1 Нефій 19–22

“Коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!”

Що ви відчуваєте, коли вас згадує хтось, хто є важливим для вас? Навчаючи про розсіяння й збирання Ізраїля, Нефій використовував пророцтва Ісаї, щоб показати, що Господь не забуде розсіяний дім Ізраїля. Цей урок покликаний допомогти вам відчути любов Господа до вас і до всіх людей і Його бажання зібрати вас до Себе.

Любов Спасителя до нас

Бувають моменти, коли кожен із нас може розпізнати й відчути Божу любов у своєму житті, але іноді ми можемо взагалі її не відчувати. Уявіть, що ви розмовляєте з другом, який сказав вам, що він не впевнений у тому, що Бог любить його.

• Чи ви могли б знайти в Писаннях уривок, який би допоміг вашому другові?

• Яким досвідом ви могли б поділитися зі своїм другом про те, як ви пізнали й відчули любов Небесного Батька та Ісуса Христа?

Обміркуйте свої власні почуття з приводу Божої любові до вас, зокрема будь-які питання або занепокоєння, які у вас можуть виникнути. Навчаючись, шукайте істини, які можуть допомогти вам краще зрозуміти і відчути любов Небесного Батька та Ісуса Христа до вас.

Нефій навчає про любов Спасителя до нас

У 1 Нефій 19 Нефій пророкував про майбутнє життя і місію Ісуса Христа. Прочитайте 1 Нефій 19:7–10 і знайдіть, чого навчав Нефій про те, як з Ісусом Христом поводитимуться під час Його перебування на землі й чому Він дозволить, щоб із Ним поводилися таким чином.

• На які слова чи фрази з цих віршів ви звертаєте особливу увагу? Чому?

• Як розуміння вчень, що містяться в цих віршах, може вплинути на ваші почуття до Небесного Батька та Ісуса Христа?

Записавши власні пророцтва про Ісуса Христа, Нефій поділився пророцтвами старозавітного пророка Ісаї про розсіяння й збирання Ізраїля. Ці пророцтва були важливі для Нефія і його сім’ї, які були вигнані зі своєї домівки в Єрусалимі через злочестивість людей, що жили у цьому регіоні. Пророцтва Ісаї вказували на те, що багато ізраїльтян будуть відчувати себе забутими Господом у своєму розсіянні.

Прочитайте 1 Нефій 21:14–16 і знайдіть слова Господа, звернені до тих, хто відчував себе забутим.

Любов Спасителя виявляється у його готовності збирати людей до Себе

Як тільки народ стародавнього Ізраїлю переставав поклонятися Єгові й порушував свої завіти й заповіді Божі, відбувалося розсіяння (див. 2 Нефій 6:10–11; 10:3–6). Збирання народу Ізраїля відбувається тоді, коли люди приходять до Христа, приймають Його євангелію через хрищення й дотримуються Його заповідей. Спаситель обіцяв розсіяному Ізраїлю, що Він не забуде їх і що Він збере їх до себе в останні дні (див. 1 Нефій 15:13–14; 2 Нефій 6:11; 9:1–2; 10:7–8).

Вивчіть заголовки до розділів 1 Нефій 21 і 22, щоб краще зрозуміти, про що пророкує Ісая і чого він вчить у цих розділах.

Вивчіть наведені далі уривки з Писань про збирання Ізраїля в останні дні. Зверніть увагу на слова або фрази, які вказують на любов Господа до Свого народу.

• 1 Нефій 22:9–12

• 1 Нефій 22:24–25

• 3 Нефій 22:7–8

Завершуючи сьогоднішній урок, подумайте про те, що ви дізналися й відчули про Божу любов. Подумайте про те, як Бог згадав про вас і звернувся до вас із милістю і добротою. Що ви можете зробити, щоб виявляти вдячність за те, що Він зробив для вас? Ви можете записати свої думки та духовні спонукання у свій щоденник для навчання.

Додатково. Бажаєте дізнатися більше?

Чи любов Бога перестає на мене поширюватися, коли я грішу?

Брат Бредлі Р. Вілкокс, з генерального президентства Товариства молодих чоловіків, навчав:

“Пам’ятайте, змінитися—можливо, покаяння—це процес, а гідність—це не бездоганність. Що найважливіше, пам’ятайте, що Бог і Христос готові допомогти нам прямо тут і прямо зараз. …

Так багато хто постраждав від зруйнованих і напружених стосунків, що їм важко повірити у співчуття і довготерпіння Бога. Їм важко побачити Бога Тим, Ким Він є—люблячим Батьком, Який зустрічає нас у наших потребах і знає, як “давати добре тим, хто просить у Нього” [3 Нефій 14:11]. Його благодать—це не просто нагорода гідним. Це “божественна допомога”, надана Ним, щоб допомогти нам стати гідними. Це не лише нагорода для праведних. Це “обдарування силою”, яке Він дає, щоб допомогти нам стати праведними [Дітер Ф. Ухтдорф, “Дар благодаті”, Ліягона, трав. 2015, с. 107]. Ми не просто йдемо до Бога і Христа. Ми йдемо з Ними” (Бредлі Р. Вілкокс, “Гідність—це не бездоганність”, Ліягона, лист. 2021, сс. 62, 67).

Чому Христос порівнював себе з матір’ю?

Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

“Єгова запитав: “Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї?” Оскільки навряд чи любляча мати забуде своє немовля, Єгова проголосив, що Його відданість є ще більш непохитною. Він підтвердив: “Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе. … Отож на долонях Своїх Я накреслив тебе; твої мури завжди переді Мною” [1 Нефій 21:15–16]. Оскільки Ісус Христос приніс безкінечну спокутну жертву, Він досконало співпереживає нам [див. Алма 7:11–13]. Він завжди знає про нас і наші обставини” (Дейл Г. Ренлунд, “Обурлива несправедливість”, Ліягона, трав. 2021, с. 43).

Як ми можемо розпізнати Божу любов до нас?

Сестра Сюзен Х. Портер, з генерального президентства Початкового товариства, навчала:

“Божа любов не в обставинах нашого життя, а в Його присутності в нашому житті. Ми пізнаємо Його любов, коли отримуємо силу, що перевищує нашу власну, і коли Його Дух несе мир, утішення і спрямування. Іноді буває важко відчувати Його любов. Ми можемо молитися, щоб наші очі відкрилися й побачили Його руку в нашому житті та побачили Його любов у красі Його творінь” (Сюзен Х. Портер, “Божа любов: найрадісніша для душі”, Ліягона, лист. 2021, с. 35).