2014
Потрібні: руки і серця для прискорення роботи
Травень 2013


Потрібні: руки і серця для прискорення роботи

Лінда К. Бертон

Ми можемо запропонувати руки для допомоги, а серця—для прискорення прекрасної роботи Небесного Батька.

Дорогі сестри, як ми любимо вас! Коли ми дивилися цей прекрасний фільм, чи побачили ви, що і ваші руки допомагають комусь на цій стежці завіту? Я подумала про маленьку дівчинку з Початкового товариства на ім’я Бринн, яка має тільки одну руку і використовує її, щоб допомагати і благословляти свою сім’ю і своїх друзів—святих останніх днів, а також тих, хто належить до інших церков. Вона красуня, правда? Так, як і ви! Сестри, ми можемо запропонувати руки для допомоги, а серця—для прискорення прекрасної роботи Небесного Батька.

Так само, як наші віддані сестри з Писань, такі як Єва, Сара, Марія і багато інших, знали свою сутність і призначення, Бринн знає, що вона є дочкою Бога1. Ми також можемо знати про свій божественний спадок як улюблених дочок Бога, а також про важливу роботу, яку має для нас Він.

Спаситель навчав: “Коли хто хоче волю чинити Його, той довідається про науку”2. Що нам потрібно знати і робити, аби “жи[ти] в Небесах”?3 Ми можемо дізнатися про це з історії про багатого юнака, який запитав Ісуса, що йому потрібно робити, аби отримати вічне життя.

Ісус відповів йому: “Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді”.

Юнак запитав його, які саме заповіді він повинен виконувати. Тоді Ісус нагадав йому деякі з Десятьох заповідей, які всім нам відомі.

Юнак відповів: “Це я виконав все. Чого ще бракує мені?”

Ісус сказав: “Коли хочеш бути досконалим,—піди, продай добра свої та й убогим роздай,—і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною”4.

Ісус покликав його приєднатися до Його роботи—стати учнем. Це є і нашою роботою. Нам належить “відкласти те, що від цього світу, … і припада[ти] до [наших] завітів”5, прийти до Христа і йти за Ним. Саме це роблять учні!

Але, сестри, не починаймо знецінювати себе через те, що Спаситель говорив багатому юнаку про необхідність стати досконалими. Слово досконалий у цій розповіді було перекладено з грецького слова, яке означає “повний”. Якщо ми намагаємося якомога краще просуватися стежкою завітів, ми будемо ставати повнішими і більш досконалими у цьому житті.

Як і багатий юнак у дні Ісуса, іноді ми відчуваємо спокусу здатися або повернути назад, тому що гадаємо, що не можемо робити це самотужки. І ми праві! Ми не можемо виконувати доручені нам складні завдання, які нас попросили виконати, без допомоги. Допомога приходить завдяки Спокуті Ісуса Христа, скеруванню від Святого Духа і рукам допомоги інших людей.

Вірна незаміжня сестра нещодавно свідчила, що завдяки Спокуті вона знайшла силу використати руки допомоги і охоче серце, щоб ростити чотирьох дітей, яких її сестра залишила, коли померла від раку. Це нагадало мені про сказане старійшиною Нілом А. Максвеллом: “Усі прості завдання, які стояли перед Церквою, були зроблені. Відтепер це будуть завдання вищої складності і учнівство буде перевірятися різними незвичайними способами”6. Ви були послані на землю в цей розподіл часів завдяки тому, ким ви є, і до якої роботи ви були підготовлені! Незалежно від того, що Сатана буде намагатися переконати нас думати про те, ким ми є, наша справжня сутність у тому, що ми—учні Ісуса Христа!

Мормон був справжнім учнем, який жив у дні, коли “кожне серце закам’яніло, … і ніколи не було такої великої злочестивості серед усіх дітей Легія”7. Чи хотілося б вам жити в такі дні? Однак Мормон сміливо заявив: “Знайте, я учень Ісуса Христа, Сина Бога”8.

Як можна не любити Мормона? Він знав, ким він є і якою була його місія, і він не піддавався злу, яке оточувало його. Насправді він вважав своє покликання даром9.

Лише подумайте, яке це благословення бути покликаними віддавати наш дар щоденного учнівства Господу, проголошуючи словом і ділом: “Знайте, я учень Ісуса Христа!”

Мені подобається історія, яку розповів Президент Бойд К. Пекер про дорогу сестру, з якої кепкували через те, що вона дотримувалася поради пророка зберігати запас продуктів. Людина, яка її критикувала, сказала, що якщо настануть важкі часи, її провідники попросять її поділитися своїм запасом продуктів з іншими. Ось її проста і тверда відповідь як істинного учня: “Принаймні у мене буде що віддати”10.

Я люблю жінок Церкви, юних і літніх. Я бачила вашу силу. Я бачила вашу віру. У вас є що дати, і ви готові це зробити. Ви робите це без фанфар і публічності, привертаючи увагу до Бога, Якому поклоняєтеся, а не до себе, і без жодної думки про те, що отримаєте взамін11. Саме так роблять учні!

Нещодавно на Філіппінах я познайомилася з молодою жінкою, сім’я якої стала менш активною в Церкві, коли їй було лише 7 років. Тиждень за тижнем їй доводилося самій ходити небезпечною дорогою до церкви. Вона розповіла, як у 14 років вирішила, що буде залишатися вірною своїм завітам, аби бути гідною ростити свою майбутню сім’ю в домі, “благословенному владою і силою священства”12. Найкращий спосіб зміцнити домівку—теперішню або майбутню—це дотримуватися завітів, обіцянь, які ми дали одне одному і Богові.

Саме так роблять учні!

Вірна японська сестра та її чоловік побували в нашій місії в Кореї. Вона не говорила корейською і була обмежена у своїй здатності спілкуватися англійською, але вона охоче застосовувала свої унікальні дари і руки допомоги для здійснення роботи Господа. Саме так роблять учні! Вона навчала наших місіонерів, як робити простеньку фігурку оригамі—рот, який міг відкриватися і закриватися. Потім вона за допомогою кількох відомих їй англійських слів навчала місіонерів “відкривати вуста свої”, щоб ділитися євангелією—це був урок, який ні вони, ні я ніколи не забудемо.

Уявіть на хвилинку, як ви і я стоїмо разом з іншими мільйонами сестер і братів у Його Церкві, сміливо йдучи вперед, роблячи те, що роблять учні—служачи і люблячи так, як Спаситель. Що для вас означає бути учнем Ісуса Христа?

Жилетки і футболки з написом “Руки допомоги мормонів” носять сотні тисяч самовідданих учнів Ісуса Христа, які скористалися можливістю здійснити мирське служіння. Але є й інші способи служити в якості відданих учнів. Уявіть разом зі мною можливі духовні вивіски “потрібна допомога …”, для виконання роботи зі спасіння.

  • Потрібна допомога: батьків, які б ростили дітей у світлі та істині

  • Потрібна допомога: дочок і синів, сестер і братів, тіток і дядьків, двоюрідних братів і сестер, бабусь і дідусів, а також справжніх друзів, щоб служити наставниками і пропонувати руки допомоги на шляху завітів

  • Потрібна допомога: тих, хто прислухається до підказок Святого Духа і діє відповідно до них

  • Потрібна допомога: тих, хто щодня живе за євангелією у простий і незначний спосіб

  • Потрібна допомога: спеціалістів з сімейної історії і храмові працівники, щоб з’єднати сім’ї навічно

  • Потрібна допомога: місіонерів і членів Церкви, щоб поширювати “добру новину”—євангелію Ісуса Христа

  • Потрібна допомога: рятівників, щоб знайти тих, хто загубив дорогу

  • Потрібна допомога: тих, хто дотримується завітів, щоб стояти міцно за істину і правду

  • Потрібна допомога: справжніх учнів Господа Ісуса Христа

Багато років тому старійшина М. Рассел Баллард звернувся з могутнім закликом до сестер у Церкві, коли сказав:

“У проміжок часу, починаючи з сьогодення й до того моменту, коли Господь прийде знову, Йому потрібні жінки в кожній сім’ї, в кожному приході, в кожній громаді, в кожному народі, які йтимуть у праведності й казатимуть своїми словами і вчинками: “Ось я, пошли мене”.

Моє запитання таке: “Чи будете ви однією з тих жінок?”13

Я сподіваюся, кожна з нас зможе з твердістю відповісти “Так!” Я завершую словами з пісні Початкового товариства:

Ми [дочки] завіту, у нас є дари, щоб давати.

Ми будемо євангелії своїм життям навчати.

Кожним словом і вчинком ми свідчить будемо:

Що в Ісуса Христа віримо і Йому служимо14.

Як справжні учні пропонуймо наші охочі серця і руки допомоги, щоб прискорити Його роботу. Немає значення, якщо в нас, як у Бринн, є лише одна рука. Немає значення, що ми все ще недосконалі і не ідеальні. Ми є відданими учнями, які пропонують допомогу і допомагають одне одному на життєвому шляху. Наше сестринство об’єднує покоління тих відданих сестер, які пройшли свій шлях раніше. Разом як сестри і в єдності з живими пророками, провидцями і одкровителями, які мають відновлені ключі священства, ми можемо йти разом як учні, як служителі, з охочими серцями і руками, аби прискорити роботу зі спасіння. Якщо так буде, ми станемо схожими на Спасителя. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.