Книга Мормона—книга від Бога
Разом з Біблією Книга Мормона є необхідним свідком вчення Христа і Його божественності.
Багато років тому мій прапрадід уперше взяв в руки примірник Книги Мормона. Він розкрив її на середині і прочитав кілька сторінок. А потім заявив: “Ця книга написана або Богом, або дияволом, і я збираюсь з’ясувати, хто ж таки її написав”. За 10 днів він прочитав її двічі, а потім заявив: “Диявол не міг її написати, вона повинна бути від Бога”1.
Геніальність Книги Мормона в тому, що вона не належить до нейтральної смуги. Вона або є словом Бога, як у ній про це заявляється, або є цілковитою підробкою. Ця книга абсолютно не претендує бути трактатом на теми моралі, чи теологічним коментарем, чи збіркою глибоких за значенням записів. Вона претендує бути словом Бога—кожним реченням, кожним віршем, кожною сторінкою. Джозеф Сміт заявляв, що ангел Божий направив його до золотих пластин, які містили писання пророків давньої Америки, і що він переклав ці пластини божественною силою. Якщо це так, тоді Книга Мормона—священне писання, як про це в ній і заявляється; якщо ж ні, тоді вона—витончений, але все ж диявольський обман.
С. С. Льюїс так говорив про подібну дилему, що виникає у людини, яка повинна вибрати: прийняти їй чи відкинути божественність Спасителя, бо й це не належить до нейтральної смуги: “Тут я спробую застерегти будь-кого, кажучи, що це справжня дурість, яку люди часто говорять про Нього: “Я з готовністю приймаю Ісуса як великого вчителя моралі, але не приймаю Його заяву, що Він—Бог”. Ми не повинні говорити цього. Чоловік, який був би просто людиною і казав би те, що казав Ісус, не був би великим учителем моралі. … Ви повинні зробити свій вибір. Або цей чоловік був і є Сином Бога, або ж Він безумець, а то й гірше. … Однак давайте не підпадати під дію будь-якої зверхньої нісенітниці про те, що Він—людина, яка була великим учителем. Приводів для таких здогадок Він нам не залишив. І не мав такого наміру”2.
Так само ми повинні зробити і простий вибір стосовно Книги Мормона: від Бога вона чи від диявола. Іншого вибору немає. На хвилинку я запрошую вас пройти тест, що допоможе визначити справжню природу цієї книги. Спитайте себе: наведені далі вірші з Книги Мормона наближують нас до Бога чи до диявола:
“Бенкетуйте словами Христа; бо ось, слова Христа скажуть вам усе, що вам треба робити” (2 Нефій 32:3).
Або ці слова люблячого батька до своїх синів: “І ось, сини мої, пам’ятайте, пам’ятайте, що на камені нашого Викупителя, який є Христос, син Бога, ви повинні побудувати свій фундамент” (Геламан 5:12).
Або ось ці слова пророка: “Прийдіть до Христа, і вдосконалюйтеся в Ньому” (Мороній 10:32).
Чи можливо, щоб автором цих тверджень з Книги Мормона був диявол? Після того як Спаситель вигнав кількох демонів, фарисеї заявили, що Він зробив це не інакше “як Вельзевулом, князем демонів”. Спаситель відповів, що такий висновок безглуздий, бо: “Кожне царство,—сказав Він,—поділене супроти себе, запустіє. І кожн[ий] … дім, поділен[ий] супроти себе не втримається”. А потім ось цей кульмінаційний момент, коли Він каже: “І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?” (Матвій 12:24–26; курсив додано).
Якщо наведені мною уривки з Книги Мормона вчать нас поклонятися Спасителю, любити Його і служити Йому (а вони цьому вчать), то як же тоді вони можуть бути від диявола? Якби було так, то він би “ділився супроти себе”, а отже й руйнував би своє власне царство, а так, за словами Спасителя, не може бути. Неупереджене читання Книги Мормона приведе людину до того ж висновку, до якого дійшов і мій прапрадід, а саме: “Диявол не міг її написати, вона повинна бути від Бога”.
Але чому Книга Мормона є такою важливою, адже у нас вже є Біблія, щоб навчати про Ісуса Христа? Ви коли-небудь замислювалися над тим, чому сьогодні у світі існує так багато християнських церков, і це при тому, що, в основному, вони черпають свої доктрини з тієї самої Біблії? А тому, що вони тлумачать Біблію по-різному. Бо ж якби вони тлумачили її однаково, то були б однією церквою. Господа це не задовольняє; Його апостол Павло проголосив, що є “один Господь, одна віра, одне хрищення” (Ефесянам 4:5). Щоб допомогти привести до цієї єдності, Господь встановив божественний закон свідків. Павло навчав: “Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків” (2 Коринтянам 13:1).
Біблія—один свідок Ісуса Христа; Книга Мормона—це ще один Його свідок. Чому цей другий свідок є настільки важливим? Зрозуміти це допоможе така ілюстрація: скільки прямих ліній ви можете провести на аркуші паперу через одну точку? Відповідь: безліч. Уявімо на мить, що ця єдина точка символізує Біблію і що сотні прямих ліній, проведених через цю точку, символізують різне тлумачення Біблії і що кожне з цих тлумачень символізує ту чи іншу церкву.
Однак, що станеться, якщо на цьому ж аркуші паперу є ще й друга точка, яка символізує Книгу Мормона? Скільки прямих ліній ви могли б провести між цими двома різними точками—Біблією і Книгою Мормона? Лише одну. Лише одне тлумачення Христового вчення витримає свідчення цих двох свідків.
Знову й знову Книга Мормона виступає як свідок, що підтверджує, прояснює, об’єднує доктрини, яких навчає Біблія, що існує лише “один Господь, одна віра, одне хрищення”. Наприклад, деякі люди не впевнені, чи є хрищення необхідним для спасіння, хоч Спаситель і сказав Никодиму: “Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже” (Іван 3:5). І Книга Мормона розвіює всі сумніви стосовно цього: “І Він наказує всім людям, що вони повинні покаятися, і христитися в Його ім’я, … інакше вони не можуть бути спасенними в царстві Божому” (2 Нефій 9:23).
Сьогодні у світі існує багато способів хрищення, і це при тому, що Біблія каже нам, в який спосіб був охрищений Спаситель, наш Великий Взірець: “І [Він] зараз вийшов із води” (Матвій 3:16). А міг би Він вийти з води, якби спочатку не ввійшов у воду? Яка б розбіжність не існувала в цьому питанні, Книга Мормона усуває її прямим ствердженням учення стосовно належного способу хрищення: “І тоді ви занурите їх у воду і піднімете знову з води” (3 Нефій 11:26).
Багато хто вірить, що одкровення припинилися після того, як була написана Біблія, хоч сама Біблія вже сама по собі є свідченням про силу Бога давати одкровення впродовж 4000 років існування людства. Але одна неправильна доктрина, як ось ця, за правилом падаючого доміно, валить собою інші правильні доктрини. Віра в те, що одкровення припинилися, валить доктрину про те, що “Бог є Той Самий вчора, сьогодні і навіки” (Мормон 9:9); валить доктрину, якої навчав Амос: “Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам” (Амос 3:7); валить доктрину про те, що “не дивиться Бог на обличчя” (Дії 10:34), а значить, і промовляє до всіх людей усіх віків. Та, на щастя, Книга Мормона є неспростовним підтвердженням біблійної істини про те, що одкровення даються постійно:
“І знову я кажу вам, тим, хто заперечує одкровення Бога, і каже, що з ними покінчено, …
хіба ми не читаємо, що Бог є Той Самий учора, сьогодні і навіки” (Мормон 9:7, 9).
Іншими словами, якщо Бог, Який є незмінним, промовляв у давні часи, Він буде промовляти і в теперішні часи
Такий список доктринальних підтверджень і прояснень можна було б продовжувати й продовжувати, але немає доктрини більш могутньої й гострої в Книзі Мормона, ніж обговорювана в ній Спокута Ісуса Христа. Ви хочете сформувати у своїй душі незаперечне свідчення про те, що Спаситель спустився нижче ваших гріхів і що і немає ні гріха, ні морального становища, якого б не могла сягнути Його Спокута,—що для кожного вашого страждання у Нього є ліки надзвичайно цілющої сили? Тоді читайте Книгу Мормона. Вона буде навчати вас і свідчити, що Спокута Христа—безкінечна, бо вона поширюється на всі слабкості й недоліки, відомі людині. Тому-то пророк Мормон і заявив: “Ви матимете надію через спокуту Христа” (Мороній 7:41).
Не дивно, що Книга Мормона сміливо заявляє: “Якщо ви повірите в Христа, ви повірите в ці слова, бо вони є словами Христа” (2 Нефій 33:10). Разом з Біблією Книга Мормона є необхідним свідком вчення Христа і Його божественності. Разом з Біблією вона “вч[и]ть усіх людей, що вони мають творити добро” (2 Нефій 33:10). Разом з Біблією вона веде нас до “одного Господа, однієї віри, одного хрищення”. Ось тому Книга Мормона і є такою важливою у нашому житті.
Кілька років тому я побував на одному з наших богослужінь в Торонто, Канада. Виступала 14-річна дівчина. Вона розказала, що розмовляла про релігію зі своєю подругою в школі. Ця подруга спитала її: “До якої релігії ти належиш?”
Вона відповіла: “До Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, або мормонів”.
Подруга на це сказала: “Я знаю цю Церкву, вона не істинна”.
“Звідки ти знаєш?”,—сказала дівчина у відповідь.
“А я дізнавалась про неї”,—відповіла подруга.
“Ти читала Книгу Мормона?”
“Ні,—у відповідь,—я не читала”.
І ця мила дівчина відповіла: “Тоді ти не досліджувала мою Церкву, бо я прочитала кожну сторінку Книги Мормона і знаю, що вона—істинна”.
Я також прочитав кожну сторінку Книги Мормона, і робив це багато разів, і урочисто свідчу, як і мій прапрадід, що вона від Бога. В ім’я Ісуса Христа, амінь.