1 І ось сталося, що Аммон і цар Лімгій почали радитися з народом, як їм краще визволитися від залежності; і тоді вони зробили так, щоб усі люди зібралися разом; і це вони зробили, щоб вони могли почути голос людей стосовно цієї справи.

2 І сталося, що вони не могли знайти ніякого способу визволитися від залежності, крім того, щоб взяти своїх жінок і дітей, і свої отари, і свої стада, і свої намети, і вирушити в пустиню; бо Ламанійців було так багато, що не можна було людям Лімгія боротися проти них, сподіваючися визволитися мечем від залежності.

3 Тоді сталося, що Гедеон пішов і став перед царем, і сказав йому: Ось, о царю, ти до цього часу прислухався до моїх слів багато разів, коли ми боролися з нашими братами, Ламанійцями.

4 І ось, о царю, якщо ти не вважаєш мене невигідним слугою, або якщо ти до цього часу певною мірою дослухався моїх слів і вони були на користь тобі, саме тому я бажаю, щоб ти дослухався моїх слів на цей раз, і я буду твоїм слугою і визволю цей народ від залежності.

5 І цар дозволив йому, щоб він міг говорити. І Гедеон сказав йому:

6 Зверни увагу на віддалений прохід крізь віддалену стіну, з віддаленого боку міста. Ламанійці, точніше сторожа Ламанійців, ночами пʼяна; тому розішлімо послання серед усього цього народу, щоб вони зібрали свої отари і стада, щоб вони могли погнати їх у пустиню вночі.

7 А я піду за твоїм наказом і сплачу Ламанійцям останню данину вином, і вони напʼються; і ми пройдемо таємною стежиною ліворуч від їхнього табору, коли вони будуть пʼяні і поснуть.

8 Таким чином ми вирушимо разом з нашими жінками і нашими дітьми, нашими отарами і нашими стадами в пустиню; і ми будемо мандрувати по землі Шилом.

9 І сталося, що цар прислухався до слів Гедеона.

10 І цар Лімгій примусив, щоб його люди зібрали разом свою худобу; і він послав данину вином Ламанійцям, і він також послав ще вина, як подарунок для них; і вони напилися досхочу вина, яке цар Лімгій послав їм.

11 І сталося, що народ царя Лімгія вирушив уночі в пустиню з своїми отарами і стадами, і вони пішли навкруги землі Шилом у пустиню, і взяли напрям до землі Зарагемлі, ведені Аммоном і його братами.

12 І вони взяли з собою все своє золото, і срібло, і коштовності, які вони могли взяти, а також свою провізію в пустиню; і вони продовжували свої мандри.

13 І після багатоденного перебування в пустині, вони дісталися землі Зарагемлі, і приєдналися до Мосієвого народу, і стали його підданими.

14 І сталося, що Мосія прийняв їх з радістю; і він також прийняв їхні літописи, а також літописи, які було знайдено людьми Лімгія.

15 І ось сталося, коли Ламанійці дізналися, що народ Лімгія пішов з землі вночі, тоді вони послали військо в пустиню переслідувати їх;

16 І після того як вони переслідували їх два дні, вони більше не могли іти їхніми слідами; тому вони заблукали в пустині.