаєте враження, які допоможуть вам замінити ваш страх на любов і віру, подібні до Христових, поглибите переконання, що ви можете залишатися сильними, почуваючись такими слабкими, і розвинете впевненість у собі, навчаючись довіряти Богу.
Для початку давайте поміркуємо про першу половину вірша Iсая 41:10:
“Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь”.
Згадаймо розповідь у Писаннях, з Лука 24, коли у день воскресіння Ісуса двоє Його учнів ідуть з Єрусалима до містечка Еммаус.
По дорозі до них приєднується незнайомець і запитує, чому вони сумні. Їх дивує, що цей чоловік нічого не знає про те, що сталося в Єрусалимі, і переказують Йому події трьох останніх днів. Вони розповідають, як Ісуса засудили за неправдивими звинуваченнями до смерті, розіп’яли, а потім Він дивовижним чином воскрес. Ці чоловіки не знали, доки не подолали увесь семимильний шлях (приблизно 11 км), що вони йшли із Самим воскреслим Господом.
Чому ця розповідь така важлива? Це тому, що на мою думку, Ісус ходить зі мною і з вами нашими життєвими дорогами частіше, ніж ми усвідомлюємо. Він дійсно з нами. Як ми можемо замінити страх на любов і віру, подібні до Христових? Запам’ятайте цю фразу з Ісаї:
“Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь”.
А тепер давайте розглянемо другу половину цього уривка:
“Бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу”.
Коли багато років тому ми жили тут, у Рексбурзі, якось я поїхала до Солт-Лейк-Сіті провідати свою двоюрідну сестру на другий день після того, як її чоловіку зробили операцію на відкритому серці. То був важкий час. І побачивши її чоловіка, я зрозуміла її сильне занепокоєння. Він не дуже добре одужував, і лікарі вирішили, що йому було потрібне переливання крові.
Я ніколи раніше не бачила, як відбувається переливання крові, і дивувалася, як крапля за краплею через тоненьку трубочку кров потрапляла у його вену. Спостерігаючи за цим, я думала про нашого Спасителя і запитувала себе, скільки крапель крові Він пролив за мене. За ті кілька годин я побачила, як це переливання додало життя, енергії і сил його отримувачу.
Якимсь чином, у спосіб, який я не можу повністю осягнути або зрозуміти, спокутна жертва Ісуса Христа дає нам силу і допомогу для виконання чогось важкого. Ми благословенні наснагою робити те, чого, як нам здається, ми робити не можемо. Як нам залишатися сильними, коли ми почуваємося такими слабкими? Запам’ятайте цю фразу з Ісаї:
“Бо я Бог твій! Зміцню я тебе, і тобі поможу”.
А тепер я хочу поділитися деякими думками про останню фразу вірша Iсая 41:10:
“Правицею правди Своєї тебе Я підтримаю”.
Про праву руку часто говорять, як про руку завіту. Через наш завітний зв’язок з Христом ми можемо бути впевнені, що наш Спаситель підтримає, підкріпить і захистить нас.
Це нагадує мені розповідь з Мaтвій 14, де учні Ісуса перебувають у човні посеред моря, а вітри і хвилі розхитують човен. Петро бачить Ісуса, Який іде по воді, і просить, щоб Той дав йому змогу підійти до Нього. Ісус погоджується, і Петро починає йти до Нього по воді. У нього все виходить доти, доки він зосереджується на Ісусі. Але коли Петро помічає сильний вітер, він починає тонути і кличе Ісуса, щоб Той врятував його. “І зараз Ісус простяг руку й схопив його”. І я щиро вірю, що Він схопить нас теж.
Як ми можемо навчитися довіряти Богу? Запам’ятайте цю фразу з Ісаї:
“Правицею правди Своєї тебе Я підтримаю”.
Я свідчу, що Небесний Батько знає нас і любить нас. Я свідчу, що Ісус Христос — наш Спаситель і Викупитель. Він ходить з нами, Він зміцнює нас і Він допомагає нам. І ми можемо довіряти, що Він підтримає, підкріпить і захистить нас, якщо ми будемо пам’ятати про наш завітний зв’язок із Ним. Я знаю, що Святий Дух — це одкровитель, і Він доносить думки у наш розум і почуття у наші серця. Я знаю, що старійшина Беднар був покликаний Богом “через пророцтво й рукопокладання”. Він є апостолом Господа Ісуса Христа.
В ім’я Ісуса Христа, амінь.