Вступ до книги Еноша
Навіщо вивчати цю книгу?
У книзі Еноша показується сила Спокути Ісуса Христа, яка очищує людей від гріха і зцілює їх. Енош боровся перед Богом в палкій молитві до того, як його гріхи були прощені. Потім він молився про духовне благополуччя нефійців і ламанійців. Він провів залишок свого життя, працюючи задля їхнього спасіння. Коли ви будете вивчати книгу Еноша, то зможете відкрити для себе важливі уроки щодо молитви, покаяння та одкровення. Ви також зможете дізнатися, що коли окремі люди отримують благословення Спокути, у них виникає бажання ділитися цими благословеннями з іншими.
Хто написав цю книгу?
Енош, син Якова і онук Легія та Сари, є автором цієї книги. Енош записав, що його батько навчав його “повчанням і застереженням Господа” (Енош 1:1). Наприкінці свого життя Енош записав, що він проголошував “Слово за істиною, яка у Христі” (Енош 1:26) в усі свої дні. Перед смертю Енош передав малі пластини Нефія своєму сину Ярому. Енош завершив свій літопис, радіючи дню, коли він буде стояти перед своїм Викупителем. Він проголосив: “Тоді я побачу Його обличчя з радістю, і Він скаже мені: Прийди до Мене, благословенний ти, в оселях Батька Мого приготоване місце для тебе” (Енош 1:27).
Коли і де була написана ця книга?
Енош завершив свій літопис, повідомивши, що 179 років пройшло з того часу, як Легій залишив Єрусалим (див. Енош 1:25). Це говорить про те, що період написання його літопису визначається приблизно 544 р. до Р.Х. (коли Яків завершив свій літопис) та 420 р. до Р.Х. Енош написав цей літопис, коли жив на землі Нефія.