Урок 143
Учення і Завіти 134
Вступ
17 серпня 1835 р. у Кертленді, шт. Огайо, було проведено генеральне зібрання Церкви, щоб розглянути запропонований зміст першого видання книги Учення і Завіти. Оскільки пророк Джозеф Сміт поїхав до святих у Мічигані, головував на цьому зібранні Олівер Каудері. На цих зборах святі одностайно проголосували за включення в книгу декларації про віросповідання Церкви стосовно уряду і законів, яку зачитав Олівер Каудері.
Рекомендації для навчання
Учення і Завіти 134:1–4
Викладено, якими є обовʼязки урядів
Попросіть студентів уявити собі, що вони займаються формуванням нової держави. Призначте когось зі студентів бути керівником її нового уряду. Запросіть цього студента взяти свої Писання й стати перед класом. Поставте цьому студенту-керівнику таке запитання:
-
Які закони ви хотіли б прийняти для народу, яких би він дотримувався в цій новій державі? (Ви можете написати відповіді студентів на дошці).
Запитайте решту студентів:
-
Які закони, на вашу думку, запровадив ваш керівник? Наскільки добре ви збираєтеся їх виконувати?
-
Для чого, на ваш погляд, існує уряд?
Скажіть, що в Ученні і Завітах 134 вміщено документ, в якому проголошено вірування Церкви стосовно урядів і законів. 17 серпня 1835 р., коли було завершено останні приготування для друкування першого видання книги Учення і Завіти, на генеральному зібранні членів Церкви головував Олівер Каудері. Він зачитав цей документ, і присутні члени Церкви одностайно проголосували за його включення в книгу. Джозеф Сміт і Фредерік Ґ. Уільямс, другий радник у Першому Президентстві, не були присутні на тих зборах. Вони в той час проповідували євангелію у шт. Мічиган. Після свого повернення Джозеф Сміт дозволив, щоб цей документ був включений у книгу Учення і Завіти.
Попросіть студента-лідера прочитати вголос вступ до Учення і Завітів 134. Нехай клас слідкує за текстом і знайде, чому святі відчували, що цю декларацію потрібно опублікувати. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 134:1. Нехай клас слідкує за текстом. Попросіть половину класу знайти, хто запровадив ідею про уряди і якою є першочергова мета урядів. Запропонуйте іншій половині класу знайти, яку відповідальність покладає на урядовців Бог. Попросіть кожну групу розповісти, що вони знайшли. Коли студенти будуть називати вказані далі істини, записуйте їх на дошці:
Уряди були запроваджені Богом на благо людства.
Урядовці відповідальні перед Богом за те, що роблять для блага і безпеки суспільства.
-
Що саме можуть робити урядовці для блага і безпеки суспільства?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 134:2. Попросіть решту класу стежити за текстом і знайти, які три права повинні захищати уряди для кожної особи. Перед тим як студент почне читати, ви можете пояснити, що слова в непорушності означають бути забезпеченими, тобто не порушуватися.
-
Відповідно до вірша 2, дотримання яких прав повинні забезпечувати уряди для своїх громадян? (“Вільний вияв свободи совісті, право на власність і розпорядження нею, а також на захист життя”. Ви можете сказати студентам, що Президент Езра Тефт Бенсон сказав, що “життя, свобода [і] власність [є] трьома найважливішими людськими правами” [“Our Divine Constitution”, Ensign, Nov. 1987, 4].)
-
Що, на вашу думку, означає виявляти свою свободу совісті? Чому важливо вільно виявляти свою свободу совісті?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 134:4. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, яке ще право повинен захищати уряд. (Перед тим як студент почне читати, ви можете пояснити, що слово відповідальний означає підзвітний і що цивільний урядовець—це державний службовець, який слідкує за виконанням закону). Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли.
-
Чому, на вашу думку, людям важливо бути відповідальними перед Богом, а не перед урядами за те, як вони сповідують свою релігію?
-
Що, на ваш погляд, означає стримувати злочинність і карати за провину, але ніколи не контролювати совість або придушувати свободу душі?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 134:3. Попросіть клас знайти, що можуть робити громадяни деяких країн, аби забезпечити, щоб їхні урядовці дотримувалися закону. (Аби допомогти студентам зрозуміти цей вірш, можливо, вам потрібно буде пояснити, що республіка—це форма правління, при якій люди обирають лідерів, щоб ті їх представляли, а монарх—це найвищий правитель, наприклад, ним може бути король або королева).
-
Як можна “голосом народу” шукати і підтримувати хороших керівників? (Якщо необхідно, зазначте, що фраза “голосом народу” стосується практики голосування за керівників).
Зверніться до студента, якого ви на початку уроку призначили бути керівником нової держави. Попросіть клас запропонувати ще когось зі студентів, щоб допомагати цьому керівнику. Потім проведіть вибори, щоб клас міг вибрати двох із студентів, які були запропоновані. Попросіть цих нових керівників взяти свої Писання й приєднатися до першого керівника (призначеного вами раніше), ставши перед класом. Попросіть цих трьох керівників пояснити, що вони дізналися на даний момент про їхню відповідальність як урядовців.
Учення і Завіти 134:5–6, 8
Викладено, якими є обовʼязки громадян
Попросіть цих трьох студентів-керівників назвати, які обовʼязки повинні мати громадяни в їхній новій державі. Попросіть когось зі студентів написати їхні відповіді на дошці. Потім запитайте клас:
-
Що ви думаєте про цей список обовʼязків? Які зміни ви внесли б у цей список?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 134:5–6. Нехай клас знайде, якими є обовʼязки громадян. (Коли цей студент буде читати, ви можете час від часу просити його зупинятися, щоб ви могли пояснити такі слова: невідчужений означає те, що не може бути забрано; заклик до заколоту стосується повстання проти керівників держави; шана означає поступливість або підпорядкування; витіснено означає замінено; анархія означає беззаконня—відсутність законів і уряду або опір законам і уряду).
-
Відповідно до віршів 5–6, яку відповідальність маємо ми перед нашим урядом? (Студенти мають назвати, наприклад, таку істину: Ми повинні підтримувати й захищати уряд там, де ми живемо. Ви можете написати цей принцип на дошці. Укажіть, що цей принцип діє за умови, що наш уряд підтримує закони, що захищають нас в наших “невідʼємних і невідчужених правах”).
-
Яке з уложень віри нагадує вам цей принцип? (Ви можете запропонувати студентам прочитати або сказати напамʼять дванадцяте уложення віри).
-
Як ми, громадяни, можемо підтримувати й захищати уряд? (Можливі відповіді: ми можемо виконувати закони, заохочувати інших їх виконувати, служити в громаді, виявляти повагу до урядовців і голосувати).
Щоб допомогти студентам визначити ще одну істину стосовно підтримання урядів та законів, поставте таке запитання:
-
Відповідно до вірша 6, як Бог сприймає наш послух божественним законам і людським законам? (Після того як студенти дадуть свої відповіді, напишіть на дошці наступне: Бог хоче, щоб ми поважали і виконували божественні закони і людські закони).
Щоб допомогти студентам відповісти на попереднє запитання, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова старійшини Джеймса Е. Талмейджа, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Запропонуйте класу послухати, як ми повинні ставитися до закону країни, коли він суперечить нашим переконанням:
“У випадку протиріччя між вимогами, які відкриваються через слово Бога, і вимогами, які висуваються світським законом, якій з цих влад зобовʼязані коритися члени Церкви? …
До скасування [Богом] чогось на користь релігійної свободи обовʼязок святих—підкорятися законам своєї країни. Але як громадяни або піддані своїх урядів, вони повинні використовувати кожний належний спосіб, щоби забезпечити для себе та для всіх людей благо свободи в релігійному служінні. Від них не вимагається безмовно страждати через дії незаконних переслідувачів або дії несправедливих законів, але їхні протести мають виражатися законним і належним чином. Святі на практиці довели своє прийняття тієї доктрини, що краще постраждати від зла, ніж вчинити щось неправильно через чисто людський опір несправедливій владі” (The Articles of Faith, 12th ed. [1924], 422, 423]).
Запропонуйте студентам подумати про когось з їхніх знайомих, хто дотримується цих принципів: підтримувати й визнавати їхній уряд і закон. Ви можете попросити кількох студентів розказати, як ці громадяни підтримують свій уряд. Потім попросіть студентів написати у зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань щось одне з того, що самі вони будуть робити, аби підтримувати й визнавати уряд і закон.
Підсумуйте Учення і Завіти 134:8, пояснивши, що на урядах лежить відповідальність карати тих, хто скоює злочини, а на громадянах лежить відповідальність допомагати у справі “притягнення порушників добрих законів до покарання”.
Учення і Завіти 134:7, 9–10, 12
Описано відносини між релігією та урядом
Підсумуйте Учення і Завіти 134:7, 9–10, 12, пояснивши: Олівер Каудері написав, що уряди повинні встановлювати закони, які захищають вільне віросповідування, але які не повинні надавати перевагу одній релігії над іншою. Крім того, він написав, що релігійні спільноти мають право карати своїх членів за неправильну поведінку, відлучаючи їх або позбавляючи їх товариства, але такі спільноти не мають повноваження виносити судове рішення чи накладати покарання, що можуть стосуватися майна цих членів спільноти або завдання їм фізичної шкоди.
Учення і Завіти 134:11
Пояснено право звертатися до уряду з клопотанням про допомогу
Підсумуйте Учення і Завіти 134:11, пояснивши, що відповідно до цього вірша, громадянам повинно бути надано право просити свій уряд про “відшкодування”, якщо вони стали потерпілими. Слово відшкодування означає виправити те, що зроблено неправильно. Цей вірш містить в собі також заяву про те, що громадян виправдано в самозахисті та захисті інших людей, коли в цьому виникає необхідність, а уряд не може допомогти.
Нехай студенти розкажуть, за що вони цінують свою країну або громаду. Свідчіть про те, як важливо підтримувати й схвалювати уряди і закони.
Коментарі та довідковий матеріал
Учення і Завіти 134:5. Підтримання й визнання уряду
Президент Говард В. Хантер зробив такі заяви:
“На нас лежить обовʼязок підтримувати й визнавати закони країни. Навмисно порушувати закон—нечесно. Які б почуття не викликали у людини особисто справедливість чи несправедливість правил, встановлених суспільством, її обовʼязок—поважати й підтримувати цей закон” (в The Teachings of Howard W. Hunter, ed. Clyde J. Williams [1997], 164).
Суверенні закони держави повинні підтримуватися, і люди, які живуть під тими законами, повинні виконувати їх заради загального блага. Стосовно цього Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів займає непохитну позицію. Одним з фундаментальних принципів її вірування чітко сформульовано такими словами: “Ми віримо в підлеглість монархам, президентам, правителям і урядовцям, дотримуючись закону, шануючи і підтримуючи його” [Уложення віри 1:12]” (The Teachings of Howard W. Hunter, 165).