Сила особистого свідчення
Наше тверде особисте свідчення буде змотивовувати нас змінюватися самим і благословляти світ.
У Книзі Мормона ми читаємо про молодого Нефія, якому Господь наказав збудувати корабель. Він не забарився підкоритися цьому наказу, але його брати були налаштовані скептично. “Коли мої брати побачили, що я збираюся будувати корабель,—писав він,—вони почали ремствувати на мене, кажучи: “Наш брат дурний, бо він думає, що може побудувати корабель; так, і ще він думає, що може переправитися через ці великі води” (1 Нефій 17:17).
Але Нефій не втратив ентузіазму. У нього не було досвіду у кораблебудуванні, але він мав сильне особисте свідчення, що “Господь [приготує] шлях,… аби … виконати те, що Він наказав” (1 Нефій 3:7). З цим сильним свідченням і мотивацією в серці Нефій збудував корабель, на якому вони перетнули великі води, всупереч сильній протидії його зневірених братів.
Дозвольте мені поділитися особистим досвідом з моєї юності, що має відношення до сили праведних мотивів.
Після безладдя Другої світової війни моя сім’я опинилася в окупованій росіянами Східній Німеччині. Коли я ходив у четвертий клас, я мав вивчати російську мову як мою першу іноземну мову в школі. Для мене це було досить важко через кириличний алфавіт, але з часом я почав добре справлятися с предметом.
Коли мені було 11, ми мали дуже швидко залишити Східну Німеччину через політичні погляди мого батька. Тепер я став ходити до школи у Західній Німеччині, яка в той час була окупована американцями. Тут у школі від усіх дітей вимагалося вивчати не російську мову, а англійську. Вивчати російську мову мені було важко, але англійську—просто неможливо. Я думав, що мої вуста створені так, що вони не здатні розмовляти англійською. Мої вчителі боролися зі мною. Мої батьки страждали. Я знав, що англійська—це, безумовно, не моя мова.
Але тоді щось змінилося в моєму юному житті. Майже щодня я їздив на велосипеді до аеропорту і дивився, як злітають і сідають літаки. Я читав, вивчав і досліджував усе, що я міг знайти про авіацію. Моїм найбільшим бажанням було стати пілотом. Я вже міг уявити себе в пілотській кабіні авіалайнера або винищувача. Я всім серцем відчував, що це—моє!
Тоді я дізнався, що для того, аби стати пілотом, я мав говорити англійською. За одну ніч, на подив усіх, виявилося, що мої вуста змінилися. Я міг вивчати англійську. Це вимагало великої праці, наполегливості й терпіння, але я міг вивчати англійську!
Чому? Завдяки праведному і сильному мотиву!
Наші мотиви і думки зрештою впливають на наші дії. Свідчення про істинність відновленої євангелії Ісуса Христа є найсильнішою мотивуючою силою в нашому житті. Ісус неодноразово наголошував на силі добрих думок і належних мотивів: “Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся” (УЗ 6:36).
Свідчення про Ісуса Христа і відновлену євангелію допоможе нам в житті пізнати особливий план Бога для нас, а тоді—діяти відповідно до нього. Він дає нам запевнення в реальності, істинності та доброті Бога, в ученнях і Спокуті Ісуса Христа і в божественному покликанні пророків останніх днів. Наше свідчення змотивовує нас жити праведно, а праведне життя посилюватиме наше свідчення.
Що таке свідчення?
Одне з визначень свідчення— “урочисте ствердження істинності чогось”. [Англійське слово “testimony”] походить від латинського testimonium, а слово testi означає свідчити (“Testimony,” http://www. reference.com/browse/wiki/Testimony; Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary, 11th ed. [2003], “testimony,” 1291).
Для членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів термін свідчення—це тепле і знайоме слово [в лексиконі] наших релігійних виразів. Воно ніжне й приємне. Навколо нього—завжди святість. Коли ми говоримо про свідчення, ми швидше звертаємося до почуттів свого серця й розуму, ніж до сукупності логічних, голих фактів. Це дар Духа, свідчення від Святого Духа про те, що певні ідеї є істинними.
Свідчення—це тверде знання або запевнення від Святого Духа про істинність і божественність Господньої роботи в ці останні дні. Свідчення є “постійною, живою й мотивуючою переконаністю в істинах, відкритих в євангелії Ісуса Христа” (Marion G. Romney, “How to Gain a Testimony,” New Era, May 1976, 8, emphasis added).
Коли ми свідчимо, ми проголошуємо абсолютну істину євангельського послання. У часи, коли багато хто сприймає істину як щось відносне, проголошення абсолютної істини не є дуже популярним, і не здається воно ні політкоректним, ні підходящим. Свідчення про речі “як вони насправді є” (Кн. Якова 4:13) є сміливими, істинними і живими, тому що вони мають вічні наслідки для людства. Сатана не відмовився, якби ми проголошували послання нашої віри і євангельського вчення як щось гнучке—залежно від обставин. Наша тверда переконаність у євангельській істині—це якір у нашому житті; вона постійна і надійна, як північна зірка. Свідчення є дуже особистим і може бути трішечки різним у кожного з нас, тому що кожна людина—неповторна. Однак свідчення про відновлену євангелію Ісуса Христа завжди включатиме такі ясні й прості істини:
-
Бог живе. Він наш люблячий Небесний Батько, і ми Його діти.
-
Ісус Христос—Син живого Бога і Спаситель світу.
-
Джозеф Сміт є пророком Божим, через якого було відновлено євангелію Ісуса Христа в останні дні.
-
Книга Мормона є словом Бога.
-
Президент Гордон Б. Хінклі, його радники і члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів є пророками, провидцями і одкровителями нашого часу.
Отримуючи глибше знання цих істин і плану спасіння через силу і дар Святого Духа, ми можемо приходити до “пізна[ння] правд[и] про все” (Мороній 10:5).
Як ми набуваємо свідчення?
Ми всі знаємо, що легше говорити про свідчення, ніж здобути його. Процес його отримання базується на законі жнив: “Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!” (Галатам 6:7). Ніщо добре не приходить без зусиль і жертвування. Якщо нам доводиться багато трудитися, здобуваючи свідчення, це зробить сильнішими і нас, і наше свідчення. Отримавши знання, ми зможемо розвивати свої навички і свій характер.
Свідчення є найдорогоціннішим надбанням, бо його не отримують лише логікою чи розмірковуванням, його неможливо купити за щось земне, і його не можна дати як подарунок або успадкувати від предків. Ми не можемо залежати від свідчень інших людей. Нам потрібно знати це самим. Президент Гордон Б. Хінклі казав: “Кожний святий останніх днів має відповідальність—пізнати самому з упевненістю, у якій немає сумнівів, що Ісус є воскреслим, живим Сином живого Бога” (“Fear Not to Do Good,” Ensign, May 1983, 80).
Джерело цього впевненого знання і твердої переконаності є божественне одкровення, “бо засвідчення Ісусове,—то дух пророцтва” (Об’явлення 19:10).
Ми отримуємо це свідчення, коли Святий Дух говорить з тим духом, який живе в нас. Ми отримаємо спокійну й непохитну впевненість, яка буде джерелом нашого свідчення і переконаності—незалежно від нашої національної культури, раси, мови або соціо-економічного походження. Ці спонукання Духа, а не сама лише людська логіка, будуть істинною основою, на якій буде зростати наше свідчення.
Серцевиною нашого свідчення завжди буде віра в Ісуса Христа і Його божественну місію, а також знання про Нього, про Того, Хто в Писаннях каже про Себе: “Я дорога, і правда, і життя” (Іван 14:6).
Отже, як ми отримуємо особисте свідчення, вкорінене у свідченні Святого Духа? Модель описана в Писаннях:
Перше: Бажання повірити. Книга Мормона закликає нас: “Якщо ви прокинетеся і пробудите сили свого розуму, аж до того, щоби зробити досвід над моїми словами, і скористуєтеся принаймні частинкою віри, … так, навіть якщо ви не можете нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити” (Алма 32:27). Дехто може сказати: “Я не можу вірити; я не релігійна людина”. Просто подумайте: Бог обіцяє нам божественну допомогу, навіть якщо ми маємо тільки бажання повірити, але це має бути справжнє, а не удаване бажання.
Друге: Досліджуйте Писання. Ставте запитання; досліджуйте їх, шукайте відповіді в Писаннях. Знову ж таки, Книга Мормона має для нас добру пораду: “Якщо ви знайдете місце, щоб насіння могло бути посіяне у вашому серці” через старанне вивчення слова Божого, добре насіння “почне розбухати у вашій душі”, якщо ви не будете чинити опір невірою. Це добре насіння буде “збільшувати [вашу] душу” і “освітлювати [ваше] розуміння” (Алма 32:28).
Третє: Виконуйте волю Бога; дотримуйтеся заповідей. Не достатньо вести наукові дебати, якщо ми бажаємо пізнати для себе, що царство Боже було відновлено на землі. Якщо вести дослідження час від часу—цього не досить. Ми маємо самі взятися за це, і це означає пізнання Божої волі і її виконання.
Нам потрібно прийти до Христа і слідувати Його вченням. Спаситель навчав: “Наука Моя—не Моя, а Того, Хто послав Мене. Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я” (Іван 7:16–17; курсив додано). І Він казав: “Якщо ви мене любите, Мої заповіді зберігайте!” (Іван 14:15).
Четверте: Обдумуйте, постіться і моліться. Щоби отримати знання від Святого Духа, ми маємо запитувати Небесного Батька про це. Ми повинні вірити, що Бог любить нас і що Він допоможе нам розпізнати спонукання Святого Духа. Книга Мормона нагадує нам:
“Коли ви читатимете їх, … пам’ятайте, наскільки милостивим був Господь до дітей людських від сотворіння Адама аж до тих пір, коли ви отримаєте їх і обдумаєте це в серцях своїх. …
[Спитайте у ]Бога, Вічного Батька, в ім’я Христа, чи не істинні вони; і якщо ви питатимете з щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа, Він явить вам правду про це силою Святого Духа” (Мороній 10:3–4).
І пророк Алма казав:
“Я свідчу вам, що я знаю, що те, … істина. І звідки, на вашу думку, я знаю про точність цього?
Знайте, я постився і молився багато днів, щоб знати це самому. … Господь Бог зробив так, що це явилося мені через Його Святого Духа; і це й є дух одкровення” (Алма 5:45–46).
Мої дорогі брати і сестри, Алма отримав своє свідчення через пощення і молитву більш як 2000 років тому, і ми можемо мати той самий священний досвід сьогодні.
Для чого потрібно мати свідчення?
Свідчення дає належну перспективу, мотивацію і міцну основу, на якій можна будувати життя, в якому є мета і особисте зростання. Це постійне джерело впевненості, це істинний і вірний супутник у часи добрі й часи тяжкі. Свідчення надає нам підставу для наших надій і нашої радості. Воно допомагає нам плекати дух оптимізму і щастя, воно дає нам змогу радіти красі природи. Свідчення спонукає нас вибирати правильно весь час і за усіх обставин. Воно змотивовує нас наближатися до Бога, а через це Він наближається до нас (див. Яків 4:8).
Наше особисте свідчення є захисним щитом, і як залізний жезл воно веде нас безпечно крізь темряву і замішання.
Свідчення Нефія дало йому сміливість встояти і бути серед тих, хто слухається Господа. Він не ремствував, не сумнівався чи боявся—якими б не були обставини. Коли прийшла хвилина тяжка, він сказав: “Я піду і зроблю те, що Господь наказав, бо я знаю, що Господь [приготує] шлях .., аби виконати [це]” (1 Нефій 3:7).
Так само як Господь знав Нефія, Бог знає нас і любить нас. Це наш час; це наші дні. Ми в гущі подій. Наше тверде особисте свідчення буде змотивовувати нас змінюватися самим і благословляти світ. Про це я свідчу і залишаю вам моє благословення апостола Господнього, в ім’я Ісуса Христа, амінь.