Це—диво
Якщо ви не є місіонером повного дня з табличкою на пальті, то зараз настав час написати її на вашому серці—написати, як казав Павло, “не чорнилом, але Духом Бога Живого”.
Земне життя Ісуса Христа було сповнене дивами: діва-мати, нова зірка, ангели, які з’явилися пастухам, сліпі—прозрівають, кульгаві—ходять, ангели в Гефсиманії та в гробниці, а найбільше з чудес—Його славетне Воскресіння.
Чи уявляєте ви одинадцятьох апостолів на горі поблизу Галілеї, коли воскреслий Господь прийшов до них і сказав: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”?1 “Ідіть по цілому світові та всьому створінню Євангелію проповідуйте”2.
“Усі народи”? “Увесь світ”? “Усьому створінню”? Чи можливо це? Хоча Ісус запевняв їх, вони мабуть гадали, чи дійсно будуть супроводжувати їх чудеса під час поширення євангелії3.
Віра подолала сумніви і Петро підніс свій голос, кажучи:
“Мешканці Єрусалиму! … Послухайте слів моїх! …
… Ісуса Назарянина, … Того, що … руками беззаконників розп’яли та забили. …
Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!”4
Того дня стався незаперечний вилив Духа, і 3000 душ охристилися. Як і обіцяв Ісус, ознаки і дива супроводжували тих, хто вірував.
Коли 183 роки тому було відновлено Церкву Ісуса Христа, Господній наказ невеличкій групці учнів відлунював Його слова, промовлені століття тому: “Голос попередження буде звучати для всіх людей”5. “Бо, істинно, звук має вийти … до всього світу, до найвіддаленіших частин землі”6.
“Для всіх людей”? “До всього світу”? “До найвіддаленіших частин землі”? Чи було це можливо?
Спаситель дав запевнення Своїм святим останніх днів7, але чи могли вони якимось чином передбачити розмах і долю цієї чудесної роботи? Вони мабуть сумнівалися, чи дійсно їх супроводжуватимуть чудеса у справі поширення євангелії.
І знову віра подолала сумніви, і тисячі людей було охрищено. В Англії старійшина Уілфорд Вудрафф знайшов цілу громаду, яка чекала на його прихід. Дух Господа зійшов на них, і старійшина Вудрафф охристив 45 проповідників і кілька сотень членів громади під час свого першого місяця перебування на фермі Бенбоу8.
У наші дні нічого не змінилося. Коли ми зі старійшиною Девідом А. Беднаром років 40 тому були місіонерами (і я можу запевнити вас, що ми не є найстаршими з колишніх місіонерів, що сидять у червоних кріслах), тоді було 16 тис. місіонерів. Як учора нам повідомив Президент Томас С. Монсон, зараз ми маємо 65 тис.—більше ніж будь-коли. Було 562 коли. Сьогодні є понад 3 тис. У той час наші приходи і філії були в 59 країнах. Сьогодні у нас є підрозділи в 189 з 224 країн і територій у світі. Нас небагато, як і передрікав Нефій9. Але в той же час ми з вами є живим свідками пророчих слів Даниїла: “камінь, … сам, не через руки … напов[нює] усю землю”10.
Наше сьогодення є надзвичайним часом чудес. Шість місяців тому, коли Президент Монсон оголосив про зміни щодо віку молодих чоловіків і жінок, які хочуть служити на місії, спостерігалося незаперечне пролиття Духа. Віра подолала сумніви і юнаки та дівчата рушили вперед. У четвер наступного тижня після конференції я отримав призначення рекомендувати місіонерські покликання Першому Президентству, я був вражений, побачивши документи 18-річних юнаків і 19-річних дівчат, які вже змінили свої плани, пройшли медогляд, мали співбесіду з єпископом і президентом колу й подали документи для служіння на місії—і все це лише за 5 днів. Вже багато тисяч інших приєдналися до них. Це—диво.
Ми вдячні за сповнену енергії віру наших сестер, зростаючу кількість місіонерів з усіх країн світу і зростаючу кількість подружніх пар, готових служити. Було оголошено про утворення 58 нових місій, і дивовижним чином на додачу до нашого повністю заповненого Центру підготовки місіонерів у Прово з’явився новий ЦПМ у Мехіко.
Президент Томас С. Монсон сказав: “Ми цілковито серйозно ставимося до Спасителевого наказу: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”11. “Ця … справа … продовжуватиме просуватися вперед, змінюючи і благословляючи життя. …Жодна сила в цілому світі не в змозі зупинити роботу Бога”12.
Ми є свідками Господніх чудес, спостерігаючи, як Його євангелія поширюється по світу.
Брати і сестри, так само певно, як те, що Господь надихнув більшу кількість місіонерів до служіння, Він так само пробуджує розум і відкриває серця більшої кількості хороших і чесних людей, які приймуть Його місіонерів. Ви вже знаєте їх або познайомитеся з ними. Вони є у вашій сім’ї або живуть по сусідству, проходять повз вас на вулиці, сидять біля вас у школі й спілкуються з вам он-лайн. Ви також є важливою складовою цього дива, що починає розгортатися.
Якщо ви не є місіонером повного дня з табличкою на пальті, то зараз настав час написати її на вашому серці—написати, як казав Павло, “не чорнилом, але Духом Бога Живого”13. А ви, колишні місіонери, знайдіть вашу стару місіонерську табличку, не носіть її, але покладіть там, де ви її будете бачити. Господу ви потрібні зараз більше, ніж будь-коли, щоб зробити вас знаряддям у Його руках. Є той внесок, який усі ми маємо зробити заради здійснення цього чуда.
Кожен праведний член Церкви думав про те, як ділитися євангелією. У деяких це виходить природно, і ми можемо багато навчитися від них14. Декому важко, і вони не знають, як їм робити це краще, бажаючи, щоб почуття вини, яке у нас часом виникає, кудись поділося.
Бажання ділитися євангелією опускає всіх нас на коліна, і так повинно бути, бо нам потрібна Господня допомога.
Президент Монсон просив, щоб ми молилися за “ті регіони, де наш вплив обмежено і де нам зараз не дозволено вільно ділитися євангелією”15. Якщо ми щиро і згуртовано благатимемо Батька Небесного, Господь і надалі відкриватиме для нас важливі двері.
Ми також молимося, щоб і ми самі мали нагоду ділитися євангелією. Апостол Павло сказав: “Завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас”16.
Зважаючи на збентеження17 і неспокій18, що панують у сьогоденному світі, не дивно, що все менше і менше людей відвідують місця, де вони поклоняються Богові. І хоча є багато таких, які хочуть бути ближчими до Бога і краще зрозуміти мету життя, у них є запитання, на які вони не знаходять відповіді. Серця багатьох людей відкриті до істини, але, як сказав пророк Амос, “вони блука[ють], щоб знайти слово Господа,—та не [можуть] знай[ти] його”19. Ви можете допомогти їм знайти відповіді на запитання. У повсякденних розмовах ви можете додати до їхньої віри в Христа20.
Спаситель сказав: “Тримайте свій світоч: щоб він міг сяяти світові. Знайте, Я є світоч, який ви будете піднімати”21.
Я обіцяю вам, що коли ви в молитві запитаєте з ким поговорити, у вашому розумі виникнуть імена і обличчя. Ви будете знати, що сказати, саме у той момент, коли це буде необхідно22. У вас з’являться можливості це зробити. Віра подолає сумніви, і Господь благословить чудесами ваше життя.
Спаситель навчав нас, як ділитися євангелією. Мені подобається історія про Андрія, який запитав: “Учителю”,—де Ти живеш?”23 Ісус міг назвати місце, де Він жив. Але натомість він відповів Андрієві: “Ходіть і побачте”24. Мені подобається думати, що Спаситель казав: “Прийди і побач не лише, де Я живу, але і як Я живу. Прийди і побач, хто Я. Прийди і відчуй Духа”. Ми не знаємо всього про той день, але ми знаємо, що коли Андрій знайшов свого брата Симона, він проголосив: “Знайшли ми … Хри[ста]”25.
Тих, кому цікаво з нами поговорити, ми, наслідуючи приклад Спасителя, можемо запросити: “Ходіть і побачте”. Хтось прийме запрошення, інші—ні. Ми всі знайомі з людиною, яку запрошували кілька разів, перш ніж вона прийняла запрошення прийти і побачити. Давайте також згадаємо тих, хто колись був з нами, але кого ми зараз рідко бачимо. Тож запросімо їх повернутися і ще раз побачити.
Ми поважаємо вибір і час кожної людини. Господь сказав: “Нехай кожна людина вибирає сама”26. Через відсутність зацікавленості у людини нам не слід послаблювати узи дружби і любові. Незалежно від того, чи приймають ваше запрошення, коли ви пропонуєте: “Ходіть і побачте”, ви відчуєте схвалення Господа і, маючи те схвалення та відчувши більшу віру, ви знову і знову будете ділитися своїми віруваннями.
Для тих, хто користується Інтернетом та електронними телефонами, є нові способи запрошувати інших прийти і побачити. Зробімо ж так, щоб розповіді про нашу віру в режимі он-лайн стали частиною нашого повсякденного життя. LDS.org, Mormon.org, Facebook, Twitter—усі вони надають можливості для цього.
Щоб ділитися євангелією, молоді члени Церкви в Бостоні започаткували кілька блогів27. Ті, хто приєднався до Церкви, почали своє навчання он-лайн, а після цього місіонери проводили з ними бесіди. Завдяки тому, що молоді люди особисто розповідали про євангелію, їхня віра зросла. Один з них сказав: “Це не місіонерська робота. Це—місіонерська розвага”28.
Усі ми до цього залучені. З членами приходу й місіонерами ми плануємо, молимося і допомагаємо одне одному. Будь ласка, постійно думайте про місіонерів повного дня і моліться за них. Довіряйте їм разом зі своїми сім’ями і друзями. Господь довіряє їм і покликав їх навчати і благословляти тих, хто шукає Його.
Президент Пауло Кретлі з Мозамбікської місії Мапуту розповів таку історію: “У Мозамбіку поширеним є явище, коли пари живуть разом, [не укладаючи шлюб, оскільки] африканська традиція вимагає багатого посагу для укладання шлюбу, а цей посаг більшість пар не можуть собі дозволити”29.
Члени Церкви і місіонери думали і молилися, як же допомогти.
Відповіддю на їхні молитви стала думка, що їм слід приділяти більшу увагу закону цнотливості й важливості шлюбу та вічних сімей. І допомагаючи парам покаятися і укласти законний шлюб, вони навчатимуть про щастя, яке приходить лише тоді, коли ми йдемо за Ісусом Христом.
Це фотографія подружніх пар з двох різних міст Мозамбіку. Одружившись у п’ятницю, вони охристилися зі старшими дітьми в суботу30. Друзі і сім’я були запрошені прийти і побачити, і насправді сотні прийшли і побачили.
Після хрищення одна сестра сказала: “Нам треба було вирішити: іти за традиціями наших батьків чи іти за Ісусом Христом. Ми вирішили іти за Христом”31.
Можливо, ви не живете у Мозамбіку, але у свій власний спосіб, у своїй власній культурі ви можете ділитися відновленою євангелією Ісуса Христа.
Моліться вашому Небесному Батькові. Це—Його священна робота. Ви отримаєте спрямування і знатимете, що робити. Він відкриє двері, усуне перешкоди і допоможе подолати перепони. Господь проголосив: “Голос попередження буде звучати для всіх людей, вустами Моїх учнів, … і ніхто не зупинить їх”32.
Я свідчу, що “голос Господа звуч[атиме] аж до кінців землі, щоб усі, хто хоче чути, могли чути”33. Це—диво. Це—диво. В ім’я Ісуса Христа, амінь.