Мосія 4

Вступ

Учення царя Веніямина справили глибокий вплив на людей, які їх чули. Ці люди виявили віру в Спокуту, покаялися і отримали відпущення своїх гріхів. Після цього цар Веніямин навчав їх, що вони повинні робити, аби утримувати відпущення своїх гріхів. Він проголосив, що ми схожі на жебраків, тому що цілком залежні від Бога у нашому спасінні. Цар Веніямин застеріг, що ми повинні завжди слідкувати за нашими думками, вчинками і поведінкою.

Moсія 4:1–8

Натовп знесилено Духом, і вони отримують відпущення своїх гріхів

Уявіть, що друг запитав вас: “Як я можу дізнатися, чи було мені прощено певний гріх?” Як би ви відповіли?

Уважно вивчіть Мосія 4:1–3, звертаючи увагу на ідеї, які допоможуть вам відповісти на запитання вашого друга. Напишіть, як ви могли б відповісти.

Один із принципів, висвітлений у цих віршах, такий: Коли ми виявляємо віру в Ісуса Христа і щиро каємося, то отримуємо відпущення наших гріхів. Таке покаяння є важливою складовою в отриманні радості і спокою сумління.

Зазвичай, коли хтось ставить нам запитання, ми прагнемо дати відповідь. Цього разу, коли ви будете міркувати про те, як відповісти на запитання друга, подумайте, як би ви могли відповісти на це запитання, поставивши своє запитання. Поміркуйте над словами з Мосія 4:1–3, а також таким висловлюванням старійшини Ф. Бартона Говарда, почесного сімдесятника: “Коли ви повністю покаялися, ви відчуваєте внутрішній спокій. Якимось чином ви знаєте, що були прощені, тому що тягар, який ви так довго носили, раптом більше не відчувається. Його забрано, і ви знаєте, що його забрано” (“Repentance”, Ensign, May 1983, 59).

Подумайте, яке запитання ви могли б поставити, щоб допомогти другу або подрузі зрозуміти, як ми можемо дізнатися, чи нас було прощено.

Розмірковуючи над запитанням, яке можна було б поставити, можливо, буде корисним зрозуміти два поняття з Мосія 4:1–3. Побачити себе у власному “тілесному стані” означає усвідомити наш занепалий або земний стан. Побачити себе “навіть нижчими за прах землі” означає, що прах землі підкоряється наказам Бога (див. Геламан 12:7–8), але Божі діти не завжди слухняні Його заповідям.

Прикладом відповіді на запитання вашого друга може бути таке запитання: Чи відчуваєш ти спокій сумління, коли думаєш про те, що покаявся у своєму гріху? Чи сповнено тебе радістю?

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповіді на такі запитання:
1. Народ царя Веніямина було прощено завдяки “надзвичайн[ій] вір[і], що її вони мали в Ісуса Христа” (Мосія 4:3). Які дії, записані в Мосія 4:1–2, продемонстрували їхню віру? Які почуття і ставлення повинні мати ви, щоб бути схожими на народ Мосії?
2. Як ви можете виявляти віру в Ісуса Христа, прагнучи відпущення ваших гріхів?

Ставши очевидцем покаяння свого народу, цар Веніямин навчав їх того, що вони повинні робити, аби здобути спасіння. Під час читання Мосія 4:4–8 зверніть увагу на те, що ми повинні робити, аби отримати спасіння.

Поясніть або наведіть приклади, як ви намагаєтеся робити те, що описав цар Веніямин.

“Поклада[йте] довіру на Господа”:

“Бу[дьте] старанними у виконанні Його заповідей”:

“Продовжу[йте] бути у вірі аж до кінця свого життя”:

Мосія 4:9–30

Цар Веніямин навчає, як утримувати прощення гріхів

Після того як нефійці отримали прощення своїх гріхів, цар Веніямин навчав їх, як утримувати (або зберігати) цей чистий і непорочний стан. Уважно дослідіть Мосія 4:9–11, 26, 28, 30 і зверніть увагу на те, у що ми повинні вірити і що робити, аби утримувати прощення наших гріхів. Запишіть, що ви дізналися, в таку таблицю:

Утримувати прощення гріхів
Вірити	Робити

Цар Веніямин навчав свій народ багато чого, як записано в Мосія 4:9–30, але одним із найважливіших принципів, яких він навчав, є такий: Якщо ми смиряємо себе перед Богом і прагнемо розвинути риси, схожі на Христові, то можемо утримувати прощення наших гріхів.

Цар Веніямин навчав, що ми повинні “віру[вати] в Бога” (Мосія 4:9) і завжди пам’ятати “велич Бога” (Мосія 4:11). У вашому щоденнику для вивчення Писань опишіть, які духовні події або ситуації допомогли вам або комусь із ваших знайомих зрозуміти, що Бог є реальним, що Він є могутнім і що Він вас любить. Чому, на вашу думку, важливо розуміти і пам’ятати Божу силу, великодушність і любов? Коли ви про це пам’ятаєте, як це впливає на ваше життя?

Цар Веніямин описав справи людей, які намагаються утримувати прощення своїх гріхів. Уважно дослідіть Мосія 4:12–16 і дізнайтеся про деякі з цих справ, названі царем Веніямином. (Слово допомога у Мосія 4:16 означає надавати полегшення або підтримку у часи нужди.)

Напишіть у вашому щоденнику для вивчення Писань про те, як справи, описані царем Веніямином, вказують на те, що людина намагається утримувати прощення своїх гріхів. Чи можете ви перелічити кілька інших справ, які б вказували на те, що людина намагається утримувати прощення своїх гріхів? Напишіть один або кілька способів, у які ви допомагали тим, хто в нужді.

Цар Веніямин порівняв кожного з нас із жебраком, тому що кожен цілковито залежить від Бога в усьому, що ми маємо. Ця аналогія може допомогти нам цінувати благословення, які ми отримали від Господа. Прочитайте Мосія 4:19–21 і зверніть увагу, як кожен із нас схожий на жебрака в очах Бога.

Поміркуйте про вашу залежність від Бога. За яке одне з благословень ви могли б подякувати Небесному Батькові в цей момент?

Після того як цар Веніямин навчав, що ми постійно потребуємо допомоги від Бога, він попросив нас поміркувати, як ми повинні ставитися до тих, хто просить нас про допомогу. Уважно вивчіть Мосія 4:26–27 і зверніть увагу на те, як ми повинні ставитися до тих, кому потрібна допомога.

У вашому щоденнику для вивчення Писань напишіть свою відповідь на таке запитання: Як утримування в пам’яті вчень царя Веніямина з Мосія 4 допомагає вам бути більш співчутливими до тих, хто має духовні або мирські потреби?
Приділіть час, щоб обміркувати вірші з Писань, які ви вивчали сьогодні. Чи відчували ви підказку від Святого Духа стосовно того, що ви повинні робити, спираючись на те, що ви дізналися з учень царя Веніямина? Запишіть цю підказку у вашому щоденнику для вивчення Писань.

Записування отриманих вами підказок

Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, закликав нас записувати отримані нами підказки: “Записуйте в надійне місце те важливе, що дізнаєтеся від Духа. Ви побачите: якщо ви записуєте важливі підказки і прояви [Духа], часто вони приходитимуть знову. Також отримане вами знання буде доступним для вас протягом усього життя. Завжди, вдень чи вночі, де б ви не були, що б ви не робили, прагніть розпізнати скерування Духа і прислухатися до нього” (“To Acquire Knowledge and the Strength to Use It Wisely”, Ensign, June 2002, 32).

Пам’ятайте, що Господь любить вас надзвичайно сильно. Якщо ви каєтеся в усіх неправильних вчинках і робите все можливе, аби наслідувати приклад Спасителя, то можете підтримувати прощення своїх гріхів.

Вірш для опанування—Мосія 4:30

Прочитайте вголос Мосія 4:30. Який зв’язок існує між вашими думками, словами і вчинками?

Президент Езра Тефт Бенсон так описав цей зв’язок: “Майте чисті думки. Ті, хто має чисті думки, не роблять брудних вчинків. Ви відповідальні перед Богом не лише за свої вчинки, але й за контролювання своїх думок. … Стара приказка досі вірна, що ви сієте думки, а пожинаєте вчинки, сієте вчинки—пожинаєте звички, сієте звички—пожинаєте характер, а ваш характер визначає вашу вічну долю. “Бо як у душі своїй він обраховує, такий є”. (Див. Приповісті 23:7.) (in Conference Report, Oct. 1964, 60).

Якщо ви навчитеся контролювати свої думки, то пожинатимете благословення ставати більш схожими на Христа у ваших словах і вчинках. Напишіть у вашому щоденнику для вивчення Писань один або кілька способів, за допомогою яких ви можете контролювати свої думки і утримувати їх більш схожими на Христові.
У своєму щоденнику для вивчення Писань, під сьогоднішніми завданнями, напишіть:

Я вивчив(ла) Мосія 4 і закінчив(ла) цей урок (дата).

Додаткові запитання, думки та ідеї, якими б мені хотілося поділитися зі своїм учителем: