Урок 18

Священнослужіння Спасителя у духовному світі

Вступ

Говорячи про Спасителя, сучасні апостоли свідчили: “Він приніс великий вікарний дар заради всіх жителів землі” (“Живий Христос: Свідчення апостолів”, Ensign або Ліягона, бер. 2008, с. 42). Завдяки спокутній жертві Спасителя і Його священнослужінню в духовному світі, кожна Божа дитина, яка будь-коли жила на землі, матиме можливість прийняти або відкинути євангелію. На цьому уроці студенти дізнаються про роль Спасителя у світі духів та нашу роль у спасінні мертвих.

Ознайомлення з матеріалом

Spencer J. Condie, “The Savior’s Visit to the Spirit World”, Ensign, July 2003, 32–36.
Річард Г. Скотт, “Радість від викуплення померлих”, Ensign або Ліягона, лист. 2012, сс. 93--95.

Рекомендації для навчання

Лука 23:39–43; Учення і Завіти 138:11–24

Ісус Христос відвідав духовний світ

Покажіть зображення “Поховання Ісуса” (Альбом “Євангелія в мистецтві” [2009], № 58; див. також LDS.org) та “Марія і воскреслий Ісус Христос” (Альбом “Євангелія в мистецтві”, № 59).

Запропонуйте одному зі студентів прочитати вголос наступне висловлювання старійшини Спенсера Дж. Конді, сімдесятника:

“Факти смерті та Воскресіння Ісуса проголошуються людьми, що належать до християнських конфесій, як основоположні вчення. Однак те, що робив безсмертний дух Ісуса після Його смерті й перед Його воскресінням є таємницею для всіх, крім святих останніх днів. І важливість того, що Він робив протягом тих годин, є доктринальним підґрунтям для зведення храмів по всій землі. Більш того, свідчення про те, що Він зробив, може дуже втішити тих, хто оплакує смерть близької людини” (“The Savior’s Visit to the Spirit World”, Ensign, July 2003, 32).

Вкажіть на ілюстрації і запитайте клас:

Що робив Ісус протягом часу між Його погребінням і Його воскресінням?

Щоб надати додаткову інформацію, попросіть студентів прочитати Лука 23:39–43.

Що Спаситель сказав злочиннику на хресті? (Зазначте: пророк Джозеф Сміт навчав, що більш точний переклад слів Спасителя є таким: “Ти будеш зо Мною сьогодні у світі духів!” [у History of the Church, 5:424–425]. Ці слова, сказані Спасителем злочиннику, невірно розуміються багатьма християнами, які вважають, що людина може покаятися в тяжких гріхах в самому кінці свого життя. Однак Писання навчають, що нам не слід зволікати з нашим покаянням.
Яка підказка стосовно того, що робив Спаситель, поки Його тіло знаходилося у гробі, міститься в цих словах? (Див. також 1 Петра 4:6).

Скажіть студентам, що Президент Джозеф Ф. Сміт отримав одкровення, в якому описано відвідування Ісусом Христом світу духів. Аби допомогти студентам зрозуміти контекст цього одкровення, наведіть стислий підсумок вступу до розділу Учення і Завіти 138 та перших 10-ти віршів. Попросіть кількох студентів по черзі читати вголос з Учення і Завіти 138:11–12, 15–16, 18–19, 23–24. Обговоріть такі запитання:

Відповідно до цього видіння, що робив Спаситель між Своїм погребінням і воскресінням? (Студенти мають сказати, що поки Його тіло було у гробі, Ісус відвідував праведних духів у духовному світі).
Чому ці праведні духи були сповнені радістю та втіхою? (Коли студенти відповідатимуть, наголосіть на такій істині: Відповідно до Божого плану, померлі, які були відданими під час смертного життя, можуть бути викуплені від смерті після Воскресіння Ісуса Христа. Ви можете зазначити, що до смерті та Воскресіння Спасителя місіонерів не посилали проповідувати тим, хто знаходиться в духовному світі [див. Лука 16:19–31; Мойсей 7:36–39]).

Учення і Завіти 138:20–37

Усі Божі діти матимуть можливість почути євангелію.

Запропонуйте студентам подумки прочитати Учення і Завіти 138:20–21, 25–28 і дізнатися, над яким запитанням роздумував Президент Сміт? (Примітка: Щоб допомогти студентам побачити наскільки важливо ставити змістовні запитання та шукати відповіді під час вивчення ними Писань, зазначте, що багато одкровень, записаних у Писаннях були дані у відповідь на щире запитання). Після того, як студенти дадуть відповіді, попросіть їх прочитати Учення і Завіти 138:29–30, щоб дізнатися, як духи у в’язниці почують євангелію. Запитайте:

Що робив Спаситель серед праведних під час відвідування духовного світу? (Пересвідчіться в тому, що студенти визначили таку істину: Знаходячись у світі духів, Ісус організував роботу зі спасіння померлих).

Розділіть студентів на пари. Запропонуйте їм вивчити Учення і Завіти 138:30–37 і обговорити важливість слова всім, яке використовується у віршах 30, 31 та 37. Коли пройде достатньо часу, запитайте:

Якою була мета священнослужіння Спасителя у духовному світі? (Студенти мають висловити таку істину: Спаситель підготував шлях для всіх Божих дітей, щоб вони могли почути євангелію і отримати повноту радості).
Чому євангелію має бути проповідано всім Божим дітям? (Див. УЗ 138:33–34; 1 Петра 3:18–20).
Чого це навчає нас про вплив Спокути Ісуса Христа? (Вплив Спокути сягає духовного світу).

Поділіться наступним висловлюванням Президента Джозефа Філдінга Сміта (1876–1972):

“А як щодо незлічимих тисяч людей, які померли і ніколи не чули про Христа, ніколи не мали можливості покаятися і отримати прощення своїх гріхів, ніколи не зустріли старійшину Церкви, наділеного повноваженням? Дехто з наших добрих сусідів-християн скаже вам, що вони загублені назавжди. …

Чи буде це чесним? Чи буде це справедливим? Ні! Господь надасть кожній людині можливість почути про вічне життя і отримати його, або місце в Його царстві” (Doctrines of Salvation, comp. Bruce R. McConkie, 3 vols. [1954–1956], 2:132).

У чому полягає важливість цих істин про духовний світ? Що змінюється, якщо людина знає ці істини про духовний світ?
Як вас втішить знання про священнослужіння Спасителя в духовному світі?

Ми можемо допомогти принести спасіння померлим

Дайте кожному студенту примірник супроводжувального роздаткового матеріалу “Робота за померлих в останні дні”. Розділіть студентів на маленькі групи або пари. Запропонуйте їм читати висловлювання, наведені в роздатковому матеріалі, щоб знайти і обговорити благословення, обіцяні тим, хто бере участь у роботі з викуплення померлих.

роздатковий матеріал, Робота за померлих в останні дні

Коли пройде достатньо часу, поставте їм такі запитання:

Як наша участь у храмовій та сімейно-історичній роботі допомагає тим, хто помер, отримати доступ до благословень, які приходять через спокутну жертву Ісуса Христа?
Як участь у повірницьких обрядах за померлих допомагає нам стати більш схожими на Спасителя? (Коли студенти відповідатимуть, наголосіть на такому принципі: Беручи участь у храмових обрядах за наших померлих родичів, ми допомагаємо їм отримати спасіння і зміцнюємося проти впливу супротивника).

Поділіться наведеним далі поясненням Президента Гордона Б. Хінклі (1910–2008) про те, в чому полягає подібність між повірницькою роботою за померлих і викупною роботою Спасителя:

“Те, що відбувається в Домі Господа, … є ближчим до духа Господньої жертви, ніж будь-яка інша відома мені робота. Чому? Оскільки її виконують люди, які щедро жертвують часом і статками, не очікуючи жодної подяки чи винагороди, аби виконати за інших те, що вони не в змозі виконати за себе” (“A Century of Family History Service”, Ensign, Mar. 1995, 62–63; див. також Овдій 1:21).

Знов зверніть увагу студентів на висловлювання у роздатковому матеріалі та запитайте:

Коли ви бачили або відчували одне з благословень, обіцяних тим, хто бере участь в роботі з викуплення померлих?

Запропонуйте студентам обміркувати таке запитання:

Яке з цих обіцянь ви б хотіли отримати у своєму житті вже зараз і що ви готові робити, щоб його отримати?

Дайте студентам завдання зустрітися з консультантом з сімейної історії у їхньому приході та дізнатися більше про те, як виконувати роботу за своїх померлих предків. Прочитайте вголос Учення і Завіти 128:22 та свідчіть про вічне священнослужіння Ісуса Христа і священну роботу за померлих, яку було призначено ще до заснування світу.

Матеріали для прочитання студентами

Лука 23:39–43; 1 Петра 3:18–20; 4:6; Учення і Завіти 128:15, 22; 138:1–37.
Spencer J. Condie, “The Savior’s Visit to the Spirit World”, Ensign, July 2003, 32–36.

Робота за померлих в останні дні

Старійшина Джон А. Уідсоу (1872–1952), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так навчав стосовно нашої місії, на яку нас було висвячено наперед, щоб допомагати спасати синів і дочок Бога:

“У нашому доземному стані, у день великої наради, ми уклали певну угоду з Всемогутнім. Господь запропонував задуманий Ним план. Ми його прийняли. Оскільки план призначений для всіх людей, ми стаємо учасниками спасіння всіх людей, відповідно до цього плану. Ми погодилися тоді й там бути не лише спасителями для самих себе, але й … спасителями для всього людства. Ми увійшли в партнерство з Господом. Тоді виконання плану стало не лише роботою Батька та Спасителя, але також і нашою роботою. Найменший з нас, найскромніший, є партнером Всемогутнього у досягненні мети вічного плану спасіння (“The Worth of Souls”, Utah Genealogical and Historical Magazine, Oct. 1934, 189)” (in Doctrine and Covenants and Church History: Gospel Doctrine Teacher’s Manual [1999], 173).

Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, заохочував молодь Церкви виконувати храмову роботу за їхніх предків:

“Будь-яка робота, яку ви виконуєте в храмі, піде вам на користь, але отримання обрядів за когось із ваших померлих предків зробить час, проведений у храмі, більш священним, і ви отримаєте навіть більші благословення. …

Чи хочете ви, молоді люди, дізнатися, як найкраще уникнути впливу супротивника у вашому житті? Зануртесь у дослідження своїх предків, підготуйте їхні імена для священних обрядів за померлих, які доступні в храмі, а потім ідіть до храму і будьте повірниками для них, щоб отримати обряди хрищення і дарування Святого Духа. … Я не знаю кращого захисту від впливу супротивника у вашому житті” (“Радість від викуплення померлих”, Ensign або Ліягона, лист. 2012, сс. 93–94).

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, запропонував і пообіцяв наступне:

“Я запрошую молодь Церкви дізнаватися про дух Іллі та відчути його. Я запрошую вас робити дослідження, шукати ваших предків та готуватися до виконання повірницьких хрищень у домі Господа за вашу померлу рідню (див. УЗ 124:28–36). І я прошу вас допомогти іншим людям виявляти свою сімейну історію.

Якщо ви з вірою відкликатиметеся на це запрошення, ваші серця повернуться до батьків. Обіцяння, дані Аврааму, Ісаку та Якову, закарбуються у ваших серцях. Ваше патріарше благословення, з проголошенням у ньому родоводу, з’єднає вас з цими батьками і стане більш значущим для вас. Ваша любов і вдячність за ваших предків зросте. Ваше свідчення про Спасителя і навернення до Нього стануть глибокими й міцними. І я даю вам обіцяння, що ви будете захищені від зростаючого впливу супротивника. Якщо ви братимете участь у цій святій роботі і любитимете її, вас буде захищено в юності й протягом усього вашого життя” (“І серця дітей повернуться”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, сс. 26–27).