“Про що слід пам’ятати: Читання Старого Завіту”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. Старий Завіт. 2022 (2021)
“Про що слід пам’ятати: Читання Старого Завіту”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. 2022
Про що слід пам’ятати
Читання Старого Завіту
Знайдіть особистий сенс
Що ви відчуваєте, коли думаєте про свою можливість вивчати цього року Старий Завіт? Палке бажання? Невпевненість? Страх? Всі ці емоції зрозумілі. Старий Завіт—це зібрання одних з найстаріших писань у світі, і через це його вивчення може викликати цікавість, а може й лякати. Ці писання прийшли з давньої культури, яка може здаватися чужою і часом дивною або навіть змушувати почуватися незручно. Але у цих писаннях ми бачимо, як люди мають знайомі нам переживання, і розпізнаємо євангельські теми, які свідчать про божественність Ісуса Христа та Його євангелії.
Дійсно, життя таких людей, як Авраам, Сарра, Анна та Даниїл, у чомусь сильно відрізнялося від нашого. Але вони також переживали сімейні радості та непорозуміння, моменти віри і моменти непевності, успіхи та невдачі—так само, як і всі ми. Що важливіше—вони застосовували віру, каялися, укладали завіти, мали духовні переживання і ніколи не здавалися у своїх зусиллях слухатися Бога.
Якщо ви запитуєте себе, чи зможете ви або ваша сім’я знайти особистий сенс у вивченні Старого Завіту цього року, пам’ятайте, що сім’я Легія та Сарії знайшла. Нефій розповідав історії про Мойсея і навчав ученням з Ісаї, коли його братів потрібно було підбадьорити, виправити їхню поведінку або змінити їхню точку зору. Коли Нефій казав: “душа моя втішається писаннями” (2 Нефій 4:15), він мав на увазі Писання, які зараз є частиною Старого Завіту.
Прагніть знайти Спасителя
Якщо ви запитуєте себе, чи зможете ви і ваша сім’я наблизитися до Ісуса Христа через вивчення Старого Завіту, пам’ятайте, що сам Спаситель запрошує нас робити це. Коли Він сказав провідникам юдеїв: “Писання … свідчать про Мене” (Іван 5:39),—Він говорив про писання, які ми називаємо Старим Завітом. Щоб знайти Спасителя у прочитаному, вам, можливо, буде потрібно спокійно розмірковувати і шукати духовного скерування. Іноді згадки про Нього здаються дуже прямими, як у проголошенні Ісаї: “Бо Дитя народилося нам, даний нам Син: … і кликнуть ім’я Йому … Князь миру” (Iсая 9:6). В інших місцях Спасителя представлено більш тонко, через символи та подібності, наприклад, через описання принесення у жертву тварин (див. Левіт 1:3–4) абo у розповіді про те, як Йосип пробачив своїх братів і врятував їх від голоду.
Якщо, вивчаючи Старий Завіт, ви прагнете здобути більшу віру в Спасителя, ви її знайдете. Це може бути метою вашого цьогорічного вивчення. Моліться, щоб Дух скеровував вас знайти уривки, історії та пророцтва, які наблизять вас до Ісуса Христа і допоможуть зосередитися на Ньому.
Old Testament Prophet (Пророк Старого Завіту), художник Джудіт А. Мер
Збережені Божою силою
Не очікуйте, що у Старому Завіті буде відображено детальну і точну історію людства. Це не те, що прагнули створити автори та перші укладачі. Вони більше прагнули навчати чогось про Бога—про Його план для Його дітей, про те, що означає бути завітним народом і як отримати викуплення, якщо ми схибили у дотриманні наших завітів. Іноді вони робили це, наводячи історичні події так, як вони їх розуміли, включно з історіями з життя великих пророків. Книга Буття є прикладом цього, так само, як і книги Ісуса Навина, Суддів та 1 і 2 Царів. Але інші автори Старого Завіту не мали на меті донесення жодної історичної інформації. Натомість вони навчали за допомогою таких видів мистецтва, як поезія та література. Псалми і Приповісті якраз входять у цю категорію. Також є цінні слова пророків, від Ісаї до Малахії, які доносили сповіщали Бога давньому Ізраїлю—і через диво Біблії досі промовляють до нас сьогодні.
Чи знали усі ці пророки, поети й укладачі, що через тисячі років їхні слова будуть читатися людьми по всьому світу? Ми не знаємо. Але ми вражені тим, що сталося саме це. Народи зазнавали злетів і падінь, завойовувалися міста, царі жили і помирали, але Старий Завіт пережив їх усіх, із покоління у покоління, від писаря до писаря, від перекладу до перекладу. Звичайно, дещо було втрачене або змінене, однак якимось чином багато чого у дивовижний спосіб збереглося1.
Це лише дещо з того, про що варто пам’ятати, читаючи цього року Старий Завіт. Можливо, Бог зберіг ці давні літописи, оскільки Він знав вас і через що ви проходите. Можливо, Він підготував для вас духовне послання у цих словах, щось, що наблизить вас до Нього і зміцнить вашу віру в Його план і в Його Улюбленого Сина. Можливо, Він підведе вас до уривка або певної думки, які благословлять когось знайомого вам—це буде послання, яким ви зможете поділитися з другом, з членом сім’ї або з іншим святим. Є так багато можливостей. Хіба не радісно усвідомлювати це?
Книги Старого Завіту
У більшості християнських варіантів Старого Завіту книги розташовані не в тому порядку, в якому вони були у першій збірці. Якщо книги у єврейській Біблії поділені на три категорії—закон, пророки і літописи—то у більшості християнських Біблій вони поділені на чотири категорії: закон (Буття—Повторення Закону), історія (Ісус Навин—Естер), поетичні книги (Йов—Пісня над піснями) та пророки (Ісая–Малахія).
Чому важливий такий поділ на ці категорії? Якщо ви знаєте, яку книгу ви вивчаєте, це може допомогти вам зрозуміти, як її вивчати.
Ось про що варто пам’ятати, коли ви починаєте читати “закон” або перші п’ять книг Старого Завіту. Ці книги, авторство яких приписують Мойсею, можливо, пройшли через руки великої кількості писарів і укладачів протягом багатьох років. У той же час, книги Мойсея є натхненним словом Бога, хоча в них—як у будь-якій роботі Бога, виконаній смертними людьми—відобразилися людські недоліки (див. Moйсей 1:41; Уложення віри 1:8). Тут нам допомагають слова Моронія стосовно священного запису Книги Мормона, який він допоміг укласти: “Якщо й є недоліки, то це помилки людей; тому не засуджуйте діяння Бога” (титульна сторінка Книги Мормона). Інакше кажучи, книга Писань є словом Бога, навіть якщо в ній трапляються людські помилки.