До нових зустрічей
Я клянусь …
Лайливі слова причепилися до мене, як реп’ях до собачої шерсті.
Вираз обличчя моєї мами розбив моє серце. Приголомшення. Збентеження. Розчарування. Ці почуття одне за одним можна було побачити в її очах, а потім вони переросли в одне почуття—зраду.
Хоча вона всі 15 років мого життя навчала мене шанувати Небесного Батька словом і ділом, ось я стою перед нею, винний в тому, що з моїх вуст злетіло дуже непристойне слово.
Я й не думав лаятися. До того року я ніколи не вживав непристойну мову. Але влітку того року я працював на Відділ рибальства й розваг штату Юта й перейняв цю звичку від інших хлопців, які працювали разом зі мною.
Наше головне завдання полягало у викопуванні лопухів уздовж доріг штату. Ми відразу ж погодилися, що Arctium minus це дуже поганий бур’ян. Він росте у великій кількості майже скрізь і витісняє більшість інших рослин. Реп’яхи чіпляються до всього, що є поруч.
З лопатами в руках ми боролися з тим ворогом усе літо до повного виснаження—і брудної мови. Спочатку мова моїх товаришів мене ображала. Потім я допускав її. Нарешті й сам почав вживати. На кінець літа лайливі слова причепилися до мене, як реп’ях до собачої шерсті.
Однак реакція моєї мами на слово, що злетіло з язика, переконала, що мені слід змінитися.
То було нелегко. Лайка—це не просто підбір слів. Це—стиль мислення. Розмови, які ми ведемо, слова, які читаємо, зображення, на які дивимося, формують наші думки. Невдовзі я зрозумів, що мені потрібно змінити те, що я впустив у свій розум, якщо я хотів змінити слова, які промовляв.
На щастя, я був активним у відвідуванні Церкви та семінарії. Лайка витиснила вищі думки, але потрапляючи в середовище, де мене оточували ті вищі думки, я знову почав їх укорінювати. Я зосередився на щоденному читанні Писань і щоденних молитвах. Я не дивився фільми й телепрограми, які стимулювали появу темних думок.
Поступово я помітив, що моя мова покращується. До кінця року я звільнився від звички лаятися.
Після того випадку я багато чого зрозумів про силу слів. Слова можуть будувати й руйнувати. Вони можуть завдавати болю або зціляти. Вони можуть принижувати або сіяти надію та любов.
Цікаво, що Самого Спасителя, Творця небес і землі, називають Словом (див. Іван 1:1–4; УЗ 93:6–11).
Я зрозумів, що слово swearing (лаятися, клястися) в англійській мові має позитивне і негативне значення. Ми клянемося казати у суді лише правду. Ми урочисто обіцяємо, або клянемося, дотримуватися Божих заповідей, коли христимося. Подібним чином ми даємо священне обіцяння дотримуватися храмових завітів, аби отримати найвищі благословення Небесного Батька.
Мораль така: ми стаємо, як Слово, коли наші слова шанують Його і відображають Його славу.
Фотографія АННИ ЛОРЕНТ