Ісус Христос — це Скарб
Уривки
Над усім, художники Келсі та Джессі Лайтвів
Пророк Яків з Книги Мормона називав сприйняття за належне або недооцінювання того, що є поряд, “поглядання[м] за межу” [Яків 4:14]…
Нам слід утримуватись від цієї схильності, інакше ми не помітимо Ісуса Христа у нашому житті й не зможемо розпізнати багато благословень, які Він пропонує нам. Ми потребуємо Його… Якщо ми хибно уявляємо, що потребуємо чогось більшого, ніж пропонує Він, то заперечуємо або применшуємо масштаб і силу впливу, який Він може мати у нашому житті… Ісус Христос — наш Скарб.
Спаситель дав нам багато способів, як ми можемо свідомо зосереджуватися на Ньому, зокрема щоденну можливість каятися. Іноді ми недооцінюємо, наскільки великим є це запропоноване нам благословення…
Дорогоцінні благословення причастя доступні нам щоразу, коли ми відвідуємо причасні збори… Святий Дух благословляє нас Своєю освячувальною силою, щоб ми могли завжди зберігати прощення наших гріхів тиждень за тижнем…
Коли з нами перебуває Святий Дух, ми матимемо натхнення і скерування укладати й інші завіти, такі, як ті, що ми укладаємо у храмах, і дотримуватися їх. Якщо ми це робимо, наші стосунки з Богом поглиблюються… Наша прихильність відвідуванню храму повинна бути щонайменше такою ж сильною, коли він поруч, як і коли він далеко…
Якщо ми довіряємо Божому пророку, який є на землі сьогодні, і діємо за його порадою, ми знайдемо щастя і також можемо зцілитися… Нам не потрібно поглядати за межу.