28.

Храмові обряди за померлих

28.0

Вступ

Обряди, які виконуються у храмах, дають можливість сім’ям бути разом вічно й відчувати повноту радості у Божій присутності.

Кожна дитина Небесного Батька, щоб повернутися до Нього, повинна покаятися, стати гідною отримати обряди спасіння і піднесення та шанувати завіти, пов’язані з кожним обрядом.

Небесний Батько знав, що багато Його дітей не отримають цих обрядів у своєму земному житті. Він підготував для них іншу можливість отримати обряди та укласти завіти з Ним. У храмах обряди можуть виконуватися повірниками. Це означає, що жива людина отримує обряди за когось, хто помер. У духовному світі померлі люди можуть прийняти або не прийняти обряди, які було виконано за них (див. Учення і Завіти 138:19, 32–34, 58–59).

Членів Церкви заохочують знаходити інформацію про їхніх померлих родичів, які не отримали храмових обрядів спасіння і піднесення. Потім члени Церкви виконують обряди за цих родичів.

Якщо члени Церкви не підготували родинні імена для виконання за цих людей храмової роботи (див. 28.1.1), то імена померлих, за яких потрібно виконати обряди, будуть надані в храмі.

28.1

Загальні настанови щодо виконання обрядів за померлих

Можна виконувати обряди за померлих людей, яким на момент смерті виповнилося 8 чи більше років. За винятком зазначеного у 28.3, обряди за померлих можна виконувати за всіх померлих людей через 30 днів після дати їхньої смерті, якщо це стосується випадків, вказаних далі:

• Ім’я для виконання храмових обрядів подається близьким родичем померлого (нерозлученим подружжям, повнолітньою дитиною, батьком або матір’ю, братом або сестрою).

• Дозвіл на виконання обрядів отримується від близького родича померлої людини (нерозлученого подружжя, повнолітньої дитини, батька або матері, брата або сестри).

Якщо жодна з наведених вище умов не стосується конкретного випадку, тоді храмові обряди за померлу людину можуть бути виконані, якщо минуло 110 років після дати її народження.

28.1.1

Підготовка імен померлих для виконання за цих людей храмових обрядів

Де це можливо, перед тим як будуть виконуватися храмові обряди, інформацію про померлих родичів слід ввести у FamilySearch.org (див. 25.4.2).

28.1.1.1

Подання імен рідних

Коли члени Церкви подають імена для виконання храмових обрядів за померлих, то, як правило, вони мають подавати імена тільки тих людей, які є їхніми родичами.

28.1.2

Хто може брати участь в обрядах за померлих

Усі члени Церкви, які мають дійсну храмову рекомендацію, можуть брати участь у хрищеннях і конфірмаціях за померлих. Члени Церкви, які отримали ендаумент і мають дійсну храмову рекомендацію, можуть брати участь в усіх обрядах за померлих. Див. 26.3.

28.1.4

Планування обрядів у розкладі

Перш ніж виконувати обряди за померлу людину, членам Церкви може бути потрібно запланувати обряд у розкладі. Контактну інформацію кожного храму та вимоги щодо планування обрядів у розкладі див. на сайті temples.ChurchofJesusChrist.org.

28.2

Виконання храмових обрядів за померлих людей

При виконанні обрядів за померлих член Церкви може виконувати обряд за померлу людину тільки тієї ж статі, яка була визначена при народженні, що і у самого цього члена Церкви.

28.2.1

Хрищення і конфірмації за померлих

Будь-кого з членів Церкви, хто має дійсну храмову рекомендацію, можна запросити служити, виконуючи одне чи більше доручень у христильні. Деякими з цих доручень можуть бути такі:

• Бути повірниками під час хрищень.

• Бути свідками хрищень за померлих.

• Бути повірниками під час конфірмацій.

• Допомагати відвідувачам.

Носії Мелхиседекового священства і священники в Аароновому священстві можуть бути запрошені виконувати хрищення за померлих. Носії Мелхиседекового священства також можуть бути запрошені виконувати конфірмації за померлих.

Тільки чоловіки, які отримали ендаумент, можуть бути запрошені:

• Служити реєстратором біля купелі.

• Служити реєстратором конфірмації.

28.2.2

Ендаумент (включно з початковими обрядами)

Коли виконується обряд ендаументу за померлих, початкові обряди як частина ендаументу виконуються і записуються окремо (див. 27.2). Будь-який член Церкви, який отримав свій власний ендаумент і має дійсну храмову рекомендацію, може бути повірником, щоб отримувати ці обряди.

28.2.3

Запечатування до подружжя і запечатування дітей до батьків

У храмі померлі люди можуть бути запечатані до подружжя, з яким вони були одружені за життя. До померлих людей також можна запечатати їхніх живих або померлих дітей. Будь-хто з членів Церкви, хто отримав ендаумент і має дійсну храмову рекомендацію, може бути повірником при виконанні обрядів запечатування.

28.3

Особливі випадки

У цьому розділі пояснюються обставини, за яких деякі з настанов, вказаних в 28.1, можуть не застосовуватися.

28.3.1

Діти, які померли до народження (мертвонароджені та викидні)

Дітям, які померли до народження, храмові обряди не потрібні, тобто за них не виконуються. Більше інформації див. у 38.7.3.

28.3.2

Діти, які померли у віці до восьми років

Маленькі діти викуплені завдяки Спокуті Ісуса Христа і “є спасенними в целестіальному царстві небесному” (Учення і Завіти 137:10). З цієї причини за дитину, яка померла у віці до 8 років, хрищення або ендаумент не виконуються. Однак запечатування до батьків можна виконувати для дітей, які не народилися в завіті або для яких цей обряд не було виконано за життя (див. 18.1).