1 І Адам прислухався до голосу Бога і прикликав своїх синів покаятися.

2 І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила, і назвав він імення йому Сиф. І Адам уславив імʼя Бога; бо він сказав: Бог дав мені інше сімʼя за Авеля, що вбив його Каїн.

3 І Бог явив Себе Сифу, і він не повстав, але приніс прийнятну жертву, як його брат Авель. А у нього теж народився був син, і він назвав імення йому Енош.

4 І тоді почали були ці люди призивати ймення Господнє, і Господь благословив їх;

5 І памʼятна книга велася, в якій писалося мовою Адама, бо це було дано всім, хто прикликав Бога, писати духом натхнення;

6 І ними діти їхні навчалися читати і писати, маючи мову, що була чистою та незабрудненою.

7 Ось це саме священство, яке було на початку, буде також наприкінці світу.

8 Тепер таке пророцтво Адам промовив, як спонукав його Святий Дух, і вівся родовід дітей Бога. І це була книга поколінь Адамових, що проголошувала: Того дня, як створив Бог людину, на подобу Божу вчинив Він її;

9 За образом Свого тіла, чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх, і назвав їхнє ймення Адам, того дня, як були вони створені і стали живими душами на землі, на підніжку Бога.

10 І жив Адам сто і тридцять літ, та й сина породив за подобою своєю, та за образом своїм, і назвав імʼя йому Сиф.

11 І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ, і породив він багато синів і дочок;

12 А всіх Адамових днів було, які жив, девʼять сотень і тридцять літ, та й помер він.

13 І жив Сиф сто літ і пʼять, та й породив Еноша, і пророкував у всі свої дні, і вчив свого сина Еноша шляхам Бога; отже, Енош пророкував також.

14 І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень і сім літ, і породив багато синів і дочок.

15 І дітей людських було численно на лиці землі. І в ті дні Сатана мав велике владарювання серед людей і лютував у їхніх серцях; і звідти пішли війни й кровопролиття; і рука людська була проти свого брата, і приносила смерть через таємні діяння, прагнучи влади.

16 А були всі дні Сифові девʼять сотень і дванадцять літ, і він помер.

17 І жив Енош девʼяносто літ, та й породив він Кенана. І Енош і решта людей Бога вийшли з землі, яка називалася Шулон, і жили на землі обіцяній, яку він назвав на честь свого власного сина, якого він назвав Кенан.

18 І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень і пʼятнадцять літ, і породив багато синів і дочок. А були всі Еношеві дні девʼять сотень і пʼять літ, та й помер він.

19 І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалалʼїла; і жив Кенан по тому, як породив Магалалʼїла, вісім сотень і сорок літ, і породив синів і дочок. І всіх Кенанових днів було девʼять сотень і десять літ, та й помер він.

20 І жив Магалалʼїл шістдесят пʼять літ, та й породив він Яреда; і жив Магалалʼїл по тому, як Яреда породив, вісім сотень і тридцять літ, і породив синів та дочок. А були всі дні Магалалʼїлові вісім сотень і девʼяносто пʼять літ, та й помер він.

21 І жив Яред сто і шістдесят два роки, та й породив Еноха; і жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ, і породив синів та дочок. І Яред навчав Еноха усім шляхам Бога.

22 І це є родовід синів Адама, який був сином Бога, з яким Сам Бог розмовляв.

23 І були вони проповідниками праведності, і промовляли, і пророкували, і прикликали всіх людей повсюди покаятися; і віри навчали дітей людських.

24 І сталося, що були всі Яредові дні девʼять сотень і шістдесят два роки, та й помер він.

25 І жив Енох шістдесят пʼять літ, та й породив Метушалаха.

26 І сталося, що Енох мандрував по землі серед людей; і коли він мандрував, Дух Бога зійшов з небес і спустився на нього.

27 І він почув голос з небес, що казав: Еноху, сину Мій, пророкуй цьому народові, і скажи їм—Покайтеся, бо так каже Господь: Я гніваюся на цей народ, і Мій лютий гнів запалився проти них; бо їхні серця стали закамʼянілими, і тяжко чують вухами вони, і їхні очі не можуть бачити далеко;

28 А щодо цих багатьох поколінь, з того самого дня, коли Я створив їх, заблукали вони, і зріклися Мене, і шукали своїх власних порад у темряві; і у своїх власних мерзотах вигадали вбивство, і не виконували заповіді, які Я дав їхньому батьку Адаму.

29 Отже, вони неправдиво клялися, і своїми клятвами вони принесли собі смерть; і пекло Я приготував для них, якщо вони не покаються;

30 І це є указ, який Я розіслав на початку світу з Моїх власних уст, від його заснування, і вустами Моїх слуг, твоїх батьків, виголосив Я його, саме як буде він надісланий у світ, у всі кінці його.

31 І коли Енох почув ці слова, він вклонився до землі перед Господом і промовив перед Господом, кажучи: Чому це я знайшов прихильність у Твоїх очах, я ж бо просто хлопець, і всі люди ненавидять мене; бо я тяжкоустий; так чи я слуга Тобі?

32 І Господь сказав Еноху: Іди і роби, як Я наказав тобі, і жодна людина не заколе тебе. Відкрий уста свої, і їх буде сповнено, і Я дам тобі промову, бо всяка плоть у Моїх руках, і Я робитиму, як вважатиму за краще.

33 Скажи цьому народу: Виберіть цього дня, що служитимете Господу Богу, Який створив вас.

34 Ось, Мій Дух на тобі, отже, усі твої слова Я виправдаю; і гори тікатимуть перед тобою, і ріки звернуть зі своєї течії; і ти житимеш у Мені, а Я в тобі; тож, іди зі Мною.

35 І Господь промовив Еноху, і сказав йому: Умасти очі свої глиною, і омий їх, і ти бачитимеш. І він зробив так.

36 І він побачив духів, яких Бог створив; і він побачив також те, що було невидимим для природного ока; і відтоді пішла чутка повсюди по землі: Провидця Господь поставив Своєму народу.

37 І сталося, що Енох пішов по землі, серед людей, стоячи на пагорбах і високих місцях, і волав гучним голосом, свідчачи проти їхніх діянь; і всі люди були ображені на нього.

38 І вони приходили послухати його, на високі місця, кажучи сторожам наметів: Залиштеся тут і стережіть намети, поки ми підемо он туди, щоб побачити провидця, бо він пророкує, і це дивна річ на землі; божевільна людина зʼявилася серед нас.

39 І сталося, коли вони почули його, жодна людина не наклала свої руки на нього; бо страх зійшов на всіх тих, хто чув його; бо він ходив з Богом.

40 І підійшов до нього чоловік, чиє імʼя було Махія, і сказав йому: Скажи нам прямо, хто ти і звідки прийшов?

41 І він сказав їм: Я вийшов з землі Кенана, з землі моїх батьків, землі праведності до цього дня. І мій батько навчав мене усім шляхам Бога.

42 І сталося, коли я мандрував із землі Кенана, біля моря на сході, я побачив видіння; і знайте, небеса я побачив, і Господь говорив зі мною, і дав мені заповідь; отже, саме для того, щоб виконати заповідь, я промовляю ці слова.

43 І Енох продовжував свою промову, кажучи: Господь, Який розмовляв зі мною, Він є Богом небес, і Він є моїм Богом, і вашим Богом, і ви мої браття, і чому ви наставляєте самих себе і зрікаєтеся Бога небесного?

44 Небеса Він створив; земля є Його підніжок; і основи її—Його. Ось, Він заклав їх, сонми людей Він привів на лице її.

45 І смерть зійшла на наших батьків; проте ми знаємо їх і не можемо зректися, і навіть першого з усіх ми знаємо, саме Адама.

46 Бо памʼятну книгу ми написали серед нас, за зразком, даним перстом Божим; і це дано нам нашою рідною мовою.

47 І коли Енох промовляв слова Бога, люди тремтіли і не могли стояти в його присутності.

48 І він сказав їм: Через те, що Адам пав, ми є; і через його падіння прийшла смерть; і ми зробилися причасниками нещастя і горя.

49 Ось Сатана зʼявився серед дітей людських і спокушає їх поклонятися йому; і люди стали плотськими, хтивими і диявольскими, і відділені від присутності Бога.

50 Але Бог повідомив нашим батькам, що всі люди повинні покаятися.

51 І Він прикликав нашого батька Адама Своїм власним голосом, кажучи: Я є Бог; Я створив світ і людей до того, як вони були в плоті.

52 І Він також сказав йому: якщо ти повернешся до Мене і прислухаєшся до Мого голосу, і повіриш, і покаєшся в усіх своїх провинах, і будеш охрищений, саме у воді, в імʼя Мого Єдинонародженого Сина, сповненого благодаттю та істиною, Який є Ісус Христос, єдине імʼя, яке буде дано під небесами, через яке спасіння прийде до дітей людських, ти отримаєш дар Святого Духа, просячи все в Його імʼя, і що б ти не попросив, тобі буде дано.

53 І наш батько Адам промовляв до Господа і сказав: Чому це так, що люди мають покаятися й христитися у воді? І Господь сказав Адаму: Ось, Я простив тобі твою провину в Саду Еденському.

54 Звідти пішла чутка повсюди серед людей, що Син Бога спокутував первісну вину, через що відповідальність за гріхи батьків не може впасти на голови дітей, бо вони є непорочними від заснування світу.

55 І Господь промовив до Адама, кажучи: Оскільки твої діти зачаті в гріху, саме тому, коли вони починають підростати, гріх зароджується в їхніх серцях, і вони відчувають смак гіркоти, щоб вони могли знати, як цінувати добро.

56 І дано їм відрізняти добро від зла; отже, вони мають у собі свободу вибору, і Я дав вам ще один закон і заповідь.

57 Отже, навчайте своїх дітей, що всі люди повсюди повинні покаятися, інакше вони ніяк не зможуть успадкувати царство Боже, бо ніщо нечисте не може перебувати там, або перебувати в Його присутності; бо, мовою Адама, Людина Святості Його імʼя, а імʼя Його Єдинонародженого є Син Людини, саме Ісус Христос, праведний Суддя, Який прийде в середині часів.

58 Отже, Я даю вам заповідь, навчати цього вільно ваших дітей, кажучи:

59 Через провину приходить падіння, яке приносить смерть, і оскільки ви були народжені в цей світ водою, і кровʼю, і духом, що створено Мною, і таким чином стали з пороху живою душею, саме так і ви маєте народитися знову в царстві небесному від води, і від Духа, і бути очищеними кровʼю, саме кровʼю Мого Єдинонародженого; щоб ви були освячені від усього гріха і насолоджувалися словами вічного життя в цьому світі, і вічним життям у світі прийдешньому, саме безсмертною славою;

60 Бо водою ви виконуєте заповідь; Духом вас виправдано, і кровʼю вас освячено;

61 Отже, це дано, щоб перебувати у вас; свідчення небес; Утішитель; мирні речі безсмертної слави; істина всього; те, що оживляє все, що робить живим усе; те, що знає все і має всю владу згідно з мудрістю, милістю, істиною, справедливістю і правосуддям.

62 А тепер ось, Я кажу тобі: Це є план спасіння для всіх людей через кров Мого Єдинонародженого, Який прийде в середині часів.

63 І ось, усе має свою подобу, і все створено і зроблено, щоб нести свідчення про Мене, і те, що є земним, і те, що є духовним; те, що в небі вгорі, і те, що на землі, і те, що в землі, і те, що під землею, і вгорі, і під сподом: усе несе свідчення про Мене.

64 І сталося, коли Господь розмовляв з Адамом, нашим батьком, що Адам заволав до Господа, і його було віднесено Духом Господа, і перенесено у воду, і занурено під воду, і піднято з води.

65 І таким чином він був охрищений, і Дух Бога зійшов на нього, і таким чином він був народжений від Духа і був оживлений у чоловікові внутрішнім.

66 І він почув голос з небес, що казав: Тебе охрищено вогнем і Святим Духом. Це є свідчення Батька і Сина, віднині й навіки;

67 І ти є за чином Того, Хто був без початку днів і кінця літ, від усієї вічності до всієї вічності.

68 Ось, ти єдиним є в Мені, син Бога; і таким чином можуть усі стати Моїми синами. Амінь.