Семінарії та інститути
Урок 8: Стать і вічна особистість

Урок 8

Стать і вічна особистість

Вступ

Нашу стать було встановлено ще до народження у смертне життя, і вона є важливою властивістю для нашої вічної долі. Провідники Церкви відрізняють потяг до осіб своєї статі, який не є гріхом, і гомосексуальну поведінку, яка вважається гріховною, оскільки суперечить плану Небесного Батька для нашого піднесення. Цей урок допоможе студентам побачити фундамент пророчих заяв щодо цього розрізнення, а також зрозуміти, що всі Божі діти однаковою мірою є улюбленими і заслуговують на те, щоб до них ставилися з любов’ю й ввічливістю.

Ознайомлення з матеріалом

Рекомендації для навчання

Учення і Завіти 76:24; Мойсей 2:27; “Сім’я: Проголошення світові”

Стать є невід’ємною частиною нашої вічної особистості

Попросіть трьох студентів прочитати вголос Учення і Завіти 76:24, Мойсей 2:27 і другий абзац документу “Сімʼя: Проголошення світові” ( Ensign або Ліягона, лист. 2010, 3-тя сторінка обкладинки). Запропонуйте класу подумати, чого ці матеріали навчають про стать чи що в них мається на увазі.

  • Як би ви підсумували, чого ці матеріали навчають про вічну особистість? (Студенти мають визначити наступне: Наша стать є важливою властивістю нашої вічної особистості й мети).

  • Чому нам важливо розуміти, що наша стать існувала задовго до того, як ми прийшли на землю? (Коли студенти відповідатимуть, ви можете поділитися наступним висловлюванням Президента Джозефа Філдінга Сміта [1876–1972]: “У Бутті ми читаємо: … “І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх”. [Буття 1:27; курсив додано]. Чи не доречно вірити, що духи жінок були створені за образом “Небесної Матері?” [Answers to Gospel Questions, comp. Joseph Fielding Smith Jr., 5 vols. (1957–1966), 3:144]).

  • Як розуміння вічної природи статі може допомогти нам жити в гармонії з планом щастя Небесного Батька навіть тоді, коли суспільство іноді потурає дуже відмінним нормам поведінки?

Щоб допомогти зрозуміти вищевказане запитання, поділіться наступними доктринальними твердженнями старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Ви можете окремо прочитати кожен абзац і обговорити, чого він навчає про те, як гомосексуальна поведінка протистоїть плану Небесного Батька щодо піднесення Його дітей.

Старійшина Даллін Х. Оукс

“Мета смертного життя та місії Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів—підготувати синів і дочок Бога до їхньої долі—стати подібними до наших небесних батьків.

Наша вічна доля—піднесення в целестіальному царстві—уможливлена лише через спокуту Ісуса Христа, (завдяки якій ми стали і можемо залишатися “невинними перед Богом” [УЗ 93:38]), і доступна лише тим чоловіку й жінці, які увійшли в завіти вічного шлюбу у храмі Бога і вірні їм (див. УЗ 131:1–4; 132). …

Оскільки Сатана прагне “всіх людей зробити так само нещасними, як сам” (2 Нефій 2:27), його найбільші зусилля направлені на те, щоб заохочувати до тих рішень і вчинків, які заважають виконанню плану Бога щодо його дітей. Він прагне знищити принцип індивідуальної підзвітності, переконати нас зловживати нашими священними силами дітонародження, відмовити гідних чоловіків і жінок від укладання шлюбу й народження дітей і внести плутанину в те, що означає бути чоловіком або жінкою” (“Same-Gender Attraction”, Ensign, Oct. 1995, 7–8).

Учення і Завіти 59:6

Церква відрізняє потяг до осіб своєї статі і гомосексуальну поведінку

Дайте кожному студенту копію наступного висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Запросіть студентів опрацювати цю цитату і знайти принципи, яким навчає старійшина Холланд стосовно тих людей, яких приваблюють особи тієї ж статі, і як слід реагувати на них з любов’ю.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд

“Навпроти мене сидів приємний юнак, якому ледь за 20. У нього приваблива посмішка, хоча під час розмови він не часто посміхався. В його очах я помітив біль.

“Я не знаю, чи повинен залишатися членом Церкви,—сказав він. —Я не впевнений, що є гідним”.

“Чому ви не вважаєте себе гідним?”— запитав я.

“Я—гей”.

Мабуть, він очікував, що це мене вразить. Але це мене не вразило. “І що? …” —запитав я.

В його очах промайнуло полегшення, коли він відчув, що, як і раніше, я співчуваю йому. “Мене не приваблюють жінки. Мене приваблюють чоловіки. Я пробував не зважати на ці почуття або змінити їх, але…”

Він зітхнув. “Чому я такий? Ці почуття дуже сильні”.

Я помовчав, а потім сказав: “Мені потрібно трохи більше інформації, перш ніж щось порадити. Розумієте, потяг до осіб своєї статі—це не гріх. Гріх—це діяти відповідно до тих почуттів. Це ж стосується і гетеросексуальних почуттів. Чи ви порушили закон цнотливості?”

Він заперечно похитав головою: “Ні”.

Я нахилився вперед і сказав: “Дякую, що ви хочете з цим боротися. Це потребує сміливості, і я поважаю вас за те, що ви зберігаєте свою чистоту.

Стосовно того, чому ви почуваєте те, що почуваєте—я не маю відповіді на це запитання. Тут може бути задіяно багато факторів, і вони можуть бути настільки різними, наскільки різними є люди. Про дещо, у тому числі про причину ваших почуттів, ми не зможемо дізнатися у цьому житті. Але знати, чому ви відчуваєте те, що ви відчуваєте—не є таким важливим, як знання про те, що ви не згрішили. Якщо ваше життя перебуває в гармонії із заповідями, тоді ви гідні служити в Церкві, насолоджуватися товаришуванням з членами Церкви повною мірою, відвідувати храм і отримувати всі благословення Спасителевої Спокути”.

Він сів трохи рівніше. Я продовжував: “Ви робите собі погану послугу, якщо судите про себе в першу чергу з огляду на сексуальну орієнтацію. Це не єдине, що вас характеризує. Тож не приділяйте цьому надмірної уваги. У першу чергу, і це є найголовнішим, ви є сином Бога і Він вас любить” (“Допомагати тим, хто намагається подолати потяг до осіб своєї статі”, Ліягона, жовт. 2007, с. 42).

  • Які принципи ви виявили в пораді старійшини Холланда?

Напишіть на дошці наступні принципи, які виділені жирним шрифтом, коли студенти ділитимуться ними, і з чуйністю обговоріть їх:

  • Ми можемо відчувати Божу любов, коли зосереджуємося на своїй особистості, як Його сини й дочки.

  • Якщо когось приваблюють люди тієї самої статі,---це не є порушенням закону цнотливості, порушенням є потурання тій спокусі. Ви можете прочитати Учення і Завіти 59:6: “Не чини перелюбу, … не роби нічого подібного до цього”, зазначивши, що “нічого подібного до цього” стосується будь-якої статевої близькості поза узами шлюбу. Гомосексуальна поведінка---це гріх, саме так, як і гетеросексуальні стосунки поза шлюбом є гріховними. Будь-хто, хто бере участь у будь-якому статевому гріху, може отримати прощення через покаяння.

  • Незалежно від причин, чому деяких людей приваблюють особи тієї самої статі, всі люди можуть вибирати жити в гармонії з заповідями Бога. Особливу увагу приділіть наступному висловлюванню старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Є так багато всього, чого ми не розуміємо стосовно цього питання, що було б добре міцно триматися того, що ми вже знаємо з явленого через одкровення слова Бога. Ми знаємо, що вчення Церкви про статеві стосунки, які мають бути лише між чоловіком і жінкою, котрі уклали шлюб, не змінилося і не змінюється” (“What Needs to Change”, mormonsandgays.org).

  • Коли ми живемо в гармонії з заповідями Бога, то можемо насолоджуватися всіма привілеями членства в Церкві і благословеннями Спокути Спасителя. Хоча люди можуть і не мати вибору щодо потягу до осіб тієї ж статі, вони можуть вибирати, як реагувати на цей потяг.

Перелічивши на дошці ці принципи, запитайте:

  • Як ці принципи можуть давати надію тим, хто має потяг до осіб тієї ж статі?

  • Про які ще принципи ми дізнаємося з висловлювань старійшини Холланда?

Матвій 7:12; Іван 8:1–11; 15:12

Ми маємо ставитися до інших з любов’ю й повагою

(Примітка: Коли ви навчатимете з цього розділу уроку, не забудьте наголосити на тому, що ті, хто має потяг до осіб тієї ж статі і не реагує на це вчинками,---не грішать, як жінка, яку було схоплено в перелюбі. Однак дії Христа стосовно жінки є прикладом того, як ми маємо ставитися до всіх людей—незалежно від того, чи беруть вони участь в аморальній поведінці, чи ні).

Скажіть студентам, що апостол Іван написав про випадок, коли Спаситель потрапив у дуже делікатну ситуацію. Дайте студентам трохи часу, щоб опрацювати Іван 8:1-11 і дізнатися, як Спаситель поставився до жінки, яку схопили в перелюбі. Допоможіть студентам застосувати цю розповідь до їхнього ставлення і вчинків стосовно тих, хто залучений до гомосексуалізму та іншої аморальної поведінки, поставивши наступні запитання:

  • Чого нас навчають вчинки Спасителя про те, як ми маємо ставитися до інших людей? (Хоча Він і не виправдав гріх жінки, Він ставився до неї з добротою й повагою, а не з жорстокістю).

  • Як ми можемо застосувати приклад Спасителя до нашого ставлення і вчинків щодо гомосексуалістів та лесбіянок, які є нашими братами і сестрами, незалежно від того, чи брали вони участь в аморальній поведінці? Коли студенти відповідатимуть, напишіть на дошці такий принцип: Ми наслідуємо приклад Спасителя, коли маємо співчуття до всіх дітей Бога і ставимося до них з чуйністю та добротою). (Див. також Матвій 7:12; Іван 15:12).

Ви можете показати наступне висловлювання старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросити когось зі студентів прочитати його вголос:

Старійшина Даллін Х. Оукс

“Звичайно ж, Господь не виправдав гріх жінки. Він просто сказав їй, що не засуджує її—тобто, Він не виносив остаточного судження щодо неї в той час. Це тлумачення підтверджується словами, які він після цього сказав фарисеям: “Ви за тілом судите,---Я не суджу нікого” (Іван 8:15). Жінці, яку було схоплено в перелюбі, було дано час покаятися, час, який хотіли забрати ті, хто волів побити її камінням” (“‘Judge Not’ and Judging”, Ensign, Aug. 1999, 8).

Можливо студентам стане в пригоді, якщо вони дізнаються, що згідно з Перекладом Джозефа Сміта Іван 8:11, після спілкування зі Спасителем “жінка прославляла Бога з тієї години і вірила в Його ім’я” (в Іван 8:11, виноска c в Біблії короля Джеймса).

Покажіть наступне висловлювання старійшини Квентіна Л. Кука, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть одного зі студентів прочитати його вголос:

Старійшина Квентін Л. Кук

“Як Церква, ми маємо бути тими, хто виявляє найбільше любові і співчуття. Давайте будемо на передньому краї у справі виявлення любові, співчуття і підтримки. Нехай у нас не буде сімей, які не сприйматимуть або не поважатимуть тих, хто вибрав інший спосіб життя через свої почуття до осіб тієї є статі” (“Love One Another: A Discussion on Same-Sex Attraction”, mormonsandgays.org).

Запропонуйте студентам оцінити їхні особисті ставлення і вчинки до людей, які мають потяг до осіб тієї ж статі. Чи перебувають ці ставлення і вчинки в гармонії з ученнями і прикладом Господа?

  • Що ви б зробили, якби опинилися у групі, яка принизливо висловлюється про людей, котрі мають потяг до осіб тієї ж статі?

Свідчіть, що якщо ми виявлятимемо більшу любов і доброту до наших братів і сестер, які є геями й лесбіянками, життя можуть змінитися, сім’ї можуть зцілитися, а люди, які відчувають себе в Церкві чужинцями, можуть відчувати більше гостинності від членів Церкви. Нагадайте студентам, що благословення Спокути Ісуса Христа доступні всім, хто прагне виконувати заповіді і залишатися вірними завітам євангелії.

Запросіть студентів подумати про знайомих, які мають потяг до осіб тієї ж статі, і обміркувати, що вони робитимуть, щоб мати більше співчуття до них, залишаючись вірними Господньому закону цнотливості.

Матеріали для прочитання студентами