Навчати молодь і дорослу молодь релігії—вступне слово
Президент Даллін Х. Оукс
Частина I
Мої дорогі брати і сестри!
Ми пишаємося тим, що можемо бути разом з цією когортою вчителів семінарій та інститутів і вчителів релігії з наших університетів і коледжу. Ми раді, що вас супроводжують ваші подружжя, які відіграють таку важливу роль у виконанні ваших священних обов’язків щодо навчання. Нам доручено звернутися до вас у ці особливі й складні часи—під час всесвітньої пандемії.
Як вже повідомив вам відповідальний за освіту Церкви, Пол В. Джонсон, після мого короткого вступного слова решту часу ми присвятимо двом різним обговоренням.
Я говоритиму про силу любові. Чому любити Бога—це перша велика заповідь? Вона є першою, оскільки є основною для нашого розуміння і виконання Божого плану та Його заповідей для Його дітей. Наша любов до Бога і Його любов до нас є головним євангельським принципом, який є важливим у тому, що впливає на нас, і що ми повинні пам’ятати. Бог любить вас, як Своїх учителів. Його провідники люблять вас, як учителів Його плану і Його слова. А ви любите своїх студентів. Старійшина Гордон Б. Хінклі підсумував це все одним реченням, виступаючи перед учителями багато років тому: “Немає кращого способу виявляти любов до Бога, ніж виявляти любов до Його дітей, зокрема тих, хто приходить … до вас навчатися”1.
Мій батько помер понад 80 років тому. Що я пам’ятаю найкраще з наших з ним стосунків? Його вчення? Те, як він мене виховував? Ні. Краще за все я пам’ятаю те, що він любив мене.
Я гадаю, що ваші студенти так само більш за все пам’ятатимуть ваші почуття до них. Вони пам’ятатимуть, як ви з любов’ю допомагали їм вивчати євангелію, розпізнавати спонукання Духа і застосовувати євангелію в їхньому житті. Любов—це мотивуюча сила у навчанні.
Майже 70 років минуло з того часу, як я був студентом семінарії. Що більше за все я пам’ятаю про двох моїх учителів семінарії у Вернелі, штат Юта? Я навіть не пам’ятаю, чого вони навчали на уроках, але пам’ятаю, що обидва учителі любили мене і турботливо ставилися до мене як до людини.
Любов має силу: силу розуміти Спокуту Ісуса Христа, силу розуміти план спасіння і силу пояснювати Божі заповіді.
Якщо ми не розуміємо любові, усе інше, що стосується євангелії, заперечується або послаблюється спокусами супротивника і силою мирських цінностей та мирських людей, які нас оточують.
Моя друга тема—це ваше ставлення до євангельських тем, яких ви навчаєте.
Коли викладаються світські предмети, викладачам притаманно і часто дозволено виступати фахівцями з конкретної теми. Це не дозволено під час навчання релігійних принципів. Ми не фахівці з євангелії Ісуса Христа. Фахівцем є Святий Дух, член Божества, функція Якого свідчити про Батька і Сина та вести нас до істини. Він просвітлює наше навчання. Тому, на відміну від викладачів мирських тем, нам ніколи не слід приписувати собі ідеї, які підсилюють великі істини євангелії. Нам ніколи не слід діяти у класній кімнаті або деінде так, щоб це суперечило вірі в нашого Спасителя Ісуса Христа або Його вченням. Нам ніколи не слід жодним чином дбати про свої інтереси щодо будь-якої теми, якої ми навчаємо.
Ми навчаємо, бо любимо нашого Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа, та робимо це з любов’ю до Його дітей, наших студентів. Нас мотивує наша рішучість збільшувати їхню здатність чути Його і дослухатися до Нього, до нашого Спасителя.
Я свідчу про нашого Спасителя, Ісуса Христа, і молюся, щоб Його благословення були з нами, коли ми просуваємося вперед, в ім’я Ісуса Христа, амінь.