27.

Храмові обряди для живих

27.0

Вступ

Храм — це дім Господа. Він спрямовує нас до нашого Спасителя, Ісуса Христа. У храмах ми беремо участь у священних обрядах та укладаємо завіти з Небесним Батьком, які повʼязують нас із Ним і нашим Спасителем. Ці завіти й обряди готують нас, щоб ми могли повернутись у присутність Небесного Батька і були запечатані разом як сімʼї на вічність.

У храмових завітах і обрядах “явлена сила божественності” (Учення і Завіти 84:20).

Храмові обряди і завіти — священні. Символи, повʼязані з храмовими завітами, не повинні обговорюватися поза храмом. Також нам не слід обговорювати священну інформацію, яку в храмі ми обіцяємо не розкривати. Однак ми можемо обговорювати основні цілі та доктрину храмових завітів і обрядів, а також духовні почуття, які виникають у нас у храмі.

Провідники колів і приходів обговорюють наведену в цьому розділі інформацію з членами Церкви, які готуються отримати ендаумент чи обряди запечатування.

27.1

Отримання храмових обрядів

27.1.1

Підготовка до отримання храмових обрядів

Члени Церкви мають підготуватися духовно, щоб отримати храмові обряди й укласти та шанувати храмові завіти.

На батьках лежить основна відповідальність за те, щоб допомогти своїм дітям підготуватися до отримання храмових обрядів. Провідники колів і приходів, брати-служителі і сестри-служительки, а також родичі допомагають батькам у виконанні цього обовʼязку.

Ресурси, призначені допомогти членам Церкви підготуватися до отримання храмових обрядів, доступні на сайті temples.ChurchofJesusChrist.org.

Членів Церкви, які готуються отримати свій власний ендаумент або бути запечатаними до свого подружжя, заохочують пройти курс з підготовки до відвідування храму (див. 25.2.8).

27.1.3

Члени Церкви з фізичними вадами

Гідні члени Церкви з фізичними вадами можуть отримати всі храмові обряди. Таким членам Церкви рекомендують відвідувати храм з родичами або друзями тієї ж статі, які вже мають ендаумент і можуть допомагати їм. Якщо у членів Церкви немає можливості відвідати храм з таким родичем або другом, вони можуть заздалегідь зателефонувати у храм, щоб дізнатися, яка допомога може бути їм надана.

27.1.4

Допомога з письмовим чи усним перекладом

Якщо членам Церкви потрібна допомога з письмовим чи усним перекладом у храмі, вони повинні заздалегідь зв’язатися з храмом, щоб дізнатися, чи зможуть отримати таку допомогу.

27.1.5

Вбрання, яке слід одягати для відвідування храму

Членам Церкви, які відвідують храм, слід бути у такому вбранні, яке вони зазвичай одягають на причасні збори.

Див. у 27.3.2.6 інформацію про те, в якому вбранні належить бути для укладення храмового шлюбу або запечатування у храмі.

Див. у 38.5 інформацію про:

• Вбрання, в якому належить бути під час обрядів ендаументу та запечатування.

• Отримання, ношення храмового церемоніального вбрання і храмового одягу та догляд за ними.

27.1.6

Догляд за дітьми

Коли діти знаходяться на храмовій ділянці, за ними повинні доглядати дорослі. Храмові працівники можуть наглядати за дітьми лише за таких обставин:

• Якщо ті будуть запечатуватися до батьків

• Якщо ті будуть спостерігати за запечатуванням своїх живих рідних, зведених або напіврідних братів і сестер до їхніх батьків

27.1.7

Зустріч з членами Церкви після отримання ними храмових обрядів

Часто члени Церкви після отримання храмових обрядів мають запитання. Члени сімʼї, які вже мають ендаумент, єпископ, інші провідники приходу і брати-служителі та сестри-служительки можуть зустрітися з членами Церкви, щоб обговорити їхній храмовий досвід.

Матеріали, що допоможуть знайти відповіді на запитання, наведено на сайті temples.ChurchofJesusChrist.org.

27.2

Ендаумент

Слово ендаумент означає “дар”. Храмовий ендаумент — це у буквальному розумінні дар від Бога, за допомогою якого Він благословляє Своїх дітей. Деякі з дарів, які члени Церкви отримують завдяки храмовому ендаументу, такі:

• Більше знання про цілі та вчення Господа.

• Сила виконувати все, що Небесний Батько хотів би, щоб робили Його діти.

• Божественне скерування у служінні Господу, своїм сім’ям та іншим людям.

• Більше надії, втіхи та спокою.

Здійснення цих благословень залежить від відданості євангелії Ісуса Христа.

Отримання ендаументу відбувається у два етапи. На першому етапі людина отримує підготовчі обряди, які називаються початковими. Початкових обрядів три: омовіння, помазання та убирання (див. Вихід 29:4–9). З ними повʼязані особливі благословення, що стосуються божественних спадку і потенціалу людини.

Під час отримання початкових обрядів член Церкви укладає завіт носити храмовий одяг. Храмовий одяг символізує особистий звʼязок людини з Богом і зобовʼязання дотримуватися завітів, укладених у храмі. Якщо члени Церкви вірно дотримуються своїх завітів і належним чином носять храмовий одяг упродовж всього свого життя, він також служить для них захистом. Інформацію про ношення храмового одягу та догляд за ним див. у 38.5.5.

На другому етапі ендаументу відбувається навчання про план спасіння, зокрема про Сотворіння, Падіння Адама і Єви, Спокуту Ісуса Христа, Відступництво та Відновлення. Члени Церкви також отримують настанови стосовно того, як повернутися у Господню присутність.

Під час ендаументу членам Церкви пропонується укласти священні завіти, а саме:

• Жити за законом послуху і старатися дотримуватись заповідей Небесного Батька.

• Дотримуватися закону жертви, тобто жертвувати заради підтримки Господньої роботи, і каятися зі скрушеним серцем і упокореним духом.

• Виявляти послух закону євангелії Ісуса Христа.

• Дотримуватися закону цнотливості, що означає утримуватися від сексуальних стосунків поза законним шлюбом між чоловіком і жінкою, який узгоджується з Божим законом.

• Дотримуватися закону посвячення. Це означає, що члени Церкви посвячують свій час, свої таланти і все, чим Господь благословив їх, для побудови Церкви Ісуса Христа на землі.

Зі Свого боку Небесний Батько обіцяє, що ті, хто залишається вірним своїм храмовим завітам, будуть обдаровані “силою згори” (Учення і Завіти 38:32, 38; див. також Лука 24:49; Учення і Завіти 43:16).

27.2.1

Хто може отримати ендаумент

Усіх підзвітних дорослих членів Церкви запрошено підготуватися до отримання свого власного ендаументу й отримати його. Усі необхідні обряди повинні бути виконані й записані до того, як члени Церкви зможуть отримати ендаумент (див. 26.3.1).

27.2.1.1

Новоохрищені члени Церкви

Гідні нові дорослі члени Церкви можуть отримати свій ендаумент, коли мине щонайменше один повний рік від дати їхньої конфірмації.

27.2.1.2

Члени Церкви, чиє подружжя не отримало ендаументу

Гідний член Церкви, чиє подружжя не отримало ендаументу, може отримати свій власний ендаумент, якщо відповідає вказаним далі вимогам:

• Його чи її подружжя, яке не отримало ендаументу, дає на це згоду.

• Цей член Церкви, єпископ і президент колу переконані, що відповідальність, яку він чи вона бере на себе, укладаючи храмові завіти, не порушить злагоди у шлюбі.

Цих вимог слід дотримуватися незалежно від того, є подружжя членом Церкви чи ні.

27.2.1.3

Члени Церкви з розумовими вадами

Члени Церкви з розумовими вадами можуть отримати свій власний ендаумент, якщо:

• Вони отримали всі обряди, які необхідно було отримати перед цим (див. 26.3.1).

• Вони здатні зрозуміти й укласти повʼязані з цими обрядами завіти і дотримуватися їх.

Єпископ радиться з цим членом Церкви і, де це стосується, з його чи її батьками. Він також прагне скерування від Духа. Він може порадитися з президентом колу.

27.2.2

Рішення щодо того, коли отримати ендаумент

Рішення отримати ендаумент є особистим і повинно прийматися з молитвою. Ендаумент — це благословення силою та одкровенням для всіх тих, хто готується отримати його. Члени Церкви можуть прийняти рішення отримати свій власний ендаумент, якщо відповідають усім вказаним далі вимогам:

• Їм має виповнитися щонайменше 18 років.

• Вони вже закінчили навчання або вже не навчаються у старших класах школи, у гімназії або аналогічних навчальних закладах.

• Від дати їхньої конфірмації минув один повний рік.

• Вони відчувають бажання укласти священні храмові завіти і шанувати їх впродовж усього свого життя.

Члени Церкви, які отримали покликання служити на місії або готуються бути запечатаними у храмі, повинні отримати ендаумент.

Перш ніж видати члену Церкви рекомендацію для отримання ендаументу, єпископ і президент колу мають відчути, що ця людина підготовлена, аби зрозуміти священні храмові завіти і дотримуватися їх. Така готовність визначається для кожної людини індивідуально.

27.2.3

Планування отримання ендаументу і попередній запис на обряд

27.2.3.1

Отримання рекомендації на виконання обрядів для живих

Щоб увійти у храм і отримати ендаумент, член Церкви повинен отримати рекомендацію на виконання обрядів для живих. Інформацію про ці рекомендації див. у 26.5.1.

27.2.3.2

Звернення до храму

Члени Церкви, які планують отримати ендаумент, повинні заздалегідь зв’язатися з храмом, щоб призначити дату виконання цього обряду.

27.2.3.3

Супроводжуючі для членів Церкви, які отримують ендаумент

Члени Церкви, які отримують свій власний ендаумент, можуть запросити члена Церкви тієї ж статі, який/яка вже має ендаумент, супроводжувати їх і допомагати їм під час сесії ендаументу. Супроводжуючим необхідно мати дійсну храмову рекомендацію. Храм може надати супроводжуючих, якщо в цьому є потреба.

27.3

Запечатування чоловіка і дружини

Храмове запечатування обʼєднує разом чоловіка і дружину на час і на всю вічність. Вони отримають ці благословення, якщо є вірними завітам, які укладають у храмі. Завдяки цьому обряду їхні діти також можуть бути частиною їхньої вічної сім’ї.

Церковні провідники заохочують членів Церкви підготуватися для укладення храмового шлюбу і запечатування у храмі. Там, де храмові шлюби юридично не визнаються, вповноважені церковні провідники або інші вповноважені особи можуть здійснити укладення цивільного шлюбу, після якого відбувається храмове запечатування (див. 38.3). Цього порядку дій також можна дотримуватися, якщо укладення храмового шлюбу може викликати у батьків чи найближчих родичів почуття відокремленості через неможливість бути присутніми на храмовій церемонії.

27.3.1

Хто може бути запечатаним у храмі

Усім підзвітним неодруженим членам Церкви пропонується підготуватись до храмового запечатування. Тих, хто перебуває у цивільному шлюбі, заохочують запечататися на час і на вічність у храмі, як тільки вони підготуються до цього. Члени Церкви повинні отримати ендаумент, перш ніж їх можна буде запечатати (див. 27.2).

Пари, яких запечатують у храмі, мають або (1) перебувати до запечатування у цивільному шлюбі або (2) укласти шлюб і запечататися під час тієї ж самої храмової церемонії. Див. 27.3.2.

27.3.1.2

Члени Церкви з розумовими вадами

Члени Церкви з розумовими вадами можуть бути запечатані до свого подружжя, нареченого або нареченої, якщо:

• Вони отримали всі обряди, які необхідно було отримати перед цим, зокрема ендаумент (див. 27.2.1.3).

• Вони здатні зрозуміти й укласти повʼязані з ними завіти і дотримуватися їх.

Єпископ радиться з цим членом Церкви і з його чи її подружжям, нареченим або нареченою. Він також прагне скерування від Духа. Він може порадитися з президентом колу.

27.3.2

Планування храмового шлюбу чи запечатування і призначення дати виконання цих обрядів

27.3.2.1

Отримання рекомендації на виконання обрядів для живих

Аби бути запечатаними до свого подружжя, члени Церкви повинні отримати рекомендацію на виконання обрядів для живих. Інформацію про ці рекомендації див. у 26.3.

27.3.2.2

Звернення до храму

Члени Церкви, які планують укласти шлюб чи бути запечатаними до свого подружжя, повинні заздалегідь зв’язатися з храмом, щоб призначити дату виконання цього обряду.

27.3.2.3

Отримання дозволу на укладення шлюбу

Пара, яка планує одружитися, повинна отримати юридичний документ, який є дозволом на укладення шлюбу і який є чинним на території, де буде укладатися шлюб. Якщо пара планує укласти шлюб і запечататися під час тієї ж церемонії, вона повинна принести у храм чинний дозвіл на укладення шлюбу.

Парам, які будуть запечатані після укладення цивільного шлюбу, не потрібно приносити в храм дозвіл на укладення шлюбу. Натомість під час перевірки їхніх записів вони повідомляють дату і місце укладення їхнього цивільного шлюбу.

27.3.2.4

Супроводжуючі для нареченої і нареченого

Сестра, яка має ендаумент, може супроводжувати наречену, щоб допомогти їй у кімнаті для переодягання. Брат, який має ендаумент, може зробити те саме для нареченого. Супроводжуючим необхідно мати дійсну храмову рекомендацію. Храм може надати супроводжуючих, якщо в цьому є потреба.

27.3.2.5

Хто здійснює укладення храмового шлюбу або запечатування

Обряд укладення храмового шлюбу або запечатування зазвичай виконує запечатувач, призначений для храму, в якому ця пара буде одружуватися або запечатуватися. Якщо член сімʼї або хтось із знайомих цієї пари має повноваження запечатувати і він призначений для храму, в якому ця пара буде одружуватися або запечатуватися, ця пара може запросити його виконати обряд укладення шлюбу чи запечатування.

27.3.2.6

Належне вбрання для укладення храмового шлюбу чи запечатування

Сукня нареченої. Сукня, яку наречена носить у храмі, має бути білою, скромного фасону, з недорогої тканини та без надмірних прикрас. Вона також повинна покривати храмовий одяг. Сукня з напівпрозорої тканини має бути на підкладці.

Як й інші сукні, що носять у храмі, сукня нареченої має бути з довгими рукавами або рукавами на три чверті їх довжини. На сукнях не повинно бути шлейфу, за винятком такого, який може бути прикріплений шпильками або який можна зняти на час церемонії запечатування.

Храм може надати сукню, якщо в цьому є потреба чи за бажанням.

Вбрання нареченого. Під час церемоній укладення шлюбу або запечатування наречений вдягнений у звичайне храмове вбрання (див. 38.5.1 і 38.5.2).

Вбрання гостей. Ті, хто присутні на церемонії укладення шлюбу або запечатування, повинні бути у вбранні, подібному до того, яке вони одягають на причасні збори. Члени Церкви, які приходять на запечатування прямо після сесії ендаументу, можуть бути вдягнені в храмове церемоніальне вбрання.

Квіти. Пара та їхні гості не повинні мати на своєму одязі чи на собі квітів під час церемонії укладення шлюбу або запечатування.

27.3.2.7

Обмін обручками після храмового шлюбу або запечатування

Обмін обручками не є частиною церемонії храмового запечатування. Однак пари можуть обмінятися обручками після церемонії в кімнаті для запечатування. Парам не слід обмінюватися обручками у будь-який інший час або в будь-якому іншому місці в храмі чи на храмовій території.

Пари, які укладають шлюб і запечатуються під час тієї самої церемонії, можуть обмінятися обручками пізніше у присутності членів сімʼї, які не змогли бути присутніми на обряді укладення храмового шлюбу. Обмін обручками не має відбуватися як якась частина церемонії укладення храмового шлюбу або запечатування. Пара не повинна обмінюватися обітницями після укладення шлюбу або запечатування в храмі.

Пари, які уклали цивільний шлюб до храмового запечатування, можуть обмінятися обручками під час їхньої цивільної церемонії, після храмового запечатування або і тоді, і тоді.

27.3.4

Хто може бути присутнім під час укладення храмового шлюбу або запечатування

Пари повинні запрошувати тільки членів сім’ї і близьких друзів бути присутніми під час укладення храмового шлюбу. Щоб бути присутніми на запечатуванні, підзвітні члени Церкви повинні отримати ендаумент і мати дійсну храмову рекомендацію.

Президент колу може дозволити людині, яка не була охрищена або не отримала ендаументу через розумові вади, спостерігати за укладенням храмового шлюбу або храмовим запечатуванням, що виконується для її живих рідних братів і сестер. Ця людина повинна:

• Бути віком щонайменше 18 років.

• Бути спроможною залишатися благоговійною протягом церемонії.

Президент колу пише лист, в якому стверджується, що цій людині дозволяється спостерігати за запечатуванням. Цей лист предʼявляють у храмі.

27.4

Запечатування живих дітей до батьків

Діти, які народжуються після запечатування їхньої матері з її чоловіком у храмі, є народженими у завіті цього запечатування. Їм не потрібно отримувати обряд запечатування до батьків.

Діти, які народжуються не у завіті, можуть стати частиною вічної сім’ї, якщо запечатаються зі своїми рідними або прийомними батьками. Ці діти отримують таке саме право на благословення, як і ті, що були народжені у завіті.

27.4.2

Звернення до храму

Пара, яка хоче, щоб їхні діти були запечатані до них, або діти, які хочуть бути запечатаними до своїх померлих батьків, мають заздалегідь зв’язатися з храмом, щоб призначити дату виконання цього обряду.