“Виділятися в Ірландії”, Заради зміцнення молоді, жовт. 2021.
Виділятися в Ірландії
Еван К.—єдиний юнак член Церкви у своїй школі, але він ніколи не самотній.
Фотографії Ешлі-Енн К.
Чи чули ви коли-небудь вислів: “Трава завжди зеленіша по інший бік паркану”? П’ятнадцятирічний Еван К. з Ірландії, можливо, не скоро скаже щось подібне. “Наша трава дуже зелена!”—Каже він.
Є вагомі підстави для того, щоб Ірландію іноді називали “Смарагдовим островом”.
“Тут красиво”,—каже Еван. Він також не марнує можливості милуватися цією красою, коли часто їздить на своєму велосипеді: “Мені подобається їздити на велосипеді деякими з багатьох навколишніх тихих доріг”.
Навколо нього—смарагдова трава та інша природна краса. Але чого не вистачає, так це інших членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів його віку. Еван та його молодші сестри—єдині члени Церкви у своїй школі.
Той, хто виділяється
В Ірландії багато шкіл належать релігійним організаціям. Еван та його сестри ходили до місцевої католицької школи разом з іншою молоддю, яка живе в їхній частині Ірландії.
Якщо подивитися на спосіб життя молоді, то є аспекти, в яких Еван дуже сильно відрізняється від інших. “Часом буває важко, бо усі навколо використовують лайливі слова”,—каже він. Еван пояснює, що лайка тут досить звичне явище. Але є ще одна особливість ірландської культури, яка, за словами Евана, є ще більшим випробуванням.
“Хлопцям подобається зустрітися і піти разом випити,—пояснює він.— Я завжди той, хто виділяється”.
Він говорить про шкільних друзів свого віку. Вживання алкоголю в ранньому віці досить розповсюджено там, де живе Еван. Ці “дружні посиденьки” відбуваються так часто, що, за словами Евана, іноді йому хочеться приєднатися, щоб не почуватися постійно ізольованим. Але щоразу він залишається вдома.
“Я собі думаю: “Що поганого станеться, якщо я піду з ними?”—каже він.— Я знаю, що коли вирішую не йти, то завдяки цьому отримую благословення. Благословення за дотримання заповідей набагато більші, ніж біль від того, що ти відрізняєшся від інших”.
Еван покладається на Святого Духа у прийнятті щоденних рішень. На додачу він також має інші джерела, з яких може черпати силу.
Його ірландські друзі в Церкві знаходяться на відстані лише одного текстового повідомлення.
Онлайн друзі і щоденна сила
Там, де живе Еван, молодь Церкви розділяє велика відстань, тому вони проводять багато віртуальних зборів. По-перше, на семінарію вони збираються онлайн.
“Щотижнева семінарія така чудова,—каже Еван.— Ми не лише дізнаємося про Христа і євангелію, коли відвідуємо семінарію, але після уроку вчитель залишає для нас кімнату у Zoom відкритою”.
Під час цього вільного часу після уроку вони спілкуються, жартують, грають в ігри і просто дружать з іншими, хто розділяє їхні цінності. Еван знайшов деяких своїх найближчих друзів під час такого церковного спілкування.
Одним з таких є його хороший друг Роб. “Нас смішать одні й ті ж самі речі,—каже Еван.— Роб знаходить у соціальних медіа щось смішне, що, як він знає, мені точно сподобається, і відсилає мені. Потім ми трохи переписуємося. Через кілька годин я знаходжу щось смішне і надсилаю йому”.
Досить нормально, чи не так? Але це невелике спілкування надає велику допомогу протягом тижня. “Це добре, бо ми сміємося разом, і для цього нам не потрібно вживати лайку чи ще щось”. Вони також можуть переписуватися текстовими повідомленнями щоразу, коли їм потрібна додаткова сила в євангелії.
Ірландські вечірки
Хоча молодь святих останніх днів у Ірландії трохи розкидана по країні, вони однак намагаються протягом року збиратися особисто—іноді на ці збори з’їжджається молодь з усієї країни.
На цих заходах відбувається багато усього, від проєктів служіння до оренди надувних костюмів для боротьби сумо. “Нам там дуже весело!”— каже Еван.
Час від часу наприкінці заходів проводять дискотеки (танці). Вони дуже відрізняються від місцевих шкільних чи муніципальних дискотек. Наприклад, на муніципальних чи шкільних дискотеках, якщо хлопець запрошує дівчину потанцювати з ним, це майже як запросити її на побачення, або навіть стати його дівчиною. Знову ж таки, це місцеві звичаї.
Але на церковних дискотеках усе не так. Там, каже Еван, “ми можемо запросити когось на танець, і вони не подумають, що ми запросили їх розпочати з нами серйозні стосунки. Так набагато краще”.
Такі зустрічі з іншою церковною молоддю в Ірландії мають тривалий позитивний вплив протягом року. Молодь розвиває свої дружні стосунки, граючи в онлайн ігри, присилаючи текстові повідомлення або розмовляючи по телефону і підтримуючи одне одного, поки вони не зустрінуться разом особисто.
Евану подобається проводити час зі своєю сім’єю, їздити разом на велосипедах і співати вдома гімни.
Зростання і євангельське світло
Еван може дещо порадити іншій молоді в подібній ситуації. “Якщо вам здається, що ви єдина молода людина з Церкви у вашій школі, не понижуйте свої норми у спробі підлаштуватися до колективу і влитися в нього. Якщо ви лаєтеся, випиваєте або палите у спробах стати як усі, ви багато чого втрачаєте. Благословення—набагато цінніші, ніж задоволення від спроб не виділятися!”
І на той випадок, якщо ви непокоїтеся, що Евану у школі самотньо через те, що він вирішив жити по-іншому, трохи поміркуйте. Він каже, що люди знають про його вірування і поважають його попри те, що він з іншої релігії. “Я приймаю їхні вірування, а вони приймають мої,—пояснює він.— Я маю чудові дружні стосунки з усіма в моїй школі”.
Зрештою, Евана може не оточувати церковна молодь щодня, але він однак дозволяє своєму євангельському світлу сяяти. Крім цього, хто знає, скільки євангельських зерен він сіє лише своїм хорошим прикладом? Оскільки все в Ірландії має тенденцію чудово проростати!