Прийде час
Я разом з вами в благоговійному захваті спостерігаю, як ця робота просувається вперед—дивно, чудово, і ніщо не в змозі зупинити її.
Ще молодим місіонером я протягом кількох місяців служив у центральних районах Ліми, Перу. Через це я чимало разів перетинав центральну площу Ліми, Плаза де Армас. На ній розташований Урядовий палац, де знаходиться офіційна резиденція і адміністрація президента Перу. Ми з напарниками запрошували людей на цій площі почути відновлену євангелію. Я часто думав тоді, як би було цікаво увійти в палац, але сама думка про те, що колись це можна буде зробити, здавалася майже нереальною.
Минулого року старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, кілька інших людей і я зустрілися з Аланом Гарсією, тодішнім президентом Перу, в Урядовому палаці. Нам показали його прекрасні кімнати і президент Гарсія влаштував нам сердечний прийом. Те, про що я мріяв стосовно палацу ще молодим місіонером, здійснилося у спосіб, про який я навіть і мріяти не міг у 1970-му році.
Багато чого змінилося у Перу, особливо для Церкви, відтоді, як я був місіонером. Тоді там було близько 11000 членів Церкви і лише один кіл. Сьогодні там є понад 500000 членів Церкви і майже 100 колів. У містечках, де раніше були лише нечисленні групи членів Церкви, зараз знаходяться могутні коли і прекрасні будинки зборів. Те ж саме сталося у багатьох інших країнах по всьому світу.
Це дивовижне зростання Церкви заслуговує на пояснення. Ми почнемо зі старозавітного пророцтва.
Даниїл був єврейським рабом у Вавилоні. Він отримав нагоду витлумачити сон царя Навуходоносора. Даниїл попросив Бога відкрити йому той сон та його тлумачення і отримав відповідь на свою молитву. Він сказав Навуходоносору: “Є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. … Видіння твоєї голови на ложі твоїм—оце вони”. Даниїл сказав, що цар бачив страшного боввана, з головою, тілом, руками, ногами та стопами. Аж ось, камінь одірвався від гори сам, не через руки, і котився, поступово збільшуючись у розмірах. Той камінь вдарив боввана і розтрощив його на шматки, і “камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю”.
Даниїл пояснив, що той бовван символізував майбутні політичні царства, і що “за днів [тих майбутніх] царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, … але потовче” всі ті царства і поглине їх. “А само буде стояти навіки”1.
А зараз ми перейдемо до більш недавніх часів. Ангел Мороній уперше явився Джозефу Сміту в 1823 році і сказав йому, “що Бог призначив [йому] роботу; і що [його] ім’я матиме добру і погану славу серед усіх народів, колін і язиків”2. Послання Моронія безперечно приголомшило Джозефа, якому тоді було лише 17 років.
У 1831 році Господь сказав Джозефу, що ключі царства знову було “ввірено людині на землі”. Він сказав, що “євангелія [покотиться] аж до кінців землі, наче камінь, який відсічено від гори без рук … доки … не наповнить усю землю”3 саме так, як Даниїл розповів Навуходоносору.
У 1898 році Президент Уілфорд Вудрафф розповів про духовний досвід, який він як новий член Церкви отримав у 1834 році на зборах священства у Кертленді. Він сказав: “Пророк запросив усіх, хто мав священство, зібратися у маленькому дерев’яному будинку школи, який стояв там. То був простий будиночок приблизно 14 кв. футів [4,3 кв. м]. Коли ми зібралися разом, пророк запросив старійшин Ізраїля … свідчити про цю роботу. … Коли вони закінчили, пророк сказав: “Брати, я багато чому навчився і був натхненний завдяки вашим сьогоднішнім свідченням, але хочу сказати вам перед Господом, що ви знаєте про долю цієї Церкви і царства не більше, ніж немовля, яке сидить на колінах у матері. Ви не усвідомлюєте цього. … Цього вечора ви бачите лише маленьку групу [носіїв] священства, але ця Церква заповнить Північну і Південну Америку—вона заповнить цілий світ”4.
Ці пророцтва про те, що:
-
Боже царство, подібне до каменя, відсіченого від гори, заповнить усю землю;
-
ім’я Джозефа Сміта буде відомим по всьому світу; та
-
Церква заповнить Америку і весь світ
могли здаватися смішними 170 років тому. Маленька купка віруючих, які ледь заробляли собі на життя у віддалених прикордонних територіях США і переїжджали, щоб уникнути переслідувань, не здавалася схожою на фундамент віри, яка перетинатиме кордони країн і полине у серця по всьому світу.
Але саме так і сталося. Дозвольте мені навести приклад.
У день Різдва в 1925 році, в Буенос-Айресі, Аргентина, старійшина Мелвін Дж. Баллард посвятив весь континент Південної Америки для проповідування євангелії. У серпні 1926 року було охрищено кілька навернених. Вони стали першими членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів охрищеними у Південній Америці. Це було 85 років тому, і серед слухачів цієї конференції є багато тих, хто народився ще до того, як сталася ця подія.
Сьогодні у Буенос-Айресі є 23 коли Сіону, та десятки колів і десятки тисяч членів Церкви у великих і малих містах по всій Аргентині. Сьогодні також є понад 600 колів і кілька мільйонів членів Церкви по всій Південній Америці. Поки ми спостерігаємо, Боже царство заповнює цей континент, а ім’я Джозефа Сміта згадується як нами, так і його критиками у тих країнах, про які він міг навіть ніколи не чути протягом свого життя.
Сьогодні у цій всесвітній Церкві є понад 3000 колів, від Бостона до Бангкоку і від Мехіко до Москви. Ми наближаємося до кількості 29000 приходів і філій. У багатьох країнах є міцні коли з членами Церкви, предки яких були наверненими. В інших країнах маленькі групи нових членів Церкви збираються невеличкими філіями в орендованих будівлях. Щороку Церква все більше й більше поширюється по всій земній кулі.
Ці пророцтва про заповнення цілого світу і відомість по всьому світу: Абсурдні? Можливо. Неймовірні? Безсумнівно. Нездійсненні? Чесно кажучи, ні. Все відбувається у нас на очах.
Президент Гордон Б. Хінклі зазначив:
“Був такий вираз, що сонце ніколи не сідає одночасно над всією Британською імперією. Часи її величі минули. Але правда, що сонце ніколи не сідає одночасно над цією роботою Господа, яка торкається життя людей по всій землі.
І це тільки початок. Ми тільки на поверхні. … Наша робота не знає кордонів. … Країни, які поки що зачинені для нас, колись відкриються”5.
Сьогодні ми можемо бачити, що наближається здійснення пророцтва з Книги Мормона:
“І … станеться, що царі зімкнуть вуста свої; бо те, чого не було сказано їм, побачать вони; і про те, чого не чули, будуть вони роздумувати.
Бо в той день заради Мене Батько роботу звершить, яка буде великою і дивовижною роботою серед них”6.
Ця Господня робота дійсно є величною і чудовою, але просувається вперед здебільшого непоміченою багатьма політичними, культурними та науковими провідниками людства. Вона просувається від серця до серця, від сім’ї до сім’ї, спокійно і ненав’язливо, її священне послання повсюди благословляє людей.
Один з віршів у Книзі Мормона допомагає зрозуміти причину цього дивовижного зростання Церкви у наш час. “І більше того, я скажу тобі, що прийде час, коли пізнання Спасителя пошириться серед кожного народу, коліна, язика і всіх людей”7.
Ми маємо божественне повноваження і заповідь нести по всьому світу наше найважливіше послання, яке полягає в тому, що є Спаситель. Він жив у середині часів. Він спокутував наші гріхи, був розіп’ятий і був воскрешений. Це неперевершене послання, яке ми проголошуємо з повноваженням від Бога, є справжньою причиною такого зростання Церкви.
Я свідчу, що Він разом зі Своїм Батьком явилися Джозефу Сміту. Під проводом Батька Він знов встановив Свою євангелію на землі. Він знов послав на землю апостолів, пророків і ключі священства. Він скеровує Свою Церкву через живого пророка, Президента Томаса С. Монсона. Його Церква є тим каменем, відсіченим від гори без рук, який котиться вперед по всьому світу.
Ми вдячні за Джозефа Сміта і спостерігаємо із захопленням, як його ім’я поважають і, так, навіть безчестять ще більше по всій землі. Але ми усвідомлюємо, що ця могутня робота останніх днів не зосереджена на ньому. Це робота Всемогутнього Бога і Його Сина, Князя миру. Я свідчу, що Ісус Христос є Спасителем і разом з вами в благоговійному захваті спостерігаю, як ця робота просувається вперед—дивно, чудово, і ніщо не в змозі зупинити її. Дійсно “прий[шов] час, коли пізнання Спасителя пошир[ює]ться серед кожного народу, коліна, язика і всіх людей”. Я свідчу про Нього, Спасителя всього людства, і Його роботу, в ім’я Ісуса Христа, амінь.