18.

Виконання обрядів і надання благословень священства

18.0

Вступ

Виконання обрядів і надання благословень — це священні дії, що виконуються владою священства і в імʼя Ісуса Христа. В обрядах і благословеннях священства явлена Божа сила (див. Учення і Завіти 84:20).

Обряди слід виконувати, а благословення слід надавати з вірою в Небесного Батька та Ісуса Христа і відповідно до підказок Святого Духа. Провідники пересвідчуються в тому, що вони виконуються і надаються з належним схваленням (де потрібно), необхідною владою священства, належним чином і гідними учасниками (див. 18.3).

18.1

Обряди спасіння і піднесення

Священство має повноваження виконувати євангельські обряди, необхідні для спасіння і піднесення. Отримуючи ці обряди, люди укладають священні завіти з Богом. Обряди спасіння і піднесення перераховано нижче:

• Хрищення

• Конфірмація і надання дару Святого Духа

• Дарування Мелхиседекового священства і висвячення у чин (для чоловіків)

• Храмовий ендаумент

• Храмове запечатування

Якщо дитина, народжена у завіті, помирає, не досягнувши восьмирічного віку, ніякі обряди для неї не є потрібними і не виконуються. Якщо дитина була народжена не у завіті, тоді єдиний обряд, який їй потрібен, — це запечатування до батьків. Завдяки Спасителевій Спокуті всі діти, які померли, не досягнувши восьмирічного віку, є “спасенними в целестіальному царстві небесному” (Учення і Завіти 137:10; див. також Мороній 8:8–12).

18.3

Участь у виконанні обряду чи наданні благословення

Виконавці або ті, хто бере участь у виконанні обряду чи наданні благословення, повинні мати необхідну владу священства і бути гідними. Як правило, норма гідності для цього відповідає тій, якої слід дотримуватися, щоб мати храмову рекомендацію. Однак, керуючись Духом та інструкціями, наведеними в цьому розділі, єпископи і президенти колів можуть дозволити батькам і чоловікам, які мають необхідний чин у священстві, бути виконавцями або тими, хто бере участь у виконанні деяких обрядів і наданні благословень, навіть якщо вони не є цілком гідними мати храмову рекомендацію. Носій священства, який не вирішив проблеми, повʼязані зі скоєними ним тяжкими гріхами, не повинен брати участь у виконанні обрядів чи наданні благословень.

Для виконання або отримання деяких обрядів і благословень вимагається схвалення від головуючого провідника, який тримає необхідні ключі священства (див. 3.4.1). Якщо потрібно, схвалення може бути надано радником, якого він уповноважує. Див. наведені нижче таблиці. Коли мова йде про президентів колів, це також стосується і президентів місій. Коли мова йде про єпископів, це також стосується і президентів філій.

Хто з провідників тримає ключі, щоб давати дозвіл на виконання чи отримання обрядів спасіння і піднесення?

Обряд	Хто тримає ключі
Обряд Хрищення	Хто тримає ключі Єпископ (для восьмирічних дітей і членів Церкви, які мають запис про членство, віком 9 років і старших, хрищення яких було відкладене через їхні розумові вади) Президент місії (для навернених)
Обряд Конфірмація і надання дару Святого Духа	Хто тримає ключі Єпископ (для восьмирічних дітей і членів Церкви, які мають запис про членство, віком 9 років і старших, хрищення яких було відкладене через їхні розумові вади) Президент місії (для навернених)
Обряд Дарування Мелхиседекового священства і висвячення у чин (для чоловіків)	Хто тримає ключі Президент колу
Обряд Храмовий ендаумент	Хто тримає ключі Єпископ і президент колу
Обряд Храмове запечатування	Хто тримає ключі Єпископ і президент колу

Хто з провідників тримає ключі, щоб давати дозвіл на виконання чи отримання інших обрядів і благословень?

Обряд або благословення	Хто тримає ключі
Обряд або благословення Надання імені дітям і благословення їх	Хто тримає ключі Єпископ
Обряд або благословення Причастя	Хто тримає ключі Єпископ
Обряд або благословення Дарування Ааронового священства і висвячення у чин (для молодих і дорослих чоловіків)	Хто тримає ключі Єпископ
Обряд або благословення Рукопокладання членів Церкви для служіння у покликаннях	Хто тримає ключі Див. 30.8
Обряд або благословення Освячення олії	Хто тримає ключі Дозвіл не потрібний
Обряд або благословення Благословення хворих	Хто тримає ключі Дозвіл не потрібний
Обряд або благословення Благословення втішення і поради, зокрема батьківські благословення	Хто тримає ключі Дозвіл не потрібний
Обряд або благословення Освячення домівок	Хто тримає ключі Дозвіл не потрібний
Обряд або благословення Освячення могил	Хто тримає ключі Провідник священства, який головує під час служби
Обряд або благословення Патріарші благословення	Хто тримає ключі Єпископ

18.4

Обряди для неповнолітніх дітей

Неповнолітня дитина може отримати обряди і благословення тільки тоді, коли на це дають дозвіл батьки або законні опікуни. Дозвіл не потрібен від когось із батьків або опікунів, які не мають законних підстав не давати згоду на цю дію.

18.6

Надання імені дітям і благословення їх

Як правило, обряд надання імені дітям і благословення їх виконується під час зборів посту і свідчень у приході, до якого належать їхні батьки.

18.6.1

Хто дає благословення

Обряд надання імені дитині і благословення її виконують носії Мелхиседекового священства відповідно до написаного в Ученні і Завітах 20:70.

Особа або сімʼя, яка бажає, щоб дитині було надано імʼя і її благословили, узгоджує проведення обряду з єпископом. Єпископ тримає ключі священства для надання імені і благословення дітей у приході.

Єпископ може дозволити батькові, який має Мелхиседекове священство, надати імʼя своїй дитині і благословити її, навіть якщо батько не є цілком гідним мати храмову рекомендацію (див. 18.3). Єпископи заохочують батьків готуватися, щоб ті благословляли своїх дітей.

18.6.2

Інструкції

Під керівництвом єпископату носії Мелхиседекового священства збираються в коло, щоб надати імʼя дитині і благословити її. Вони підкладають свої руки під немовля або легенько кладуть свої руки на голову дорослішої дитини. Потім один з них промовляє вголос слова обряду:

1. Звертається до Небесного Батька, як у молитві.

2. Заявляє, що обряд виконується владою Мелхиседекового священства.

3. Надає дитині імʼя.

4. Звертається до дитини.

5. Дає благословення цій дитині, як скеровує Дух.

6. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

18.6.3

Бланк запису про благословення дитини і свідоцтво про благословення дитини

Перед благословенням дитини діловод, користуючись Матеріалами для провідників та діловодів (LCR), створює Запис про благословення дитини. Після виконання обряду він створює в цій системі запис про членство і готує Свідоцтво про благословення дитини. Це свідоцтво підписується єпископом і віддається батькам чи опікунам дитини.

Імʼя і прізвище у записі про членство і свідоцтві повинні збігатися з іменем у свідоцтві про народження, з іменем у записі відділу державної реєстрації актів цивільного стану або з теперішнім офіційним імʼям та прізвищем.

18.7

Хрищення

Хрищення зануренням у воду тим, хто має повноваження, є необхідним для особи, щоб їй стати членом Церкви й отримати Святого Духа. Усі, хто прагне піднесення, повинні отримати ці обряди, наслідуючи приклад Спасителя.

18.7.1

Дозвіл на хрищення і конфірмацію людини

18.7.1.1

Діти, які мають запис про членство

Єпископ тримає ключі священства для хрищення 8-річних членів Церкви з його приходу, які мають запис про членство. Цих дітей слід охристити і конфірмувати в їхній 8-й день народження або якомога скоріше після нього, як тільки це буде можливо (див. Учення і Завіти 68:27). Це ті діти, для яких записи про членство в Церкві вже існують (див. 33.6.2). Коли діти досягають 8-річного віку, єпископ пересвідчується, що вони мають усі можливості прийняти євангелію та охриститися і бути конфірмованими.

Перед хрищенням та конфірмацією єпископ або призначений радник проводить співбесіду з дітьми, які мають запис про членство в Церкві. Інструкції надано у 31.2.3.1.

Інформацію про заповнення бланка “Запис про хрищення і конфірмацію” див. у 18.8.3.

18.7.1.2

Навернені

Президент місії тримає ключі священства для хрищення навернених у місії. З цієї причини місіонери повного дня проводять співбесіду з наверненими для хрищення і конфірмації.

18.7.2

Христильні служби

Христильна служба має бути простою, короткою та духовно надихаючою. Її програма може складатися з:

1. Музичної прелюдії перед початком зборів

2. Короткого привітання від брата, який веде службу

3. Вступного гімну і молитви

4. Одного чи двох коротких виступів на євангельські теми, наприклад, про хрищення і дар Святого Духа

5. Музичних номерів

6. Хрищення

7. Часу благоговіння, що триває, поки учасники хрищення переодягаються в сухий одяг (у цей час можуть звучати або співатися гімни чи пісні Початкового товариства)

8. Конфірмації 8-річних членів Церкви, які мають запис про членство; конфірмації навернених, якщо це вирішено єпископом (див. 18.8)

9. Свідчень новонавернених, за їхнім бажанням

10. Заключного гімну і молитви

11. Музичної постлюдїі після зборів

Коли дитина, яка має запис про членство, готується до хрищення, член єпископату і членкиня президентства Початкового товариства радяться із сім’єю щодо планування та розкладу христильної служби. Веде цю службу член єпископату. Якщо в один місяць буде охрищено більше однієї дитини, для них можна провести спільну христильну службу.

Якщо у колах є багато дітей, які мають запис про членство, то для дітей з кількох приходів можна провести спільну христильну службу. Член президентства колу або призначений член вищої ради веде цю службу.

Хрищення члена сім’ї не слід відкладати до того часу, коли батько зможе отримати священство і сам виконає хрищення.

Під керівництвом єпископату провідник місіонерської роботи приходу (якщо такого покликано) або член президентства кворуму старійшин, який керує місіонерською роботою у приході, планує і веде христильні служби для навернених. Вони координують дії з місіонерами повного дня.

18.7.3

Хто виконує обряд

Обряд хрищення виконує священник або носій Мелхиседекового священства. Людина, яка виконує хрищення, повинна бути схвалена єпископом (або президентом місії, якщо хрищення виконує місіонер повного дня).

Єпископ може дозволити батькові, який є священником або носієм Мелхиседекового священства, охристити свою дитину, навіть якщо цей батько не є цілком гідним мати храмову рекомендацію (див. 18.3). Єпископи заохочують батьків готуватися, щоб ті самі охристили своїх дітей.

18.7.4

Де виконується обряд

Хрищення повинно виконуватися у христильній купелі, якщо така є. Якщо купелі немає, можна скористатися безпечною водоймою.

Задля безпеки біля христильної купелі повинна знаходитися відповідальна доросла людина, коли купіль наповнюється і весь час, доки воду не буде випущено, купіль вимито, а приміщення з купіллю зачинено. Після кожної христильної служби воду з купелі слід негайно випустити. Двері до приміщення з купіллю повинні бути замкнені, коли нею не користуються.

18.7.5

Вбрання

Людина, яка виконує хрищення, і людина, яку христять, одягаються у біле вбрання, яке, намокнувши, не стає прозорим. Під час виконання хрищення людина, яка одержала храмовий ендаумент, має на собі храмовий одяг під цим вбранням. Місцеві підрозділи купують христильне вбрання за рахунок бюджетних коштів і не беруть гроші за його використання.

Христильне вбрання можна замовити на сайті store.ChurchofJesusChrist.org.

18.7.6

Свідки

Двоє свідків, схвалених головуючим провідником, спостерігають за виконанням кожного хрищення, аби переконатися, що його виконано належним чином. Охрищені члени Церкви, зокрема діти та молодь, можуть служити свідками.

Хрищення необхідно повторити, якщо слова не були сказані точно так, як вони написані в Ученні і Завітах 20:73. Його також необхідно повторити, якщо частину тіла, волосся чи вбрання людини не було повністю занурено.

18.7.7

Інструкції

Щоб виконати обряд хрищення, священник або носій Мелхиседекового священства:

1. Стоїть у воді разом з людиною, яку буде христити.

2. Тримає цю людину за правий запʼясток своєю лівою рукою (для зручності й безпеки). Людина, яку христять, тримається за лівий запʼясток носія священства своєю лівою рукою.

3. Піднімає свою праву руку, зігнувши її у лікті під прямим кутом.

4. Називає повне імʼя людини і каже: “Уповноважений Ісусом Христом, я хрищу тебе в імʼя Батька і Сина, і Святого Духа. Амінь” (Учення і Завіти 20:73).

5. Нехай людина затисне свої ніздрі правою рукою (для зручності); потім він кладе свою праву руку на верхню частину спини людини й занурює її, разом з вбранням, повністю у воду.

6. Допомагає людині піднятися з води.

18.8

Конфірмація і надання дару Святого Духа

Після хрищення людину конфірмують у члени Церкви і вона отримує Святого Духа через покладання рук (див. Учення і Завіти 20:41; Дії 19:1–6). Людина стає членом Церкви після того, як обидва ці обряди виконано і про це належним чином зроблено запис (див. Іван 3:5; Учення і Завіти 33:11; 3 Нефій 27:20).

Єпископ наглядає за виконанням конфірмацій. Восьмирічних дітей, як правило, конфірмують в той день, коли їх було охрищено. Навернених, як правило, конфірмують на будь-яких причасних зборах у приході, у межах якого вони проживають, бажано, у неділю після їхнього хрищення.

Представляючи нових членів Церкви, член єпископату дотримується настанов, наведених у 29.2.1.1.

18.8.1

Хто виконує обряд

Промовляти слова обряду конфірмації може тільки носій Мелхиседекового священства, який є гідним мати храмову рекомендацію. Однак єпископ може дозволити батькові, який має Мелхиседекове священство, стояти у колі для конфірмації його дитини, навіть якщо цей батько не є цілком гідним мати храмову рекомендацію (див. 18.3).

У цьому обряді має брати участь принаймні один член єпископату. Якщо наверненого навчали місіонери-старійшини, єпископ запрошує їх взяти участь у конфірмації.

18.8.2

Інструкції

Під проводом єпископату в обряді конфірмації можуть взяти участь один чи більше носіїв Мелхиседекового священства. Вони легенько кладуть свої руки на голову людини. Потім один з них промовляє вголос слова обряду:

1. Називає прізвище, ім’я та по батькові людини.

2. Заявляє, що обряд виконується владою Мелхиседекового священства.

3. Конфірмує людину в члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

4. Каже: “Прийми Святого Духа” (а не “Прийми дар Святого Духа”).

5. Промовляє слова благословення, як скеровує Дух.

6. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

18.8.3

Запис та свідоцтво про хрищення і конфірмацію

Перед проведенням співбесіди для хрищення з дитиною, яка має запис про членство, діловод заповнює у системі LCR бланк Запис про хрищення і конфірмацію. Єпископ чи призначений радник проводить співбесіду і підписує цей бланк. Після хрищення і конфірмації діловод використовує цей бланк, щоб оновити запис про членство цієї дитини, який є в системі LCR.

Якщо співбесіду для хрищення з наверненою особою проводить місіонер повного дня, він заповнює бланк “Запис про хрищення і конфірмацію”, використовуючи додаток Планувальник книги району (ПКР). Після хрищення та конфірмації місіонери записують інформацію в ПКР і відправляють її діловоду приходу в електронній формі. Діловод приходу переглядає інформацію в LCR та створює запис про членство.

Після створення запису про членство діловод готує “Свідоцтво про хрищення і конфірмацію”. Це свідоцтво підписується єпископом і віддається людині.

Імʼя і прізвище у записі про членство і свідоцтві повинні збігатися з іменем у свідоцтві про народження, з іменем у записі відділу державної реєстрації актів цивільного стану або з теперішнім офіційним імʼям та прізвищем.

18.9

Причастя

Члени Церкви зустрічаються в Суботній день, щоб поклонятися Богу і приймати причастя (див. Учення і Завіти 20:75; 59:9; Мороній 6:5–6). Під час цього обряду вони причащаються хлібом і водою на згадку про жертву Спасителя — Його плоть і кров — та поновлюють свої священні завіти (див. Матвій 26:26–28; Переклад Джозефа Сміта, Марк 14:20–25; Лука 22:15–20; 3 Нефій 18; Мороній 6:6).

18.9.1

Схвалення для проведення причастя

Єпископ тримає ключі священства для проведення причастя у приході. Усі, хто бере участь у підготуванні, благословенні та рознесенні причастя, повинні отримати схвалення від нього або когось, хто діє під його керівництвом.

18.9.2

Хто виконує обряд

• Готувати причастя можуть учителі, священники і носії Мелхиседекового священства.

• Благословляти причастя можуть священники і носії Мелхиседекового священства.

• Розносити причастя можуть диякони, учителі, священники і носії Мелхиседекового священства.

18.9.3

Настанови стосовно причастя

З огляду на священну природу обряду причастя, провідники священства повинні ретельно підготуватися, щоб провести його впорядковано і благоговійно.

Предмети, потрібні для причастя, можна замовити на сайті store.ChurchofJesusChrist.org.

Ті, хто прислуговує причастя, повинні робити це з гідністю, усвідомлюючи, що вони є представниками Господа.

Рознесення причастя повинно бути природним і не надто формальним.

Хоча причастя є для членів Церкви, не слід робити нічого, що завадило б іншим прийняти його.

18.9.4

Інструкції

1. Ті, хто готує, благословляє або розносить причастя, спочатку миють руки з милом або використовують інший миючий засіб.

2. Перед зборами учителі, священники або носії Мелхиседекового священства переконуються в тому, що в тацях для хліба лежить нерозламаний хліб, у тацях для води знаходяться чашечки з питною водою і чисті скатертини лежать на належному місці.

3. Коли члени приходу співають причасний гімн, ті, хто буде благословляти причастя, благоговійно встають, відкривають таці з хлібом, накриті скатертиною, і розламують хліб на маленькі шматочки.

4. Після гімну той, хто благословляє хліб, стає на коліна і промовляє причасну молитву для хліба (див. Учення і Завіти 20:77).

5. Єпископ стежить за тим, щоб причасні молитви промовлялися виразно, точно і з гідністю. Якщо хтось помиляється в слові і сам цю помилку виправляє, подальших виправлень робити не потрібно. Якщо людина не виправляє свою помилку, єпископ доброзичливо просить її повторити молитву ще раз.

6. Після молитви носії священства благоговійно розносять хліб членам Церкви. Головуючий провідник отримує хліб першим, після чого порядок, кому далі підносити хліб, не встановлюється. Коли таця передається членам Церкви, вони можуть передавати її одне одному.

7. Члени Церкви причащаються правою рукою, коли це можливо.

8. Коли хліб рознесено всім присутнім членам Церкви, ті, хто розносить причастя, повертають таці на причасний стіл. Ті, хто благословляє причастя, накривають скатертиною таці з хлібом і відкривають таці з водою.

9. Той, хто благословляє воду, стає на коліна і промовляє причасну молитву для води (див. Учення і Завіти 20:79). Він каже слово воду замість слова вино.

10. Після молитви носії священства благоговійно розносять воду членам Церкви. Головуючий провідник отримує воду першим, після чого порядок, кому далі підносити воду, не встановлюється.

11. Коли воду рознесено всім присутнім членам Церкви, ті, хто розносить причастя, повертають таці на причасний стіл. Ті, хто благословляли причастя, накривають скатертиною таці; ті, хто благословляли і розносили причастя, благоговійно займають свої місця.

12. Після зборів ті, хто готував причастя, все прибирають, складають скатертини та звільняють таці від невикористаного хліба.

18.10

Дарування священства і висвячення в чин

У Церкві є два священства: Ааронове та Мелхиседекове (див. 3.3; Учення і Завіти 107:1, 6). Коли чоловіку дарують священство, його також висвячують у чин в тому священстві. Після дарування одного з цих священств чоловіка потрібно тільки висвячувати в інші чини того священства.

18.10.1

Мелхиседекове священство

Президент колу тримає ключі священства для дарування Мелхиседекового священства та висвячення в чини старійшини і первосвященника. Однак єпископ, як правило, рекомендує кандидатури для цих висвячень.

18.10.1.1

Старійшини

Гідні брати можуть отримати Мелхиседекове священство й бути висвяченими у старійшини, коли їм виповнилося 18 або більше років. Залежно від особистих обставин молодого чоловіка єпископ визначає: слід його рекомендувати для висвячення у чин старійшини невдовзі після виповнення йому 18 років чи він має залишатися у кворумі священників довше.

Приймаючи таке рішення, єпископ спершу радиться з молодим чоловіком і його батьками чи опікунами. Гідні чоловіки мають бути висвячені у чин старійшини до виповнення їм 19 років або до від’їзду з дому для навчання в коледжі, служіння на місії повного дня, проходження військової служби або для роботи, яка вимагає повної зайнятості.

Недавно охрищені чоловіки, яким 18 років і більше, висвячуються у старійшини після того, як вони:

• Отримали Ааронове священство та служили як священники.

• Набули належного розуміння євангелії.

• Виявили свою гідність.

Не вимагається, щоб вони були членами Церкви упродовж якогось визначеного періоду.

18.10.1.2

Первосвященники

Чоловіки висвячуються у первосвященники, коли їх покликають служити у президентстві колу, членом вищої ради або в єпископаті.

18.10.1.3

Співбесіди та підтримка

З дозволу президентства колу єпископ проводить співбесіду з братом, як рекомендовано у бланку “Запис про висвячення у Мелхиседекове священство”. Потім з ним проводить співбесіду також член президентства колу. З дозволу президента місії президент округу може провести співбесіду з братом для висвячення його в старійшини (див. 6.3).

18.10.2

Ааронове священство

Єпископ тримає ключі священства для дарування Ааронового священства і висвячення в чини диякона, учителя і священника. Гідних братів, як правило, висвячують в ці чини у вказаному далі віці, але не раніше:

• Диякон — на початку того року, коли їм виповнюється 12 років

• Учитель — на початку того року, коли їм виповнюється 14 років

• Священник — на початку того року, коли їм виповнюється 16 років

Єпископ або призначений радник проводить співбесіду з тими, хто має бути висвяченим у диякони або вчителі, щоб визначити, чи вони духовно підготовлені. Єпископ проводить співбесіду з братами, які мають бути висвяченими у священники.

Перед тим як провести співбесіду з молодим чоловіком для висвячення у священство, єпископ отримує усний дозвіл від батьків або опікунів. Дозвіл не потрібен від когось із батьків або опікунів, які не мають законних підстав не давати згоду на цю дію.

18.10.3

Представлення члена Церкви для підтримки перед його висвяченням

Після того як з братом провели співбесіду і визначили, що він гідний бути висвяченим у чин священства, його представляють для підтримки (див. Учення і Завіти 20:65, 67). Братів, яких має бути висвячено у чин старійшини або первосвященника, член президентства колу представляє на загальній сесії конференції колу (інструкції для президентів округів див. у 6.3). Братів, яких має бути висвячено у чини диякона, вчителя або священника, представляє член єпископату під час причасних зборів.

Той, хто проводить процедуру підтримки, просить цих братів підвестися. Він оголошує пропозицію дарувати Ааронове або Мелхиседекове священство (якщо потрібно) та висвятити цих братів у чин священства. Потім він пропонує членам Церкви підтримати цю пропозицію. Наприклад, щоб представити брата для висвячення у старійшини, він може сказати так:

“Ми пропонуємо, щоб [ПІБ] отримав Мелхиседекове священство і був висвячений у старійшини. Ті, хто підтримує, виявіть це підняттям руки. [Зробить коротку паузу]. Ті, хто проти, якщо такі є, також можуть виявити це. [Зробить коротку паузу]”.

Якщо повноправний член Церкви виявляє незгоду щодо висвячення, головуючий провідник або інший призначений провідник священства приватно зустрічається з ним або нею після зборів. Провідник прагне зрозуміти, чому цей член Церкви виявив незгоду. Він дізнається, чи відомо щось цьому членові Церкви про поведінку цієї людини, через яку вона не може бути висвячена у чин священства.

У деяких випадках може виникнути необхідність висвятити брата у чин старійшини або первосвященника до того, як буде можливість представити його на конференції колу. Якщо таке трапляється, його представляють для підтримки у приході під час причасних зборів. Потім його представляють на наступній конференції колу, щоб схвалити висвячення (адаптувавши процес підтримки, описаний вище).

18.10.4

Хто виконує обряд

Президент колу або носій Мелхиседекового священства під його керівництвом можуть висвятити чоловіка в чин старійшини. З дозволу президента місії виконати висвячення може президент округу або той, кого він призначає (див. 6.3). У колі можуть стояти тільки носії Мелхиседекового священства.

Президент колу або первосвященник під його керівництвом може висвятити чоловіка в чин первосвященника. У колі можуть стояти тільки первосвященники.

Брат, який висвячує чоловіка в чин Мелхиседекового священства, повинен бути гідним мати храмову рекомендацію. Повинен бути присутнім президент колу або той, кого він призначив.

Священник або носій Мелхиседекового священства може висвятити брата в чин диякона, учителя або священника. Він повинен бути уповноважений на це єпископом. Повинен бути присутнім єпископ або той, кого він призначив.

Щоб брати участь у висвяченні в Ааронове священство, брат повинен бути священником або носієм Мелхиседекового священства.

Єпископ може дозволити батькові, який є священником або носієм Мелхиседекового священства, висвятити свого сина в чин диякона, учителя або священника, навіть якщо цей батько не є цілком гідним мати храмову рекомендацію (див. 18.3). Єпископи заохочують батьків готуватися, щоб ті самі висвячували своїх синів.

18.10.5

Інструкції

Щоб дарувати священство і висвятити чоловіка в чин священства, один чи більше уповноважених носіїв священства легенько кладуть свої руки на голову цього чоловіка. Потім один з них промовляє вголос слова обряду:

1. Називає прізвище, ім’я та по батькові чоловіка.

2. Називає владу, яку він особисто має, щоб виконати цей обряд (Ааронове чи Мелхиседекове священство).

3. Дарує Ааронове чи Мелхиседекове священство, якщо його не було даровано раніше.

4. Висвячує чоловіка в чин Ааронового чи Мелхиседекового священства та дарує права, владу і повноваження того чину.

5. Промовляє слова благословення, як скеровує Дух.

6. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

При висвяченні чоловіка в чин священства, якщо йому вже було даровано відповідне священство, особа, яка виконує обряд, пропускає крок 3.

18.10.6

Запис та свідоцтво про висвячення

Перед тим як з братом буде проведено співбесіду для висвячення його в чин Ааронового священства, діловод готує в системі LCR Запис про висвячення в Ааронове священство. Єпископ або призначений радник проводить співбесіду і підписує цей бланк, якщо задоволено всі вимоги щодо гідності.

Після висвячення єпископ або призначений радник заповнює цей бланк і віддає його діловоду. Той робить запис про висвячення в системі LCR і готує свідоцтво про висвячення.

У записі та свідоцтві про висвячення необхідно використовувати теперішнє повне офіційне ім’я висвяченого чоловіка.

18.11

Рукопокладання членів Церкви для служіння у покликаннях

Члени Церкви, які покликаються і підтримуються на більшість церковних посад, повинні бути рукопокладені для служіння на цій посаді (див. Іван 15:16; Учення і Завіти 42:11; див. також 3.4.3.1 у цьому довіднику). Під час рукопокладання (1) особі надається повноваження діяти у покликанні і (2) промовляються слова благословення, як скеровує Дух.

Президенти колів, єпископи і президенти кворумів отримують ключі президентства, коли їх рукопокладають (див. 3.4.1.1). Однак слово ключі не повинно використовуватися, коли членів Церкви рукопокладають для служіння в інших покликаннях, зокрема служити радниками у президентствах.

18.11.1

Хто виконує рукопокладання

Рукопокладання виконує носій Мелхиседекового священства. Він повинен отримати дозвіл від провідника, який тримає відповідні ключі священства. Ті, хто вповноважені виконувати рукопокладання, вказані в 30.8. Старійшина не повинен промовляти слова обряду або стояти в колі, коли рукопокладають чоловіка, даючи йому покликання, для служіння у якому вимагається, щоб цей чоловік був первосвященником.

Під проводом головуючого провідника у рукопокладанні можуть взяти участь один чи більше носіїв Мелхиседекового священства. Спершу рукопокладають президентів, а потім їхніх радників.

Головуючий провідник може дозволити чоловікові чи батькові, який має Мелхиседекове священство, стояти у колі для рукопокладання його дружини або дитини, навіть якщо він не є цілком гідним мати храмову рекомендацію (див. 18.3).

18.11.2

Інструкції

Один чи більше вповноважених носіїв Мелхиседекового священства легенько кладуть свої руки на голову людини. Потім один з них промовляє вголос слова обряду:

1. Називає прізвище, ім’я та по батькові людини.

2. Заявляє, що він діє владою Мелхиседекового священства.

3. Рукопокладає людину для служіння у покликанні в колі, приході, кворумі або класі.

4. Дарує ключі, якщо людина повинна отримати їх.

5. Промовляє слова благословення, як скеровує Дух.

6. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

18.12

Освячення олії

Оливкова олія повинна бути освячена носіями Мелхиседекового священства до того, як її будуть використовувати для помазання хворих або стражденних (див. Якова 5:14). Ніяку іншу олію використовувати не можна.

Ємності для олії можна замовити на сайті store.ChurchofJesusChrist.org.

Члени Церкви не повинні вживати освячену олію внутрішньо або наносити її на уражені частини тіла.

18.12.1

Хто виконує обряд

Один чи більше носіїв Мелхиседекового священства можуть освятити олію. На це їм не потрібно просити дозвіл у провідника священства.

18.12.2

Інструкції

Щоб освятити олію, носій Мелхиседекового священства:

1. Тримає відкритою ємність з оливковою олією.

2. Звертається до Небесного Батька, як у молитві.

3. Заявляє, що він діє владою Мелхиседекового священства.

4. Освячує олію (не ємність) і зазначає, що її призначено для помазання та благословення хворих і стражденних.

5. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

18.13

Благословення хворих

Обряд благословення хворих “покладанням рук” має дві частини: помазання олією і запечатування помазання, під час якого промовляється благословення. Якщо немає освяченої олії, благословення можна дати владою Мелхиседекового священства без помазання.

18.13.1

Хто дає благословення

Лише гідні носії Мелхиседекового священства можуть благословляти хворих чи стражденних. На це їм не потрібно просити дозвіл у провідника священства. Якщо можливо, батько, який має Мелхиседекове священство, благословляє хворих членів своєї сімʼї.

Зазвичай благословляють хворих двоє або більше носіїв Мелхиседекового священства. Однак один може виконати як помазання, так і запечатування.

18.13.2

Інструкції

Помазання олією виконується одним носієм Мелхиседекового священства. Він:

1. Наносить краплю освяченої олії на голову людини.

2. Легенько кладе свої руки на голову людини і називає її прізвище, ім’я та по батькові.

3. Заявляє, що він діє владою Мелхиседекового священства.

4. Заявляє, що він помазує олією, яку було освячено для помазання та благословення хворих і стражденних.

5. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

Щоб запечатати помазання, один чи більше носіїв Мелхиседекового священства легенько кладуть свої руки на голову людини. Потім той, хто запечатує помазання:

1. Називає прізвище, ім’я та по батькові людини.

2. Заявляє, що він виконує запечатування помазання владою Мелхиседекового священства.

3. Промовляє слова благословення, як скеровує Дух.

4. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

18.14

Благословення втішення і поради, зокрема батьківські благословення

18.14.1

Хто дає благословення

Носії Мелхиседекового священства можуть давати благословення втішення і поради членам сімʼї та іншим, хто їх про це просить.

Батько, який має Мелхиседекове священство, може давати батьківські благословення своїм дітям. Батьки заохочують своїх дітей прагнути батьківських благословень в часи потреби. Батьківські благословення можуть бути записані для особистого користування.

Щоб дати благословення втішення і поради чи батьківське благословення, носію Мелхиседекового священства не потрібно отримувати дозвіл від провідника священства.

18.14.2

Інструкції

Щоб дати благословення втішення і поради або батьківське благословення, один чи більше носіїв Мелхиседекового священства легенько кладуть свої руки на голову людини. Потім один з них промовляє вголос слова обряду:

1. Називає прізвище, ім’я та по батькові людини.

2. Заявляє, що обряд виконується владою Мелхиседекового священства.

3. Промовляє слова благословення, втішення і поради, як скеровує Дух.

4. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

18.15

Освячення домівок

Домівки членів Церкви можуть бути освячені владою Мелхиседекового священства.

18.15.2

Інструкції

Щоб освятити домівку, носій Мелхиседекового священства:

1. Звертається до Небесного Батька, як у молитві.

2. Заявляє, що він діє владою Мелхиседекового священства.

3. Освячує домівку як священне місце, де може перебувати Святий Дух, і промовляє інші слова, як скеровує Дух.

4. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

18.16

Освячення могил

18.16.1

Хто освячує могилу

Той, хто освячує могилу, повинен бути носієм Мелхиседекового священства і бути вповноваженим на це провідником священства, який проводить службу.

18.16.2

Інструкції

Щоб освятити могилу, носій Мелхиседекового священства:

1. Звертається до Небесного Батька, як у молитві.

2. Заявляє, що він діє владою Мелхиседекового священства.

3. Освячує й присвячує ділянку поховання як місце спочинку для тіла померлого.

4. Молиться, щоб це місце було освяченим і захищеним до воскресіння (якщо доречно).

5. Просить Небесного Батька втішити сімʼю і висловлює думки, як скеровує Дух.

6. Закінчує в імʼя Ісуса Христа.

Якщо тіло члена Церкви було піддано кремації, головуючий провідник може на власний розсуд визначити, чи освячувати місце, де зберігатиметься попіл.

18.17

Патріарші благословення

Кожен гідний охрищений член Церкви може отримати патріарше благословення, в якому дається натхненне скерування від Небесного Батька (див. Буття 48:14–16; 49; 2 Нефій 4:3–11).

Єпископ або призначений радник проводить співбесіду з членами Церкви, які хочуть отримати патріарше благословення. Якщо член Церкви гідний, той, хто проводить співбесіду, готує “Рекомендацію для отримання патріаршого благословення”. Він подає її через систему Патріарші благословення на сайті ChurchofJesusChrist.org.

Той, хто видає “Рекомендацію для отримання патріаршого благословення”, має переконатися, що член Церкви є достатньо зрілим, щоб зрозуміти значення й священну природу цього благословення.

18.17.1

Отримання патріаршого благословення

Одержавши рекомендацію, член Церкви звʼязується з патріархом, щоб призначити зустріч для отримання патріаршого благословення. У призначений для зустрічі день член Церкви повинен прийти до патріарха сповненим молитви і в недільному одязі.

Кожне патріарше благословення є священним, конфіденційним та особистим. Тому воно дається приватно, але обмежена кількість членів сімʼї може бути присутньою.

Людина, яка отримує патріарше благословення, повинна цінувати слова, які воно містить, розмірковувати над ними і жити так, щоб бути гідною отримати обіцяні благословення в цьому житті і у вічності.

Члени Церкви не повинні порівнювати благословення і не повинні розповідати про них іншим, за винятком близьких членів сімʼї. Патріарші благословення не слід читати на церковних зборах чи на інших публічних зібраннях.