“Розмова з Ізабелою про завіти”, Друг, травень 2024, сс. 40–41.
Розмова з Ізабелою про завіти
Ізабела родом з Алахуели, Коста-Рика. Ми поставили їй декілька запитать про те, що для неї означає дотримуватися завітів, укладених при хрищенні.
Розкажи нам про себе.
Мені 13 років. Мені подобається грати у футбол, готувати, шити, плавати та служити іншим. Я мрію стати ветеринаркою, тому що я люблю допомагати тваринам. Моя улюблена їжа — спагеті і піца, а мій улюблений колір — фіолетовий.
Як ти дотримуєшся завітів, які ти уклала при хрищенні?
Я каюся і кожного тижня приймаю причастя. У мене є покликання в моєму класі Товариства молодих жінок, і я намагаюся серйозно його виконувати. Я також дотримуюся завітів, служачи іншим.
Що ти робиш, щоб служити іншим?
Я люблю допомагати своїй сім’ї. Я часто граю зі своєю трирічною кузиною Ліною, коли її батьки на роботі. Я люблю допомагати дідусям і бабусям, коли вони мене потребують. Я також допомагаю своїм однокласникам готуватися до іспиту з французької мови.
Розкажи більше про своє покликання.
Я — перша радниця у своєму класі Товариства молодих жінок. Серед моїх обов’язків є служіння молодим жінкам. Це означає допомагати їм в усьому, де у них є потреба. Я відвідую заходи класу, намагаюся бути подругою іншим дівчатам у моєму класі, які не приходять.
Яку пораду ти могла би дати тому, хто отримав своє перше покликання?
Я би сказала їм, що не варто нервувати. Покликання — це просто спосіб допомагати в роботі Небесного Батька. Найкращий спосіб допомагати іншим — це через власний приклад!