Навіки разом
“Він поверне серця батьків до дітей, а серця дітей—до їхніх батьків” (3 Нефій 25:6).
-
До того, як храм біля їхнього дому було освячено, Олівія запросила бабусю прийти разом з нею на день відкритих дверей.
Бабусю, я рада, що ти прийшла з нами на день відкритих дверей храму.
Дякую, що запросила мене. Мені трохи самотньо з того часу, як помер дідусь.
Я теж за ним сумую.
-
Коли тобі виповниться 12 років, ти прийдеш сюди, щоб виконувати хрищення за померлих.
Я в такому захопленні.
-
Мама казала, що коли вони з татом приходять до храму, то одягають білий одяг.
Саме так.
-
Запечатування буде відбуватися в цій кімнаті. Станьте навпроти цього дзеркала й погляньте в дзеркало, що на протилежній стіні кімнати. Що ви бачите?
Ніби ми продовжуємося без кінця.
Як і наша сім’я, правда? Колись ми навіть дідуся побачимо.
Ти права. Якщо ми будемо дотримуватися заповідей, то зможемо бути з дідусем і всією нашою сім’єю, бо ми запечатані у храмі.
-
Олівія і бабуся пішли за гідом до целестіальної кімнати храму.
Мені подобається те, що я тут відчуваю. Я щаслива.
І я.
-
Я люблю храм, бабусю. Колись, коли я підросту, я повернуся, щоб укласти тут шлюб. Я щаслива, що вся наша сім’я може бути разом навіки—навіть дідусь.
Саме так. Я дуже вдячна за храм, за день відкритих дверей і за тебе.