Послання візитного вчителювання

Євангелія Ісуса Христа вчить про реальність нашого доземного існування

Навчайте уривкам з Писань та висловлюванням, що відповідають потребам сестер, яких ви відвідуєте. Свідчіть про це вчення. Запросіть тих, кого ви навчаєте, розповісти, що вони відчули й чого навчилися.

Чого нас навчено про доземне існування?

Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Ми жили в присутності Бога, нашого Небесного Батька, і Його Улюбленого Сина, Ісуса Христа, в доземному існуванні. … Нам було сказано:

“Ми зробимо землю, на якій вони зможуть жити;

І в цьому ми випробуємо їх, щоб подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм;

І тим, хто збереже свій перший стан [тобто буде послушним у доземному існуванні], буде додано;… а ті, хто збереже свій другий стан [тобто буде послушним під час земного життя], матимуть славу, додану на їхні голови на віки вічні” [Авраам 3:24–26].

…Вас було навчено і підготовлено до обставин, що складуться в житті кожного з вас. … Вашу пам’ять про доземне життя забрано, щоб випробування було справді дієвим, але ви отримаєте провід, що показуватиме, як жити. План спасіння, запропонований нашим Батьком у цьому житті, який дасть можливість повернутися до Нього, буде названо євангелією Ісуса Христа” (“Істину відновлено”, Ліягона, лист. 2005, сс. 78–79).

Старійшина Джозеф Б. Віртлін, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “На доземній нараді, де були всі ми, [Ісус Христос] прийняв великий план щастя, запропонований нашим Батьком для Його дітей, і був обраний Батьком здійснити цей план. Він очолив сили добра в боротьбі з Сатаною та його послідовниками у битві за душі людей, яка почалася ще до заснування цього світу. Ця боротьба продовжується і сьогодні. Тоді всі ми були на боці Ісуса. Ми і сьогодні на боці Ісуса” (“Christians in Belief and Action,” Ensign, Nov. 1996, 71).

Чому так важливо розуміти вчення про доземне існування?

Джулі Б. Бек, генеральний президент Товариства допомоги: “Жінки мають конкретні завдання, покладені на них ще до заснування світу. … Ми знаємо, що під час великої доземної війни ми стали на бік нашого Спасителя, Ісуса Христа, щоби зберегти потенціал належати до вічних сімей. Ми знаємо, що ми є дочками Бога і що нам слід робити. … Ми віримо у створення вічних сімей. … Ми знаємо, що заповідь розмножуватися і наповнювати землю ще діє. … Ми віримо, що з Господньою допомогою ми можемо успішно виховувати і навчати дітей. Це—невідкладні обов’язки за планом щастя, і коли жінки приймають ці ролі з усім серцем, вони стають щасливими!” (“Те, що жінки-святі останніх днів роблять найкраще: стояти міцно й непорушно”, Ліягона, лист. 2007, с. 110).

Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985): “Якби ми дивилися на земне життя як на все існування, то біль, смуток, помилки і нетривалість життя були б для нас катастрофою. Але якщо ми дивимося на життя як на щось вічне, що простягається далеко в передземне минуле і у вічне майбутнє після смерті, тоді все, що трапляється, можна побачити в справжній перспективі” (Учення Президентів Церкви: Спенсер В. Кімбол [2006], с. 15).

Додаткові матеріали: див. Єремія 1:4–5; УЗ 138:55–56.