Бог довіряє людям відповідальність забезпечувати їхні власні фізичні потреби та основні потреби їхніх сімей. Батьки мають священний обов’язок забезпечувати своїх дітей “всім необхідним” у цьому житті (“Сімʼя: Проголошення світові”, Ensign або Ліягона, лист. 2010, 3-тя сторінка обкладинки). У цьому уроці студенти дізнаються про те, як принцип самозабезпечення може допомогти їм досягти матеріальної й духовної стабільності зараз і в майбутньому.
Ознайомлення з матеріалом
M. Russell Ballard, “Becoming Self-Reliant—Spiritually and Physically”, Ensign, Mar. 2009, 50–55.
Роберт Д. Хейлз, “Стати завбачливими в забезпеченні матеріальним і духовним”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, сс. 7–10.
Marvin J. Ashton, “One for the Money”, Ensign, Sept. 2007, 37–39.
Напишіть на дошці таке запитання: “Як Ісус Христос готувався до Свого земного священнослужіння?” Запросіть студентів прочитати Марк 6:1–3 і Лука 2:51–52 і знайти способи, як Спаситель готувався з дитинства до Свого майбутнього священнослужіння. Коли студенти відповідатимуть, напишіть на дошці наступний перелік:
Працював зі своїм батьком теслею (професійна підготовка)
Зростав мудрістю (здобуття освіти)
Зростав віком (фізична підготовка)
Зростав благодаттю у Бога (духовна підготовка)
Зростав благодаттю у людей (соціальна підготовка)
Як наслідування прикладу Спасителя в п’яти визначених сферах допомагає вам підготуватися задовольняти ваші особисті потреби і потреби вашої майбутньої сім’ї?
Прочитайте наведене далі висловлювання Президента Спенсера В. Кімбола (1895–1985) і попросіть студентів послухати, що Президент Кімбол називає обов’язком кожного святого останніх днів:
“Церкві та її членам наказано Господом бути самозабезпеченими і самостійними. (Див. 78:13–14).
Відповідальність за соціальне, психологічне, духовне, фізичне або економічне благополуччя особи лежить, по-перше, на самій особі, по-друге, на її сім’ї, а по-третє, на Церкві, якщо вона є відданим її членом.
Жоден щирий святий останніх днів, будучи фізично і психологічно нормальним, не перекладатиме добровільно тягар свого благополуччя або благополуччя його сім’ї на когось ще. Доки він буде в силах, під натхненням Господа і своїми трудами від буде забезпечувати себе і свою сім’ю всім необхідним духовним і матеріальним у житті” (Учення Президентів Церкви: Спенсер В. Кімбол [2006], с. 124).
Який обов’язок, за словами Президента Кімбола, має кожен з нас?
Чому важливо стати “самозабезпеченими і самостійними”? (Студенти мають визначити такий принцип: Коли ми стаємо самозабезпеченими, то можемо забезпечувати свої духовні й матеріальні потреби життя і потреби нашої сім’ї).
Запропонуйте студентам поділитися тим, що для них означає самозабезпечення. Потім покажіть наступне висловлювання старійшини Роберта Д. Хейлза, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть одного зі студентів прочитати його вголос:
“Самозабезпечення означає взяти на себе відповідальність за своє духовне і матеріальне благополуччя і за благополуччя тих, про кого Небесний Батько доручив нам піклуватися. Ми справді можемо наслідувати Спасителя, служачи та благословляючи інших людей лише тоді, коли самі самозабезпечені.
Важливо зрозуміти, що самозабезпечення допомагає нам досягти нашої кінцевої мети. Наша найголовніша мета—стати подібними до Спасителя, і досягається вона нашим безкорисливим служінням іншим. Наша здатність служити визначається рівнем нашого самозабезпечення” (“Євангельський погляд на благополуччя: Віра в дії”, Основні принципи благополуччя та самозабезпечення [брошура, 2009], с. 2).
У чому полягає головна мета самозабезпечення?
Як зменшується наша здатність служити іншим, якщо ми не самозабезпечені?
Щоб допомогти студентам краще зрозуміти, що таке самозабезпечення, покажіть наведене далі висловлювання сестри Джулі Б. Бек, колишнього генерального президента Товариства допомоги:
“Як ми стаємо самозабезпеченими? Ми стаємо самозабезпеченими, здобуваючи достатньо знань, належну освіту та грамотність; мудро розпоряджаючись грошима та ресурсами, маючи духовну силу, готуючись до непередбачених випадків та надзвичайних обставин; а також перебуваючи в доброму фізичному, соціальному та емоційному стані” (“Обов’язки президента Товариства допомоги стосовно благополуччя”, Основні принципи благополуччя та самозабезпечення,с. 5).
Напишіть вгорі дошки в рядок наступні слова: освіта, фінанси, духовна сила, домашня консервація й запаси, здоров’я і працевлаштування. Скажіть студентам, що самозабезпечення включає ці шість сфер збалансованого життя (див. Допомагаючи Господнім способом: Основні ідеї з путівника для провідників стосовно програми благополуччя [брошура, 2009], сс. 1–2). Приділіть трохи часу на обговорення у класі того, що неодружена молодь може робити, щоб стати самозабезпеченою в кожній з цих сфер, щоб вони могли краще забезпечувати матеріальні й духовні потреби своїх майбутніх сімей і служити в Церкві. Напишіть відповіді студентів на дошці. Ідеї можуть бути такими:
Освіта: Отримати ступінь або диплом в університеті або професійному училищі, покращити звичку навчатися, засвоїти додаткові професійні навички, навчитися виконувати основні ремонтні роботи по дому й ремонту машини.
Фінанси: Платити чесну десятину і пожертвування від посту, навчитися створювати бюджет і не виходити за його рамки, навчитися самодисципліні, уникати непотрібного боргу, сплачувати борги, заощаджувати певні суми грошей з кожної зарплати.
Духовна сила: молитися, вивчати Писання, поститися з метою, регулярно відвідувати храм.
Домашня консервація і запаси: навчитися консервувати й зберігати продукти харчування, доглядати за городом (навіть за кількома рослинами).
Здоров’я: дотримуватися Слова мудрості, регулярно виконувати фізичні вправи, споживати корисну їжу, приділяти достатньо часу для сну, отримати медичне страхування.
Працевлаштування: розвиньте нові навички роботи, виховуйте міцну трудову етику, підвищуйте свою кваліфікацію.
Що ви зробили для того, аби покращити своє самозабезпечення в одній з цих сфер? Як це зусилля сприяло зростанню ваших почуттів самозабезпечення й самоповаги? Як воно збільшило вашу здатність забезпечувати себе і більш повно служити в Церкві?
Запросіть студентів поставити ціль покращитися в одній з цих шести сфер.
Нагадайте студентам, що якщо вони ще не мають обов’язок забезпечувати себе і, можливо, свою сім’ю, одного дня вони матимуть його. Саме тому вони повинні навчитися мудро розпоряджатися своїми земними ресурсами.
Доручіть кожному студенту прочитати кілька наведених далі уривків і визначити принципи, які стосуються розважливого управління фінансами.
Малахія 3:8–12 (дотримуватися закону десятини і пожертвувань)
Матвій 6:19–21 (не зосереджувати свої серця на земному майні)
1 Тимофію 6:7–10 (бути задоволеними тим, що маємо—“корінь усього лихого—то грошолюбство”)
2 Нефій 9:51 (не витрачати гроші на те, що не має цінності)
Коли пройде достатньо часу, попросіть студентів поділитися з класом тим, що вони знайшли. Пересвідчіться в тому, що студенти розуміють такий принцип: Застосовуючи мудрі фінансові принципи, окремі люди й сім’ї можуть покращити свою фінансову стабільність і підготуватися допомагати іншим. (Ви можете зазначити, що в Писаннях Господь часто говорить про зв’язок між отриманням багатств і обов’язком допомагати бідним і нужденним. Наприклад, див. Кн. Якова 2:18–19 та УЗ 104:18).
Які благословення ви отримали, застосовуючи мудрі фінансові принципи у своєму житті?
Прочитайте Учення і Завіти 104:78. Потім покажіть висловлювання старійшини Джозефа Б. Віртліна (1917–2008), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть когось зі студентів прочитати його вголос:
“Пам’ятайте: борг—це різновид залежності. Це фінансовий терміт. Коли ми купуємо речі в кредит, вони створюють лише ілюзію багатства. Нам здається, що ми володіємо речами, але насправді—речі володіють нами.
Деякі борги, наприклад, на скромний будинок, витрати на освіту, можливо, на першу машину, якщо в ній є потреба, та інші речі можуть бути виправданими. Але ми ніколи не повинні потрапляти у фінансову залежність, беручи споживчий борг, не зробивши спочатку ретельного розрахунку на витрати” (“Земні борги, небесні борги”, Ensign або Ліягона, трав. 2004, сс. 40–41).
Чому борг—це різновид залежності? (Коли студенти будуть відповідати, допоможіть їм зрозуміти такий принцип: Якщо окремі люди і сім’ї уникатимуть непотрібного боргу, це допоможе їм бути вільними від фінансової залежності). Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) навчав: “Самозабезпечення [не може бути], коли великий борг висить над родиною. Людина не може бути ні незалежною, ні вільною від поневолення, коли вона винна щось іншим людям” (“To the Boys and to the Men”, Ensign, Nov. 1998, 53).
Запропонуйте комусь із студентів прочитати вголос таку пораду Президента Томаса С. Монсона:
“Уникайте філософії і виправдовувань на кшталт: те, що становило предмети розкоші в минулому, стало предметами першої потреби сьогодні. Вони не є предметами першої потреби, доки ми самі не зробимо їх такими. Багато з наших молодих подружніх пар сьогодні бажають почати спільне життя з кількома автомобілями і таким будинком, над придбанням якого мама й тато пропрацювали все життя. Внаслідок цього вони “влазять” у довгостроковий борг, розраховуючи на свої дві зарплатні. Можливо, вже дуже запізно вони виявляють, що настають зміни, жінки народжують дітей, хвороби вражають деякі сім’ї, робота втрачається, стаються природні лиха та інші ситуації і вже більше немає можливості сплачувати ті виплати по заставі, основою яких був доход з двох зарплат. Для нас є вкрай важливим жити в межах своїх достатків” (“Незмінні істини для мінливих часів”, Ensign або Ліягона, трав. 2005, с. 20).
Якими можуть бути наслідки для окремих людей і сімей, які не розрізняють між бажаннями і потребами?
Назвіть кілька способів відрізнити бажання від потреб?
Заохотьте студентів поміркувати над такими запитаннями і записати свої відповіді у щоденниках:
В яких сферах життя ви можете стати більш самозабезпеченими?
Як ви можете краще розпоряджатися своїми матеріальними ресурсами?