“Монета доброти”, Друг, червень 2023, сс. 36–37.
Монета доброти
Ніна сховала монету на ґанку дому Мате.
Ця історія сталася у США.
Ніна посміхнулася, приклеївши вивіску на своєму столику з лимонадом. На ній було написано: “Лимонад! 25 центів”. Вона поставила пластикові склянки біля графина з лимонадом.
Був спекотний літній день. Ніна сподівалася, що багато її сусідів захочуть випити приємного прохолодного напою.
Повз походив пан Берлі, везучи у возику свого малюка. “Я випʼю склянку”. Він поклав монету в Нінину банку. Ніна налила йому склянку лимонаду.
Потім проїжджали на велосипедах Нінині подруги, Бетані та Лівві. Вони зупинилися і також купили лимонаду. “Дякую!” — сказала Бетані.
Ніна потрусила баночку, всередині забряжчали монети. Вона вже трохи заробила!
Потім Нінин улюблений сусід вийшов на вулицю, щоб винести сміття. “Привіт, Ніно, — сказав Мате. — З задоволенням поп’ю лимонаду”.
Мате і його дружина Таня дуже допомагали родині Ніни. Після смерті Ніниного тата Мате допомагав їм з роботою навколо будинку. Одного разу він полагодив їхній дірявий шланг. Він обрізав високі дерева на їхньому подвір’ї. І він допоміг полагодити мамину машину, коли розрядився акумулятор.
“Тримайте!” Ніна подала йому склянку.
Мате хотів було покласти монету в її банку, але Ніна зупинила його.
“Вам не потрібно платити!” — сказала вона. “Цей лимонад — подяка вам за всю вашу допомогу нам”.
“Але ж на ціннику написано 25 центів!” — сказав Мате. — І він надто смачний, щоб за нього не платити”.
Ніна потягла банку до себе і засміялась. “Ні. Для вас безкоштовно!”
Наступного дня Ніна, виходячи на вулицю за поштою, зупинилася. На сходинці ґанку сяяла на сонці срібна монета. Вона подивилася на дім Мате. Це, мабуть він поклав туди монету в 25 центів! Він не полишав спроб сплатити за свій лимонад.
Ніна посміхнулась. Мате не єдиний, хто може бути таким хитрим, — подумала вона. Вона побігла до сусіднього будинку й поклала монету в 25 центів на килимок біля входу в дім Мате.
Наступного дня Ніна вийшла на вулицю, щоб покататися на самокаті. І побачила монету Мате за горщиком для квітів, що стояв біля вхідних дверей.
Ніна поїхала на скутері знову до дому Мате. Цього разу вона поклала цю монету за камінь біля ґанку.
Минали тижні. Ця монета переходила з одного місця на інше. Щодня Ніна знаходила цю монету на своєму ґанку в якомусь новому місці. І щодня вона ховала її на новому місці на ґанку Мате.
І ось одного дня Ніна вийшла на вулицю і знайшла сюрприз. Це була та монета — з неї був зроблений красивий кулон. Вона підняла його й усміхнулася. Сонячний промінь впав на монету і та засяяла.
Мате працював у дворі у своїй майстерні, де він обробляв деревину.
“Дякую вам!” — закричала Ніна, перекрикуючи звук пилки.
Мате підвів погляд. Ніна підняла вгору кулон.
“Мені допомогла його зробити Таня, — сказав Мате. — Це тобі подарунок від нас обох за те, що ти була такою доброю”.
“Думаю, ви перемогли”. Ніна засміялась і наділа кулон. “Мені він так подобається, що я хочу зберегти його назавжди”.
Вона була вдячна за таких добрих, турботливих сусідів.
Ілюстрації Мітча Міллера