Милості Господа достатньо для всіх

Старійшина Пол. В. Джонсон

Сімдесятник

Вечір зі старійшиною Джеффрі Р. Холландом Виступ перед релігійними освітянами ЦСО • 6 лютого 2015 року • Солт-Лейкська Скинія

Я вдячний бути з усіма вами, хто будь-якою мірою сприяє цій великій справі навчання молоді. Протягом років я зустрічався з великою кількістю вчителів, включаючи багатьох з вас. Я люблю вас і вдячний за вашу відданість і вплив, який ви справляєте на тих, кого так старанно навчаєте. Бути вчителем нелегко. Один з викликів, які я помітив серед учителів, полягає в тому, що вони схильні вважати себе недостатньо хорошими, недостатньо талановитими або недостатньо сильними, аби робити те, що нас просять робити. Ми докладаємо найкращих зусиль, але декого з нас мучить відчуття своєї невідповідності.

Іноді ці почуття виникають, коли ми порівнюємо себе з іншими вчителями. Я помітив, читаючи книгу Етера, що навіть великий пророк Мороній, як здається, мав відчуття невідповідності, коли порівнював те, що написав, з писаннями брата Яреда. Звертаючись до Господа, він сказав:

“Іновірці будуть насміхатися над цим, через нашу слабкість у письмі; бо Ти, Господи, зробив нас могутніми у слові через віру, але Ти не зробив нас могутніми в письмі, … як брата Яреда, бо Ти зробив так, щоб те, що він писав, було так само могутнім, як Ти є, щоб спонукати людину читати це …

… Коли ми пишемо, ми бачимо нашу слабкість і спотикаємося у розміщенні наших слів; і я боюся, що Іновірці будуть насміхатися з наших слів” (Eтер 12:23–25).

Маючи перед собою могутні писання брата Яреда, Мороній хвилювався, що його підношення, його писання не були достатньо хорошими і що з них будуть насміхатися. Чи виникало у вас подібне відчуття, коли ви порівнювали свій стиль викладання зі стилем викладання інших вчителів? Чи здавалося вам, що ви не дуже добре навчаєте---настільки, що з цього можуть навіть насміхатися?

Слова, промовлені Господом у відповідь Моронію, добре нам знайомі. Їх було навіть обрано, як уривок для опанування: “Якщо люди прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню слабкість. Я даю людям слабкість, щоб вони були покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді Мною; бо якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них” (Eтер 12:27).

Кожного з нас надихали Господні слова, звернені до Моронія. Я вдячний, що Моронія також зміцнили ці слова і він не облишив свою справу через те, що відчував свою слабкість або нездатність. А якби після того, як він побачив написане братом Яреда, він просто здався? А якби ми не мали того, що він написав, у Книзі Мормона? Не було б заключних слів до книги його батька, які описують остаточне знищення його народу? Не було б книги Етера? Не було б книги Моронія? Для того, хто вважав себе настільки слабким у письмі, Господньої благодаті було достатньо, і навіть більше, ніж достатньо. Я не знаю, чи написане Моронієм за майстерністю сягає рівня того, що написав брат Яреда, але я знаю, що завдяки Духу слова Моронія справляють могутній вплив на мене і на мільйони людей, які читають їх. Я недавно бачив звіт стосовно використання цифрової версії Писань, і три з п’яти віршів, які найчастіше виділяють в усіх Головних трудах, знаходяться в книзі Моронія---у тому числі й Eтер 12:27.

Коли нам здається, що наше викладання слабке і ми не дотягуємо до рівня інших учителів, ми можемо дивитися всередину і вгору, а не по сторонах або через плече. Нам не потрібно витрачати енергію на хвилювання, порівнюючи себе з іншими. Ми можемо витрачати енергію, упокорюючи себе і зосереджуючись на студентах. Господньої благодаті достатньо і для нас---достатньо для наших зусиль у викладанні й достатньо для наших зусиль у здобутті вічного життя.

Ми такі вдячні, що сьогодні з нами старійшина Джеффрі Р. Холланд. Багато з вас могли зрозуміти, що висловлені сьогодні думки виникли у мене під впливом того, що ми з ним сьогодні звертаємося з однієї кафедри. Що ви відчували б, якби виступали на зборах разом з одним із найсильніших, найулюбленіших промовців цього розподілу, чиї слова настільки потужні, що приголомшують тих, хто їх чує (див. Eтер 12:24). Дійсно, коли я читав його біографічні дані, я навіть подумав, чи немає у нього брата на ім’я Яред.

Старійшину Холланда було висвячено членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів 23 червня 1994 року. На час цього покликання старійшина Холланд служив членом Першого кворуму сімдесятників, куди його було покликано 1 квітня 1989 року.

З 1980 року до його покликання генеральним авторитетом у 1989 році старійшина Холланд служив 9-м президентом Університету Бригама Янга у Прово, шт. Юта. Він---колишній відповідальний за освіту в Церкві і декан Коледжу релігійної освіти в УБЯ.

Член спортивної команди середньої школи “Діксі” та коледжу “Діксі” у своєму рідному Сент-Джорджі, шт. Юта, він здобув ступені бакалавра і магістра з англійської мови та релігійної освіти, відповідно, в Університеті Бригама Янга. Він здобув ступені магістра і доктора з американських досліджень у Єльському університеті.

Я вперше особисто зустрівся зі старійшиною Холландом, коли щойно став учителем семінарії, і він відвідував наш регіон у Аризоні як відповідальний за освіту. Я був вражений силою його викладання і його особистісним і сповненим любові ставленням до людей. Зараз, коли я спостерігаю за ним уже багато років, мене ще більше надихають його стиль і сила промовця і вчителя. Тож відкриймо свої вуха, свій розум і серця, коли він буде нас навчати, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

© 2015 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Затверджено англійською: 12/14. Затверджено на переклад: 12/14. Назва оригіналу: “The Lord’s Grace Is Sufficient for All”. Ukrainian. PD10053224 192