3 Нефій 13–14

Вчення Христа

Уявіть, що відчували люди в землі Щедрій, коли слухали вчення воскреслого Спасителя. Ми благословенні, оскільки частина Його послання записана в 3 Нефій 13–14. Ці розділи наповнені принципами, які сьогодні мають таке саме важливе значення для нас, яке мало й для людей, що були присутні, коли Він їх проголошував. Мета цього уроку — допомогти вам визначити принципи з вчень Спасителя й побачити, як їх можна застосувати у вашому повсякденному житті у наш час.

Яку пораду ви б дали?

Подумайте про навичку, яку ви розвинули завдяки постійній практиці. Це може бути спорт, хобі, шкільний предмет або така навичка як водіння, приготування певної страви або догляд за домашньою твариною.

Уявіть, що після короткого пояснення ваших навичок співрозмовник виявляє інтерес спробувати це.

Подумайте про одну пораду, яку ви можете дати цій людині зі свого досвіду. Це може бути підказка, на осмислення якої в іншому випадку їм знадобився б деякий час, або що може допомогти їм уникнути поширеної помилки, якої люди припускають у процесі освоєння вашої навички.

Узагальніть свою пораду простим причинно-наслідковим формулюванням. (Наприклад, якщо навичкою є біг на довгу дистанцію, ви можете сказати: “Якщо ви питимете достатньо води, ваші м’язи відновляться швидше”.)

Подібно до того, як ваші знання та порада можуть допомогти людині, яка вивчає вашу навичку, досягти успіху та уникнути непотрібних помилок, порада Ісуса Христа може благословити вас і захистити вас від помилок.

Сьогодні ви матимете благословення вивчати 3 Нефій 13–14; цей урок є продовженням незрівнянної проповіді Спасителя, яку також можна знайти в Матвій 5–7. Ісус продовжував навчати вищого закону, який допомагає нам підготуватися до життя в присутності Бога (див. Учення і Завіти 88:21–22). Вивчаючи Його поради, подумайте, наскільки Його вчення стосуються ситуацій, з якими ви стикаєтеся. Робіть часті паузи, щоб обмірковувати принципи, які ви відкриваєте, і записуйте, як дотримання істин, яких Він навчав, підготує вас до повернення до Його присутності.

Причинно-наслідкові твердження в Писаннях

Одним з ефективних способів вивчення вчень Господа є пошук причинно-наслідкових зв’язків. Часто ці твердження починаються зі слова якщо. Ці твердження можуть допомогти вам чітко зрозуміти, який вибір призводить до яких результатів. Говорячи про причинно-наслідкові (або умовні) твердження, старійшина Кевін С. Гамільтон, сімдесятник, заявив:

У Господа також є умови: умови віри; умови праведності; умови покаяння. Існує багато прикладів умовних переходів, даних Богом, наприклад таких…

“Якщо ви питатимете з щирим серцем, зі справжнім наміром, маючи віру в Христа, [то] Він явить вам правду про це силою Святого Духа” (Мороній 10:4)…

“Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, [то] в любові Моїй перебуватимете” (Іван 15:10). (Кевін С. Гамільтон, “Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них”, Ліягона, трав. 2022, с. 50, дужки й курсив є в оригіналі)

У прикладах старійшини Гамільтона зверніть увагу на те, що слово якщо стоїть перед нашими необхідними діями. Потім описуються наслідки або результати наших дій.

Коли Ісус Христос навчав людей у землі Щедрій, деякі з важливих принципів, про які Він говорив, були викладені як причинно-наслідкові зв’язки, що містили слово якщо. Наприклад, прочитайте 3 Нефій 13:14–15 і позначте слово якщо в кожному вірші.

Зверніть увагу, що в прикладі старійшини Гамільтона слово то міститься в кожному твердженні, щоб підкреслити результати нашого вибору. Ви теж можете у своїх примірниках Писань написати слово то в місцях, де, на вашу думку, у віршах 14–15 його слід зазначити.

Переформулювання вчень Спасителя в причинно-наслідкові твердження

Деякі вчення Ісуса не містять слова якщо. Однак, якщо добре їх обдумати й слідувати за вказівками Святого Духа, ви зможете помітити причинно-наслідкові зв’язки, які уточнюють принципи, яких Він навчав. Прочитайте принаймні три з наведених нижче уривків і напишіть просте причинно-наслідкове твердження для кожного уривка, що зображує пораду Спасителя.

Ви можете повторити те, чого Він навчав, як твердження “якщо-тоді”. Наприклад, після вивчення 3 Нефій 13:1–4 хтось може написати “Якщо наш мотив у допомозі бідним подібний до Христового, тоді наша нагорода прийде від Небесного Батька”. З цього уривка ми можемо дізнатися, що наші мотиви для праведних дій важливі для нашого Небесного Батька, Який любить благословляти тих, хто стає більше схожими на Його Сина, Ісуса Христа.

• 3 Нефій 13:5–8

• 3 Нефій 13:16–18

• 3 Нефій 13:19–21

• 3 Нефій 13:22–23

• 3 Нефій 13:24 (Одне зі значень слова “мамон” — багатство або власність.)

• 3 Нефій 13:25, 32–33

• 3 Нефій 14:1–5

• 3 Нефій 14:7–11

• 3 Нефій 14:21

• 3 Нефій 14:24–26

1. Запишіть три причинно-наслідкові твердження, які ви створили, і коротко поясніть, що кожне з них означає для вас. Потім дайте відповідь на запитання з двох наведених далі пунктів:

• Чому, на вашу думку, Спаситель хоче, щоб люди сьогодні знали, чого Він навчав у цих розділах? Які з Його вчень, на вашу думку, найпотрібніші в наші дні?

• Як підліток може застосувати один із принципів причинно-наслідкового зв’язку, які ви сформували з цих розділів, вдома, у школі або в майбутньому дорослому житті? Як це може допомогти йому чи їй?

• Яке з учень Спасителя в цих розділах найдоречніше в ситуації, з якою ви стикнулися у своєму житті? Як, на вашу думку, Він хотів би, щоб ви застосували Його пораду?

Додатково. Бажаєте дізнатися більше?

Чи є неправильним молитися про щось неодноразово або використовувати схожі фрази в молитвах?

Застереження Господа щодо “марних повторень” (3 Нефій 13:7) не означає, що ми не можемо використовувати схожі слова щоразу, коли молимося. Це застереження проти порожніх або нещирих слів. Важлива щирість наших молитов. (Див. Алма 34:28, щоб дізнатися, чому ще молитви можна вважати марними.)

Президент Томас С. Монсон (1927–2018) навчав:

Коли ми молимося, спілкуймося по-справжньому з нашим Батьком на Небесах. Легко дати молитвам перетворитися на повторювання, виголошення слів, за якими майже нічого не стоїть… Молімося щиро і змістовно, дякуючи і просячи про те, що нам необхідно. (Томас С. Монсон, “Тверда основа”, Ліягона, лист. 2006, с. 67)

3 Нефій 14:1. Що означає заповідь “не суди”?

Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, пояснював:

Існує два види судження: останній суд, який нам заборонено здійснювати; та проміжний суд, який ми маємо спрямування здійснювати згідно з праведними принципами…

Чому Спаситель наказав, щоб ми не судили остаточно? Я гадаю, що ця заповідь була дана тому, що ми наважуємося остаточно засуджувати щоразу, коли заявляємо, що якась конкретна особа котиться у пекло (або буде на небесах) стосовно якогось конкретного вчинку чи за її станом на певний момент часу…

Ми всі здійснюємо [проміжний] суд, вибираючи собі друзів, вибираючи, як проведемо свій час та витратимо свої гроші і, звичайно ж, вибираючи собі вічне подружжя…

Завжди, коли це можливо, нам слід утримуватися від судження людей, допоки ми не маємо достатньо фактів. Наскільки це можливо, нам слід судити ситуації, в яких люди опинилися, а не самих людей. (Dallin H. Oaks, “‘Judge Not’ and Judging”, Ensign, Aug. 1999, 7, 9, 13)