Moсія 7–8

Вступ

Цар Мосія був сином царя Веніямина, який був сином першого Мосії, згаданого у Книзі Мормона. Приблизно за 80 років до того, як Мосія став царем, чоловік на ім’я Зениф вивів групу нефійців із Зарагемлі, щоб повернутися жити на землі Нефія (див. Омній 1:27–30). У Мосія 7 пояснюється, що цар Мосія дозволив “сильній і могутній людині” на ім’я Аммон (див. Мосія 7:3) та невеличкій групі піти до землі Нефія (іноді званої землею Легія-Нефія) і дізнатися про долю групи Зенифа. Аммон знайшов нащадків народу Зенифа, яких зараз очолював Лімгій, онук Зенифа. Прибуття Аммона принесло надію Лімгію і його народу, тому що через свої беззаконня вони потрапили в залежність від ламанійців. Перед цим, намагаючись знайти Зарагемлю і попросити про допомогу, група з народу Лімгія знайшла 24 золоті пластини з вигравіюваннями. Коли Лімгій запитав Аммона, чи може він перекласти ці вигравіювання, Аммон пояснив, що ці давні літописи може перекласти провидець—такий, як цар Мосія.

Короткий огляд Мосія 7–24

Чи бажали ви колись позбавитися поганих почуттів, болісної ситуації, складної чи обтяжливої ситуації, або ж вини через гріх? Події, які відбувалися з людьми, і про які ви будете вивчати в Мосія 7–24, можуть допомогти вам краще зрозуміти, що таке визволення—де його шукати, як його заслужити і навіть як на нього чекати. Шукайте можливостей застосувати історії про народ Зенифа і їхніх нащадків у вашому житті, що означає і бажання бути визволеними від чогось, що вас пригноблює.

Перед тим як вивчати Мосія 7, буде корисним ознайомитися з тими різними подорожами, які записані в Мосія 7–24. Наступна вправа дасть вам можливість зробити огляд цих подорожей, які сталися за період приблизно 80 років (від 200 р. до Р.Х. по 120 р. до Р.Х.). У затемнених графах таблиці наведена інформація для пояснення того, що відбулося між подорожами.

Подорож	Хто куди подорожував
1	Зениф та інші нефійці мандрували від Зарагемлі до землі Нефія, яку почали займати ламанійці. Ці нефійці воювали між собою, а хто вижив, повернулися до Зарагемлі (див. Омній 1:27–28; Мосія 9:1–2).
2	Зениф та інші пішли із Зарагемлі і оселилися в землі Нефія (див. Омній 1:29–30; Мосія 9:3–7).
Після смерті Зенифа його син Ной царював у злочестивості. Господь послав пророка Авінадія, щоб закликати народ до покаяння. Алма, один із священиків царя Ноя, дослухався до послання Авінадія і навчав йому інших (див. Мосія 11–18).
3	Алма втік до вод Мормона і пізніше повів групу віруючих до землі Гелама (див. Мосія 18:4–5, 32–35; 23:1–5, 19–20).
Ламанійці напали на людей Ноя в землі Нефія. Пізніше Ноя було вбито, а його син Лімгій став царем. Народ Лімгія був в неволі у ламанійців (див. Мосія 19–20).
4	Лімгій направляє групу нефійців знайти Зарагемлю. Загубившись у пустині, ця група знайшла залишки знищеного народу і літопис, написаний на 24 золотих сторінках (див. Мосія 8:7–9; 21:25–27).
5	Аммон і 15 інших людей мандрують до Зарагемлі, щоб знайти тих, хто повернувся в землю Нефія (див. Мосія 7:1–6; 21:22–24).
6	Лімгій і його народ втекли від ламанійців і на чолі з Аммоном і його братами пішли в Зарагемлю (див. Мосія 22:10–13).
Після втечі народу Лімгія ламанійці відправили за ними військо. Це військо загубилося в пустині, де вони знайшли Алму і його народ в землі Гелама. Ламанійці поневолили їх. Народ Алми молився про допомогу у втечі (див. Мосія 22–24).
7	Господь визволив Алму і його народ і привів їх до Зарагемлі (див. Мосія 24:20–25).

Поставте номер кожної подорожі у відповідний кружечок на мапі:

Мосія 7:1–8:4

Аммон знаходить землю Нефія (Легія-Нефія), і цар Лімгій описує, як його народ потрапив у залежність

У Мосія 7 Аммон і 15 інших могутніх чоловіків помандрували від Зарагемлі, щоб дізнатися, що сталося з людьми, яких Зениф привів у землю Нефія 80 років тому (див. Мосія 7:2; див. також подорож 5 на мапі). Коли вони прибули в землю Нефія, Аммон і троє його братів були схоплені і вкинуті до в’язниці (див. Мосія 7:6–11). Через 2 дні їх було виведено з в’язниці, щоб бути допитаними царем Лімгієм, який був онуком Зенифа. Прочитайте Мосія 7:12–15, щоб дізнатися, як Аммон пояснив свою присутність у землі Нефія і як відреагував Лімгій.

Зверніть увагу, що посилання б для Мосія 7:14 відправляє вас до Мосія 21:25–26. Прочитайте ці вірші, щоб краще зрозуміти, чому Лімгій “надзвичайно зрадів”, коли дізнався, звідки прийшов Аммон.

На основі того, що ви дізналися з Мосія 21:25–26, коротко поясніть, чому Лімгій так зрадів, коли дізнався, що Аммон був із Зарагемлі:

Група, яку Лімгій направив на пошуки допомоги, знайшла залишки яредійського народу. Вони помилково подумали, що це була Зарагемля і що нефійці були знищені (див. подорож 4 на мапі). Про народ яредійців ви дізнаєтеся у книзі Етера.

Цар Лімгій зібрав свій народ, щоб познайомити їх з Аммоном Лімгій говорив зі своїм народом про їхню залежність від ламанійців і висловив надію, що Бог невдовзі їх врятує (див. Мосія 7:17–19). Прочитайте Мосія 7:20, 24–26 і позначте причини, чому народ Лімгія був приведений у залежність. (Пророк, про якого згадується в Мосія 7:26, це Авінадій, якого люди заживо спалили під час правління злочестивого царя Ноя, до того як Аммон прибув у цю землю).

Ви можете позначити фразу “великі причини горювати маємо ми” у Мосія 7:24, щоб це допомогло вам пам’ятати, що злочестивість, або гріх, має свої наслідки. У цьому випадку багато людей були вбиті, коли на них напали ламанійці, і решта були приведені у залежність. Горювати означає відчувати смуток або жалкування. Поміркуйте хвилинку, чи горювали ви колись “через беззаконня”.

Хоча краще не грішити, все ж, коли ми вчимося на наших помилках, звертаємося до Бога за допомогою і каємося, то наближаємося до Бога. Прочитайте Мосія 7:29–32 і знайдіть більше доказів того, що Лімгій розумів зв’язок між злочестям його народу і смутком, в якому вони перебували. (“Пожнуть вихор полови” у вірші 30 означає отримати щось непотрібне; “пожнуть східний вітер” у вірші 31 означає зазнати знищення).

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповіді на такі запитання:
1. Яким чином наслідки за гріх можуть принести користь у наше життя? Як ми можемо застосовувати те, чого ми навчилися, і не повторювати гріх?
2. Чому важливо усвідомити і визнати, наскільки серйозними є наші гріхи? Чому важливо відчувати “смуток для Бога” за них? (див. 2 Коринтянам 7:10; смуток для Бога—це глибоке усвідомлення, що наші вчинки образили нашого Небесного Батька). Чому важливо не відкладати усвідомлення і почуття смутку за наші гріхи?

Після того як Лімгій пояснив своєму народу серйозність їхніх гріхів, він закликав їх до конкретних дій. Позначте, до яких дій Лімгій заохочував свій народ у Мосія 7:33.

На прикладі народу Лімгія ми дізнаємося, що усвідомлення наших беззаконь і пов’язане з цим почуття смутку для Бога, може звернути нас до Господа за визволенням.

Уявіть, що ваш друг або член сім’ї відчуває докори сумління за свої гріхи і має щире бажання покаятися і звернутися до Господа, але не знає, як саме це зробити. Уважно вивчіть Мосія 7:33 і передивіться фрази, які вказують, як по-справжньому “звернутися до Господа”.

У вашому щоденнику для вивчення Писань напишіть лист цьому другові або члену сім’ї, навчаючи їх того, як звернутися до Господа. Розкажіть про три фрази, які ви знайшли в Мосія 7:33, і поясніть значення кожної з них одним з таких способів: (1) переказавши її своїми словами або (2) навівши приклад вчинків або намірів, які ми могли бачити в житті того, хто намагався застосувати цю фразу.

Поміркуйте, чи маєте ви гріхи, в яких ви не покаялися і які можуть викликати у вас і близьких вам людей смуток і жаль. Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, дав таку пораду стосовно початку процесу покаяння: “Вивчайте і обмірковуйте, щоб визначити, наскільки серйозним Господь вважає ваш гріх. Це принесе зцілюючий смуток і докори сумління. Це також принесе щире бажання змінитися і готовність підкоритися усім вимогам для отримання прощення” (“Finding Forgiveness”, Ensign, May 1995, 76).

Мосія 8:5–21

Аммон дізнається про 24 пластини яредійців і розповідає Лімгію про провидця, який може їх перекласти

Пригадайте з подорожі 4 (див. мапу на початку цього уроку), що люди, які намагалися знайти шлях до Зарагемлі, виявили залишки існування численного народу, який було знищено. Вони також знайшли 24 золоті пластини, які принесли Лімгію (див. Мосія 8:5–9). Лімгій запитав Аммона, чи знає він когось, хто міг би перекласти ці пластини (див. Мосія 8:12). Аммон пояснив, що деяким людям може даватися сила від Бога, щоб перекладати. Прочитайте Мосія 8:13 і позначте, як Аммон назвав тих людей, яким було дано цю здатність.

Аммон пояснив, що Мосія, нефійський цар у Зарагемлі, був провидцем. Уважно вивчіть Мосія 8:16–18 і позначте дари, дані провидцю, окрім сили перекладати.

У цих віршах сказано, що Господь дає пророків, провидців і одкровителів на благо людства. Сьогодні кожен член Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів є пророком, провидцем і одкровителем.

Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Цим 15 чоловікам, яких ми підтримуємо як пророків, провидців і одкровителів, дана божественна сила бачити те, чого [інші інколи не бачать]” (“Стережися зла, що за очима, які посміхаються”, Ensign або Ліягона, трав. 2005, с. 47).

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповіді на такі запитання:
1. Чому, на вашу думку, розумно прислухатися до тих, хто може бачити те, чого не можете бачити ви?
2. Яку користь ви отримували від послуху сучасним пророкам, провидцям і одкровителям?
3. Яким чином ви можете навчатися в сучасних пророків, провидців і одкровителів?
У своєму щоденнику для вивчення Писань, під сьогоднішніми завданнями, напишіть:

Я вивчив(ла) Мосія 7–8 і закінчив(ла) цей урок (дата).

Додаткові запитання, думки та ідеї, якими б мені хотілося поділитися зі своїм учителем: