Мати бачення і підтримувати баланс

Старійшина Гарі Е. Стівенсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, та сестра Леса Стівенсон.

Всесвітній духовний вечір для дорослої молоді • 2 Травень 2021 р. • Центр піонерів

Cтарійшина Гарі Е. Стівенсон: Мої дорогі юні сестри і брати! Ми з Лесою дуже раді вітати вас на цьому всесвітньому духовному вечорі для дорослої молоді. На початку ми хочемо передати вам щирі, теплі привітання від Президента Рассела М. Нельсона і Першого Президентства. Вони вас люблять, і ми вас любимо, і всі разом ми шануємо і підтримуємо їх.

Сестра Леса Стівенсон: Зараз ми звертаємося до вас з дуже унікального і особливого місця в історії святих останніх днів. І я маю на увазі саме “місце”.

Старійшина Стівенсон: Ми знаходимося в щойно освяченому Центрі піонерів поруч з монументом “Ось це місце” в парку “Спадок”, розташованому в передгір’ї, що височіє над Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта. У “місці”, яке уславлює далекоглядне проголошення: “Ось це місце”¹, зроблене Президентом Бригамом Янгом майже 175 років тому після дуже складного переходу першого загону піонерів.

Сестра Стівенсон: Стомлені й обшарпані ці перші святі останніх днів утікали від суворих переслідувань, щоб поселитися тут, у цій необжитій долині. Уявіть, як виглядала Долина Солоного озера, яка на них чекала. Неозора пустеля, по якій котяться сухі жмуття полину. Це було ознакою того, що життя тут не буде легким.

Старійшина Стівенсон: Втім Бог благословив їх неймовірним, посланим з небес баченням майбутнього, підкріпленого пророцтвом Ісаї зі Старого Завіту про те, що Господь “підніме прапор народам”². Ці вірні святі знову знайдуть спокій і мету, маючи краще розуміння євангелії, що значно перевищує ті вершини гір, на які вони сходили, аби дістатися Долини Солоного озера.

Сестра Стівенсон: Ці піонери й ті, хто прийшов після них, увійшли в історію, заснувавши це місце в пустелі. Бог благословив їх, оскільки почалося збирання Ізраїля.

Старійшина Стівенсон:Навіть сьогодні святі останніх днів по всьому світу мають такі самі піонерський дух і бачення.

Лише кілька тижнів тому М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, освятив цей новий Центр піонерів.

Люди й сім’ї можуть приходити сюди, щоб ознайомитися з тим, яких надзвичайних успіхів досягли перші святі останніх днів, незважаючи на суворі труднощі. Обставини були проти них. Піонери волали до Господа вдень і вночі, докладаючи неймовірних зусиль, щоб вирощувати врожай, прокладати водогони з гірських каньйонів, будувати домівки та криївки, школи та будинки зборів і навіть храм.

Сестра Стівенсон: Майже неможливо осягнути все, що вони зробили. Божественне бачення майбутнього, яке Господь давав сучасним пророкам, благословляло життя Його обраних дітей заради здійснення Його мети.

Старійшина Стівенсон: Як ви можете бачити, майже поруч з тим місцем, де я знаходжуся тут, у Центрі піонерів, є велика скляна стіна, через яку можна бачити монумент “Ось це місце”. А нижче відкривається неймовірний вид на місто, яке вони почали будувати так давно. А ще далі ви бачите широкий краєвид, можна сказати перспективу, якщо поглянете на захід, та горизонт, за який сідає сонце. Це надихаюче видовище у поєднанні з розумінням минулого розширює і доповнює перспективу нашого бачення піонерів. Воно також може бути символом, що допоможе поглибити наше особисте бачення євангелії і скеровувати нас у прийнятті особистих рішень та подоланні життєвих випробувань. Не минуло й кількох днів після пророчого проголошення “Ось це місце”³, як було зроблено перші кроки для втілення в життя бачення того, де має бути храм, Головне управління Церкви та місце, яке стане прапором для народів.

Тож сьогодні ми звернемося до минулого, до того, що бачили наші предки-піонери, аби це допомогло нам здобути чіткіше бачення свого майбутнього. Надихаючі слова Уінстона Черчилля якнайкраще підходять до сьогоднішньої нашої розмови: “Чим далі ви зможете зазирнути в минуле, тим ясніше будете бачити майбутнє”⁴.

Сестра Стівенсон: Немає сумнівів у тому, що повсюди в світі спостерігається нестабільність. Майже півтора роки ми живемо в умовах небаченої раніше пандемії. А що чекає попереду? Коли ми думаємо про майбутнє, кожному з нас потрібне таке ж божественне бачення і небесне скерування, які мали ті перші святі.

Старійшина Стівенсон: Ви можете сумніватися, в якому напрямку вам рухатися. Ви можете палко мріяти про служіння на місії, освіту і започаткування кар’єри. Або ви можете думати про те, щоб закохатися, укласти шлюб і мати сім’ю та бачити, як храмові благословення збуваються у вашому житті та в житті рідних. А може ви вже маєте свою вічну сім’ю і зараз долаєте труднощі виховання маленьких дітей.

Наша кінцева мета залишається незмінною: просуватися шляхом завітів, віддано готуючись до піднесення. Євангельська перспектива дає можливість вам і мені чітко бачити цей шлях.

Сестра Стівенсон: Про те, щоб залишатися на шляху завітів, Президент Нельсон каже: “[Головне—це] укладання й дотримання священних завітів. Ми вибираємо жити, йдучи Господнім шляхом завітів і не сходячи з нього. Це нескладно. Це шлях до справжньої радості в цьому житті, а потім у житті вічному”⁵.

Старійшина Стівенсон: Ми хочемо поділитися кількома історіями з власного життя, які можуть скерувати вас у подоланні усіх ваших життєвих викликів, щоб допомогти вам просуватися вперед, маючи кращі бачення та баланс у житті.

“Вперед, святі”—у виконанні The Bonner Family:

Вперед, святі, вам випало іти
До важких перемог,
Душі звільніть від суму й гіркоти,
Все гаразд, з нами Бог!

Позбутись треба марноти,
Якщо в Сіон прямуєш ти.
І хай звучить в серцях у нас:
“Все гаразд! Все гаразд!”

Чи варто нам на долю нарікать!
Жереб наш не тяжкий.
Щоб заслужити Божу благодать,
Проти зла йди на бій!

На чресла зброю! В путь виходь!
Нас не залишить наш Господь!
Невдовзі скаже кожен з нас:
“Все гаразд! Все гаразд!”

В західний край завітний Свій народ
Сам Господь приведе.
Там Божий люд спочине від скорбот,
Мир і спокій знайде.

Нехай почує вдячний спів
Наш Викупитель, Цар царів.
Щасливий край, щасливий час!
“Все гаразд! Все гаразд!”

А від святих, що в цій путі помруть,

Піде біль. Все гаразд!

Старійшина Стівенсон: “Все гаразд! Все гаразд!”⁶. Це дійсно чудові слова, якими відображено бачення перших піонерів. Їхнє бачення того, що “все гаразд” посеред випробувань і труднощів, було можливим завдяки євангельській перспективі.

Ми можемо годинами говорити про бачення, яке називають “здатністю бачити невидиме для інших”⁷. Це веде до запитання, яке ви час від часу будете ставити собі: “Яким я зараз бачу себе в майбутньому? Де я був? І куди я йду?”

Сестра Стівенсон: Іноді нам просто необхідно зрозуміти, що завдяки євангельській перспективі та дару Святого Духа ми маємо ширше бачення своїх можливостей. Це стосується будь-якого починання у вашому житті: освіти, кар’єрного зростання чи навіть пошуків свого шляху в цьому житті.

Старійшина Стівенсон: Так було і зі мною на початку моєї кар’єри. У своїй професії я почав працювати з другом дитинства. Ще будучи студентами університету, ми започаткували бізнес: імпорт подарункової продукції з Азії. Упродовж наступних 30 років наше підприємство повністю змінилося і значно зросло за своїми масштабми. Запитання, яке нам часто ставили, було таким: “Коли ви починали свій бізнес, чи передбачали такий результат?” Коротка відповідь така: до кінця—ні.

Бачення необхідно коригувати—регулярно і в плановому порядку. Ми починали як невелика фірма з імпорту подарункової продукції з латуні, але ми б не перетворилися на велику компанію з постачання товарів для спорту, якби нам не поталанило і ми постійно не коригували свого бачення. Відмова від плану, створення нового плану, переосмислення і коригування—це дійсно сила, а не слабкість.

Сестра Стівенсон: Однак саме тут ми хочемо наголосити, яку суттєву перевагу маємо, коли здобуваємо власне бачення. Оскільки ви маєте знання євангелії, як його мали й піонери, ви маєте благословення євангельської перспективи. Ваша перевага полягає в тому, щоб дивитися на свій земний шлях у прямому сенсі небесними очима.

Старійшина Стівенсон: Вічна або євангельська перспектива додає ясності, якої позбавлені інші люди, навіть якщо йдеться про такі мирські питання, як освіта і робота. Спробуємо показати це за допомогою ілюстрацій, а не слів.

Тож ми запрошуємо вас поглянути на це зображення. Що ви бачите? Чи знаєте ви, що тут зображено?

Як ця нова перспектива допомагає вам бачити ясніше? Чи це все, що ми можемо тут бачити? Що ви думаєте? Зараз будемо дивитися покроково. Тож дивіться уважно.

Старійшина Стівенсон: Тепер, за допомогою цієї простої вправи ви зможете побачити—доволі буквально—не тільки те, що маєте зараз перед очима. Ваше бачення стає більш всеохоплюючим, чим далі ви відходите.

У мудрому й відомому вислові в Приповістях стверджується: “Без пророчих видінь люд [гине]”⁸.

Цей істинний принцип докладніше пояснив у наші дні президент М. Рассел Баллард такими словами: “Ті, хто досягають найбільшого у цьому світі—це ті, хто бачать перспективу свого життя”⁹. Як же це вірно!

Наше духовне бачення, яке формується завдяки євангельській перспективі, допомагає зрозуміти всі життєві пріоритети. Воно допомагає нам упорядкувати ті пріоритети та підтримувати між ними баланс. Ось чому ми вбачаємо тісний зв’язок між баченням і балансом.

Старійшина Стівенсон: Я б хотів розглянути з вами принцип балансу, розповівши історію зі свого життя.

Один мій друг, добре знаний у своїх професійних колах, до того ж є пілотом гелікоптера. Якось теплого осіннього дня він подзвонив і сказав, що летить до Солт-Лейк-Сіті і по дорозі може підвезти нас з бізнес-партнером до майнового комплексу в горах.

Вантажівкою туди діставатися доведеться більше двох годин. Гелікоптером це займає лише 15 хвилин. Тож ми вирішили полетіти.

День для польоту був чудовим. Ми вже бачили кольори осіннього листя під час посадки. Менше ніж за хвилину до приземлення вийшов з ладу хвостовий гвинт гелікоптера. Це спричинило неконтрольоване обертання гелікоптера. То було жахливо.

На щастя, пілот був добре підготовлений до аварійного приземлення і діяв майже автоматично. Він знав: якщо гелікоптер впаде на ніс або на днище, ми не виживемо.

Під час неконтрольованого обертання він уміло повернув гелікоптер на бік, і ми впали на землю.

Пальне витікало, а двигун загорівся. Пілоту вдалося вимкнути двигун, і ми залишили гелікоптер, уникнувши вибуху. Завдяки діям пілота і Господній руці ми вижили в тій аварії.

З того часу я багато чого дізнався про гелікоптери. Наша аварія сталася внаслідок відмови хвостового несучого гвинта, що викликало порушення балансу між критичними складовими, які тримають гелікоптер у повітрі. Коли існує баланс між швидкістю обертання основного гвинта, хвостового гвинта і кутом, політ на гелікоптері буде захоплюючим. У протилежному випадку все буде жахливо! Я знаю це з власного досвіду.

Давайте на хвилину розглянемо ці важливі складові більш докладно.

Найперше—це основний гвинт. Завдяки обертам і довжині лопастей утворюється підйомна сила і крутний момент. Втім крутний момент, який утворюється за допомогою основного гвинта, має бути певним чином врівноважений, інакше гелікоптер почне неконтрольовано обертатися.

Сестра Стівенсон: Ось чому гелікоптер має хвостовий гвинт. Він утворює спротив крутному моменту, який виникає внаслідок роботи лопастей основного гвинта. Швидкість обертання основного гвинта контролюється пілотом за допомогою ручного керування. Швидкість обертання хвостового гвинта контролюється пілотом за допомогою ноги. Абсолютно необхідно постійно коригувати швидкість обертання цих двох гвинтів.

Якщо цього не робити, то, повторюся, результат буде поганим.

Старійшина Стівенсон: А ще є ручка керування. За допомогою ручки керування контролюється кут нахилу гелікоптера, яким, у свою чергу, скеровується напрямок польоту, здатність робити поворот гелікоптера і стабілізувати його. Це має співвідноситися зі швидкістю обертів основного і хвостового гвинтів. Пілот тримає ручку керування правою рукою.

Останнє—швидкість і сила, з якою мають працювати основний гвинт і хвостовий гвинт визначаються тим, якими є вага корисного навантаження та кут нахилу гелікоптера.

Сестра Стівенсон: Коли все це синхронізується, тоді досягається чудовий баланс. Основний гвинт, хвостовий гвинт, ручка керування, вага і кут у буквальному сенсі долають гравітацію.

Як можна порівняти прекрасний, однак непростий політ гелікоптера з наявністю балансу в нашому житті?

Старійшина Стівенсон: Дозвольте поділитися кількома думками, на які надихнув виступ Президента Гордона Б. Хінклі під час конференції для провідників, на якій я був багато років тому. Можливо, ви відчуєте цей зв’язок.

Він сказав, що “кожен з нас має чотири обов’язки. По-перше, ми маємо обов’язок перед своєю сім’єю. По-друге, ми маємо обов’язок перед своїм роботодавцем. По-третє, ми маємо обов’язок перед Господньою роботою. По-четверте, ми маємо обов’язок перед собою”¹⁰.

Користуючись аналогією балансу, який досягається взаємодією важливих складових керування гелікоптером, розгляньмо таким самим чином ці чотири обов’язки.

Сестра Стівенсон: Ми почнемо з дому і сім’ї, найголовніших складових у житті кожного з вас. Важливо, щоб ви не нехтували сімʼєю, до якої належите. “Для вас немає нічого ціннішого. … Саме сімейні стосунки перейдуть з вами у наступне життя”¹¹. Останніми роками провідники Церкви доклали багато зусиль, щоб наголосити на важливості домівки та сім’ї.

Нещодавні настанови стосовно нового співвідношення між євангельським навчанням у домі й у Церкві та зміни в розкладі церковних зборів є важливим показником того, що дім і сім’я мають вважатися основним гвинтом у нашому житті.

Президент Нельсон закликав нас “старанно працювати[], щоб перетворити свою домівку в осередок вивчення євангелії”. Якщо ми це зробимо, він пообіцяв, що “з часом ваші Суботні дні дійсно будуть приємністю. Ваші діти із захопленням вивчатимуть учення Спасителя і житимуть за ними, а вплив супротивника у вашому житті та у вашому домі зменшиться. Зміни у вашій сім’ї будуть значними і тривалими”¹².

Старійшина Стівенсон: Наступне—це ваша робота або професійне життя—ваша трудова діяльність або, якщо ви студент, освіта, яку ви здобуваєте і яка допоможе вам оволодіти професією чи мати постійну роботу. Звичайно ж, освіта підвищує ваші шанси бути працевлаштованими. Робота дає вам можливість дбати про себе, свою сім’ю та інших. Трудова діяльність сприяє самозабезпеченню, як матеріальному, так і духовному. На своїй роботі ви маєте обов’язок перед роботодавцем: бути чесними й відданими, досягати очікуваних результатів, за які ви отримуєте грошову компенсацію. Ви намагаєтеся докладати найкращих зусиль у своїй роботі або професії.

Для ілюстрації у нашому випадку уявімо, що професійна діяльність—це хвостовий гвинт гелікоптера.

Сестра Стівенсон: Аби робити все якнайкраще для себе і для сім’ї, необхідно бути найкращими на своїй роботі. Усе це дуже взаємопов’язано, і баланс між цими обома сферами є вкрай важливим. Усе більше роботодавців, соціологів та бізнес-консультантів обстоюють переваги балансу між роботою та особистим життям.

Старійшина Стівенсон: Третя важлива складова для досягнення балансу в житті—це обов’язок перед Господом і Його роботою. У цьому й полягає одна з головних причин нашого приходу на землю. Ми є тут, щоб любити, шанувати, слухатися Його і служити Йому та дітям Небесного Батька, нашим братам і сестрам по всьому світу. Господу потрібні наші зусилля і таланти, щоб будувати Його царство.

“Розподіляйте свій час так, щоб мати можливість виконувати свої церковні обов’язки”¹³. На мою думку слово розподіляйте є дуже повчальним. Воно означає, що ми маємо прийняти свідоме рішення не лише “приділяти час” для служіння Господу і Його Церкві, але й регулювати той час.

Сестра Стівенсон: Відсутність оплачуваних церковних керівників та безкорисливе служіння—це дві найхарактерніші ознаки відновленої Церкви Ісуса Христа. Кожного з вас попросять робити свій внесок у царство різними способами. Покликання, які пропонуються вам та іншим членам вашої сім’ї, можуть приходити в той час, який здаватиметься не дуже підходящим. Однак, “якщо ви маєте бажання служити Богові, вас покликано до роботи”¹⁴.

Крім того, наш дорогий пророк, Президент Нельсон, навчав, що наш світ постійно змінюється, як і наше служіння в Господній Церкві. Він заохочує нас прийняти “нову норму”. Він закликає нас: “Служіть іншим. Дивіться на все з перспективи вічності. [І] звеличуйте свої покликання”¹⁵.

Старійшина Стівенсон: За допомогою цих слів заохочення ми здобуваємо бачення роботи, до якої нас було покликано, і в них також міститься порада зберігати вічну перспективу або, іншими словами, підтримувати баланс між служінням у покликанні та іншими важливими обов’язками. Вважаю, що служіння в Церкві—це ручка керування гелікоптером, адже і те, й інше стабілізує і спрямовує нас.

Сестра Стівенсон: Остання складова, без якої неможливо досягнути балансу,—це обов’язок перед собою.

Життя може бути таким напруженим. Важливо, щоб ми час від часу уповільнювалися, аби відновити сили і приділити увагу власним потребам, таким як: відпочинок, фізичні вправи, розваги та особистий духовний розвиток. Провідники Церкви нещодавно дали цінні й практичні поради, які допоможуть нам це робити.

Старійшина Стівенсон: Так, Лесо, вони це зробили. Нещодавно Президент Баллард висловився про те, як важливо знаходити час для спокійних роздумів. Він сказав:

“Хоча технології часто були благословенням у моєму житті, вони так само можуть відволікати, стаючи перепоною між нами та нашою здатністю чути голос Господа. Я кажу своїм онукам, що вони повинні кожного дня знаходити час для спокійних роздумів про своє життя й поміркувати, чого Господь від них очікує. …

Я не можу встановити контакт з небесами серед суцільного безладу. … Коли я перебуваю в тиші й намагаюся бути спокійним, то саме тоді й отримую спонукання”¹⁶.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд каже про палку молитву. Ось його слова: “Невідкладна, палка молитва, у якій ми просимо подолати спротив супротивника, справитися з повсякденними клопотами або тим, що відволікає наші думки, містить у собі важливий урок”¹⁷.

Сестра Стівенсон: Сестра Джин Бінгем, генеральний президент Товариства допомоги, описала три складові того, як ми можемо допомагати собі. Кожна складова є дуже цінною.

По-перше, вона запрошує Духа, звертаючись до Писань. Вона каже, “Найперше, що я роблю вранці, аби мати Духа—я читаю Писання. Це допомагає правильно налаштувати розум, щоб отримувати одкровення”.

Друга складова—це храмове поклоніння. “Ще один дивовижний спосіб чути голос Спасителя ясніше—це ходити до храму. Іноді, коли я сиджу в храмі, я можу отримувати відповідь на молитву або щось спадає мені на думку, коли я достатньо спокійна, щоб слухати Духа”.

По-третє, вона каже: “Музика … допомагає мені чути голос Спасителя. Мені подобається слухати гімни, навіть якщо я слухаю інструментальну музику без слів. Я знаю ті слова, бо я співала їх так багато років, тож вони спливають у моїй пам’яті”¹⁸.

Старійшина Стівенсон: Здається, що часто найважче знайти час для себе, однак це дуже важливо. Я чув, що це порівнюють з перервою, яку лісоруб під час своєї напруженої роботи використовує для того, щоб заточити сокиру.

Сестра Стівенсон: Якщо ми будемо пам’ятати про те, що маємо обов’язок перед собою і крок за кроком втілювати це у своє життя, то матимемо благословення. Я помітила, що, розвиваючись фізично, емоційно і духовно, не лише отримую велику користь особисто для себе, але це також допомагає мені підтримувати свою сім’ю і друзів.

Погляньте, як злагоджено взаємодіють ці чотири сфери нашого життя, якщо керувати ними, маючи бачення і підтримуючи баланс! Вони добре взаємодіють, чи не так?

Старійшина Стівенсон: Так і є. Але навіть кажучи про баланс у цих різних сферах нашого життя, нам необхідно дивитися на нього у правильній перспективі.

Старійшина Беднар підсумував це дуже прагматично у своїй недавній публікації в соціальних медіа. Він сказав: “Іноді ми думаємо про всі свої обов’язки вдома, у навчальному закладі, на роботі та в церкві й не знаємо, як досягнути балансу серед багатьох суперечливих вимог нашого сьогодення. Щоб не збожеволіти, намагаючись робити все одночасно, нам слід визначитися з кількома основними завданнями, які мають для нас найвищий пріоритет. Після цього ми можемо намагатися приділяти кожному з них необхідну увагу—кожному по черзі”¹⁹.

Лесо, це нагадує мені незабутню історію про мого батька. Я був молодим батьком, мене щойно покликали єпископом і в мене був власний бізнес, який розвивався і вимагав багато часу. Одного вечора я запізнився на сімейне святкування дня народження. Наші діти та їхні двоюрідні брати і сестри вже сиділи на своїх місцях. Але я зайшов до будинку, заглиблений у свої думки, та сів у куточку кімнати, обмірковуючи те, що непокоїло мене у моєму бізнесі того дня та в приході.

Мій батько підійшов до мене і не характерним для нього суворим голосом сказав: “Гарі, що ти робиш?” Коли я розповідав йому про своє занепокоєння справами у церкві та на роботі, то був переконаний, що він мені поспівчуває. Але все було не так. Насправді він сів поруч зі мною і сказав, що дуже непокоїться за мене і що мені необхідно зробити певні зміни, аби я не був відірваний від своєї сім’ї, коли я в сімейному колі. Ти пам’ятаєш це, Лесо?

Сестра Стівенон: Я пам’ятаю це дуже добре.

Старійшина Стівенсон: Він сказав: “Коли ти вдома, нехай дім буде твоїм пріоритетом, а не церква і не робота. Коли ти на роботі, нехай робота буде твоїм пріоритетом, а не дім і не церква. А коли ти в церкві, нехай вона буде твоїм пріоритетом, а не робота і не дім”.

Цю пораду було нелегко виконувати й навіть зараз я не взірцево її дотримуюся, однак вона мені дуже допомогла. Вона принесла полегшення і значно спростила все моє життя. Я запрошую вас обміркувати її та випробувати на собі.

Цікаво, що вона майже збігається з порадою старійшини Беднара у його дописі в соціальних медіа, про який ми вже задували. Він написав: “Це може звучати спрощено, але нам не слід розчаровуватися і витрачати сили та час, намагаючись досягти ідеальної рівноваги серед усіх важливих завдань, які необхідно зробити. Якщо ми у щирій молитві просимо Бога допомогти нам визначитися з найголовнішим, Він скерує і допомагатиме зосереджувати зусилля день за днем”²⁰.

Сестра Стівенсон: Знаєте, у мене є невеличка погана новина. Якщо ви будете діяти за цією порадою і йтимете вперед, зберігаючи рівновагу і маючи бачення, у вас, найвірогідніше, все одно будуть якісь невдачі. У вас будуть подряпини і синці.

Буде так, що бачення затьмарюватиметься через туман на шляху або баланс буде порушуватися. Однак є й хороша новина: ви—сини і доньки люблячого Небесного Батька.

З Писань ми дізнаємося: “Бо не дав нам Бог духа страху, але сили … і здорового розуму”²¹. І не забудьте цієї поради від Самого Господа: “Отже, будьте в доброму гуморі і не бійтеся, бо Я, Господь, з вами і стоятиму біля вас”²². Тож ви маєте постійне божественне джерело сили в нашому Спасителі—Самому Ісусі Христі.

Старійшина Стівенсон: : А зараз послухайте, яку натхненну пораду кожному з вас, присутніх тут сьогодні, дає Президент Нельсон. Він сказав: “Бог знав, що буде нелегко відшукати … шлях завітів або залишатися на ньому. Тож Він послав Свого Єдинонародженого Сина, щоб викупити нас і показати той шлях. Божественна сила, доступна всім, хто любить Ісуса Христа і йде за Ним, є тією силою, яка зцілює нас, зміцнює нас, очищує від гріха і звеличує, аби ми робили те, що ніколи не могли б зробити самотужки”²³.

Сестра Стівенсон:Тож нехай знання того, ким ви насправді є і хто з вами поруч, допомагає вам прожити своє життя з чітким баченням і непорушним балансом. Господь “збільшить ваші можливості, розширить бачення та надасть вам сили”²⁴.

Старійшина Стівенсон: Цей вечір з вами приніс нам таке задоволення. На закінчення ми хочемо висловити вдячність і звернутися до вас із запрошенням та скласти свідчення. Перше: я закликаю вас обміркувати, як бачення євангелії зміцнює вашу впевненість і стверджує розуміння своєї сутності як дочки Бога чи сина Бога.

Друге: подумайте, як ви виконуєте свої обов’язки у чотирьох сферах, таких як: дім і сім’я, освіта і робота, Церква і ваше особисте життя.

Третє: я прошу вас знайти спокійне місце і записати ті спонукання, які ви отримали під час цього духовного вечора. Пам’ятайте, що кожен з вас, будучи членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, має дар—присутність Святого Духа.

Сестра Стівенсон: Коли ви відгукнетеся на заклики старійшини Стівенсона, не забувайте про піонерів, які були перед нами. Тих, про кого ми говорили, хто заселив цю долину, а також про піонерів у ваших сім’ях і країнах. Їхній піонерський дух і приклад у виконанні важких завдань можуть додати вам впевненості в тому, що й ви зможете справлятися з важкими справами.

Старійшина Стівенсон:Як і перші святі останніх днів, ми дивимося навколо себе. Ми дивимося вгору. І ми шукаємо євангельське бачення та баланс всередині себе.

Сестра Стівенсон: Я свідчу, що ми можемо отримати ту “справжню яскравість надії”²⁵. Що Небесний Батько знає кожного з вас поіменно і що Він любить вас. Я свідчу про Ісуса Христа—Єдинонародженого Сина Живого Бога. І роблю це, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Старійшина Стівенсон: Амінь. Дякую, Лесо. Я також свідчу вам, наші чудові, прекрасні молоді брати і сестри. Я свідчу, що ми є дітьми люблячих небесних батьків, що Небесний Батько любить вас, і що вчення Батька полягає в тому, що Він хоче аби всі Його діти повернулися до Нього.

Це вчення уможливлюється завдяки Його Синові, нашому люблячому Спасителеві, Ісусу Христу. Саме завдяки Його Спокуті ми спроможні повернутися в присутність нашого люблячого Небесного Батька. Про це я складаю вам своє свідчення. Я свідчу про Ісуса Христа і Його священну роль нашого Спасителя і Викупителя. І роблю це в Його ім’я, Ісуса Христа, амінь.