Я був удома

Стівен Саінсбері, шт. Каліфорнія, США

У рамках проекту служіння я поїхав до Руанди разом з іншими лікарями, аби допомогти у вирішенні медичних проблем. Через два тижні, майже під кінець своєї подорожі, я відчув тугу за домом. Я сумував за сім’єю, за зручним ліжком і своїм домом.

У свою останню неділю в Африці я зміг таким чином скласти свій розклад, щоб мати змогу піти до Церкви. Хоча в Руанді Церква ще не була офіційно визнана, на церковному веб-сайті я зміг знайти, коли і де відбуваються збори.

А адреса була такою: “Спускайтеся бруківкою від будівлі кабінету міністрів вниз. Шукайте відкриті ворота. Потім спустіться сходами вниз”.

Виконавши ці настанови, я чітко почув приспів знайомого гімну. Я зійшов сходами і до мого слуху долинули слова “Святі, вашій вірі не буде кінця” (Гімни, № 36). Сходи закінчувалися біля маленької будівлі, де біля входу було кілька десятків чоловік з усмішками на обличчях. Незважаючи на те, що я був незнайомцем для присутніх, я відразу ж відчув спорідненість з ними. Кілька десятків братів і сестер з Руанди підійшли, щоб потиснути мені руку, і важкий тягар самотності зник—я був удома!

Увійшовши в будівлю, я побував на типових тригодинних зборах, які нічим не відрізнялися від тих, що проводилися в моєму приході в Каліфорнії. Носії Ааронового священства рознесли причастя, виступи були присвячені Спасителю, і навіть урок Недільної школи був таким самим, який викладався у моєму рідному приході того тижня.

Що найважливіше, служба була просякнута Духом Господа. Безсумнівно, Господь прихильно усміхався до цих хороших людей, які з усіх сил намагалися служити Йому. Я дізнався, що протягом попереднього року лише жменька руандійців відвідувала тут службу. Однак я нарахував більше 100 присутніх на зборах, половина з яких—усміхнені діти.

Зараз, коли Руанда відкрита для місіонерської роботи, я думаю, що місіонери матимуть великий успіх, оскільки Дух свідчитиме все більшій кількості руандійських зацікавлених Церквою, що відновлена Церква є царством Бога на всій землі—на всіх континентах, для всіх народів і для кожної Божої дитини. Я такий вдячний за Церкву, де б вона не знаходилася—на центральному узбережжі Каліфорнії чи на спуску по бруківці в Центральній Африці.