Урок 10

Молитва і одкровення

Вступ

Молитва---це священний привілей і заповідь. Завдяки молитві ми можемо спілкуватися з нашим люблячим Небесним Батьком. Він чує наші молитви і відповідає на них. Ті, хто старанно прагне Господнього скерування, можуть бути благословенні особистим одкровенням. На цьому уроці наголошується, що ми можемо робити, щоб підготувати своє серце і розум до отримання відповідей на наші молитви.

Ознайомлення з матеріалом

Boyd K. Packer, “The Candle of the Lord,” Ensign, Jan. 1983, 51–56.
Річард Г. Скотт, “Як отримувати одкровення і натхнення для вашого особистого життя”, Ensign або Ліягона, трав. 2012, сс. 45–47.
Девід А. Беднар, “Дух одкровення”, Ensign та Ліягона, трав. 2011, сс. 87–90.

Рекомендації для навчання

2 Нефій 32:8–9; 3 Нефій 14:7–11

Бог чує наші молитви

Попросіть студентів перелічити кілька способів, у які ми можемо використовувати технології для спілкування з іншими. Напишіть відповіді студентів на дошці.

У той час як технології дозволяють нам спілкуватися майже з будь-якою людиною, яку ми оберемо, чому ми іноді вважаємо для себе важким ефективно спілкуватися з нашим Небесним Батьком?

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 14:7–11, а клас знайти, чого навчав Спаситель про готовність Небесного Батька відповісти на наші молитви.

Якого принципу навчав Спаситель про готовність Небесного Батька відповісти на наші молитви? (Серед відповідей студентів має бути такий принцип: Небесний Батько чує нас і дає відповіді, коли ми просимо, шукаємо і стукаємо).

Щоб допомогти студентам глибше зрозуміти цей принцип, поділіться наведеним далі висловлюванням президента Джеймса Е. Фауста (1920–2007), з Першого Президентства:

“Ніяка земна влада не може перервати наш прямий зв’язок з Творцем. Коли ми молимося, ніколи не може статися механічного чи електричного збою. Немає обмежень щодо кількості молитов або їхньої тривалості протягом кожного дня. Не існує обмежень щодо потреб, з якими ми звертаємося в кожній молитві. Нам не потрібно запитувати дозволів у секретарів або призначати зустріч, щоб сягнути трону благодаті. Він досяжний у будь-який час і в будь-якому місці” (“Рятівна сила молитви”, Ліягона, лип. 2002, с. 62).

Що ви можете сказати, щоб допомогти людям, які не моляться часто, оскільки не вірять, що Бог чує їхні молитви або відповідає на них?

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 2 Нефій 32:8–9, а клас нехай знайде, чого Нефій навчав про молитву. Ви можете поставити запитання на кшталт наступних:

Що, на вашу думку, означає “молитися завжди”?
Який ви бачили приклад людини, яка завжди молиться? Які благословення отримала ця людина завдяки цьому?
Що для вас означає: Господь “освятить” ваші зусилля на користь вашій душі, коли ви молитеся до Нього про допомогу? (Може бути корисним зазначити, що освячувати щось означає присвячувати це для особливої або священної цілі чи робити це священним).

Закличте студентів бути старанними в тому, щоб молитися завжди. Запевніть їх, що Небесний Батько чує їхні молитви і дуже прагне їх благословити.

1 Нефій 10:17–19; 15:1–3, 7–11; Кн. Якова 4:6; Алма 26:22

Усі послідовники Ісуса Христа можуть отримувати особисте одкровення

Попросіть студентів скласти перелік з кількох запитань або обставин, стосовно яких доросла молодь може прагнути одкровення від Бога.

Нагадайте студентам про сон Легія щодо дерева життя і зазначте, що після того, як Нефій почув про цей натхненний сон, він прагнув більше дізнатися про нього. Запропонуйте кільком студентам по черзі прочитати вголос 1 Нефій 10:17–19. Попросіть клас знайти, що в цих віршах говориться про одкровення, зокрема про те, хто має право на отримання одкровень.

Чого можна навчитися з цих віршів про особисте одкровення? (Пересвідчіться в тому, що визначено таке вчення: Бог відкриває істину силою Святого Духа всім тим, хто старанно прагне пізнати).

Покажіть наведене далі висловлювання старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть когось зі студентів прочитати його вголос:

“[Дух одкровення] мають не лише головуючі авторитети Церкви; скоріше він має і повинен діяти у житті кожного чоловіка, жінки і дитини, яка сягає віку підзвітності та укладає священні завіти. Щире прагнення і гідність запрошують дух одкровення прийти у наше життя” (“Дух одкровення”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 87).

Чому вас підбадьорює ця думка старійшини Беднара?

Поясніть, що завдяки прагненням Нефія, його гідності та вірі, йому теж було показано видіння дерева життя (див. 1 Нефій 11–14). Також зверніть увагу на те, що реакція Ламана та Лемуїла на видіння їхнього батька дуже відрізнялась від реакції Нефія. Попросіть двох студентів прочитати вголос 1 Нефій 15:1–3, 7–9 і попросіть клас слідкувати та подумати, чого вони навчилися з цих віршів.

Що для вас є найголовнішим у цих віршах?

Попросіть іншого студента прочитати вголос 1 Нефій 15:10–11. Зверніть увагу студентів на те, що один з прикладів твердження “якщо, тоді” у Писаннях міститься у вірші 11. Напишіть наведені далі слова на дошці і запитайте студентів, як вони можуть заповнити порожні місця, виходячи з прочитаного у віршах 10–11:

Якщо , тоді .

Запропонуйте студентам написати біля вірша 11 перехресне посилання на Алма 26:22, а потім запитайте:

Як ви можете скористатися викладеним в 1 Нефій 15:10–11 та Алма 26:22, щоб навчити когось, як шукати відповіді на свої молитви?

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Кн. Якова 4:6 і запропонуйте класу знайти, що робили люди Якова, окрім того, щоб просити з вірою, аби отримати одкровення. Ви можете пояснити, що фраза “ми вивчаємо пророків” стосується читання слів пророків у Писаннях.

Чому, на вашу думку, вивчення слів як давніх, так і сучасних пророків, може сприяти отриманню одкровення від Господа?

Покажіть і прочитайте наведене далі висловлювання старійшини Роберта Д. Хейлза, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Прагнучи спілкуватися з Богом, ми молимося. А прагнучи почути Його голос до нас, ми досліджуємо Писання; бо Його слова було виголошено Його пророками. Тоді Він навчатиме нас, якщо ми дослухатимемося до спонукань Святого Духа.

Якщо останнім часом ви не чули Його голосу, зверненого до вас, відкрийте очі й вуха і зверніться до Писань. Вони є нашим духовним рятувальним тросом” (“Святі Писання: сила Бога для нашого спасіння”, Ensign або Ліягона, лист. 2006, сс. 26–27).

Запропонуйте студентам подумати про якийсь виклик, що постав перед ними, або рішення, яке вони мають прийняти. Попросіть їх подумати, чи запитували вони у Господа в молитві та чи зверталися до Писань за відповідями.

Щоб допомогти студентам побачити приклади того, як Господь дає нам особисте одкровення, напишіть наведені далі посилання на Писання на дошці.

Призначте кільком студентам по одному з уривків. Попросіть їх прочитати призначені їм уривки і знайти один зі способів, у які Бог дає особисте одкровення Своїм дітям. Запропонуйте студентам поділитися знайденим. Обмірковуючи потреби ваших студентів, ви можете поділитися наведеними далі висловлюваннями президента Бойда К. Пекера (1924–2015) і старійшини Річарда Г. Скотта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Дух не привертає нашої уваги криком чи струсом сильною рукою. Скоріше він нашіптує. Він торкається настільки лагідно, що ми його можемо зовсім і не відчути, якщо заклопотані своїми справами. …

Іноді він спонукатиме нас достатньо сильно, саме настільки, щоб змусити нас дослухатися. Але більшість часу, якщо ми не звертаємо уваги на ніжне почуття, Дух віддаляється і чекає, поки ми прийдемо з бажанням і готовністю слухати та скажемо ввічливо і щиро, як Самуїл у давнину: “Говори, Господи, бо раб Твій слухає!” (1 Самуїлова 3:10)” (“The Candle of the Lord,” Ensign, Jan. 1983, 53).

“Його відповіді рідко надходитимуть під час самої молитви на колінах, навіть якщо ви благаєте про негайну відповідь. Скоріше, Він спонукатиме вас у спокійні хвилини, коли Дух може найглибше вплинути на ваші розум і серце. Тому слід знаходити спокійний час, щоб відчувати Його скерування і зміцнення” (“Застосування божественного дару молитви”, Ensign або Ліягона, трав. 2007, с. 9).

Нагадайте студентам, що ми не вибираємо, як Бог відкриє нам істину, але коли ми діємо з вірою, то краще готуємо наше серце і розум до отримання одкровення. Запропонуйте кільком студентам поділитися тим, як вони отримали особисте одкровення, якщо цей духовний досвід не є дуже особистим або священним.

1 Нефій 18:1–3; 2 Нефій 28:30; Алма 12:9–11

Отримувати одкровення і діяти відповідно до нього

Попросіть студентів подумки порівняти 2 Нефій 28:30 та Алма 12:9–11 і визначити принципи, які можуть допомогти їм отримувати більше особистих одкровень.

Чого можна навчитися з цих уривків, що допоможе нам отримувати більше особистих одкровень? (Хоча студенти можуть використовувати різні слова, вони мають визначити такі принципи: Господь відкриває нам істину відповідно до того, наскільки старанно ми дослухаємося до Його слова. Одкровення часто приходить до нас рядок за рядком).
Чому, на вашу думку, Господь вимагає від нас виявляти послух в тому, що Він вже відкрив нам, перш, ніж Він відкриє більше знань?
Що означає: одкровення приходить до нас “рядок за рядком”?

Якщо дозволяє час, ви можете обговорити з класом 1 Нефій 18:1–3, щоб проілюструвати, як Нефій крок за кроком отримував одкровення, щоб дізнатися як будувати корабель.

Покажіть наведене далі висловлювання старійшини Девіда А. Беднара і попросіть одного зі студентів прочитати його:

“Найчастіше, одкровення приходить поступово, з часом, і дається нам відповідно до наших прагнень, гідності та підготовки. Такі послання від Небесного Батька поступово і лагідно зрошують нашу “душу, як роса з неба” (УЗ 121:45). Отримання одкровень у цей спосіб відбувається значно частіше” (“Дух одкровення”, с. 88).

Якщо ви озирнетеся на своє життя, як Господь скеровував вас крок за кроком, коли вам потрібно було приймати рішення або коли ви прагнули одкровення від Нього?

На завершення уроку покажіть наведене далі висловлювання Президента Томаса С. Монсона і попросіть когось зі студентів прочитати його вголос:

“Якщо хтось із нас не поспішав виконувати пораду завжди молитися, то немає кращого часу, ніж зараз, щоб розпочати це робити. Уільям Коупер проголосив: “Сатана тремтить, коли бачить найслабкішого святого на колінах” [“Exhortation to Prayer”, in Olney Hymns]” (“Священство царське”, Ensign або Ліягона, лист. 2007, с. 61).

Попросіть студентів подумати про зусилля, які вони зараз докладають для молитви у своєму повсякденному житті. Закличте їх дотримуватися принципів, які обговорювалися на цьому уроці, щоб сприяти отриманню більшої кількості особистих одкровень через молитву і вивчення Писань. Запропонуйте студентам поділитися тим, завдяки чому вони знають, що Небесний Батько відповідає на молитви. Поділіться своїм свідченням про те, що наш люблячий Небесний Батько надихне нас розумінням і скеруванням, якщо ми підготуємося, щоб отримати його.

Читання для студентів

1 Нефій 10:17–19; 15:1–3, 7–11; 18:1–3; 2 Нефій 28:30; 32:8–9; Кн. Якова 4:6; Алма 12:9–11; 26:22; 3 Нефій 14:7–11.
Девід А. Беднар, “Дух одкровення”, Ensign та Ліягона, трав. 2011, сс. 87–90.