“Пляшки любові”, Друг, квітень 2024, сс. 40–41.
Ваші історії
Пляшки любові
Я брала участь у шкільному проєкті, де ми робили “пляшки любові”. Це були пластикові пляшки, наповнені одноразовим пластиком. Це такі речі, які можна використовувати лише один раз, а потім їх викидають, як от: целофанові пакети. Кожна сім’я робила пляшки любові і приносила їх у школу. Потім пляшки відсилали на виробництво, де з них робили пластикові цеглинки. Ці цеглинки можна використовувати, щоб будувати лавочки та доми для людей у нужді.
Я зрозуміла, що моя сім’я використовує дуже багато пластику щодня, що є справжньою проблемою для довкілля. Я хотіла почати дбати про довкілля. Але я не могла робити це самотужки. Отже я вирішила попросити людей у церкві також допомогти мені. Я поговорила із своїми провідниками і єпископом приходу. Він попросив мене розповісти про проєкт під час зборів. Багато людей приєдналися до проєкту. Через кілька місяців ми назбирали близько 100 пляшок любові!
Проєкт продовжується і сьогодні. Коли пляшок уже назбиралося багато, я іду з моєю сім’єю і з друзями з Початкового товариства віднести їх у приймальний пункт. Після цього їх перетворюють на будівельний матеріал.
Мені подобається цей проєкт. Це допомагає мені відчувати, що я дійсно можу допомогти цьому світу, який Бог створив для нас. Це допомагає мені цінувати і шанувати природу і тварин. Піклуватися про природу — це один із способів, як я можу йти за Спасителем. Мені також подобається, що це спосіб допомагати іншим.
Іноді нелегко знайти час, щоб зробити пляшки любові. Але я відчуваю, що ми можемо щось змінити і вибрати щодня робити маленькі добрі справи. Я також дізналася: щоб зробити щось “велике”, нам потрібна допомога інших. Ми можемо впливати на інших і допомагати їм приєднуватися, щоб щось міняти. Я гадаю, що це важлива частина євангелії Ісуса Христа — щось змінювати, допомагати іншим і робити добрі справи у світі.
Ілюстрації Сіміні Блокер