Послання візитного вчителювання
Навернені до Господа
З молитвою вивчіть поданий матеріал і, якщо це доречно, обговоріть його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя. Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.
Нові сестри в Церкві—серед яких дівчата, що вийшли з Товариства молодих жінок, сестри, які повернулися до активності, і новонавернені—потребують підтримки й товаришування візитних учительок. “Участь членів Церкви є дуже важливою для утримання навернених і повернення менш активних членів до активності,—сказав старійшина М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.— Розуміння ролі Товариства допомоги … може стати [одним] з найкращих джерел пошуку друзів, яких ми маємо в Церкві. Відразу ж виявляйте турботу про тих, кого навчають чи повертають до активності, і з любов’ю допомагайте їм влитися в Церкву за допомогою своєї організації”1.
Як члени Товариства допомоги ми можемо допомагати новим членам дізнаватися про усталену в Церкві практику:
-
Виступати з промовами.
-
Свідчити.
-
Жити за законом посту.
-
Сплачувати десятину та інші пожертвування.
-
Брати участь у сімейно-історичній роботі.
-
Виконувати хрищення і конфірмації за померлих родичів.
“Необхідно бути дуже уважним другом, аби нові члени Церкви почували себе зручно і затишно у церкві”,—сказав старійшина Баллард2. Усі ми, а в першу чергу візитні вчительки, маємо важливий обов’язок встановлювати дружні стосунки з новими членами Церкви, що допоможе їм стати непохитно “навернен[ими] до Господа” (Алма 23:6).
З Писань
З нашої історії
“Кількість навернених постійно зростає,—сказав Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008),—і ми повинні докладати все більших зусиль, щоб допомогти їм у їхніх пошуках шляху. Кожному з них потрібні три речі: друг, відповідальність і насичення “добрим словом Бога” (Мороній 6:4)”3.
Візитні вчительки мають змогу допомагати тим, за ким вони пильнують. Часто все починається з дружби, як це сталося з молодою сестрою Товариства допомоги, яка була візитною вчителькою однієї літньої жінки. Їхня дружба розвивалася повільно, поки вони не почали спільно працювати в одному проекті служіння з прибирання. Вони подружилися і коли обговорювали послання для візитних вчительок, то обоє насичувалися “добрим словом Бога”.
Президент Джозеф Філдінг Сміт (1876–1972) сказав, що Товариство допомоги є “невід’ємною частиною Божого царства на землі і воно призначено … допомагати своїм вірним членам досягнути вічного життя в царстві нашого Батька”4.