Можливості й обов’язки вчителів ЦСО в 21-му столітті

Старійшина М. Рассел Баллард

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Вечір зі старійшиною М. Расселом Баллардом

Виступ перед освітянами ЦСО • 26 лютого 2016 року • Солт-Лейкська Скинія

Дорогі брати і сестри! Дякую за ваші надзвичайні зусилля благословляти життя наших молодих членів Церкви.

Нещодавно я переглядав книгу By Study and Also By Faith: One Hundred Years of Seminaries and Institutes of Religion. (Навчанням, а також вірою: Сто років семінаріям та інститутам релігії). Це дивовижна історія! Гортаючи сторінки, я відзначив для себе роль мого прадіда Джозефа Ф. Сміта і мого діда – Мелвіна Дж. Балларда у створенні та поширенні церковної освіти.

Зараз я служу там, де служили вони, завдяки моєму спілкуванню з вами. З 1985 року я мав привілей 14 років служити в правлінні освіти, 7 років з яких я був у виконавчому комітеті і майже 4 з них у якості голови.

Під час служіння в правлінні я здобув велику вдячність за Церковну систему освіти. Сьогодні я звертаюся від імені всіх батьків, дідусів, бабусь і навіть прадідусів і прабабусь Церкви, коли дякую вам, учителі та адміністратори, та вашим сім’ям за ваше віддане служіння. Те, чого досягнула ЦСО за останні сто років---це просто дивовижно. Однак мене більше цікавлять наступні 100 років і те, як я можу допомогти вашим студентам протистояти мінливим викликам 21-го століття.

На навчальних зборах для генеральних авторитетів Президент Гордон Б. Хінклі виступав на тему “збереження чистоти вчення і утримання Церкви на правильному шляху”. Він казав: “Ми не можемо бути надто обережними. Нам слід пильнувати, щоб не відхилитися від курсу. У своєму бажанні бути оригінальними, додати чогось новенького і неповторного ми можемо навчати того, що, можливо, не повністю відповідає основоположним вченням цієї відновленої Церкви Ісуса Христа. … Нам треба бути пильнішими. … Ми маємо бути вартовими на башті”¹.

Оскільки церковна освіта рухається вперед---у 21 століття,---кожному з вас слід поміркувати над тим, що треба змінити в підготовці до уроків, у стилі викладання і в тому, чого ви навчаєте, якщо хочете розвинути непохитну віру в житті наших дорогоцінних молодих людей.

Вже минули дні, коли студенти ставили відверті запитання, а вчитель відповідав: “Не переймайтеся цим!” Вже минули ті дні, коли студент піднімав питання, яке його дійсно непокоїло, а вчитель у відповідь складав своє свідчення, намагаючись обійти проблему. Вже минули ті дні, коли студенти були захищені від людей, які чинили нападки на Церкву. На щастя, Господь надав вам, учителі, цю вчасну пораду, яка до того ж не підвладна часу: “І оскільки у всіх немає віри, шукайте старанно і навчайте один одного словам мудрості; так, шукайте в найкращих книгах слів мудрості; прагніть знання, саме через навчання і також через віру”².

Це особливо стосується наших днів, оскільки не всі ваші студенти мають віру, без якої неможливо буде протистояти труднощам, що чекають попереду, і тому що проводячи час в Інтернеті, багато з них уже зазнали на собі роз’їдаючий вплив світу, який стає все більш мирським і вороже налаштованим до віри, сім’ї та євангельських норм. Інтернет поширює свій вплив по всьому світу, заходячи майже в кожну домівку, в кожні руки і розум ваших студентів.

Ви можете допомагати студентам, навчаючи їх того, що означає поєднувати пізнання і віру під час навчання. Навчайте їх, формуючи це вміння і підхід на уроці.

Президент Гарольд Б. Лі зазначав: “Нагадуємо вам, що набуття знань вірою---це непростий спосіб навчання. Він вимагає надзвичайних зусиль і постійного застосування віри. …

“Нагадуємо вам, що набуття знань вірою---це непростий спосіб навчання. Він вимагатиме надзвичайних зусиль і постійного застосування віри. …

Одним словом, навчання вірою---це завдання не для лінивих. Насправді, як хтось сказав, цей процес вимагає всіх душевних зусиль, напруження всіх розумових сил людини і спроможності поєднати їх з Богом---лише тоді має встановитися правильне поєднання. Лише тоді приходить “пізнання вірою”³.

Пізнання вірою формує чисте свідчення, а чисте свідчення має силу змінювати життя, як ілюструють ці три короткі історії.

Перша---про Фібі Картер, яка залишила свій дім у Мейні, щоб зібратися зі святими в Огайо в 1830-х роках. Вона пригадує: “Мої друзі дивувалися з мого рішення вирушити в путь. Я також. Але щось всередині штовхало мене вперед. Сум матері, викликаний моїм від’їздом, був сильнішим, ніж я могла знести, і якби не дух у мені, я б зрештою від усього відмовилася”⁴.

Фібі послухалася пророка і приєдналася до святих в Огайо, а згодом у Юті, де вона померла, залишившись вірною святою останніх днів, ставши дружиною Президента Церкви Уілфорда Вудраффа, рівною мірою розділивши з ним всі його тягарі.

Наступна історія взята з біографії Меріона Дж. Ромні.

Будучи студентом коледжу, Меріон вирішив, що не може служити на місії через фінансову ситуацію в сім’ї. Якось він слухав промову старійшини Мелвіна Дж. Балларда. В біографії зазначається: “[Меріон] і не знав, що через коротку мить курс його життя невдовзі повністю зміниться”.

Далі в історії йдеться: “[Батько Меріона] казав дітям, … що є велика різниця між чоловіком, який живе під натхненням Духа, і який живе без натхнення,---така ж сама, як між живим деревом і сухим. Вперше Меріон … повною мірою зрозумів, що означає бути під впливом натхнення. Пронизливе, болісне відчуття сповнило його душу. … Він ніколи не був настільки зворушений, як зараз, слухаючи слова цього наймолодшого з апостолів. …

Юний Меріон … був наелектризований. Світло, що випромінювало обличчя апостола, і щирість його свідчення сповнили Меріона непереборним бажанням поїхати на місію. … Він знав, що плани стосовно майбутньої освіти слід відкласти”⁵.

Невдовзі Меріон був уже на шляху до Австралії, де він вірно служив. Пізніше він став могутнім апостолом і членом Першого Президентства.

Останню історію розповів президент Бойд К. Пекер про вплив старенького вчителя на Вільяма Е. Беретта. Вчитель, навернений з Норвегії, погано розмовляв англійською. Попри обмеження вчителя, як згадував президент Пекер, “брат Беретт свідчив неодноразово: “Ми могли гріти руки біля вогню його віри”⁶.

Пізніше Вільям очолював семінарії, інститути і церковні школи.

Для Фібі, Меріона і Вільяма почуте чисте свідчення стало каталізатором, який змінив назавжди їхнє життя. Те ж саме може статися і з вашими студентами. Однак, беручи до уваги реалії сьогоденного світу, не завжди може бути достатньо чистого свідчення. Фібі, Меріон і Вільям були чистими і незаплямованими, не знали впливу порнографії і мирських речей, коли слухали натхненних місіонерів, вчителів та провідників. Дух легко проникав у їхні м’які й чисті серця.

У наш час все по-іншому: дехто з ваших студентів вже зазнав впливу порнографії і суєтності світу, перш ніж прийти у ваш клас.

Лише покоління тому доступ молодих людей до інформації про нашу історію, вчення та практики переважно обмежувався матеріалами, виданими Церквою. Небагатьом студентам потрапляли до рук альтернативні тлумачення. Більшість молодих людей були захищені від них.

Наша навчальна програма в той час, хоча й мала на меті найкраще, не готувала студентів до сьогоднішнього дня---дня, коли студенти мають миттєвий доступ до практично всього, що надруковано про Церкву з будь-якої точки зору. Те, що вони бачать на своїх мобільних пристроях у наш час, може як випробовувати їхню віру, так і укріпляти її. Багато наших молодих людей знають більше про Google, ніж про євангелію, більше налаштовані на Інтернет, ніж на натхнення, і більш заглиблені у Facebook, ніж у віру.

У світлі цих змін Правління освіти нещодавно ухвалило ініціативу в семінаріях під назвою “Опанування доктрини”. Основуючись на вже досягнутому в “Опануванні віршів з Писань”, ця нова ініціатива буде зосереджуватися на формуванні й зміцненні віри студентів у Ісуса Христа й розвитку в них більшої здатності жити за євангелією й застосовувати її у своєму житті. Основуючись на Писаннях і словах пророків, вони навчатимуться діяти з вірою в Христа, щоб здобувати духовне знання і розуміння Його євангелії. І вони матимуть можливість навчатися, як застосовувати вчення Христа і євангельські принципи, вирішуючи питання та долаючи виклики, про які вони чують і які бачать кожного дня в колі однолітків та в соціальних медіа.

Ця ініціатива є натхненною і своєчасною. Вона матиме чудовий вплив на наших молодих людей. Однак успіх “Опанування доктрини”, а також усіх інших навчальних програм в ЦСО, залежатиме великою мірою від вас.

З огляду на ці виклики, якими є ваші можливості й обов’язки вчителів ЦСО у 21-му столітті? Очевидно, ви повинні любити Господа, Його Церкву і своїх студентів. Ви повинні також складати чисте свідчення щиро і часто. Крім того, більше, ніж будь-коли в нашій історії, студенти також потребують благословень вивчення доктринального чи історичного контенту та контексту шляхом навчання і віри, підтриманих чистим свідченням, аби вони могли відчути зріле й тривале навернення до євангелії та бути відданими Ісусу Христу все своє життя. Зріле і тривале навернення означає, що вони “залишатимуться в човні і триматимуться ” усе своє життя⁷.

Аби ви зрозуміли доктринальний та історичний контент і контекст Писань та нашої історії, вам необхідно навчатися з “найкращих книг”, як скеровував Господь. “Найкращі книги” включають Писання, вчення сучасних пророків і апостолів та найкращі доступні наукові дослідження СОД. Докладаючи всіх зусиль у здобуванні знань навчанням і вірою, ви зможете допомагати студентам оволодівати навичками і розвивати ставлення, без яких неможливо відрізняти надійну інформацію, що підноситиме їх, від напівправди неправильних інтерпретацій вчень, історії та практик, які їх опускатимуть на нижчий рівень.

Навчайте їх про виклики, які постають перед ними, коли вони покладаються на Інтернет у пошуках відповідей на запитання, що мають вічне значення. Нагадуйте їм, що Яків не казав: “Якщо комусь з вас не вистачає мудрості, звертайтеся до Google!”⁸

Мудрі люди не покладаються на Інтернет, коли треба поставити діагноз і лікувати психічні, розумові та фізичні захворювання, особливо коли ситуація стає загрозливою для життя. Натомість вони шукають лікарів, тих, які отримали освіту й ліцензію в перевірених медичних та державних закладах. Навіть в такій ситуації завбачливі люди хочуть знати альтернативну думку.

Якщо це мудрий спосіб вирішення питань, що стосуються психічного, розумового і фізичного здоров’я, то ще ретельніше слід його застосовувати, коли йдеться про вічне життя. Якщо якісь речі можуть потенційно загрожувати нашому духовному життю, нашим найдорогоціннішим сімейним стосункам і членству в царстві, нам слід шукати допомоги у вдумливих і вірних провідників Церкви. І, якщо необхідно, ми повинні звертатися по допомогу до фахівців, які мають відповідну наукову підготовку, досвід та кваліфікацію.

Саме це я і роблю, коли потребую відповіді на свої запитання, на які не маю своєї відповіді. Я звертаюся по допомогу до братів з Кворуму дванадцятьох і до інших, хто є фахівцями у своїх галузях історії та вчень Церкви.

Ви маєте бути серед перших, поза сімʼями ваших студентів, хто познайомить учнів з надійними джерелами, коли йдеться про маловідомі або суперечливі теми, аби студенти порівнювали все почуте або прочитане пізніше з тим, чого ви їх уже навчили.

Ви знаєте, що ми робимо медичне щеплення нашим дорогоцінним місіонерам, перш ніж посилати їх на місію, аби захистити від хвороб, що можуть зашкодити або навіть спричинити смерть. Подібним чином, будь ласка, перш ніж посилати студентів у світ, прищеплюйте їм сповнене вірою, вдумливе і точне тлумачення євангельської доктрини, Писань, нашої історії й тих тем, які часом неправильно розуміють.

Назву кілька тем, які є менш відомими або суперечливими: полігамія, камені провидця, різні перекази Першого видіння, процес перекладу Книги Мормона або Книги Авраама, питання статі, раси і священства, або Небесна Мати.

Завдання зі щеплення наших молодих людей часто випадає вчителям ЦСО. Пам’ятаючи про це, знайдіть час, щоб подумати про свої можливості та обов’язки.

Провідники Церкви в наш час повною мірою усвідомлюють необмежений доступ до інформації, і ми робимо надзусилля, аби донести точний контекст і розуміння вчень Відновлення. Найпершим прикладом цього є статті на 11 євангельських тем (Gospel Topics essays) на LDS.org, де подано збалансоване і достовірне пояснення фактів стосовно суперечливих і невідомих тем, пов’язаних з Церквою.

Важливо, щоб ви знали зміст цих статей як свої п’ять пальців. Якщо у вас є запитання щодо них, будь ласка, поставте їх тим, хто досліджував ці теми і розуміє їх. Іншими словами, “прагніть знання, саме через навчання і також через віру”, засвоюючи вміст цих статей.

Ви також повинні ознайомитися з веб-сайтом “Joseph Smith Papers (Папери Джозефа Сміта)” і розділом, присвяченим історії Церкви на LDS.org та іншими ресурсами, наданими відданими вченими СОД.

Зусилля, спрямовані на те, щоб зробити євангелію більш ясною, та духовне щеплення шляхом вдумливого вивчення вчень та історії у поєднанні з палаючим в серці свідченням---це найкращий антидот, який у нас є, аби допомогти студентам уникнути та/або справлятися з питаннями, сумнівами чи кризами віри, що можуть виникати в цей вік інформації.

Якщо ви, вчителі, сплатите ціну, аби краще розуміти нашу історію, вчення і практики---краще, ніж ви розумієте їх зараз---ви будете краще підготовлені, аби надавати вдумливі, вичерпні та надихаючі відповіді на запитання ваших студентів.

Один зі способів дізнатись, які запитання мають ваші студенти---це слухати їх уважно.

Наша перша донька, коли їй було 5 років, сіла до мене на коліна, коли я читав газету. Вона розповідала мені щось для неї важливе, а я не зважав. Тож вона простягнула свої маленькі рученята, опустила газету, взяла моє обличчя у свої маленькі долоні, поглянула прямо у вічі й сказала: “Татку, ти мене не слухаєш!” Вона була права---я був неправий, бо не слухав її. Усі хороші вчителі повинні бути хорошими слухачами.

Крім того, щоб слухати своїх студентів, заохочуйте їх у класі або приватно ставити вам запитання на будь-яку тему.

“Чому?” є одним з найважливіших запитань, яке можуть поставити ваші студенти.

Якщо питання “чому?” ставлять зі щирим бажанням щось зрозуміти, воно є прекрасним запитанням. Це саме те запитання, яке хочуть почути місіонери від своїх зацікавлених. Чому ми тут? Чому погане трапляється з хорошими людьми? Чому слід молитися? Чому слід іти за Христом? Саме запитання “чому” часто ведуть до натхнення і одкровення. Знання плану спасіння нашого Небесного Батька допоможе відповісти на більшість таких запитань. Я докладніше поговорю про це через кілька хвилин.

А ось останнє зауваження стосовно відповіді на запитання. Важливо навчати студентів, що, хоча євангелія дає багато, якщо не більшість відповідей на найважливіші запитання життя, на деякі запитання не буде дано відповіді в земному житті через брак інформації, необхідної для правильної відповіді. Як ми дізнаємося з Книги Якова: “Бачите, великі і дивовижні діяння Господа. Які незбагненні глибини Його таємниць; і це неможливо, щоб людина розпізнала всі Його путі. І жодна людина не знає про Його путі, якщо вони не відкриті їй”⁹.

А зараз звернуся із застереженням: визнайте, що ви можете з часом повірити, як і багато ваших студентів, що ви є експертом з Писань, вчень та історії. Нещодавні дослідження показують, що “чим більше люди думають, що вони знають певну тему, тим більш імовірно, що вони будуть стверджувати, ніби розуміють більше того, що знають, навіть доходячи до викладання придуманих знань, хибних фактів і сфабрикованої інформації”¹⁰.

Вчителі ЦСО мають уникати цієї спокуси, відомої під назвою “завищена самооцінка”. Абсолютно нормально сказати: “Я не знаю”. Однак після того як ви скажете це, ваш обов’язок---знаходити найкращі відповіді на вдумливі запитання, які ставлять ваші студенти¹¹.

Хочу застерегти вас, що коли ви будете навчати студентів і відповідати на їхні запитання, не розповідайте історій, які мають на меті зміцнити віру, але насправді не є достовірними; не використовуйте застарілих точок зору або пояснень наших учень і практик з минулих часів. Буде мудро взяти за правило вивчати слова сучасних пророків і апостолів; слідкуйте за останніми церковними виданнями, політикою та заявами на mormonnewsroom.org і LDS.org; звертайтеся до робіт визнаних, вдумливих та вірних учених СОД, аби переконатися, що ви не навчаєте того, що не є істиною, не є актуальним, що є дивним чи химерним.

Автори досліджень про завищену самооцінку зазначали, що “тенцендія до завищеної самооцінки, особливо в тих людях, які самі себе вважають експертами, може насправді знеохочувати їх до самоосвіти, особливо в тих галузях, де вони вважають себе обізнаними”.

Віце-президент УБЯ з навчальної роботи зазначив: “Відчуття того, що ти є експертом у певній галузі, може викликати захоплення, коли студенти і колеги повністю покладаються на твоє слово. Однак за відсутності глибокого зобов’язання неперевно поглиблювати свої знання, ми стаємо жертвою завищеної самооцінки, і тоді ніхто не хоче мати справу зі всезнайкою”¹².

Я повторюю застереження Президента Хінклі: “Ми не можемо бути надто обережними. Ми повинні пильнувати, аби не збитися з [курсу]”¹³.

Крім того, аби неперервно навчатися протягом життя, ви повинні також робити в особистому житті те, що дозволить Святому Духові діяти в вас. Це означає щоденно щиро молитися, з вірою поститися, регулярно вивчати Писання та слова сучасних пророків і розмірковувати над ними, зробити Суботній день приємністю, смиренно причащатися і завжди пам’ятати Спасителя, поклонятися в храмі якомога частіше і, останнє, допомагати нужденним, бідним і самотнім---як тим, хто поруч з вами, так і по всьому світу.

Аби належно скористатися своїми можливостями і виконувати свої обов’язки, мої дорогі колеги-вчителі, вам треба застосовувати в житті те, чого ви навчаєте!

Сміливо прагніть отримати пораду й виправлення від тих, кому ви довіряєте---подружжя, провідників священства або супервайзерів. Запитуйте в них, що ви можете покращити у своєму особистому учнівстві. Це особливо важливо для наших штатних співробітників, які отримують платню зі священних фондів десятини Церкви. Ви повинні уникати всього, що відганятиме Дух.

Крім цього, я хочу запропонувати вам час від часу проводити співбесіду з самим собою та переглядати 2 Нефій 26:29–32, Aлма 5:14–30 і Учення і завіти 121:33–46. Це допоможе вам визначити спокуси, які можуть виникати в житті кожного з нас. Якщо треба щось змінити в житті, тоді прийміть рішення це виправити.

Уникайте спокуси ставити під сумнів мотиви своїх співробітників. Натомість заглядайте глибоко у своє серце і досліджуйте свої бажання і мотиви. Лише тоді Спаситель зможе змінити ваше серце і підпорядкувати Собі ваші бажання і мотиви.

Підростаючому поколінню треба знати Божий план спасіння, розуміти і приймати його та брати у ньому участь. Розуміння плану дасть їм божественне розуміння, що допоможе їм подивитися на себе як на синів і дочок Бога, а завдяки цьому вони здобудуть здатність розуміти майже всі вчення, практики і політику Церкви.

Вам, сьогоденним вчителям ЦСО, необхідно реалізувати можливість і прийняти обов’язок навчати молодих людей 21-го століття правильних принципів про план, у тому числі Богом встановлене вчення про шлюб і роль сім’ї, як його визначено в Проголошенні про сім’ю¹⁴.

Вчення про вічний шлюб і сім’ю є визначальною складовою Божого плану щастя. Воно включає наші власні сім’ї, запечатані в храмі, до складу нашої вічної сім’ї Небесного Батька в целестіальному царстві. Оскільки це стосується безпосередньо Його власної сім’ї і Його власних духовних дітей, книга Буття навчає нас, що “як чоловіка та жінку створив їх” і що Він заповідав батькові Адаму і матері Єві “розмножуватися і наповнювати землю”¹⁵.

Було сказано, що план щастя починається з сім’ї і закінчується нею. Дійсно, сім’я починалася у доземному світі, де ми жили як члени сім’ї наших небесних батьків. І в кінці сімейні зобов’язання і любовні стосунки не лише продовжуватимуть існувати, але і розростатися завдяки процесу дітонародження¹⁶.

Поєднувальною точкою всього цього---те, від чого залежить Божий план і наша вічна доля і що є визначальним для всього іншого---це наш Спаситель, Ісус Христос. Його викупительна жертва уможливлює все, включаючи сповнений любові й турботи вічний шлюб та сім’ю, хоч і не обмежуючись цим.

Господь навчає нас, що окрема особа, якою б праведною вона не була, не може отримати всього, що приготував Батько Своїм дітям. Одна особа---це лише половина рівняння, неспроможна перебувати у вищому ступені целестіального царства¹⁷.

Вашим студентам необхідно розуміти, що мета смертного життя---стати більш подібними до Бога, здобувши фізичні тіла, виявляючи свободу волі й виконуючи ролі, які раніше належали лише нашим небесним батькам---ролі чоловіка, дружини і батьків.

Пророки запевняють, що всі гідні, які покладаються на Ісуса Христа, але не змогли запечататися до супутника життя або мати дітей у цьому житті, матимуть такі можливості в світі прийдешньому.

Навчайте наших молодих людей, що у Господній Церкві є місце для всіх, щоб, як брати і сестри в євангелії, ми могли поклонятися, служити і разом зростати. Нагадуйте їм, чого Легій навчав: Божу мету і сподівання для всіх Його дітей можна підсумувати таким чином: “Адам пав, щоб люди були; а люди є, щоб мати радість”¹⁸.

Небесний Батько хоче, щоб ми прийняли Його визначення шлюбу і дотримувалися Його першої заповіді “розмножуватися і наповнювати”---не лише виконували Його план, але також знаходили радість, яку план за Його задумом має приносити Його синам і дочкам.

Члени Церкви не єдині, хто визнає цей принцип. Девід Брукс, журналіст газети New York Times зазначав: “Люди не стають кращими, коли отримують максимальну особисту свободу робити те, що хочуть. Вони стають кращими, коли приймають на себе зобов’язання, які ставлять вище свого особистого вибору---зобов’язання перед сім’єю, Богом, роботою і країною”¹⁹.

Як освітяни в Церкві допомагайте молоді мати чітке розуміння Божого плану щастя, завдяки якому Його діти отримують справжню радість. Допомагайте їм пізнавати його, приймати, брати в ньому участь і захищати. За всі 40 років служіння генеральним авторитетом мене хвилює велика кількість членів Церкви, як молодих так і дорослих, які просто не розуміють плану своєї вічної і божественної долі.

Тож мої дорогі колеги-вчителі! Ми маємо шукати і плекати можливості пояснювати, як доктринально, так і духовно, чому ми віримо, що знання про величний Божий план щастя дасть відповіді на більшість запитань “чому”, які нам можуть поставити. Розповідь про своє вірування в доземне життя, де ми жили як духовні діти Небесного Батька і Небесної Матері, дає нам можливість пояснити, чому було створено цю землю. Одна важлива мета земного життя---це можливість повторити той сімейний досвід самостійно, але цього разу в ролі батьків, а не лише дітей. Плекайте своє основоположне розуміння вчень і мети плану нашого Небесного Батька для нашого вічного щастя. І продовжуйте навчати цьому.

Тож на закінчення і як підсумок: з коментарів старійшини Кіма Б. Кларка, зроблених цього вечора, ми дізнаємося, що ви є вчителями, посланими від Бога, сповненими віри, надії, смирення і любові²⁰.

Я ж сьогодні говорив ось про що:

Вчіть студентів поєднувати пошук знання через навчання і віру з чистим свідченням. Навчайте їх залишатися в човні і триматися!
Навчайте студенів контролювати свої мобільні пристрої і зосереджуватися на тому, щоб бути під’єднаними в першу чергу до Духа, а не до Інтернету.
Прищеплюйте студентам істини про план спасіння, як він міститься в євангелії Ісуса Христа.
Опановуйте зміст статей на Євангельські теми (Gospel Topics).
Пам’ятайте, що “чому?” може бути прекрасним запитанням, яке веде до розуміння євангелії.
Не переоцінюйте себе і не бійтеся сказати: “Я не знаю”.
Навчайтеся протягом усього життя.
Шукайте поради і виправлення від тих, кому ви довіряєте.
Час від часу ви можете проводити співбесіди з собою, аби переглянути свою духовну підготовленість, старанність і ефективність.
Навчайте, що план щастя починається з сім’ї і закінчується нею. Завжди пам’ятайте про план спасіння.
Навчайте, що шлюб і сім’я приносять тривале щастя.
Пам’ятайте, що здобуваючи знання через навчання, віру і чисте свідчення, ви сприяєте чистому і довготривалому наверненню.
А понад усе сильна віра у Спокуту Господа Ісуса Христа є основоположною для нашої сили і зростання.

Отже, мої дорогі колеги-вчителі! Нехай Бог благословляє кожного з вас. Нехай Він забере всі ваші тягарі, якими б вони не були. Нехай ви знайдете щастя і спокій у знанні, що завдяки вашому навчанню чиєсь життя було змінено, що ви підняли одного з дітей Небесного Батька на шляху до того, щоб одного дня він чи вона змогли повернутися в Його присутність. Я залишаю вам своє свідчення, що у нас є повнота вічної євангелії Ісуса Христа в тому вигляді, як її відновив пророк Джозеф Сміт. Повнота євангелії у наших руках. Ми повинні осягнути її своїм розумом і серцем, навчати їй з силою. Нехай Бог благословляє кожного з нас---про це моя смиренна молитва і благословення, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

© 2016 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Текст англійською мовою затверджено: 12/15. Затверджено на переклад: 12/15. Назва оргіналу: “The Opportunities and Responsibilities of CES Teachers in the 21st Century.” Ukrainian. PD60001102 192