Урок 17

Спаситель страждав і помер на Голгофському хресті

Вступ

Коли наблизився кінець земного священнослужіння Спасителя, “Його було схоплено і засуджено на підставі облудних звинувачень, визнано винним, аби задовольнити натовп, і вироком для Нього була смерть на Голгофському хресті” (“Живий Христос: Свідчення апостолів”, Ensign або Ліягона, бер. 2008, с. 42). На цьому уроці ми наголошуємо на важливій істині: Ісус Христос дозволив Собі постраждати і померти від рук інших людей; жодна людина не позбавила Його життя.

Ознайомлення з матеріалом

Джеффрі Р. Холланд, “З Ним не було нікого”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, сс. 86–88.

Рекомендації для навчання

Матвій 27:26–54; Іван 10:11–18; 19:10–11; 1 Нефій 19:9

Ісус Христос мав силу покласти Своє життя

Покажіть ілюстрацію “Розп’яття” (Альбом “Євангелія в мистецтві” [2009], № 57; див. також LDS.org).

Запропонуйте студентам уявити себе одним з відданих свідків, зображених на цій ілюстрації, коли ви читатимете вголос Матвій 27:26–54. Попросіть студентів слідкувати і подумати, що б ви могли відчувати, якби були тією людиною і бачили розп’яття Ісуса Христа. Після того, як ви завершите читання, запропонуйте студентам описати, які думки і почуття могли би бути у тієї людини. Після кількох відповідей запитайте клас:

Які почуття у вас є до Спасителя після читання і обговорення цієї розповіді?

Попросіть студентів подумки прочитати Іван 10:11, 17–18. Коли пройде достатньо часу, запитайте:

Чого ми можемо навчитися з цих віршів про розп’яття і смерть Ісуса Христа? (Пересвідчіться в тому, що студенти розуміють, що Ісус Христос мав від Батька силу покласти Своє життя і прийняти його знов).

Покажіть наведене далі вчення старійшини Джеймса Е. Талмейджа, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть когось зі студентів прочитати його вголос:

“Природним наслідком безсмертного походження [Ісуса], як народженого на землі Сина безсмертного Батька, було те, що Він був непідвладним смерті, якщо Сам не підкориться їй. Життя Ісуса Христа неможливо було забрати, за винятком того, коли Він Сам цього прагнув і це дозволив. Він мав природжену силу покласти Своє життя, а також силу привести Своє вбите тіло в безсмертний стан” (Jesus the Christ, 3rd ed. [1916], 418).

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Матвій 26:53–54, а іншого---Іван 19:10–11. Запропонуйте студентам слідкувати, щоб порівняти ці два уривки і знайти між ними розбіжності.

Відповідно до розповіді в євангелії від Матвія, хто допомагав Ісусу?
Що ви дізналися з уривку з євангелії від Івана? (Студенти можуть використовувати різні слова, але вони мають визначити таку істину: Жодна людина не могла позбавити життя Ісуса Христа; Він добровільно дозволив Собі померти).
Якщо Ісус міг прикликати на допомогу легіони ангелів, чому, на вашу думку, Він дозволив, щоб Його розіп’яли.

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос 1 Нефій 19:9. Попросіть клас дати визначення слову витерпить. (У даному контексті слово витерпить означає дозволить або допустить. Ви можете порекомендувати студентам написати “допустить” на полях їхніх Писань біля 1 Нефій 19:9).

Чому Спаситель допустив, щоб Його розіп’яли?

Ви можете показати наступне висловлювання старійшини Елекзендера Б. Моррісона, сімдесятника, і попросити когось зі студентів прочитати його вголос:

“Це була любов до всіх дітей Бога, завдяки якій Ісус, унікальний у своїй безгріховній досконалості, приніс себе в жертву, щоб викупити гріхи інших. … Отже, це було остаточною причиною, з якої Ісус “в муках на землі страждав: За всіх людей життя віддав” [“Ми прославляємо любов”, Гімни, № 97]. Він прийшов … спокутувати наші гріхи, щоб він, піднятий на хресті, міг привести всіх людей до себе (див. 3 Неф. 27:14)” (“На те прийшов [Я] у світ”, Ліягона, січ. 2000, с. 26).

Зазначте, що Ісус допустив розп’яття через Свою велику любов до Свого Батька, а також Свою любов до нас. Потім запитайте:

Як знання про те, що Спаситель через Свою велику любов до Свого Батька і до нас свідомо допустив, щоб Його розіп’яли, допомагає вам витерпіти складнощі, з якими ви можете стикатися?

Maтвій 27:46; Лука 23:34–46; Іван 19:26–30

Ісус Христос завершив Свою земну місію

Щоб допомогти студентам краще зрозуміти, якою була смерть від розп’яття, поділіться наступним:

“Смерть через розп’яття, здається, включає в себе все те, що може зробити біль і смерть страшними і жахливими---запаморочення, судоми, спрагу, голод, безсоння, травматичну гарячку, правець, прилюдну ганьбу, тривалу муку, жах очікування, омертвіння неперев’язаних ран---все підсилене до такого ступеня, коли це ще можна витерпіти, але трохи не доходячи до межі, яка б принесла страждальнику полегшення в непритомності. Через неприродне положення кожен рух віддавався болем; порвані вени та роздавлені сухожилля безупинно тремтіли від муки; запалені відкриті рани поступово мертвіли; артерії---зокрема, голови і шлунку---набрякали і розпиралися від переповнення кров’ю; і поки інтенсивність кожного з різновидів страждань поступово ставала дедалі більшою, до них додалися нестерпна мука пекучого болю і страшна спрага; і всі ці фізичні ускладнення, спричинені внутрішнім збудженням і тривогою, через які перспектива самої смерті---смерті, жахливого невідомого ворога, при наближенні якого людина звичайно найбільше тремтить---здавалася приємним і чудовим звільненням.

Такою була смерть, на яку був засуджений Христос” (Frederic W. Farrar, The Life of Christ [1964], 641).

Скажіть студентам: знаходячись на хресті, Ісус Христос промовив сім висловлювань. Напишіть на дошці наведені далі посилання на Писання (без цитат у дужках) і запропонуйте всім студентам вивчити кілька з них і визначити, що сказав Ісус:

Лука 23:34 (“Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони”).

Лука 23:43 (“Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!”)

Іван 19:26–27 (“Оце, жоно, твій син! … Оце мати твоя!”)

Матвій 27:46 (“Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?”)

Іван 19:28 (“Прагну!”)

Іван 19:30 (“Звершилось!”)

Лука 23:46 (“Отче, у руки твої віддаю Свого Духа”).

Коли студенти розповідатимуть про те, що вони знайшли, перефразуйте ці висловлювання на дошці біля відповідних посилань. Запитайте студентів:

Що у цих висловлюваннях розкривається про Спасителя і те, чого Він зазнавав на хресті?
Що мав на увазі Ісус, проголошуючи: “Звершилось!”? (Він виповнив вимогу Спокути, якою було безкінечне страждання. Ви можете вказати студентам, що в Матвій 27:54 у перекладі Джозефа Сміта написано: “А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, кажучи: “Батьку, звершилось, Твоя воля виконана”,---і духа віддав” [див. також Матвій 27:50 виноска a у Біблії СОД англійською мовою]. Ісус помер лише після того, як вже знав, що виконав усе, що Батько просив Його зробити).

Попросіть когось зі студентів прочитати наведене далі висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.

“Коли найвищу ціну було сплачено, коли рішучість Христа бути відданим була настільки ж очевидною, як і абсолютно непереможною, тоді остаточно, за милосердям, це “звершилось” [див. Іван 19:30]. Незважаючи на цілковиту самотність, коли поруч не було нікого, хто міг би допомогти чи підтримати Його, Ісус з Назарета, живий Син живого Бога, розірвав владу смерті й відновив фізичне життя і здійснив радісне, духовне викуплення від гріха, пекельної темряви й розпачу. З вірою в Бога, знаючи, що Той поруч, Він міг тріумфально сказати: “Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!” [Лука 23:46]” (“З Ним не було нікого”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, с. 88).

Попросіть іншого студента прочитати вголос наведене далі висловлювання старійшини Роберта Д. Хейлза, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Ісус обрав не залишати цей світ, доки не витерпить до кінця і не закінчить місію для людства, заради здійснення якої Його було послано. На Голгофському хресті Ісус віддав Свій дух Батькові, просто сказавши: “Звершилось!” (Іван 19:30). Витерпівши до кінця, Він був звільнений від смертного життя.

Ми теж повинні витерпіти до кінця” (“Завіт хрищення: бути в Царстві та від Царства”, Ліягона, січ. 2001, сс. 6–9).

Як ці два апостоли допомагають нам зрозуміти те, що мав на увазі Ісус, промовляючи: “Звершилось!”? (Після того, як студенти дадуть відповіді, напишіть на дошці таку істину: Ісус Христос віддано виконав усе, що Небесний Батько заповідав Йому зробити у смертному житті).
Коли у нас настають важкі часи, як нам може допомогти згадка про те, з чим стикався і що віддано витерпів Спаситель, щоб виконати Свою земну місію?
Як згадування прикладу Ісуса допомагає вам досягати того, що ви були народжені робити?
Як ми можемо виявити нашу вдячність за все, що Спаситель вистраждав за нас? (Студенти можуть використовувати різні слова, але вони мають висловити такий принцип: Ми виявляємо нашу вдячність за страждання Спасителя на хресті, наслідуючи Його приклад відданого терпіння до кінця).

Запропонуйте студентам поділитися в соціальних медіа своїми почуттями до Спасителя і тим, що вони зобов’язалися робити, щоб залишатися відданими цим почуттям.

Матеріали для прочитання студентами

Матвій 27:26–54; Лука 23:34–46; Іван 10:11–18; 19:10–11, 19–37; 1 Нефій 19:9.
Джеффрі Р. Холланд, “З Ним не було нікого”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, сс. 86–88.