5.

Генеральне і територіальне провідництво

5.0

Вступ

Ісус Христос є “наріжним каменем” Своєї Церкви (Ефесянам 2:20). Він тримає всі ключі священства. Він покликає апостолів і пророків допомагати в Божій роботі зі спасіння і піднесення. Він надає цим вибраним слугам усі ключі, які нині стосуються царства Божого на землі. (Див. Учення і Завіти 27:12–13; див. також 3.4.1 у цьому довіднику).

Через пророків і апостолів Господь покликає чоловіків у чин сімдесятника, аби ті допомагали в Його роботі по всьому світу (див. Учення і Завіти 107:38). Крім того, Верховному єпископату, генеральним чинам та іншим провідникам чоловіків та жінок дано важливі обов’язки, щоб допомагати в цій роботі.

У цьому розділі описано ролі генеральних і територіальних провідників у Церкві.

5.1

Генеральне провідництво Церкви

Генеральне провідництво Церкви — це всі генеральні авторитети і генеральні чини. Слово генеральне означає, що повноваження і обов’язки, пов’язані з цими покликаннями, не обмежуються географічними кордонами. Ті, хто має ці покликання, скеровують членів Церкви, навчають їх і служать їм по всьому світу.

У цьому розділі стисло описано ролі генеральних авторитетів, генеральних чинів та рад і комітетів, у яких вони служать.

5.1.1

Генеральні авторитети

5.1.1.1

Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів

Президент Церкви. З давніх днів Господь скеровував Свій народ через пророків (див. Амос 3:7; Ефесянам 4:11–13). Президент Церкви є пророком, провидцем і одкровителем. Він також є старшим апостолом. Під керівництвом Господа він головує над Церквою і є єдиною людиною на землі, уповноваженою використовувати всі ключі священства (див. Матвій 16:16–19; див. також 3.4.1.1 у цьому довіднику). Він має повноваження отримувати одкровення і проголошувати волю Бога для всієї Церкви. (Див. Учення і Завіти 43:2–3; 107:91–92; 128:11).

Перше Президентство. Через Президента Церкви Господь покликає радників допомагати в роботі. Президент і Його радники — це “троє верховних первосвященників,… [які] утворюють кворум Президентства Церкви” (Учення і Завіти 107:22). Цей кворум називається Першим Президентством. Члени Першого Президентства є апостолами і, як такі, є “особливими свідками” імені Ісуса Христа (Учення і Завіти 107:23). Перше Президентство головує і здійснює керівництво в усьому, що стосується справ Церкви.

Петро, Яків та Іван виконували цю роль у давній Церкві. Вони були зі Спасителем під час кількох священних подій і отримали ключі царства. (Див. Матвій 16:18–19; 17:1–5; Марк 14:32–42; Учення і Завіти 27:12–13; 81:1–2).

Коли помирає Президент Церкви, Перше Президентство розпускається. Радники повертаються на свої місця по старшинству в Кворумі Дванадцятьох Апостолів. Під керівництвом старшого апостола Кворум дванадцятьох скеровує Церкву. Як кворум, вони вирішують, коли має бути реорганізовано Перше Президентство. Після прийняття одностайного рішення старшого апостола висвячують бути новим Президентом Церкви і він покликає своїх радників.

Кворум Дванадцятьох Апостолів. У давнину Ісус Христос покликав дванадцять апостолів, щоб вони допомагали скеровувати Його Церкву (див. Лука 6:12–13; Ефесянам 4:11–13; 1 Нефій 13:40). У наші дні Господь покликає чоловіків через Президента Церкви, щоб вони були висвячені в апостоли і служили у Кворумі Дванадцятьох Апостолів (див. Учення і Завіти 18:26–28). Цей кворум діє під керівництвом Першого Президентства, щоб розбудовувати Церкву і управляти нею в усіх народах (див. Учення і Завіти 107:33). Члени Кворуму дванадцятьох проголошують євангелію по всьому світу (див. Матвій 28:19–20; Учення і Завіти 107:35).

Кожен апостол має всі ключі царства і застосовує ці ключі під керівництвом Президента Церкви (див. Учення і Завіти 112:30–32). Дванадцять апостолів є “особливими свідками” імені Ісуса Христа (Учення і Завіти 107:23; див. також 27:12). Вони свідчать усьому світу про Його божественність і реальність Його Воскресіння (див. Дії 1:8, 22; 4:33; Учення і Завіти 76:22–24).

Апостоли присвячують весь свій час служінню в Церкві упродовж решти свого життя (див. Матвій 4:18–22).

Рада Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Усі члени Першого Президентства та Кворуму Дванадцятьох Апостолів є пророками, провидцями і одкровителями. Разом вони утворюють Раду Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Під керівництвом Господа і після одностайного голосування ця рада має повноваження проголошувати й тлумачити доктрину і встановлювати політику для Церкви (див. Учення і Завіти 1:38; 107:27–31).

5.1.1.2

Сімдесятники

Чин сімдесятника у Мелхиседековому священстві згадується і в Старому, і в Новому Завітах (див. Вихід 24:1, 9–10; Числа 11:16–17, 24–25; Лука 10:1, 17). Сьогодні є генеральні авторитети сімдесятники і територіальні сімдесятники (див. 5.2.2). Вони діють під керівництвом Кворуму Дванадцятьох Апостолів, використовуючи їхні ключі. Вони допомагають Дванадцятьом розбудовувати Церкву і управляти нею в усіх народах (див. Учення і Завіти 107:34–35, 38).

Президентство сімдесятників. Сім сімдесятників покликаються бути президентами, щоб головувати над усіма сімдесятниками. Один із семи президентів вибирається, щоб головувати над іншими шістьма. Вони утворюють президентство сімдесятників. (Див. Дії 6:2–6; Учення і Завіти 107:93–94; 124:138).

Генеральні авторитети сімдесятники. Генеральні авторитети сімдесятники покликаються Першим Президентством бути особливими свідками, які свідчать про ім’я Ісуса Христа й навчають євангелії по всьому світу (див. Учення і Завіти 107:25; 124:139).

Генеральні авторитети сімдесятники весь свій час присвячують служінню в Церкві. Як правило, їх звільняють від покликання в тому році, коли їм виповнюється 70 років, і надають статус почесного генерального авторитета. Хоч у них залишається чин сімдесятника, вони більше не головують на зборах.

Кворуми сімдесятників. Сімдесятників, включно з територіальними сімдесятниками, організовано у кворуми. Президентство сімдесятників головує над цими кворумами. Кількість сімдесятників та кворумів сімдесятників може збільшуватись у міру зростання Церкви. (Див. Учення і Завіти 107:95–96; 124:138–139).

5.1.1.3

Верховний єпископат

До складу Верховного єпископату входять Верховний єпископ і два його радники. Кожен з членів Верховного єпископату є генеральним авторитетом і має чин єпископа. Їх покликано Першим Президентством, і вони працюють під його керівництвом.

Верховний єпископат управляє мирськими справами, такими, як благополуччя, фінанси, майно та гуманітарна робота, у масштабах всієї Церкви (див. Учення і Завіти 107:68). Вони також навчають євангелії та розбудовують Боже царство по всьому світу.

5.1.2

Генеральні чини

Перше Президентство покликає жінок і чоловіків, щоб утворити генеральні президентства таких церковних організацій:

• Товариства допомоги

• Товариства молодих чоловіків

• Товариства молодих жінок

• Початкового товариства

• Недільної школи

Ці генеральні чини служать під керівництвом Першого Президентства, Кворуму Дванадцятьох Апостолів та призначених генеральних авторитетів сімдесятників. Зазвичай термін їхнього служіння — п’ять років.

Генеральні чини можуть мати такі обов’язки:

• Навчати й свідчити про Ісуса Христа і Його євангелію.

• Служити членами генеральних рад і комітетів Церкви, в які їх призначено.

• Виконувати доручення по всьому світу, щоб служити членам Церкви.

• Надавати скерування стосовно навчальних матеріалів, програм та ресурсів в очолюваних ними організаціях.

• Надавати скерування радам в очолюваній ними генеральній організації (див. наступний абзац).

• Навчати територіальних порадників організацій, які служать під керівництвом президентств територій, і надавати їм підтримку (див. 5.2.5.1).

Кожна генеральна організація Церкви може мати раду, щоб та допомагала президентству.

5.2

Провідництво територій

Церква має поділ на географічні території, якими охоплюється весь світ. У цьому підрозділі стисло описано, яким є провідництво Церкви у цих територіях.

5.2.1

Президентство території

У кожній території є генеральний авторитет сімдесятник, призначений Першим Президентством і Кворумом Дванадцятьох Апостолів служити президентом цієї території. Два радники, які є генеральними авторитетами сімдесятниками або територіальними сімдесятниками, призначаються допомагати президенту.

Президентство території головує над президентами колів і місій у території та радиться з ними. Вони також надають підтримку президентам храмів та матронам. Радячись з членами Кворуму Дванадцятьох Апостолів і президентства сімдесятників, яким вони підзвітні, вони вирішують, як застосовувати загальну політику Церкви і загальні настанови, щоб задовольняти потреби у їхній території.

Члени президентства території подорожують в межах призначеної території, щоб служити місцевим провідникам, місіонерам і членам Церкви та навчати і підбадьорювати їх. Вони призначаються Кворумом Дванадцятьох Апостолів головувати на конференціях колів та інших зборах.

5.2.2

Територіальні сімдесятники

Територіальні сімдесятники покликаються Першим Президентством бути особливими свідками, які свідчать про ім’я Ісуса Христа й навчають євангелії у призначених їм територіях (див. Учення і Завіти 107:25; 124:139). Працюючи під керівництвом президентства території, вони допомагають Дванадцятьом розбудовувати Церкву і управляти нею в їхній території.

Територіальні сімдесятники не покликаються на служіння повного дня. Зазвичай термін їхнього служіння — п’ять років. Як правило, їх призначають служити в географічній території, де вони проживають (див. Учення і Завіти 107:38, 98). Територіальні сімдесятники підтримуються на генеральній конференції.

Кожен територіальний сімдесятник належить до одного з кворумів сімдесятників. Ці кворуми організовано за географічним принципом. Президентство сімдесятників головує над територіальними сімдесятниками як членами цих кворумів.

Територіальні сімдесятники працюють і радяться разом з місцевими церковними провідниками, щоб допомогти їм виконувати їхні обов’язки. Територіальні сімдесятники можуть бути призначені:

• Служити у раді території (див. 5.2.3).

• Головувати на зборах координаційної ради (див. 5.2.4).

• Головувати на конференціях колів та навчати провідників колів.

• Створювати або реорганізовувати коли, рукопокладати нові президентства колів і надавати ключі президенту колу.

• Координувати виконання обовʼязків по всій території, зокрема у питаннях, що стосуються заходів (див. 20.3.3), сайт JustServe.org (де він доступний), зусиль з подолання наслідків стихійних лих чи інших доручень.

• Здійснювати подорожі по території місій та навчати провідників місій і місіонерів.

• Служити радником у президентстві території.

Територіальні сімдесятники головують на всіх церковних зборах, які вони відвідують в їхній території, якщо на них не присутній генеральний авторитет. Однак вони не головують над президентами храмів, місій чи колів, коли ті виконують свою повсякденну роботу. Ці президенти служать під керівництвом президентства території.

5.2.3

Рада території

У кожній території, якщо потрібно, збирається рада території (зазвичай один раз на квартал), щоб координувати Божу роботу зі спасіння і піднесення у їхній території. Президентство території головує над радою території. До складу цієї ради входять президентство території і територіальні сімдесятники, які служать у цій території. Інші можуть відвідувати деякі або всі збори цієї ради, коли це потрібно і коли їх запрошено президентством території.

5.2.4

Координаційна рада

Президентство території організовує координаційні ради. Кожна координаційна рада охоплює визначені коли та місії у території. Президентство території призначає територіального сімдесятника скеровувати кожну раду.

Президенти колів і місій відвідують збори координаційної ради. Президентів храмів, храмові округи яких знаходяться в межах місцевості, за яку відповідає координаційна рада, запрошують відвідати збори, коли це доцільно.

Інші можуть відвідувати деякі або всі збори, коли це потрібно і коли їх запрошено територіальним сімдесятником. Запрошуючи на ці збори, територіальні сімдесятники беруть до уваги відстань, сімейні обставини та необхідність поїздки.

Мета зборів координаційної ради — допомогти президентам колів, місій і храмів використовувати ключі священства у єдності. Разом вони радяться і координують зусилля, щоб допомогти членам Церкви виконувати свої обв’язки, беручи участь у Божій роботі зі спасіння і піднесення.

Територіальний сімдесятник збирає координаційну раду і проводить її збори невдовзі після кожних щоквартальних зборів ради території (див. 29.4). Додаткові збори можуть бути проведені, якщо в цьому буде потреба.

5.2.5

Територіальні покликання

Президентство території може покликати членів Церкви служити у територіальних покликаннях, щоб вони допомагали президентству території виконувати їхні обов’язки. Тих, хто служить на цих посадах, покликає та рукопокладає член президентства території або призначений територіальний сімдесятник. Їхня підтримка не проводиться.

Прикладами територіальних покликань можуть бути покликання виконавчого секретаря території, аудитора території, територіального директора з питань комунікації, територіального порадника з храмової та сімейно-історичної роботи і територіальної порадниці організацій.

5.2.5.1

Територіальні порадниці організацій

Поза межами Сполучених Штатів і Канади президентства територій можуть покликати жінок служити територіальними порадницями організацій. Ці порадниці можуть допомагати проводити ознайомче і подальше навчання нових президентств Товариства допомоги, Товариства молодих жінок і Початкового товариства колу під керівництвом президентств колів цих провідниць (див. 6.2.1.6). Член президентства колу або призначений член вищої ради бере участь у цьому ознайомчому навчанні.

Територіальні порадниці служать під керівництвом президентства території. Їх також регулярно навчають генеральні президентства організацій. Зазвичай термін їхнього служіння — три роки.