Мороній 1–5

Вступ

Закінчивши скорочення написаного на пластинах Етера, Мороній пояснив, що він “не думав, що напиш[е] ще щось” (Мороній 1:1). Однак його було збережено, щоб “напи[сати] ще дещо, щоб, можливо, це стало у пригоді” тим, хто житиме в останні дні (Мороній 1:4). Мороній 1–5 доводить відданість Моронія Ісусу Христу. У цих розділах також дано настанови стосовно важливих обрядів євангелії, у т.ч. й проведення причастя.

Мороній 1

Мороній блукає всюди заради безпеки свого життя і продовжує свої писання

Старійшина Девід Е. Соренсон, почесний сімдесятник, розповів наведену далі історію про молоду жінку, яка мала сміливість відстоювати свої вірування:

“Мою онучку Дженніфер запросили разом з кількома її шкільними друзями піти повечеряти і сходити в кіно. Всі дівчатка погодилися дивитися той фільм, який вони збиралися переглядати, і Дженніфер легко погодилася піти. Однак дівчинка, яка пішла з вечері, щоб придбати квитки для групи, повернулася з квитками на інший фільм, ніж той, що було заплановано! Вона сказала: “Він дуже класний і він “до 16-ти”.

Охоплена подивом, Дженніфер, не могла повірити, що ситуація змінилася настільки швидко. Але, на щастя, вона прийняла рішення ще до того, як опинитися в такому становищі,—що вона не буде дивитися фільми, позначені “до 16-ти”. Вона змогла встояти і сказати своїм подругам: “Я не можу йти дивитися фільм, позначений “до 16-ти”. Мої батьки б цього не схвалили”. Дівчатка на це відповіли: “Та ходім! Твої батьки ніколи про це не дізнаються!” На це Дженніфер сказала: “Взагалі-то, не має значення, дізнаються про це мої батьки чи ні. Я просто не ходжу на фільми, позначені “до 16-ти”!”

Подруги Дженніфер засмутилися і намагалися вмовити її. Вони сказали, що вона “руйнує геть все”. Коли вона не поступилася, подруги кинули їй в обличчя квиток і здачу та, покинули її заради фільму “до 16-ти”. Це закінчилося самотнім вечором, сповненим почуттям зради друзів. Однак це був прекрасний момент для Дженніфер та нашої сімʼї. Вона набула впевненості, самоповаги і духовної сили” (“Ви не можете погладити гадюку”, Ліягона, лип. 2001, с. 49).

Прочитайте Мороній 1:1–3, знайдіть, як Мороній наодинці відстоював свої вірування. І Мороній, і онука старійшини Соренсена показують, яким чином люди можуть вибрати відстоювати те, що, як вони знають, є правильним. Подібним чином ви також щодня можете приймати незначні рішення, демонструючи цим вашу віру, слухняність і бажання йти за Христом.

Напишіть у своєму щоденнику для вивчення Писань про випадок, коли ви вибрали відстоювати свої вірування або виявити свою віру через слухняність.

Поміркуйте над тим, як вам краще відстоювати свою віру в Ісуса Христа. Прочитайте Мороній 1:4 і зʼясуйте, чому Мороній вирішив написати більше. Чого ми можемо навчитися з прикладу та мотивації Моронія написати більше для нащадків тих, хто прагнув забрати в нього життя. Що могли б ви написати вашим нащадкам, що благословило б їх? Вивчаючи Мороній 2–5, поміркуйте, як те, що вибрав записати Мороній, є “у пригоді” вам (Мороній 1:4).

Мороній 2

Мороній пише настанови стосовно дарування дару Святого Духа

Згадайте, як вас конфірмували в члени Церкви і клали руки на вашу голову, щоб ви могли отримати дар Святого Духа. Що ви пам’ятаєте про цей обряд? Прочитайте Мороній 2:1–3, подумайте, як саме дар Святого Духа став благословенням у вашому житті.

Ось одна з істин, якої навчають в цих віршах: Гідні члени Церкви, які мають відповідне повноваження священства, можуть надати дар Святого Духа охрищеним членам Церкви через рукопокладання.

Мороній 3

Мороній пише настанови стосовно висвячення людей в чини священства

Чи бачили ви коли-небудь запис чиєїсь лінії влади священства? У цьому записі показано, хто висвятив цю людину у священство і хто, у свою чергу, висвятив ту людину—і так до Самого Ісуса Христа. Можливо, ви маєте примірник запису вашої лінії влади священства або бачили батьковий чи братовий. Подумайте, як важливо мати змогу прослідкувати лінію влади священства прямо до Ісуса Христа, коли читатимете наведені далі слова старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Дійсно, діяти з божественним повноваженням—це не просто мати угоду між людьми. Це повноваження не може бути отримане через теологічну освіту або доручення громади. Ні, в уповноваженій Богом роботі має бути влада, більша за ту, яку вже мали люди на церковних кафедрах, або на вулицях, або в семінаріях—і це те, про що знало багато чесних релігійних послідовників і що відкрито визнавалося протягом поколінь, які готували світ до Відновлення. …

… Ми у відновленій Церкві Ісуса Христа можемо прослідкувати лінію влади священства, яку складає щойно висвячений диякон у приході, єпископ, який стоїть над ним, і пророк, який стоїть над усіма нами. Ця лінія тягнеться в минуле нерозривним ланцюжком до служіння ангелів, які прийшли від Самого Сина Бога з незрівнянним даром з небес” (“Наша найбільш відмінна риса”, Ensign або Ліягона, трав. 2005, с. 44).

Кожна особа, яка отримує Ааронове чи Мелхиседекове священство, також висвячується в чин священства, в якому має виконувати певні обовʼязки. Прочитайте Мороній 3:1–4, знайдіть, як особи висвячуються у чини священства, включаючи чин священика або вчителя.

Ви можете написати таку істину у своїх примірниках Писань біля цих віршів: Особи висвячуються у чини священства через рукопокладання тих, хто має на це повноваження.

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповіді на такі запитання:
1. Чому, на вашу думку, особі необхідно бути висвяченою в чин священства тим, хто вже має священство?
2. Як саме влада священства в Церкві або у вашій сімʼї стає вам у пригоді?

Мороній 4–5

Мороній пояснює, як повинно прислуговуватися причастя.

Подумайте про символи причастя і про ваш досвід під час прийняття причастя. Потім у своєму щоденнику для вивчення Писань виконайте таке завдання:
1. По памʼяті, якнайповніше, напишіть одну з причасних молитов: або для хліба, або для води.
2. Прогляньте ці причасні молитви (див. Мороній 4:3; 5:2) і звірте з тим, що ви написали, виконуючи першу частину цього завдання, а потім напишіть про ту частину однієї з причасних молитов, яка чимось вирізняється для вас, і поясніть, чому ця частина молитви є значущою для вас.

Мороній включив у свій літопис молитви для прислуговування причастя, бо відчував, що вони стануть “у пригоді” людям “колись, у майбутній день” (Мороній 1:4). Прочитайте Мороній 4:1–3 і 5:1–2 та знайдіть фрази, які пояснюють, що символізують у причасті хліб і вода. Коли ви будете читати, то корисно памʼятати, що сьогодні Церква використовує замість вина воду, оскільки це було відкрито через одкровення, дане пророку Джозефу Сміту (див. УЗ 27:2).

Узагальніть, для чого призначено причастя, закінчивши таке твердження: Символи причастя допомагають нам памʼятати .

Поміркуйте над тим, чому тіло і кров Спасителя є дуже важливими для нас.

Фізичні страждання, смерть і Воскресіння тіла Спасителя та Його величезні духовні страждання, що виявилися через пролиття Його крові, уможливили відпущення гріхів усіх людей, які виявляють віру в Нього і каються. Символи причастя допомагають нам памʼятати про Спокуту Ісуса Христа.

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповідь на одне чи обидва такі запитання:
1. Як щире роздумування над Спокутою Спасителя під час причастя допомагало вам або зміцнювало вас духовно?
2. Що ви можете робити, аби більше зосереджуватися на тому, щоб згадувати про Спокуту Спасителя під час причастя?

Щоб краще зрозуміти, що саме ви обіцяєте робити, коли приймаєте причастя, прогляньте Мороній 4:3 і заповніть таку таблицю:

Що я зобовʼязуюсь робити за завітом	Що, на мою думку, означає виконувати цю частину завіту	Що я можу робити, щоб краще дотримуватися цієї частини завіту
1.
2.
3.

Ми також дізналися з Мороній 4:3, що коли ми віддано виконуємо свою частину цього завіту причастя, то завжди можемо мати Духа Господа з нами.

Читаючи наведені далі слова старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, подумайте, як ви відчували наявність дару Святого Духа у способи, про які він згадує: “Дух Господа може бути нашим провідником і благословить нас спрямуванням, настановою та духовним захистом під час нашої земної подорожі” (“Щоб Його Дух міг завжди бути з нами”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, с. 31).

Розмірковуйте над Спокутою Спасителя, коли в неділю приймаєте причастя. Старайтеся виконувати ті частини завіту, які ви вказали у таблиці, щоб ви завжди могли мати Дух Господа з вами.

У своєму щоденнику для вивчення Писань, під сьогоднішніми завданнями, напишіть:

Я вивчив(ла) Мороній 1–5 і закінчив(ла) цей урок (дата).

Додаткові запитання, думки та ідеї, якими б мені хотілось поділитися зі своїм учителем: