Набуття духовного знання

Бог---джерело всієї істини

1. Бог знає все і є джерелом усієї істини (див. Мосія 4:9). Оскільки Небесний Батько любить нас і хоче, щоб ми розвивалися, аби стати схожими на Нього, то Він закликав нас: “Прагніть знання, саме через навчання і також через віру” (УЗ 88:118). У своєму пошуку істини ми можемо цілком довіряти Йому, покладатися на Його мудрість, Його любов і на Його силу навчати й благословляти нас. Бог пообіцяв, що буде відкривати істину в нашому розумі і в серці через Святого Духа, якщо ми будемо старанно шукати Його (див. УЗ 8:2--3).

2. Аби допомогти нам, Небесний Батько навчив нас, як здобувати духовне знання. Він визначив умови, яких ми повинні дотримуватися, щоб здобути таке знання. За Його божественно визначеною моделлю вимагається, щоб ми щиро бажали пізнати істину (див. Мороній 10:4--5) і хотіли жити за тим, що відкрив Бог (див. Іван 7:17). Наше щире бажання буде направляти нас у пошуку істини через молитву (див. Кн. Якова 1:5--6; 2 Нефій 32:8--9) і в ретельному вивченні слова Бога (див. 2 Тимофію 3:15--17; 2 Нефій 32:3).

Ставити запитання і шукати відповіді

3. Іноді ми можемо знаходити нову інформацію або мати запитання стосовно доктрини, діяльності або подій в історії Церкви, які, здається, важко зрозуміти. Ставити запитання й шукати відповіді на них---це істотна частина нашого прагнення пізнати істину. Деякі запитання, що приходять в наш розум, можуть бути натхнені Святим Духом. Натхненні запитання слід вважати дарами від Бога, які дають нам можливість розширити своє розуміння та зміцнити свою впевненість в тому, чого Господь хоче навчити нас. Звідки б не приходили наші запитання, ми будемо благословенні здатністю думати, міркувати та відчувати Господній вплив, що розширить наші розумові здібності та поглибить наше розуміння. Ставлення й намір, з якими ми ставимо запитання та шукаємо відповіді на них, будуть великою мірою впливати на нашу здатність навчатися через Святого Духа.

4. Указані далі три принципи можуть направляти нас, коли ми прагнемо вивчити і зрозуміти вічну істину та знайти відповіді на запитання чи вирішити проблеми:

• Діяти з вірою.

• Розглядати поняття і питання з точки зору вічної перспективи.

• Прагнути подальшого розуміння з божественно призначених джерел.

Принцип 1: Діяти з вірою

5. Ми діємо з вірою, коли вибираємо довіритися Богу і спершу звертатися до Нього через щиру молитву, вивчення Його вчень та послух Його заповідям.

6. Коли ми прагнемо розширити своє розуміння та вирішити проблеми, нам важливо покладатися на свідчення, яке ми вже маємо про Ісуса Христа, відновлення Його євангелії та вчення Його висвячених пророків. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Коли ці моменти настають і з’являються проблеми, які відразу не усунути, міцно тримайтеся за те, що ви вже знаєте, і твердо стійте доти, доки не прийде додаткове знання” (“Вірую, Господи”, Ensign або Ліягона, трав. 2013, с. 94). Сам Господь запросив нас “зверта[ти]ся до [Нього] в кожній думці; не вага[ти]ся, не б[ояти]ся” (УЗ 6:36).

7. У часи, коли, можливо, нам не вдається відразу знайти відповіді на свої запитання, корисно пам’ятати: хоч Небесний Батько й відкрив усе, що є необхідним для нашого спасіння, усе ж Він ще не відкрив усю істину. Продовжуючи шукати відповіді, ми повинні жити вірою---сподіваючись, що ми зрештою отримаємо відповіді, яких шукаємо (див. Приповісті 3:5--6; Етер 12:6). Якщо ми вірні істині та світлу, які вже отримали, то будемо отримувати їх більше. Відповіді на наші запитання та молитви часто приходять “рядок за рядком, приписання за приписанням” (2 Нефій 28:30).

Принцип 2: Розглядати поняття і питання з точки зору вічної перспективи

8. Аби дослідити доктринальні поняття, питання та соціальні проблеми з точки зору вічної перспективи, ми розглядаємо їх в контексті плану спасіння та вчень Спасителя. Ми прагнемо допомоги Святого Духа, щоб бачити речі так, як їх бачить Господь (див. 1 Коринтянам 2:5, 9--11). Це дозволяє нам переосмислити запитання (подивитися на запитання інакше) і розглянути ідеї, основою яких є Господнє мірило істини, а не прийняті у світі передумови чи припущення. Ми можемо робити це, ставлячи, наприклад, такі запитання: “Що я вже знаю про Небесного Батька, Його план і те, як Він веде справи зі Своїми дітьми?” та “Які євангельські вчення стосуються цього поняття чи питання або прояснюють їх?”

9. Навіть запитання, що стосуються історичних подій, можуть бути досліджені з точки зору вічної перспективи. Поки ми залишаємося на якорі нашої довіри до Небесного Батька і Його плану спасіння, ми здатні бачити проблеми більш ясно. Це може також допомогти досліджувати історичні питання в належному історичному контексті, враховуючи культуру та норми поведінки тогочасного періоду, а не нав’язуючи сучасні погляди та позиції.

10. Важливо пам’ятати, що історичні подробиці не мають в собі спасительної сили обрядів, завітів та доктрини. Якщо відволікатися на малозначні подробиці, не помічаючи чудо відновлення, яке розгортається, це те саме, що гаяти час, розглядаючи подарункову коробку та ігноруючи дивовижність самого подарунку.

Принцип 3: Прагнути подальшого розуміння з божественно призначених джерел

11. Господь визначив, що для процесу отримання духовного знання є встановлені Ним джерела, через які Він відкриває істину Своїм дітям та направляє їх. Цими джерелами є: світло Христа, Святий Дух, Писання, батьки та церковні провідники. Перше Президентство та Кворум Дванадцятьох Апостолів---Господні пророки на землі сьогодні---є надзвичайно важливим джерелом істини. Господь вибрав та висвятив цих людей говорити від Його імені.

12. Також ми можемо дізнатися істину з інших гідних довіри джерел. Проте щирим шукачам істини слід остерігатися ненадійних джерел інформації. Ми живемо в час, коли багато людей “зло називають добром, а добро---злом” (Ісая 5:20). Сатана є батьком усієї брехні, і він прагне перекрутити істину та переконати нас відвернутися від Господа та призначених Ним слуг. Звертаючись до джерел, божественно призначених Господом, за відповідями та керівництвом, ми можемо бути благословенними здатністю розрізняти між істиною та помилкою. Уміння розпізнавати ненадійні джерела й уникати їх може уберегти нас від дезінформації та від тих, хто прагне підірвати нашу віру.

Допомагати іншим людям у здобутті духовного знання

13. Коли інші люди приходять до нас, ставлячи запитання чи досліджуючи доктрину, діяльність або історію Церкви, як нам найкраще допомогти їм в їхньому пошуку істини? Далі вказано кілька способів, як ми можемо їм допомогти:

14. Уважно і з молитвою вислухати: Перш ніж відповісти, уважно вислухайте, намагаючись з’ясувати та зрозуміти суть їхніх запитань. Старайтеся вдумливо зрозуміти, з яким наміром вони ставлять свої запитання та їхні почуття й переконання.

15. Навчати євангельських істин та свідчити про них: Розкажіть про відповідні вчення з Писань та сучасних пророків і те, як вони змінили ваше життя. Допоможіть тим, з ким ви розмовляєте, розглянути або перефразувати їхні запитання в контексті євангелії та плану спасіння.

16. Запрошувати їх діяти з вірою: Пам’ятайте: Господь вимагає, щоб духовне знання ми шукали для себе самі. Отже ми повинні запрошувати інших діяти з вірою, молячись, виконуючи заповіді та старанно вивчаючи слово Бога з божественно призначених джерел, особливо Книги Мормона. Якщо доречно, попросіть їх згадати про досвід, який, можливо, у них був, коли вони відчували Святого Духа, і порадьте їм міцно триматися вічних істин, про які вони вже дізналися, поки не прийде додаткове знання.

17. Довести справу до кінця: Скажіть їм, що ви пошукаєте відповіді, а потім доведіть справу до кінця, поділившись тим, що ви дізналися. Також ви можете шукати відповіді разом. Висловіть впевненість у Господньому обіцянні давати особисте одкровення.

Пов’язані посилання: Єремія 1:4--5; Амос 3:7; Матвій 5:14--16; Матвій 16:15--19; Іван 15:16; Іван 17:3; Ефесянам 2:19--20; Ефесянам 4:11--14; 2 Нефій 2:27; Мосія 18:8--10; 3 Нефій 18:15, 20--21; УЗ 1:37--38; УЗ 18:15--16; УЗ 21:4--6; УЗ 88:118

Пов’язані доктринальні теми: Божество: Святий Дух; Спокута Ісуса Христа: віра в Ісуса Христа; Пророки і одкровення; Заповіді