22.

Забезпечення мирських потреб і досягнення самозабезпечення

22.0

Вступ

Члени Церкви стараються “нести тягарі один одного,… сумувати з тими, хто сумує;… і співчувати тим, хто потребує співчуття” (Мосія 18:8–9). Піклування про тих, хто має мирські потреби, є складовою Божої роботи зі спасіння і піднесення (див. 1.2).

Членам Церкви також радять ставати більш самозабезпеченими завдяки старанній праці та допомозі Господа. Самозабезпечення — це здатність, зобов’язання і старання забезпечити себе і свою сім’ю духовно і матеріально тим, що є життєво необхідним. Навчившись забезпечувати самих себе, члени Церкви також здатні краще служити іншим.

---

ОСОБИСТІ Й СІМЕЙНІ ЗУСИЛЛЯ

---

22.1

Ставати самозабезпеченими

З допомогою Господа члени Церкви стають самозабезпеченими, якщо вони:

• Розвивають в собі духовну, фізичну та емоційну силу.

• Здобувають освіту і знаходять роботу.

• Стають краще підготовленими, щоб задовольняти свої мирські потреби.

22.1.1

Духовна сила

Спаситель навчав: “Все для Мене духовне, і ні в який час не давав Я вам закон, який був би фізичним” (Учення і Завіти 29:34). Члени Церкви розвивають духовну силу, виявляючи віру в Христа та дотримуючись Божих заповідей.

Якщо члени Церкви роблять це, вони отримують скерування від Святого Духа стосовно того, як розвʼязати свої проблеми та служити іншим.

22.1.2

Фізичне здоровʼя та емоційне здоров’я

Небесний Батько хоче, щоб Його діти розвивали в собі фізичну й емоційну силу. Для цього, зокрема, слід:

• Дотримуватися Слова мудрості (див. Учення і Завіти 89).

• Старатися їсти поживну їжу, регулярно робити фізичні вправи і спати достатньо часу.

• Уникати речовин та поведінки, які є шкідливими чи призводять до виникнення згубних звичок.

• Дотримуватися гігієни й отримувати належну медичну допомогу.

• Розвивати здорові стосунки.

• Шукати фахової допомоги у випадку виникнення психічних чи емоційних проблем, якщо потрібно.

22.1.3

Освіта і робота

Спаситель навчав: “Прагніть знання, саме через навчання і також через віру” (Учення і Завіти 88:118). Здобуття вищої або професійної освіти може сприяти кращому працевлаштуванню, що допоможе членам Церкви забезпечувати свої особисті й сімейні потреби.

22.1.4

Підготовленість, щоб задовольняти мирські потреби

Членам Церкви радять ставати підготовленими, щоб вони могли у скрутні часи піклуватися про себе, свої сімʼї та інших людей.

Основні складові підготовленості, щоб задовольняти мирські потреби

Фінанси

• Сплата десятини і пожертвувань

• Мінімізація боргів

• Життя у межах свого бюджету

• Заощадження на майбутнє

• Отримання належної освіти

Домашній запас

• Продукти харчування

• Вода

• Інші речі першої потреби

Члени Церкви збільшують свою фінансову підготовленість, якщо:

• Сплачують десятину і пожертвування (див. Малахія 3:8–12).

• Мінімізують борги.

• Живуть у межах свого бюджету.

• Заощаджують на майбутнє.

• Отримують належну освіту (див. 22.3.3).

Підготовка також стосується зокрема й планування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. Членів Церкви заохочують створювати короткостроковий і довгостроковий запас продуктів харчування, води та інших речей першої потреби.

Більше інформації див. у посібнику Особисті фінанси для самозабезпечення і “Temporal Preparedness Resources”.

22.2

Служіння тим, хто має мирські та емоційні потреби

Учнів Господа навчають “любити… і служити один одному” і “допомагати тим,… хто в нужді” (Мосія 4:15–16). Члени Церкви намагаються служити тим, хто має мирські та емоційні потреби. Серед таких потреб може бути потреба у продуктах харчування, одязі, житлі, освіті, роботі, а також в тому, що стосується фізичного здоровʼя та емоційного благополуччя.

22.2.1

Господня комора

Усі ресурси, доступні для Церкви, щоб допомагати тим, хто має мирські потреби, називаються Господньою коморою (див. Учення і Завіти 82:18–19). Під цим слід розуміти, що члени Церкви жертвують свій час, майно та фінансові ресурси, діляться своїми талантами і виявляють співчуття, щоб допомагати нужденним.

Господня комора існує в кожному приході і колі. Часто провідники можуть допомагати окремим особам і сімʼям знаходити рішення, як задовольнити їхні потреби, покладаючись на знання, навички та служіння, запропоновані членами приходу і колу.

22.2.2

Закон посту і пожертвування від посту

Господь встановив закон посту, щоб благословити Свій народ і підготувати для них шлях, аби вони могли служити нужденним. Члени Церкви більше наближаються до Господа і набувають більшої духовної сили, якщо живуть за законом посту. Вони також стають більш самозабезпеченими і більш співчутливими. (Див. Ісая 58:6–12; Малахія 3:8–12).

Поститися можна у будь-який час. Однак члени Церкви зазвичай постяться у перший Суботній день місяця, який є днем посту. Зазвичай у день посту:

• Моляться

• Обходяться без їжі і питва впродовж 24-х годин (якщо дозволяє фізичний стан)

• Дають щедрі пожертвування від посту

Пожертвування від посту призначаються для допомоги нужденним. Коли члени Церкви постяться, їх просять давати пожертвування від посту, які щонайменше мають дорівнювати вартості не спожитої ними їжі. Членів Церкви заохочують бути щедрими і, якщо вони можуть, давати більше, ніж вартість цієї їжі.

Члени Церкви можуть віддавати свої пожертвування і заповнений бланк “Десятина та інші пожертвування” єпископу або одному з його радників. У деяких територіях вони також можуть робити свої пожертвування онлайн. У деяких приходах єпископ може уповноважити носіїв Ааронового священства збирати пожертвування від посту (див. 34.3.2).

22.2.3

Служіння

Члени Церкви прагнуть служити іншим, як робив це Спаситель (див. Іван 13:35).

Служіння може координуватися на рівні приходу, колу або громади. На сайті JustServe.org, де він доступний, члени Церкви та інші люди можуть знайти інформацію про те, які є можливості для служіння у громаді.

22.2.4

Гуманітарна допомога

Церква надає гуманітарну допомогу по всьому світу. Вона робить це як безпосередньо, так і у партнерстві з іншими гуманітарними організаціями. Члени Церкви та інші люди, які бажають підтримувати ці зусилля, можуть робити свої внески у церковний Фонд гуманітарної допомоги.

---

ЗУСИЛЛЯ ПРОВІДНИКІВ

---

22.3

Схема для досягнення самозабезпечення та служіння нужденним

Церковні провідники діють як представники Спасителя, коли піклуються про тих, хто має мирські та емоційні потреби (див. 22.3.4). Роблячи це, вони намагаються допомогти членам Церкви стати більш самозабезпеченими.

Провідники прагнуть отримати скерування від Святого Духа, щоб допомагати чуйно і зі співчуттям. Вказане в наведеній далі схемі допомагатиме провідникам задовольняти потреби членів Церкви так, щоб це сприяло досягненню самозабезпечення:

• Шукайте нужденних.

• Допомагайте їм оцінювати і задовольняти короткострокові потреби.

• Допомагайте їм досягнути довгострокового самозабезпечення.

• Служіть тим, хто має емоційні потреби.

22.3.1

Шукайте нужденних

Єпископ має божественний обовʼязок шукати нужденних та піклуватися про них (див. Учення і Завіти 84:112). Серед інших, хто відіграє важливу роль у виконанні цього обовʼязку, є:

• Брати-служителі і сестри-служительки.

• Президентства Товариства допомоги і кворуму старійшин.

• Радники єпископа.

• Інші члени ради приходу.

Щоб підтримати їхні зусилля, єпископат, якщо потрібно, може покликати фахівців приходу з програми благополуччя та із самозабезпечення (див. 22.6.4).

У дусі любові й турботи провідники приходу допомагають визначати, хто з членів Церкви може потребувати допомоги. Недостатньо допомагати тільки тоді, коли про це просять. Провідники мають радитися з братами-служителями і сестрами-служительками, аби пересвідчитися, що про нужденних членів Церкви дбають належним чином.

22.3.2

Допомагайте членам Церкви оцінювати і задовольняти короткострокові потреби

Члени Церкви стараються задовольнити свої основні потреби, докладаючи власних зусиль і завдяки допомозі від родини. Якщо цієї допомоги недостатньо, члени Церкви можуть потребувати допомоги з інших джерел, якими, наприклад, є:

• Державні і громадські ресурси (див. 22.12).

• Допомога від Церкви.

Церковна допомога може, зокрема, стосуватися задоволення короткострокових потреб, наприклад, у продуктах харчування, одязі, житлі чи інших найнеобхідніших речах. Щоб задовольняти ці потреби, єпископи можуть використовувати пожертвування від посту. У місцевостях, де можуть використовуватися єпископські ордери, єпископи, як правило, дають їх для отримання продуктів харчування та інших товарів першої потреби (див. “Єпископські ордери та рекомендації” в Матеріалах для провідників та діловодів [LCR]).

При наданні церковної допомоги провідники дотримуються принципів і правил, вказаних у підрозділах 22.4 і 22.5.

22.3.3

Допомагайте членам Церкви досягнути довгострокового самозабезпечення

Члени Церкви можуть потребувати постійної підтримки, щоб вирішити свої довгострокові проблеми. Здобуття вищої чи професійної освіти або задіяння інших ресурсів може допомогти їм досягнути самозабезпечення та задовольняти свої довгострокові потреби. Провідники Товариства допомоги і кворуму старійшин, брати-служителі і сестри-служительки, а також інші люди можуть допомогти членам Церкви отримати доступ до цих ресурсів.

За допомогою форми План із самозабезпечення члени Церкви визначають свої сильні сторони, а також які в них є потреби та ресурси. Цей план має використовуватися щоразу, коли розглядається питання надання церковної допомоги. Єпископ може доручити провідникам Товариства допомоги, кворуму старійшин, братам-служителям і сестрам-служителькам чи комусь іншому допомогти членам Церкви заповнити цей план.

Провідники можуть рекомендувати членам Церкви зробити частиною цього плану участь у групах із самозабезпечення. Ці групи допомагають їм набути навичок і дізнаватися про ресурси, щоб отримати кращу освіту, роботу або ефективніше розпоряджатися своїми коштами (див. 22.13). Як правило, ці групи організовуються радами колу чи приходу (див. 22.10.2, 22.7).

Надаючи допомогу, єпископ або інший призначений ним провідник користується формою Путівник для єпископа щодо плану із самозабезпечення. За допомогою цієї форми провідники відстежують, наскільки успішно члени Церкви досягають самозабезпечення.

22.3.4

Служіть тим, хто має емоційні потреби

Брати-служителі і сестри-служительки та провідники приходу можуть бути знаряддям у наданні допомоги членам Церкви, які мають емоційні проблеми. Боротьба людини з труднощами, викликаними станом емоційного здоровʼя, також може впливати на членів її сім’ї, особливо на подружжя. Провідники мають надавати їм підтримку і виявляти розуміння.

Церква забезпечує провідників матеріалами “Counseling Resources”, щоб допомогти їм надавати підтримку членам Церкви, які стикаються з різними емоційними та соціальними проблемами. Серед додаткових ресурсів для членів Церкви є такі:

• Finding Strength in the Lord: Emotional Resilience [Знаходити силу в Господі: Емоційна стійкість]

• Зцілення завдяки Спасителю: Програма подолання згубних звичок

• Групи підтримки, в які входять подружжя і члени сімʼї

• Курси для зміцнення шлюбу та сімʼї

Єпископи можуть проконсультуватися зі співробітниками Служби з питань сім’ї, щоб краще зрозуміти емоційні труднощі члена Церкви і визначити, якими є доступні ресурси. Президенти колів і місій також можуть консультуватися зі Службою з питань сім’ї. Співробітники Служби з питань сім’ї можуть допомогти цим провідникам визначити, чи потребує член Церкви, який має серйозні емоційні чи соціальні труднощі, допомоги фахівців. Провідники можуть попросити про консультацію, звʼязавшись з їхнім офісом Служби з питань сім’ї або місцевим менеджером з питань благополуччя і самозабезпечення. (Контактну інформацію див. у 31.3.6).

Де це можливо, єпископи можуть направляти членів Церкви, яким потрібна консультація, до фахівця Служби з питань сім’ї. Вони це роблять, використовуючи єпископський ордер на надання послуг (див. “Єпископські ордери і рекомендації” в LCR). Або члени Церкви можуть звертатися по допомогу до авторитетних професійних консультантів у громаді.

Іноді єпископи радять членам Церкви, які потребують допомоги, покаятися у гріховній поведінці. Така поведінка може стосуватися вчинення гріхів, повʼязаних зі згубними звичками або викликаних ними. У таких ситуаціях єпископи мають дотримуватися настанов, наведених у 32.8.1 і 32.8.2.

22.4

Принципи, що стосуються надання церковної допомоги

З допомогою Господа члени Церкви стараються забезпечити себе та свої сімʼї. Родичів заохочують надавати допомогу, якщо в цьому є потреба. Якщо члени Церкви потребують додаткової допомоги, вони можуть звернутися до інших джерел. Такими програмами можуть бути:

• Державні і громадські ресурси (див. 22.12).

• Допомога від Церкви з фонду пожертвувань від посту або через єпископські ордери на отримання продуктів харчування та інших товарів першої потреби (див. 22.3.2).

Церковна допомога призначена допомогти членам Церкви набути незалежності, а не потрапити у залежність. Будь-яка надана допомога має зміцнювати членів Церкви в їхніх зусиллях стати самозабезпеченими.

При наданні церковної допомоги провідники дотримуються принципів, зазначених у пунктах з 22.4.1 по 22.4.5. Єпископати і діловоди переглядають відео “Священні кошти, священні обовʼязки” щонайменше раз на рік.

Принципи надання церковної допомоги

• Заохочувати до особистої та сімейної відповідальності.

• Надавати мирську допомогу для задоволення необхідних потреб.

• Надавати допомогу продуктами, товарами чи послугами, а не готівкою.

• Пропонувати можливості відпрацювати її або послужити.

• Тримати конфіденційною інформацію про надання церковної допомоги.

22.4.1

Заохочувати до особистої та сімейної відповідальності

Провідники навчають, що люди і сімʼї мають першочергову відповідальність за своє особисте благополуччя. Живучи за принципами самозабезпечення, члени Церкви будуть здатні краще задовольняти свої майбутні потреби самостійно (див. 22.1).

Перш ніж надавати церковну допомогу, єпископ (чи інший провідник або член Церкви, якому він дасть доручення) разом з членами Церкви розглядає, які ресурси вони використовують, щоб задовольнити свої потреби. Ця людина може запропонувати членам Церкви розглянути й інші ресурси, зокрема, державні чи громадські ресурси (див. 22.12).

22.4.2

Надавати мирську допомогу для задоволення необхідних потреб

Церковна допомога надається з метою тимчасово задовольнити основні потреби членів Церкви, поки ті стараються стати самозабезпеченими. Допомога з пожертвувань від посту, як правило, надається для сплати за необхідне, наприклад, їжу та одяг. Однак вона також може надаватися для сплати за житло, за комунальні послуги чи послуги, які надаються людині індивідуально, наприклад, за отримання консультацій фахівців, медичної допомоги чи за проходження короткострокового курсу професійного навчання.

Церковна допомога призначена підтримувати життя, а не спосіб життя. Члени Церкви можуть потребувати підтримки та співчуття, коли вони працюють над тим, щоб зменшити свої витрати або уникнути їх.

Єпископам слід бути розсудливими й прагнути духовного скерування, вирішуючи, в якому обсязі та протягом якого терміну надавати допомогу. Вони мають бути співчутливими і щедрими, але й не сприяти виникненню залежності.

22.4.3

Надавати допомогу продуктами, товарами чи послугами, а не готівкою

Якщо можливо, єпископу слід уникати видачі готівки. Натомість він має використовувати пожертвування від посту або єпископські ордери, щоб забезпечити членів Церкви продуктами харчування, товарами чи наданням їм послуг. Тоді члени Церкви можуть скористатися власними грішми, щоб сплатити за задоволення інших своїх потреб.

Якщо цього недостатньо, єпископ може надати допомогу, використовуючи пожертвування від посту, щоб тимчасово оплачувати рахунки за найнеобхідніше (див. 22.5.2). Якщо можливо, ці платежі слід здійснювати безпосередньо на рахунок постачальників послуг (див. 22.5.3).

22.4.4

Запропонувати можливості відпрацювати або послужити

Єпископи пропонують тим, хто отримує допомогу, відпрацювати її або послужити, наскільки це для них можливо. Це допомагає членам Церкви зберігати почуття гідності. Це також збільшує їхню здатність бути самозабезпеченими.

Деяким членам Церкви похилого віку або з інвалідністю може бути важко виконувати роботу чи служити. Провідникам слід з розумінням поставитися до їхніх ситуацій і запропонувати інші варіанти. Це дозволить їм зробити те, що можливо в їхніх обставинах.

22.4.5

Тримати конфіденційною інформацію про надання церковної допомоги

Єпископ та інші провідники приходу тримають конфіденційною будь-яку інформацію, що стосується членів Церкви, які можуть потребувати церковної допомоги. Це сприяє захисту приватності особистого життя й гідності членів Церкви. (Див. 31.3).

Члени Церкви, які отримують допомогу, повинні усвідомлювати священну природу пожертвувань від посту та єпископських ордерів. Вони повинні ставитися до будь-якої допомоги конфіденційно і з повагою.

Іноді може бути корисно, щоб рада приходу або інші члени приходу знали про потреби якоїсь людини чи сім’ї. Наприклад, коли член Церкви шукає роботу. У таких випадках єпископ та інші провідники зазвичай звертаються до цього члена Церкви за дозволом повідомити таку інформацію.

22.5

Правила, що стосуються надання церковної допомоги

Надаючи допомогу, церковні провідники повинні дотримуватися правил, названих в цьому підрозділі.

22.5.1

Правила щодо одержувачів церковної допомоги

22.5.1.1

Допомога членам приходу

Як правило, члени Церкви, які одержують церковну допомогу, повинні жити у межах приходу і їхній запис про членство знаходиться у приході. Допомога може бути надана незалежно від того, регулярно чи ні цей член Церкви відвідує церковні збори або чи дотримується він/вона церковних норм.

Якщо член Церкви переїхав у приход недавно, єпископ звертається до його/її попереднього єпископа, щоб обговорити ситуацію цієї людини до того, як надавати їй допомогу. У розділі “Фінанси” в LCR єпископи також можуть побачити, яка допомога надавалася протягом останніх трьох років.

22.5.1.2

Допомога єпископам і президентам колів

Часом єпископ або члени його сімʼї чи його найближчі родичі, які живуть у межах приходу, можуть потребувати церковної допомоги. Коли таке трапляється, єпископ розглядає потреби та запропоновану допомогу з президентом колу. Перш ніж єпископ може скористатися пожертвуваннями від посту або затвердити єпископський ордер для себе чи своєї сімʼї, необхідно отримати письмовий дозвіл на це від президента колу.

У разі використання коштів з пожертвувань від посту президент колу переглядає рахунки та інші витрати, перш ніж дати дозвіл на їх оплату. Єпископ не може затвердити оплату чогось для себе чи своєї сімʼї.

Якщо президент колу або члени його сімʼї чи родичі, які живуть у межах його приходу, потребують допомоги, він звʼязується з єпископом. Єпископ дотримується тих самих принципів і настанов, якими б він керувався для надання допомоги будь-якому іншому члену Церкви. Однак, як тільки єпископ схвалить такий запит, президент колу має направити його президентству території. Президент колу і єпископ чекають на письмове підтвердження від члена президентства території, і тільки після цього можна буде здійснити оплату чи видати ордер. (Якщо допомоги потребує президент округу, на її надання потрібен дозвіл президента місії, а не президентства території).

22.5.1.3

Допомога членам Церкви, які перебувають на даній території тимчасово або є безпритульними

Єпископи можуть надавати допомогу членам Церкви та іншим людям, які перебувають на даній території тимчасово або є безпритульними. Однак вони ретельно обмірковують, яку саме допомогу слід надати і в якому обсязі. Перш ніж надавати допомогу, рекомендується, щоб вони порадилися з єпископом попереднього приходу тієї людини.

Як правило, єпископи пропонують членам Церкви, які отримують допомогу, перебуваючи на даній території тимчасово або будучи безпритульними, можливість відпрацювати її або послужити. Єпископи також можуть направляти цих членів Церкви до громадських ресурсів, які призначені задовольняти їхні потреби.

Виходячи з потреби, президент колу може призначити одного єпископа мати справу з усіма проханнями, які надходять у кіл від людей, які перебувають на даній території тимчасово або є безпритульними. У деяких місцевостях є багато розташованих поруч колів з великою кількістю людей, які перебувають на даній території тимчасово або є безпритульними. У таких ситуаціях президентство території може покликати територіального фахівця програми благополуччя і самозабезпечення, щоб розглядати їхні прохання про надання допомоги. Ця людина повинна бути колишнім єпископом.

22.5.1.4

Допомога людям, які не є членами Церкви

Людей, які не є членами Церкви, зазвичай направляють для отримання допомоги до місцевих громадських ресурсів. У рідкісних випадках, за скеруванням Духа, єпископ може надати їм допомогу з пожертвувань від посту чи видати єпископські ордери. Наприклад, єпископ може надати допомогу батькам або піклувальникам, які не є членами Церкви, але в яких одна дитина чи більше є членами Церкви.

22.5.2

Правила щодо використання пожертвувань від посту

22.5.2.1

Медична допомога або інші види догляду за здоровʼям

Для кожної території Церкви встановлено схвалені обмеження на використання коштів з пожертвувань від посту для оплати витрат за надання медичної, стоматологічної або психіатричної допомоги. В території обмеження можуть різнитися залежно від регіону чи країни.

Якщо єпископи використовують кошти з пожертвувань від посту, щоб допомогти оплатити витрати на медичну, стоматологічну чи психіатричну допомогу, вони не повинні перевищувати ці обмеження без відповідного схвалення. Щоб дізнатися, які суми можуть бути схвалені, та ознайомитися з настановами, див. “Use of Fast Offerings for Medical Expenses” (Використання пожертвувань від посту для витрат на медичні послуги).

22.5.2.2

Заборгованість за споживчим кредитом та невдалі бізнес чи інвестиції

Кошти з пожертвувань від посту не можна використовувати для оплати заборгованості за споживчим кредитом, зокрема боргу за кредитними картками, чи для повернення особистих позик. Також кошти з пожертвувань від посту не можна використовувати для виплати заборгованості, що утворилася внаслідок невдалих бізнесу чи інвестицій.

22.5.2.3

Повернення коштів, наданих з фонду пожертвувань від посту

Від членів Церкви не вимагається повертати допомогу, яку вони отримали від Церкви з фонду пожертвувань від посту.

22.5.2.4

Суми витрат приходу з пожертвувань від посту

Від єпископів не вимагається обмежувати допомогу членам приходу, що надається з фонду пожертвувань від посту, сумою внесків, зібраних у приході.

22.5.3

Правила щодо здійснення платежів

Якщо можливо, платежі слід здійснювати безпосередньо на рахунок підприємств, що постачають товари і надають послуги. Як правило, виплати не робляться безпосередньо людині, якій надається допомога.

Члени єпископату і діловоди дотримуються фінансових процедур, визначених у 34.5.7, коли:

• Готують чек.

• Готують виплату електронним платежем.

• Знімають готівку для здійснення платежу з фонду пожертвувань від посту.

22.5.4

Правила щодо виплат, які принесли б вигоду єпископу або президенту колу

Надаючи членам Церкви допомогу з фонду пожертвувань від посту, єпископ не може використовувати ці кошти для сплати за товари чи послуги у спосіб, який би приніс користь йому особисто. Будь-які винятки вимагають схвалення від президента колу. Наприклад: якщо єпископ володіє нерухомістю, яку здає в оренду, і там проживає член Церкви, він не може використовувати пожертвування від посту на покриття орендної плати для цього члена Церкви, якщо на це спершу не дасть згоду президент колу.

Якщо виплата, що робиться для члена Церкви з коштів пожертвувань від посту, принесла б вигоду президенту колу або підприємству, яким він володіє, то на це вимагається дозвіл президентства території. Як тільки єпископ схвалить запропоновану виплату, президент колу відправляє запит президентству території. Президент колу і єпископ чекають на письмове схвалення від члена президентства території, і тільки після цього можна здійснити оплату.

22.5.5

Захист від неналежного використання коштів

Єпископати і діловоди повинні захищати кошти з фонду пожертвувань від посту від неналежного використання. Щоб звернутися із запитаннями або повідомити про зловживання церковною допомогою чи про шахрайство, члени єпископатів або діловоди у Сполучених Штатах і Канаді можуть зателефонувати на лінію допомоги за номером 1-800-453-3860, внутрішній 2-7887. Члени єпископатів або діловоди поза межами Сполучених Штатів і Канади мають телефонувати в офіс їхньої території.

22.6

Ролі провідників приходу

22.6.1

Єпископ і його радники

Єпископ має божественне доручення шукати тих, у кого є мирські потреби, та піклуватися про них (див. Учення і Завіти 84:112). Значну частину цієї роботи він делегує президентствам Товариства допомоги і кворуму старійшин. Однак певні обовʼязки виконуються виключно єпископом. Наприклад, єпископ:

• Визначає вид та обсяг будь-якої мирської допомоги і тривалість її надання.

• Схвалює надання допомоги з коштів пожертвувань від посту (див. 22.4 і 22.5) та через єпископські ордери (див. 22.13).

• Забезпечує дотримання принципів і правил, що стосуються надання мирської допомоги (див. 22.4 і 22.5).

• Особисто переглядає плани із самозабезпечення членів приходу. Якщо потрібно, він призначає інших провідників приходу стежити за виконанням цих планів. (Див. План із самозабезпечення та Путівник для єпископа щодо плану із самозабезпечення).

Єпископ та його радники мають такі обов’язки:

• Навчати принципів і розповідати про благословення, що стосуються (1) піклування про тих, хто має мирські та емоційні потреби, і (2) досягнення самозабезпечення (див. 22.1). Зокрема й того, що стосується особистої та сімейної підготовленості.

• Навчати про закон посту і заохочувати членів Церкви давати щедрі пожертвування від посту (див. 22.2.2).

• Наглядати за збиранням і обліком пожертвувань від посту (див. 34.3.2).

Як президентство Ааронового священства, єпископат також направляє зусилля кворумів Ааронового священства і класів Товариства молодих жінок у служінні тим, хто має мирські потреби у приході та громаді (див. 10.2.2 і 11.2.2). Ці зусилля координуються на зборах молодіжної ради приходу (див. 22.8) і на зборах президентств кворумів та класів (див. 10.4.3 і 11.3.4.3).

22.6.2

Президентства Товариства допомоги і кворуму старійшин

Під керівництвом єпископа президентства Товариства допомоги і кворуму старійшин відіграють ключову роль у піклуванні про нужденних у приході (див. 8.2.2 та 9.2.2). Ці провідники навчають членів приходу:

• Служити нужденним.

• Жити за законом посту.

• Досягати самозабезпечення.

• Збільшувати особисту та сімейну підготовленість.

У деяких місцевостях єпископи мають можливість давати нужденним членам приходу єпископський ордер на отримання продуктів харчування та інших товарів першої потреби (див. 22.13). Зазвичай єпископ дає доручення президентці Товариства допомоги відвідати таких членів приходу і заповнити бланк ордера (див. 9.2.2.2). Однак він може також дати це доручення і президенту кворуму старійшин (див. 8.2.2.2). Це доручення можна дати радниці у президентстві Товариства допомоги або раднику у президентстві кворуму старійшин, якщо у президентів немає можливості зробити це самим. Призначений провідник подає заповнений бланк єпископу на схвалення.

22.6.3

Брати-служителі і сестри-служительки

Процес надання допомоги для задоволення духовних та мирських потреб часто ініціюють брати-служителі та сестри-служительки (див. 21.1). Вони повідомляють про потреби тих, кому служать, президентствам свого кворуму старійшин або Товариства допомоги під час співбесіди щодо служіння та в інший час. Про потреби, які є конфіденційними, вони можуть повідомляти безпосередньо єпископу.

22.6.4

Фахівці приходу з програми благополуччя та із самозабезпечення

Єпископати можуть покликати окремих людей або подружні пари служити фахівцями приходу з програми благополуччя та із самозабезпечення. Ці фахівці надають підтримку провідникам приходу в їхніх зусиллях піклуватися про інших і допомагати їм ставати більш самозабезпеченими.

Фахівцям можуть доручити відповідати за конкретні сфери, на яких зосереджується увага. Такими сферами, зокрема, можуть бути:

• Працевлаштування.

• Освіта.

• Підготовка.

• Емоційне здоров’я.

• Харчування.

• Особисті фінанси.

Єпископати також можуть просити фахівців допомагати в координуванні чи проведенні навчання в групах із самозабезпечення. Як правило, ці групи організовуються радами колу чи приходу.

22.6.5

Короткий опис покликань та ролей

Наведена далі таблиця містить короткий опис покликань та ролей, про які йшлося в 22.6.

Покликання	Відвідувати та визначати потреби	Навчати принципів самозабезпечення	Допомагати членам приходу у складанні плану із самозабезпечення	Схвалювати надання допомоги з фонду пожертвувань від посту або через єпископські ордери
Покликання Єпископ	Відвідувати та визначати потреби Може, але часто делегує	Навчати принципів самозабезпечення Так	Допомагати членам приходу у складанні плану із самозабезпечення Може, але часто делегує	Схвалювати надання допомоги з фонду пожертвувань від посту або через єпископські ордери Так
Покликання Президентства Товариства допомоги і кворуму старійшин	Відвідувати та визначати потреби Так	Навчати принципів самозабезпечення Так	Допомагати членам приходу у складанні плану із самозабезпечення Якщо призначено	Схвалювати надання допомоги з фонду пожертвувань від посту або через єпископські ордери Ні
Покликання Брати-служителі і сестри-служительки	Відвідувати та визначати потреби Так	Навчати принципів самозабезпечення Так	Допомагати членам приходу у складанні плану із самозабезпечення Якщо призначено	Схвалювати надання допомоги з фонду пожертвувань від посту або через єпископські ордери Ні
Покликання Фахівці приходу з програми благополуччя та із самозабезпечення (якщо покликані)	Відвідувати та визначати потреби Якщо призначено	Навчати принципів самозабезпечення Якщо призначено	Допомагати членам приходу у складанні плану із самозабезпечення Якщо призначено	Схвалювати надання допомоги з фонду пожертвувань від посту або через єпископські ордери Ні

22.7

Роль ради приходу

Рада приходу відіграє важливу роль у плануванні того, як піклуватися про нужденних і допомагати їм ставати самозабезпеченими (див. 4.4). Обговорюючи потреби членів приходу, рада з повагою ставиться до побажань кожного, хто просить дотримуватися конфіденційності.

Ради приходів, вирішуючи, як піклуватися про тих, хто має мирські та емоційні потреби, роблять наступне:

• Планують, як навчати членів приходу застосовувати принципи самозабезпечення (див. 22.1).

• Планують, як допомогти тим, у кого є невідкладні потреби, наприклад, знайти роботу, і тим, хто потребує тривалого догляду за ними, наприклад, через проблеми зі здоровʼям або інвалідність.

• Визначають членів приходу, чиї навички могли б знадобитися, щоб допомогти у задоволенні потреб.

• Визначають можливі завдання для відпрацювання допомоги тими, хто отримує церковну допомогу.

• Визначають членів приходу, кому пішла б на користь участь у групах із самозабезпечення. Як правило, ці групи організовуються радами колу чи приходу.

• Визначають інші державні, громадські чи церковні ресурси, які можуть бути корисними для членів приходу (див. 22.12 і 22.13).

• Планують варіанти проведення служіння у громаді. На сайті JustServe.org, де він доступний, можна знайти інформацію про те, які є можливості для служіння.

Ради приходів також складають простий письмовий план дій приходу у надзвичайних ситуаціях. Цей план має узгоджуватися з планом дій колу у надзвичайних ситуаціях (див. “Stake and Ward Preparedness” [Підготовленість колу і приходу]; див. також 22.9.1.3 у цьому довіднику).

Якщо потрібно, на збори ради приходу можуть бути запрошені фахівці приходу з програми благополуччя та із самозабезпечення.

22.8

Роль молодіжної ради приходу

Одна з цілей молодіжної ради приходу — допомогти молоді стати відданими послідовниками Ісуса Христа (див. 29.2.6). Під керівництвом єпископату молодіжна рада приходу планує, як служити нужденним в їхньому приході та їхній громаді.

Конкретні заходи зі служіння можуть плануватися на зборах президентств кворумів і класів. На сайті JustServe.org, де він доступний, можна знайти інформацію про те, які є можливості для служіння у громаді.

22.9

Ролі провідників колу

22.9.1

Президент колу і його радники

Президент колу і його радники направляють зусилля, спрямовані на служіння тим, хто має мирські та емоційні потреби і старається стати самозабезпеченими. Їм допомагають в цьому президентство Товариства допомоги колу, члени вищої ради та інші члени ради колу.

Президент колу і його радники мають такі обов’язки:

• Навчати принципів і розповідати про благословення, що стосуються (1) піклування про тих, хто має мирські та емоційні потреби, і (2) досягнення самозабезпечення (див. 22.1).

• Навчати про закон посту і заохочувати членів Церкви давати щедрі пожертвування від посту (див. 22.2.2).

• Навчати єпископів, як належним чином надавати церковну допомогу тим, хто має мирські потреби (див. 22.9.1.1).

• Слідкувати за тим, щоб президентів кворумів старійшин і президенток Товариств допомоги приходів навчали, якими є їхні ролі у піклуванні про нужденних. Члени вищої ради і президентства Товариства допомоги колу допомагають у навчанні цих провідників (див. 22.9.2 і 22.9.3).

• Скеровувати роботу колу з підготовки до надзвичайних ситуацій та дії у разі виникнення їх (див. 22.9.1.3).

Президент колу також має такі обов’язки:

• Розглядати запити на ті витрати з пожертвувань від посту, що стосуються надання медичної допомоги і перевищують дозволений для єпископа ліміт. Президент колу може давати дозвіл на оплату за цими запитами на суми, що не перевищують дозволений йому ліміт. Запити на суми, що перевищують дозволений йому ліміт, він подає на розгляд президентству території (див. 22.5.2.1).

• Розглядати будь-які запити на церковну допомогу для єпископів (див. 22.5.1.2).

• Служити президентом колу, відповідальним за установи, що діють за програмою благополуччя і самозабезпечення, якщо призначений (див. 22.9.1.2).

Президентство колу може призначити одного чи більше членів вищої ради допомагати наглядати за зусиллями, що докладаються для піклування за тими людьми у колі, хто має мирські потреби (див. 22.9.2). Президентство колу також може покликати фахівців з програми благополуччя та із самозабезпечення, щоб підтримувати ці зусилля (див. 22.9.4).

22.9.1.1

Навчати єпископів принципів надання церковної допомоги

Президент колу слідкує за тим, щоб єпископи піклувалися про тих, хто має мирські потреби в їхніх приходах. Він навчає єпископів принципів і правил, що стосуються надання церковної допомоги (див. 22.4 і 22.5).

Під час проведення співбесід з єпископами президент колу проглядає платежі з фонду пожертвувань від посту, вказані у щомісячному фінансовому бюлетені приходу. Він також обговорює з кожним єпископом принципи, яких той дотримується, щоб допомагати членам приходу. Він радиться з єпископом стосовно будь-яких платежів чи типових порушень у бюлетені, які можуть вказувати на нерозуміння правильних принципів.

Принципи і практика надання церковної допомоги також обговорюються на раді єпископів колу (див. 22.11).

Президент колу переконується, що єпископати і діловоди щонайменше раз на рік переглядають навчальне відео “Священні кошти, священні обовʼязки”.

22.9.1.2

Служіння президента колу, відповідального за установи, що діють за церковною програмою благополуччя та самозабезпечення

Де це стосується, президентство території призначає одного з президентів колів служити відповідальним за всі установи, що діють за програмою благополуччя та самозабезпечення в їхній території. Прикладом таких установ можуть бути:

• Єпископські комори.

• Офіси Служби з питань сім’ї.

• BYU–Pathway Worldwide.

• Магазини Deseret Industries.

Призначений президент колу допомагає знайти волонтерів, щоб допомагати задовольняти потреби таких установ. Волонтерами можуть бути члени колу, відповідального за установу, або члени інших колів, яких обслуговує ця установа.

Президент колу, відповідальний за установу, може організувати комітет відповідального колу із забезпечення діяльності установи, щоб здійснювати нагляд за нею. Членами комітету є:

• Президент колу або призначений радник.

• Член вищої ради.

• Членкиня президентства Товариства допомоги колу.

• Керівник цієї установи.

• Фахівці з програми благополуччя та із самозабезпечення, якщо потрібно.

22.9.1.3

Дії у випадку надзвичайних ситуацій

Президент колу наглядає за діями Церкви у випадку надзвичайних ситуацій та підтримання звʼязку в його колі. При стихійних лихах чи катастрофах, наслідків від яких зазнали більше ніж один кіл, керувати діями може президентство території або призначений територіальний сімдесятник. Менеджери програми благополуччя та самозабезпечення надають підтримку провідникам території та колу в цих зусиллях.

Президенти колів можуть покликати фахівців з програми благополуччя та із самозабезпечення, щоб наглядати за центром управління діями у надзвичайних ситуаціях, керувати інформуванням або вирішувати питання щодо безпеки. Якщо потрібно, президентство території або територіальний сімдесятник також може призначити таких фахівців на рівні території чи на рівні координаційної ради.

Брати-служителі і сестри-служительки повідомляють про ситуацію й потреби членів Церкви провідникам кворуму і Товариства допомоги. Ці провідники повідомляють про них єпископу, а той — президентству колу.

Президентство колу передає інформацію (1) президентству території або призначеному територіальному сімдесятнику і (2) менеджеру програми благополуччя та самозабезпечення. У цьому звіті повідомляють про становище членів Церкви, місіонерів, стан церковних будівель та громади. Якщо члени Церкви постраждали від стихійного лиха чи катастрофи, єпископи можуть використовувати пожертвування від посту, щоб допомогти задовольнити їхні основні потреби.

Президент колу схвалює інформацію для громадськості, яка повідомляється Церквою на місцях. Він координує це з директором з комунікації колу, якщо такого покликано (див. 6.2.1.7). Він може бути речником Церкви, щоб відповідати на запитання медіа. Він також може призначити робити це директора з комунікації колу або іншого речника. При стихійних лихах чи катастрофах, наслідків від яких зазнали більше, ніж один кіл, керувати інформуванням громадськості може президентство території або призначений сімдесятник.

Під час надзвичайної ситуації церковні провідники можуть надавати цивільним властям доступ до ресурсів Церкви. З дозволу президентства території церковні будівлі (за винятком храмів) можуть використовуватися як притулки, пункти надання першої допомоги чи пункти забезпечення харчуванням. Таке використання церковних будівель має бути узгоджене з призначеним менеджером з управління майном. Якщо іншій благодійній чи громадській організації дозволено використовувати таку будівлю, на це повинна бути підписана угода. Щоб отримати більше інформації, див. “Use of Church Buildings in a Disaster” (Використання церковних будівель у випадку стихійного лиха чи катастрофи).

Докладніша інформація доступна на сайті “Emergency Response Procedures”.

22.9.2

Члени вищої ради

Член вищої ради, призначений до кожного кворуму старійшин, підтримує президентство цього кворуму у виконанні ними їхнього обовʼязку піклуватися про нужденних і допомагати їм ставати самозабезпеченими (див. 22.6.2).

Президентство колу також може призначити одного чи більше членів вищої ради робити наступне:

• Допомагати в навчанні фахівців колу та приходів з програми благополуччя та із самозабезпечення їхніх обовʼязків, якщо таких фахівців було покликано (див. 22.9.4 і 22.6.4).

• Координувати зусилля волонтерів у їхній роботі в установах, що діють за церковною програмою благополуччя та самозабезпечення.

• Служити у спеціалізованих робочих групах, які координують розпоряджання ресурсами, що стосуються самозабезпечення або служіння громаді (див. 22.10.2).

У колах, які підтримують роботу установи, що діє за церковною програмою благополуччя та самозабезпечення, члена вищої ради можуть попросити служити у комітеті відповідального колу із забезпечення діяльності установи (див. 22.9.1.2).

22.9.3

Президентство Товариства допомоги колу

Президентство Товариства допомоги колу підтримує президентства Товариств допомоги приходів у виконанні ними їхнього обовʼязку піклуватися про нужденних і допомагати їм ставати самозабезпеченими (див. 22.6.2).

Членкинь президентства Товариства допомоги колу можуть попросити служити у спеціалізованих робочих групах, які координують розпоряджання ресурсами, що стосуються самозабезпечення або служіння громаді (див. 22.10.2). У колах, які підтримують роботу установи, що діє за програмою благополуччя та самозабезпечення, членкиню президентства також можуть попросити служити у комітеті відповідального колу із забезпечення діяльності установи (див. 22.9.1.2).

22.9.4

Фахівці з програми благополуччя та із самозабезпечення

Якщо потрібно, президентство колу може покликати окремих людей або подружні пари служити фахівцями колу з програми благополуччя та із самозабезпечення.

Фахівцям можуть доручити відповідати за конкретні сфери, на яких зосереджується увага. Їх також можуть попросити:

• Допомагати в координуванні або проведенні навчання у групах із самозабезпечення або групах із подолання згубних звичок. Як правило, ці групи організовуються радами колу чи приходу.

• Допомагати членам Церкви знаходити можливості для працевлаштування чи отримання освіти.

• Служити місіонерами або волонтерами Всесвітньої програми BYU–Pathway.

• Пропонувати ідеї та ресурси, допомагаючи членам колу покращити їхню підготовленість, щоб задовольняти свої мирські потреби (див. 22.1.4).

• Допомагати у підготовці до надзвичайних ситуацій і діях у разі виникнення їх (див. 22.9.1.3).

• Інформувати членів Церкви про наявні державні, громадські та церковні ресурси (див. 22.12 і 22.13).

Фахівці колу координують зусилля з фахівцями з програми благополуччя та із самозабезпечення, яких може бути покликано у приходах.

22.10

Роль ради колу

Члени ради колу обговорюють потреби членів колу і планують, як допомогти членам колу стати самозабезпеченими (див. 29.3.7). Вони визначають, які ресурси у громаді та колі можуть допомогти провідникам приходів піклуватися про задоволення мирських та емоційних потреб членів Церкви (див. 22.12 і 22.13). Вони складають у письмовому вигляді та оновлюють простий план дій колу у надзвичайних ситуаціях (див. “Stake and Ward Preparedness [Підготовленість колу і приходу]”). Ради колів також можуть планувати варіанти проведення служіння у громаді.

22.10.1

Ресурси, що координуються колом

Залежно від доступності на місцях, рада колу може отримати доступ до будь-якого з вказаних далі додаткових ресурсів або запровадити їх. За допомогою цих ресурсів члени колу можуть ставати більш самозабезпеченими або брати участь у служінні громаді.

• Групи із самозабезпечення, які допомагають у таких сферах, як: працевлаштування, самозайнятість, освіта, особисті фінанси або емоційна стійкість

• Зцілення завдяки Спасителю: Програма подолання згубних звичок

• Всесвітня програма BYU–Pathway

• JustServe (див. JustServe у Community Service Guidebook [у Путівнику зі служіння громаді])

• Ресурси, які стосуються підготовленості до задоволення мирських потреб

• Ресурсні центри колу за програмою благополуччя та із самозабезпечення

• Каталог місцевих державних і громадських ресурсів, призначених для допомоги нужденним (див., наприклад, 22.12).

22.10.2

Спеціалізовані робочі групи

Щоб допомогти в організації та розпоряджанні необовʼязковими ресурсами, названими у 22.10.1, президентство колу може призначити спеціалізовані робочі групи, такі як робочі групи JustServe. Ці групи можуть складатися з вибраних членів ради колу або комітету провідництва колу у справах дорослих членів Церкви (див. 29.3.8). До їхнього складу також можуть входити такі фахівці:

• Фахівці з програми благополуччя та із самозабезпечення (див. 22.9.4).

• Директори з комунікації колу або фахівці JustServe (див. JustServe у Community Service Guidebook [у Путівнику зі служіння громаді]).

• Інші, якщо потрібно.

22.11

Роль ради єпископів колу

Рада єпископів колу проводиться, щоб порадитися стосовно обовʼязків єпископів. На ній проводиться регулярне обговорення принципів, що стосуються (1) піклування про тих, хто має мирські та емоційні потреби, і (2) досягнення самозабезпечення. (Див. 29.3.10).

Членів ради заохочують:

• Ділитися ідеями та називати ресурси, які можуть допомогти задовольняти мирські та емоційні потреби членів Церкви. Зокрема називати ресурси, які є у громаді. Також ділитися ідеями щодо можливостей для тих членів Церкви, які отримують церковну допомогу, відпрацювати її або послужити.

• Обговорювати, як заохочувати членів Церкви одержувати благословення, живучи за законом посту.

---

ДЕРЖАВНІ, ГРОМАДСЬКІ ТА ЦЕРКОВНІ РЕСУРСИ

---

22.12

Державні і громадські ресурси

У багатьох територіях члени Церкви мають доступ до державних чи громадських ресурсів, які допомагають задовольняти основні потреби. Серед таких може бути:

• Надання медичної допомоги.

• Надання продуктів харчування.

• Служби зайнятості та професійної підготовки.

• Консультації психотерапевта.

• Освітні програми.

• Програми допомоги людям літнього віку.

• Надання притулку.

22.13

Церковні ресурси

У наведеній далі таблиці вказано церковні ресурси, які можуть допомогти членам Церкви в їхніх зусиллях задовольнити свої мирські та емоційні потреби і стати самозабезпеченими. Господня комора (див. 22.2.1) та пожертвування від посту (див. 22.2.2) доступні єпископам у кожному приході. Інші вказані ресурси є необовʼязковими і відрізняються у різних місцях.

Категорія	Ресурси
Категорія Нагальні потреби	Ресурси Господня комора (члени Церкви жертвують свій час, матеріальні речі та фінансові ресурси, діляться талантами і виявляють співчуття) Пожертвування від посту Єпископські ордери на отримання продуктів харчування та інших товарів першої потреби через єпископську комору або продуктовий магазин.* Єпископські ордери на отримання одягу та домашнього начиння через магазин Deseret Industries.* * Єпископські ордери знаходяться в розділі “Єпископські ордери і рекомендації” в LCR.
Категорія Освіта і працевлаштування	Ресурси Групи із самозабезпечення (Пошук кращої роботи, Започаткування і розвиток власного бізнесу, Освіта для отримання кращої роботи) Ресурсні центри колу за програмою благополуччя та самозабезпечення Служба зі сприяння у працевлаштуванні Всесвітня програма BYU–Pathway EnglishConnect Позики Постійного фонду освіти Навчальні програми, що організовуються Deseret Industries або Development Counseling Services
Категорія Емоційне здоров’я	Ресурси Група із самозабезпечення (Емоційна стійкість) Консультаційні матеріали Family Services counseling (Підтримка, що надається Службою з питань сім’ї). У деяких місцях єпископи можуть направляти членів Церкви до Служби з питань сімʼї, заповнюючи ордери в розділі “Єпископські ордери і рекомендації” в LCR. Групи з подолання згубних звичок та Групи підтримки, в які входять подружжя і члени сімʼї Курси зі зміцнення шлюбу та сімʼї Консультації, що надаються провідникам Службою з питань сімʼї Ресурси для надання допомоги у життєвих ситуаціях
Категорія Підготовленість до задоволення мирських потреб	Ресурси Група із самозабезпечення (Особисті фінанси) Домашні запаси продуктів харчування Ресурси для задоволення мирських потреб Stake and Ward Preparedness [Підготовленість колу і приходу]
Категорія Служіння громаді	Ресурси JustServe.org Інші проєкти, що проводяться за підтримки Церкви