“Мейсі співає з любов’ю”, Друг, жовтень 2024, сс. 14–15.
Мейсі співає з любов’ю
“Хоча ти маленька, — сказав дідусь, — у тебе велике серце, сповнене любові”.
Ця історія сталася на Філіппінах.
“Я сумую за дідусем, — Мейсі сказала своїй бабусі. — Відколи він потрапив у лікарню, я хочу допомогти йому. Але я не знаю як”.
Мейсі пересувала їжу по своїй тарілці. Це був її улюблений сніданок — рис, яйця і сосиски. Але вона була надто засмученою, щоб їсти.
Бабуся обійняла Мейсі за плечі. “Я розумію. Іноді ми почуваємося безпорадними, коли людина, яку ми любимо, переживає труднощі. Але пам’ятай, є дві людини, які люблять нас більше, ніж ми можемо уявити”.
“Хто?” — спитала Мейсі.
“Небесний Батько та Ісус Христос, — сказала бабуся. — Якщо ми маємо віру в Них, Вони спрямовують нас і дають сили”.
Мейсі слухала, і її серце сповнювалося надією. Вона знала, що Небесний Батько та Ісус можуть допомогти дідусеві.
Того вечора Мейсі стала на коліна біля ліжка і заплющила очі.
“Небесний Батьку, будь ласка, наглядай за дідусем і допоможи йому видужати. Я люблю його, і Тебе люблю також. Будь ласка, допоможи мені знати, що я можу зробити для нього”.
Наступного ранку Мейсі розбудило сонце, яке світило крізь штори. У неї виникла ідея! Разом з дідусем вони любили співати пісні Початкового товариства і церковні гімни. Можливо, це його втішить!
Вона встала, помолилася, а потім запитала в бабусі, чи можна їй провідати дідуся. Невдовзі вони вже разом прямували до лікарні. Мейсі була щаслива, що нарешті знову побачить дідуся і сподівалася, що викличе в нього усмішку.
Коли Мейсі зайшла в палату, дідусь сидів на ліжку, а його ноги були вкриті ковдрою. Він виглядав стомленим. Проте коли він побачив Мейсі, його обличчя засвітилося радістю. Вона підбігла до нього і ніжно обійняла.
“Доброго ранку, дідусю!”
“Що привело тебе сюди, моя маленька ланг-ланг Мейсі?”
Ланг-ланг означало “любов”. Дідусь дуже любив так називати Мейсі.
“Я хочу заспівати тобі”, — сказала вона. Вона сіла біля нього на ліжку й відкрила збірник пісень. “Я Божеє дитя, і з неба я зійшов…” — вона почала співати.
Очі дідуся наповнилися сльозами вдячності. Він приєднався до неї, і вони почали співати разом.
“…Оселю й батьківську любов я на землі знайшов”.
Їхні голоси наповнили маленьку лікарняну палату. Невдовзі до них приєдналася і бабуся. Коли вони співали разом, серце Мейсі сповнювалося спокоєм.
Коли вони закінчили співати, Мейсі простягнула руку і дідусь міцно її стис.
“Давай помолимося, дідусю”.
Вони молилися разом, і Мейсі попросила Небесного Батька благословити дідуся силою і зціленням.
Після молитви дідусь подивився на Мейсі. “Дякую за твої чудові пісні і молитви! Завдяки тобі мій настрій покращав. Хоча ти маленька, в тебе велике серце, сповнене любові”.
Мейсі усміхнулася. Вона була рада, що її любов і віра допомогли дідусю почуватися краще. Вона знала, що Небесний Батько та Ісус Христос завжди будуть поруч, щоб допомогти її сім’ї в складні часи.
Ілюстрації Крісанни Серафін