Урок 13
Покращення храмового поклоніння
Вступ
Поклоніння у святих храмах готує нас стати кращими учнями Ісуса Христа, а “священні обряди й завіти, які можна отримати [там], дають можливість людям повернутися в присутність Бога” (“Сім’я: Проголошення світові”, Ensign або Ліягона, лист. 2010, 3-тя сторінка обкладинки). Президент Говард В. Хантер (1907–1995) заохотив членів Церкви зробити храм “великим символом їхнього членства в Церкві” (“The Great Symbol of Our Membership”, Ensign, Oct. 1994, 2). На цьому уроці студенти дізнаються про шляхи покращення їхнього храмового поклоніння, у такий спосіб приносячи величніші благословення в життя своїх сімей.
Ознайомлення з матеріалом
-
Річард Г. Скотт, “Храмове поклоніння—джерело сили й енергії у часи потреби”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, сс. 43–45.
-
Л. Лайонел Кендрік, “Збагачуючи наш храмовий досвід”, Ліягона, лип. 2001, сc. 94--96.
-
Підготовка до входження в святий храм (брошура 2003).
Рекомендації для навчання
Псалми 24:3–5; Іван 2:13–16; Учення і Завіти 109:10–13, 20–22
Гідність, щоб увійти до храму
Покажіть зображення храму, який є найближчим до вашого дому. Зазначте, що фраза Святість Господові вигравіювана на фасаді кожного храму. Попросіть студентів прочитати Іван 2:13–16 і подумати, як ця подія ілюструє святу природу храмів.
-
Як ця подіє ілюструє ставлення, як ми повинні ставитися до храму?
-
Як саме люди сьогодні можуть виявляти неповагу до храму?
Попросіть одного зі студентів прочитати Учення і Завіти 109:20, що є частиною молитви освячення Кертлендського храму:
-
Якому принципу ми можемо навчитися з цього вірша? (Відповіді студентів мають включати цей принцип: Бог наказав, що нічому нечистому не дозволено входити в Його дім. Зазначте, що в Писаннях храми завжди зображені місцями чистоти, святості й гідності. Ви можете заохотити студентів звертати увагу на це, коли вони читатимуть про храми).
-
Назвіть кілька норм гідності, яким мають відповідати люди до того, як увійти до храму?
Дайте студентам кілька хвилин на опрацювання Учення і Завіти 109:10–13, 21–22 та Псалми 24:3–5 і знаходження благословень, які пов’язані з гідним поклонінням у храмі. Ви можете запропонувати студентам позначити те, що вони знайшли.
-
Які обіцяння дано в цих віршах тим, хто гідно входить до храму? (Слава Господа почине на Його народі; ті, хто входять до храму, відчують силу Господа і визнають, що храм є освяченим і святим місцем; у храмах Господь покладе Своє ім’я на нас і ми вийдемо з нього озброєні Його силою; і в храмах ми можемо отримувати благословення і праведність від Господа).
-
Чому, на вашу думку, ці обіцяння залежать від нашої гідності?
-
Що б ви сказали людині, яка не певна, що підготовка до отримання храмової рекомендації варта зусиль?
Запросіть когось зі студентів прочитати вголос наведене далі висловлювання Президента Томаса С. Монсона:
“Ті, хто розуміє вічні благословення, які приносить храм, знають, що немає надто великої жертви, надто великої ціни, надто важкої боротьби заради отримання тих благословень. … [Вони] розуміють, що спасительні обряди, які отримують у храмі і які дають нам можливість одного дня повернутися до Небесного Батька, маючи вічні сімейні стосунки, й бути обдарованими благословеннями й силою згори, варті будь-яких жертв і будь-яких зусиль” (“Святий храм—маяк світові”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 92).
-
Які благословення ви отримали, коли брали участь у храмових обрядах?
Закличте студентів отримати і зберігати діючу храмову рекомендацію протягом всього їхнього життя. Наголосіть на тому, що коли вони смиренно поклонятимуться Господу в Його храмі, вони отримають благословення, які доступні лише вірним в Його святому домі.
3 Нефій 17:1–3
Покращення нашого храмового поклоніння
Напишіть на дошці частину наведеного далі речення і спитайте студентів, як би вони завершили його:
Коли буде дано кілька відповідей, покажіть наступну цитату президента Бойда К. Пекера, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
“Те, що ми отримуємо від храму, здебільшого залежить від того, що ми приносимо в храм у вигляді покори, благоговіння й бажання навчатися. Якщо ми спроможні навчатися, у храмі нас навчатиме Дух” (The Holy Temple [1980], 42).
-
Як, на вашу думку, якісно змінилося б ваше перебування в храмі, якби ви увійшли в нього в дусі “покори, благоговіння й бажання навчатися”? (Коли студенти відповідатимуть, напишіть на дошці такий принцип: Якщо ми заходимо в храм з покорою, благоговінням і бажанням навчатися, то нас навчатиме Дух).
Поясніть студентам, що коли Спаситель відвідав нефійців, Він навчав їх тому, як розуміти священні речі, що можемо робити і ми, коли відвідуємо храм. Попросіть когось із студентів прочитати вголос 3 Нефій 17:1–3.
-
Чого Спаситель навчав робити тих, хто слухав Його, що мало допомогти їм підготуватися розуміти священні речі?
-
Як ми можемо наслідувати цей зразок, щоб якісно покращити своє перебування в храмі? (Ми маємо обдумувати свій досвід у храмі, молитися про розуміння, готуватися до наступного відвідування і повертатися туди так часто, як дозволяють обставини).
Прочитайте вголос наведене далі висловлювання старійшини Л. Лайонела Кендріка, сімдесятника, і попросіть студентів послухати пропозиції, як ми можемо покращити наше храмове поклоніння.
“Просто відвідувати храм та відвідувати його, здобуваючи глибокий духовний досвід---це не одне й те саме. Справжні благословення храму приходять до нас в процесі збагачення храмового досвіду. Для цього ми маємо відчувати дух благоговіння перед храмом та дух поклоніння. …
Бути благоговійним---це не тільки вести себе тихо. Це включає усвідомлення того, що відбувається. Це включає надане Богом прагнення пізнавати й бути чутливими до спонукань Духа. Це включає прагнення шукати більше світла та знання. Нешанобливість---це не тільки вчинення чогось з неповагою до Божества; через нешанобливість Дух не може навчати нас тому, що ми повинні знати” (“Збагачуючи наш храмовий досвід”, Ліягона, лип. 2001, cс. 94--95).
-
Які фрази у цьому висловлюванні мають особливе значення для вас? Чому?
Прочитайте наступну пораду від старійшини Річарда Г. Скотта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть студентів звернути увагу на поради, якими вони можуть скористатися, відвідуючи храм:
“• Зрозумійте вчення, що стосується храмових обрядів, особливо значення Спокути Ісуса Христа.
• Беручи участь у храмових обрядах, замислюйтесь над вашими стосунками з Ісусом Христом і Його стосунками з нашим Небесним Батьком. Ця проста дія розширюватиме ваше розуміння божественної природи храмових обрядів.
• Завжди у молитві висловлюйте подяку за незрівнянні благословення, які приходять завдяки храмовим обрядам. Живіть щодня так, щоб показувати Батькові Небесному і Його Улюбленому Синові, як багато означають для вас ті благословення.
• Складіть план регулярного відвідування храму.
• Залишайте достатньо часу для того, щоб не поспішати у стінах храму.
• Долучайтеся до різних обрядів, щоб ви могли брати участь в усіх обрядах храму.
• Входячи в Дім Господа, знімайте свій годинник.
• Слухайте уважно, з відкритим серцем і розумом, слова, що звучать при виконанні кожної частини обряду.
• Думайте про людину, за яку ви виконуєте вікарний обряд. Час від часу моліться, щоб вона усвідомила величезну важливість цих обрядів і була гідна чи підготувалася стати гідною, щоб отримати від них користь” (“Храмове поклоніння---джерело сили й енергії у часи потреби”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, сс. 43–44).
-
Застосування яких з цих ідей могло б принести вам найбільшу користь?
-
Що ви або інші люди робили, щоб зробити поклоніння в домі Господа більш змістовним? Як змінюється ваше перебування у храмі, коли ви це робите? (Під час обговорення ви можете обговорити й наступне висловлювання від Першого Президентства: “Коли члени Церкви знаходять імена своїх предків і приносять ці імена до храму для виконання обрядової роботи, тоді досвід, який вони отримають у храмі, може стати набагато ціннішим” [Лист від Першого Президентства, 8 жовт. 2012 р.]).
Запропонуйте студентам написати про отримані враження стосовно того, що вони можуть зробити, аби збагатити свій досвід від перебування у храмі. Закличте їх виконати те, що вони написали.
Учення і Завіти 109:8
Місце одкровення
Поясніть, що в молитві освячення Кертлендського храму пророк Джозеф Сміт описав кілька цілей храму. Попросіть студентів прочитати Учення і Завіти 109:8. Зазначте, що одна з цілей храму---бути “домом пізнання”.
-
Чого ми можемо очікувати пізнати в храмах?
Покажіть наступне висловлювання Президента Гордона Б. Хінклі (1910–2008) і попросіть когось зі студентів прочитати його вголос:
“Ця священна споруда стає школою настанов про те, що є дорогим і священним у Бога. Тут ми побачили деталі плану люблячого Батька для Своїх синів і дочок усіх поколінь. Тут для нас окреслилась одисея вічної подорожі людини від доземного існування, цим життям і до життя після смерті. Величним, фундаментальним і основоположним істинам навчають з ясністю й простотою, яка добре зрозуміла всім, хто їх чує” (“The Salt Lake Temple”, Ensign, Mar. 1993, 5–6).
-
Як участь у храмових обрядах допомагає нам засвоїти величні, фундаментальні істини плану Небесного Батька?
-
Як виконання поради, записаної в 3 Нефій 17:1–3, допомагає нам засвоїти більше, коли ми знаходимося в храмі?
Покажіть це висловлювання Президента Гордона Б. Хінклі:
“Було безліч тих, хто в години стресу, коли потрібно було прийняти важкі рішення і впоратися зі складними проблемами, приходили до храму в дусі посту й молитви, прагнучи божественного скерування. Багато хто свідчив, що хоча вони й не чули голосу одкровення, в той час або пізніше, вони отримували натхнення стосовно того курсу, яким слід було йти, що й було відповіддю на їхні молитви” (“The Salt Lake Temple”, Ensign, Mar. 1993, 6).
Завершіть, запитавши студентів, чи бажає хтось з них поділитися своїми почуттями й свідченнями про храм. Наголосіть на тому, що зараз студенти переживають дуже важливі часи у своєму житті, коли їм потрібно прийняти багато рішень. Свідчіть, що в домі Господа студенти можуть відчувати Дух Бога, спокій і скерування.
Матеріали для прочитання студентами
-
Псалми 24:3–5; Іван 2:13–16; 3 Нефій 17:1–3; Учення і Завіти 109:8–22.
-
Річард Г. Скотт, “Храмове поклоніння—джерело сили й енергії у часи потреби”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, сс. 43–45.