Перша книга Нефія
Його царювання і священнослужіння
Розповідь про Легія і його дружину Сарію, і чотирьох його синів, які звалися, починаючи з найстаршого: Ламан, Лемуїл, Сам і Нефій. Господь застерігає Легія, щоб він залишив землю Єрусалимську, бо люди задумали позбавити його життя, тому що він пророкує їм про їхні беззаконня. Він разом з сімʼєю мандрує три дні пустинею. Нефій бере своїх братів і повертається з ними на землю Єрусалимську за літописом Юдеїв. Розповідь про їхні страждання. Вони одружуються з дочками Ізмаїла. Разом зі своїми сімʼями вони вирушають у пустиню. Їхні страждання і бідування у пустині. Шлях їхніх мандрувань. Вони приходять до великих вод. Брати Нефія повстають проти нього. Він руйнує їхні плани і будує корабель. Вони дають назву цьому місцю—Щедре. Вони переправляються через великі води до землі обіцяної, і так далі. Все це відповідає розповіді Нефія, або, іншими словами: я, Нефій, написав цей літопис.
Розділ 1
Нефій починає писати історію свого народу—Легій бачить видіння вогняного стовпа і читає з книги пророцтва—Він славить Бога, провіщає прихід Месії і пророкує знищення Єрусалима—Його переслідують Юдеї. Близько 600 р. до р.х.
1 Я, Нефій, був народжений від порядних батьків, отже мене навчили всьому тому, що знав мій батько; і, хоч я зазнав багато скорбот у плині днів моїх, я був щедро благословен Господом в усі дні свого життя; так, здобувши велике знання про великодушність і таємниці Бога, отже я складаю літопис про мої діяння у дні мої.
2 Так, я пишу цей літопис мовою мого батька, яка складається з знань Юдеїв і мови Єгиптян.
3 І я знаю, що літопис, який я пишу, правдивий; і я пишу його власноручно; і я складаю його відповідно до моїх знань.
4 Бо сталося так на початку першого року царювання Седекії, царя Юдеї (мій батько, Легій, до того все своє життя провів у Єрусалимі); і того року зʼявилося багато пророків, які пророкували людям, що вони повинні покаятися, інакше велике місто Єрусалим буде знищено.
5 Отже сталося, що мій батько, Легій, вийшовши, молився Господу, так, саме від усього серця, за свій народ.
6 І сталося, що в той час, коли він молився Господу, зʼявився стовп вогню і став на скелі перед ним; і багато чого побачив і почув він; і так вразило його побачене і почуте, що він затремтів і задрижав від страху надзвичайно.
7 І сталося, що він повернувся у свій дім в Єрусалимі; і він впав на своє ліжко, знесилений Духом і тим, що він побачив.
8 І знесилений так Духом, він поринув у видіння, навіть побачив він небеса відкриті, і здалося йому, що він бачить Бога, Який сидить на Своєму престолі, оточений незліченними сонмами ангелів, що співають і уславляють Бога свого.
9 І сталося, що він побачив Одного, Який сходив з самої середини неба, і він побачив, що сіяння Його яскравіше від полудневого сонця.
10 І він також побачив ще дванадцятьох інших, які йшли за Ним, а їхнє сіяння було яскравіше від блиску зірок на тверді небесній.
11 І зійшли вони, і пройшли вперед по лицю землі; і той Перший підійшов і став перед моїм батьком, і дав йому книгу, і повелів йому читати її.
12 І сталося, що читаючи, він сповнився Духом Господа.
13 І він читав, проказуючи: Горе, горе тобі, Єрусалиме, бо я побачив твої мерзоти! Так, і багато прочитав мій батько про Єрусалим—про те, що його буде знищено, і його жителів також; багато хто загине від меча, а багатьох інших заберуть у полон до Вавилона.
14 І сталося, що коли мій батько прочитав і побачив багато великого і дивовижного, він заволав, звертаючись до Господа, а саме: Величні і дивовижні діяння Твої, о Господи Боже Всемогутній! Твій престол високо на небесах, і Твоя влада, і Твоя благодать, і милість Твоя огортає всіх жителів землі; і через те, що Ти милостивий, Ти не полишиш загинути тих, хто прийде до Тебе!
15 І такими словами мій батько прославляв Бога свого; бо раділа душа його, і все серце його було сповнене через те, що він побачив, а саме через те, що відкрив йому Господь.
16 І нині я, Нефій, не наводжу всього того, що написав мій батько, бо він описав багато того, що побачив у видіннях і снах; і також він написав багато про те, що він пророкував і розповідав своїм дітям, але я наводити повністю того не буду.
17 Але я докладно опишу те, що зробив я упродовж днів своїх. Бачите, на пластинах, що їх зробив я власноручно, я скорочую літопис мого батька; а скоротивши літопис мого батька, я докладно опишу своє власне життя.
18 Отже, я хочу, щоб ви знали, що після того як Господь відкрив так багато дивовижного моєму батькові Легію, зокрема про знищення Єрусалима, тоді він пішов до людей і почав пророкувати і оповідати їм про те, що він побачив і почув.
19 І сталося, що Юдеї насміхалися з нього через те, про що він свідчив проти них; бо він дійсно свідчив про їхні злочестивість і мерзоти; і він свідчив, що те, що він побачив і почув, а також те, що він прочитав у книзі, ясно вказувало на прихід Месії і також на викуплення світу.
20 І коли Юдеї почули це, вони обурились на нього; так само, як і на прадавніх пророків, яких вони виганяли, і каменували, і вбивали; і вони також намагалися позбавити його життя. Але, дивіться, я, Нефій, покажу вам, що лагідні милості Господа огортають усіх, кого Він обрав, через їхню віру, щоб зробити їх сильними і навіть надати їм рятівну силу.