20.

Заходи

20.1

Цілі

Церковні заходи зближують членів Церкви та інших як “співгорожан святим” (Ефесянам 2:19). Цілі заходів можуть бути такими:

• Зміцнювати віру в Ісуса Христа.

• Весело проводити час і сприяти єдності.

• Надавати можливості для особистого зростання.

• Зміцнювати окремих осіб та сім’ї.

• Допомагати членам Церкви брати участь у роботі зі спасіння та піднесення (див. 1.2).

20.2

Планування заходів

Перед плануванням заходу провідники мають розглянути духовні та матеріальні потреби членів Церкви. Провідники шукають проводу Духа, коли вирішують, який саме захід допоможе членам Церкви задовольнити ці потреби.

20.2.1

Відповідальність за планування заходів

Заходи приходу можуть плануватися у будь-який із вказаних нижче способів, виходячи з місцевих потреб:

• Рада приходу може наглядати за плануванням.

• Рада приходу може доручити конкретним організаціям допомогти спланувати один чи кілька заходів.

• Якщо є потреба і є достатньо членів Церкви, єпископат може організувати комітет із проведення заходів приходу.

Інформацію щодо планування приходських заходів для молоді див. у 10.2.1.3 та 11.2.1.3.

20.2.2

Запрошувати до участі всіх

Ті, хто планує заходи, мають докласти зусиль, щоб залучити до заходів всіх, особливо нових і малоактивних членів Церкви, молодь, неодружених дорослих, людей з вадами та людей інших віросповідань.

Заходи не повинні ставати надмірними тягарями для провідників та членів Церкви.

20.2.3

Норми

Церковні заходи мають бути надихаючими, і на них слід робити наголос на тому, що є “чеснотним, чудовим, славнозвісним, гідним похвали” (див. Уложення віри 1:13). На заходах не повинно бути нічого, що суперечить вченням Церкви.

20.2.6

Фінансування заходів

Більшість заходів повинні бути простими; витрати на їх проведення мають бути незначними або їх взагалі не має бути. Усі витрати повинні бути схвалені заздалегідь єпископатом або президентством колу.

Зазвичай члени Церкви не мають платити за участь у заходах. Правила та настанови щодо фінансування заходів див. у 20.6.

20.4

Молодіжна конференція

Молодих чоловіків і молодих жінок запрошують до спільної участі у молодіжних конференціях, починаючи з січня того року, в якому їм виповниться 14 років. Молодіжні конференції звичайно проводяться раз на рік на рівні приходу або колу. Вони проводяться також на рівні кількох колів або на рівні території. Колам і приходам не слід проводити молодіжні конференції у той рік, коли молоді призначено відвідування конференції ЗЗМ.

Молодіжні конференції приходу плануються і проводяться молодіжним комітетом приходу під керівництвом єпископату (див. 29.2.6). Єпископат отримує від президентства колу схвалення плану для проведення молодіжної конференції приходу.

Провідники і молодь, плануючи молодіжну конференцію, мають дотримуватися вказаних у цьому розділі правил і таких настанов:

• В якості теми конференції може використовуватись визначена Церквою річна тема для молоді.

• Запланувати заходи, що узгоджуються з цією темою.

• Отримати від єпископату чи президентства колу схвалення щодо всіх промовців і заходів.

• Забезпечити достатній повсякчасний нагляд з боку дорослих (див. 20.7.1).

20.5

Політика і настанови щодо вибору та планування заходів

20.5.1

Комерційні або політичні заходи

Проведення заходів з будь-якою комерційною чи політичною метою не дозволяється (див. 35.5.2).

20.5.2

Танці і музика

На всіх танцях одяг, зовнішній вигляд, освітлення, стилі танців, слова пісень і музика мають створювати атмосферу, де міг би перебувати Дух Господа.

20.5.3

Вечір понеділка

Членів Церкви заохочують проводити сімейні заходи у понеділок або в інший час. У понеділок після 18-ї години не повинно проводитися жодних церковних заходів, зборів або служб хрищення.

20.5.5

Заходи з ночівлею

Церковні заходи з ночівлею для обʼєднаних груп молодих чоловіків та молодих жінок повинні схвалюватися єпископом і президентом колу. Це правило поширюється і на заходи для неодружених членів Церкви чоловічої та жіночої статі.

Проведення заходів з ночівлею у церковних домах зборів або на прилеглій до них території не дозволяється.

20.5.8

Дотримання Суботнього дня

На неділю не повинно плануватися проведення ніяких церковних таборів, спортивних заходів або пікніків. Також молодіжні групи та інші не повинні у неділю подорожувати до таборів або на молодіжні конференції чи повертатися з них.

20.5.10

Відвідування храму

Відвідування храму організовуються на рівні приходу чи колу у межах призначеного храмового округу.

20.6

Політика і настанови щодо фінансування заходів

20.6.1

Заходи, які оплачуються коштами з бюджету приходу або колу

Для оплати всіх заходів слід використовувати кошти з бюджету приходу або колу. Можливі винятки перелічені у 20.6.2.

20.6.2

Фінансування таборів для молоді

Якщо у бюджеті приходу або колу недостатньо коштів для оплати названих далі заходів, провідники можуть попросити учасників частково або повністю оплатити свою участь в:

• Одному щорічному кількаденному таборі Ааронового священства або подібному заході.

• Одному щорічному кількаденному таборі Товариства молодих жінок або подібному заході.

Витрати на участь у щорічному таборі або на подорож до місця його проведення не повинні бути надмірними. Нестача особистих коштів не повинна стати перепоною для участі у заході будь-кого з членів Церкви.

20.6.3

Фінансування конференцій ЗЗМ

Молодь можуть попросити сплатити внесок для відвідування конференцій “Заради зміцнення молоді” (ЗЗМ). Якщо вартість стане перешкодою для участі когось із молоді, єпископ може використати кошти з бюджету приходу, щоб частково або повністю сплатити цей внесок. Див. FSY.ChurchofJesusChrist.org.

20.6.5

Заходи зі збирання коштів

Витрати на проведення заходів колу та приходу, як правило, оплачуються з бюджетних коштів. Однак президент колу або єпископ щороку може дозволити проведення одного заходу зі збирання коштів виключно для таких цілей:

• Щоб допомогти оплатити заходи, перелічені в 20.6.2 і 20.6.3.

• Щоб допомогти придбати спорядження, необхідне підрозділу для проведення щорічних таборів.

20.7

Правила безпеки і настанови щодо заходів

20.7.1

Нагляд дорослих

Щонайменше двоє дорослих повинні бути присутні на всіх церковних заходах, в яких беруть участь діти та молодь. В залежності від чисельності групи, навичок, потрібних для проведення заходу, та інших факторів, може виникати потреба у більшій кількості дорослих. Рекомендується залучати батьків, щоб ті надавали допомогу.

Усі, хто працює з дітьми та молоддю, повинні пройти навчання із захисту дітей та молоді. Див. ProtectingChildren.ChurchofJesusChrist.org.

20.7.2

Вимоги щодо віку для участі у заходах для молоді

З дозволу батьків молодь може брати участь у таборах з ночівлею, починаючи із січня того року, в якому їм виповниться 12 років. Вони можуть відвідувати танці, молодіжні конференції та конференції ЗЗМ, починаючи із січня того року, в якому їм виповниться 14 років.

20.7.4

Дозвіл батьків

Діти і молодь не можуть брати участь у церковному заході без дозволу від їхніх батьків чи опікунів. Для участі у церковних заходах, що відбуваються з ночівлею, включають в себе тривалу подорож або де є ризики, вищі за звичайні, необхідно мати письмовий дозвіл.

Батьки та опікуни дають таку згоду, підписуючи бланк “Надання дозволу та передача медичної відповідальності”.

20.7.5

Повідомлення про насильство

Про будь-яке насильство, що сталося під час церковного заходу, має бути повідомлено органам влади. Потрібно відразу зв’язатися з єпископом. Інструкції для членів Церкви наведено в 38.6.2.7. Інструкції для єпископів наведено в 38.6.2.1.

20.7.6

Запобіжні заходи безпеки, реагування на нещасні випадки і повідомлення про нещасні випадки

20.7.6.1

Запобіжні заходи безпеки

Провідники і учасники ретельно продумують заходи, щоб мінімізувати ризик травмування чи виникнення хвороби. Ризик пошкодження власності на заходах також має бути зведений до мінімуму. Під час заходів провідники роблять усе можливе, щоб гарантувати безпеку.

20.7.6.2

Реагування на нещасний випадок

Якщо у приміщеннях чи на ділянці, що належать Церкві, або під час церковного заходу стався нещасний випадок або людина отримала травму, провідникам слід, де це стосується, дотримуватися таких настанов:

• Надати першу допомогу. Якщо людина все ще потребує медичної допомоги, викликати швидку медичну допомогу. Також сповістити когось із батьків, опікуна або найближчого родича та єпископа чи президента колу.

• Якщо якась людина зникла або померла, відразу повідомити про це місцеві правоохоронні органи.

• Надавати емоційну підтримку.

• Не закликати до подання судового позову або не відмовляти від цього. Не брати на себе зобов’язань від імені Церкви.

• Записати повні імена свідків, їхню контактну інформацію, розповіді про те, що сталося, зібрати фотографії та зберігати все це.

• Повідомити про нещасний випадок (див. 20.7.6.3).

20.7.6.3

Повідомлення про нещасні випадки

У разі виникнення вказаних нижче ситуацій, про них слід повідомити онлайн на сайті incidents.ChurchofJesusChrist.org.

• Стався нещасний випадок або людина отримала травму в приміщенні чи на ділянці, що належать Церкві, або під час церковного заходу.

• Зникла людина, яка брала участь у церковному заході.

• Під час церковного заходу було пошкоджено приватне, громадське або церковне майно.

• Є загроза подання судового позову або очікується, що його буде подано.

Якщо під час заходу людина отримала тяжку травму, померла чи зникла, президент колу, єпископ або призначений ним член Церкви відразу повідомляє про це в офіс території.

20.7.6.4

Страхування і запитання

Якщо людина отримала травму під час церковного заходу, провідники визначають, чи може бути задіяна в цьому випадку програма Church Activity Medical Assistance.

У деяких випадках у президента колу або єпископа можуть бути запитання стосовно безпеки чи позовів проти Церкви. Президент колу (або єпископ під його керівництвом) направляє такі запитання до Відділу управління ризиками або в офіс території.

20.7.7

Подорожі

Подорожі на церковні заходи повинні бути схвалені єпископом або президентом колу. Така подорож не повинна бути надто обтяжливою для членів Церкви. Здійснювати подорожі на далеку відстань для участі в заходах не рекомендується.

Коли це можливо, церковні групи повинні користуватися для подорожей на далеку відстань комерційним транспортом. Перевізник повинен мати ліцензію і поліс страхування цивільної відповідальності.

Якщо церковні групи подорожують у приватних пасажирських транспортних засобах, кожен із них повинен бути у безпечному робочому стані. Кожна людина повинна бути пристебнута ременем безпеки. Кожен водій повинен мати посвідчення водія і бути відповідальною дорослою людиною.