Наше поклоніння Богові в Дубаї
Автор живе в штаті Юта, США.
Я ніколи не почувалася незатишно, будучи членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, у мусульманській країні.
Фонові фотографії Дубаї від Getty Images
Усією сім’єю ми приїхали в Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати, восени 2013 року і раділи можливості відвідувати церкву. У будь-якому куточку світу ми завжди знали, що на нас чекає під час відвідування церкви, і це приносило спокій. Нам подобалося, що навіть якщо ми вперше переступали поріг, відразу ж було зрозуміло, що буде відбуватися, і ми миттєво почувалися “своїми” серед людей, яких раніше ніколи не зустрічали.
Наші сподівання справдилися й тоді, коли ми приєдналися до цієї групи сповнених любові святих останніх днів, які приїхали з багатьох країн світу. Під час перебування в Дубаї наша віра й відданість зміцнилися. Я ніколи не забуду той час, коли жила в Дубаї, чудових людей, яких там зустріла завдяки можливості відвідувати церкву й поклонятися Богові так, як мала щастя робити це завжди. Я сподіваюся, що керівники ОАЕ розуміють, який дар вони зробили нам, дозволивши поклонятися Богові.
Наш центр колу в Абу-Дабі.
Фотографію сім’ї Чомджек надано з люб’язного дозволу автора
Але що було несподіваним, так це те, як сильно наша віра зросла завдяки тому, що ми жили й спілкувалися з людьми, які не належали до моєї релігії. Я ще ніколи не жила в країні, де зосередженість людей на Богові була б такою всеосяжною.
Виявлення довіри до Бога
Я відчула, якою приємною і цікавою є можливість говорити про вплив Бога і релігії на своє життя, коли інші люди не зневажають сказаного мною або не ображаються. Я відчула це, тому що майже всі люди, яких я зустрічала в Дубаї, говорили, як я, і між нами миттєво встановлювався зв’язок.
Сидячи біля басейну поруч з іншою мамою і чекаючи, коли наші діти закінчать тренування з плавання, я розповідала їй, як мені важко долати певні випробування і якою пригніченою я почуваюся. Ця мусульманська мати добрими словами підбадьорила мене і запевнила в тому, що Бог бачить нас і допоможе подолати труднощі. Не її Бог. Не мій Бог. Наш Бог.
Одного дня ми з дочкою пішки йшли до метро і одна місцева жителька запропонувала підвезти нас. Вона розповіла нам про те, що її син мав серйозні медичні проблеми і їм необхідно було їхати до Сполучених Штатів, щоб його лікувати. У її розповіді відчувалося, що вона має віру в Бога, покладається на Його волю і на те, що Він дбає про них. Я сказала їй, що буду молитися за неї та її сім’ю, і вона прийняла це з розумінням і любов’ю.
Зрозуміти і прийняти
Під час зустрічей з іншими сім’ями, в яких діти були на домашньому навчанні, ми завжди почувалися впевнено, оскільки перебували серед людей, які поділяють спільні інтереси. Серед нас були представники майже всіх релігій. Коли ми говорили про Бога, молилися і поклонялися, кожна людина відчувала, що її розуміють і приймають. Навіть серед християн є багато різних деномінацій. Коли я зустрічалася з іншими християнами, діти яких були на домашньому навчанні, було так приємно, що тебе повністю приймають, незалежно від приналежності до певної релігії або системи вірувань. У нас були спільні моральні цінності й спільні звички завдяки нашій відданості Божеству.
Моя донька навчала дітей однієї мами, яка сповідувала індуїзм. Ця жінка розповіла мені, як медитує та поклоняється упродовж дня, якими важливими є для неї релігія та віра.
Разом зі своїм чоловіком Аароном та нашими дітьми ми побували на Джумейра-Біч, на узбережжі Перської затоки.
Спільні цінності
І в кінці я маю сказати, як дорожила тим, що жила у місці, де сповідують ті самі цінності, яких ми з чоловіком навчаємо своїх дітей. Ми навчаємо дітей дбати про своє здоров’я, уникаючи вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Ми навчаємо своїх дітей бути високоморальними і скромними в одязі та зовнішньому вигляді. Серед того, що нам найбільше сподобалося під час перших днів перебування в Дубаї,—це знак на вхідних дверях до торгового центру, де було вказано, в якому одязі дозволяється заходити та як поводитися. Уся наша сім’я відразу ж прокоментувала, що це схоже на цитату з брошури Заради зміцнення молоді, де зазначаються наші норми. Нам це дуже сподобалося!
Я жодного разу не почувалася незатишно в Дубаї через те, що я богобоязна християнка. Навпаки, я відчувала заохочення і зміцнення своєї віри завдяки людям, з якими спілкувалася. Я ніколи не відчувала це в такому масштабі в жодному іншому місці, де жила.
Коли наша сім’я почула, що на квітневій генеральній конференції 2020 року було оголошено про будівництво храму в Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати, ми не могли повірити своїм вухам і просто дивилися одне на одного з глибоким подивом. Нас переповнювала радість, що на Середньому сході буде храм! Я радію всім серцем за багатьох членів Церкви, які живуть у цьому регіоні. Я така вдячна керівникам ОАЕ за те, що вони дозволили, аби цей святий дім стояв серед їхніх святих домів—їхніх прекрасних мечетей, які видніються повсюди. Це дійсно важливий і незабутній час.