Як мені говорити зі своєю дитиною про здорову сексуальність?

Багато хто з батьків відчуває певні вагання та сором, коли настає час поговорити з дитиною про сексуальність. А дехто боїться, що такі бесіди спричинять пробудження у неї сексуальної поведінки. Насправді ж, якщо ви не говорите зі своєю дитиною про сексуальність, вона дізнається про неї з інших джерел. Регулярно проводячи розмови з дитиною на такі важливі теми, як здорова сексуальність, ви допоможете їй зрозуміти, що до вас безпечно звертатися з такими питаннями.

Більшості дітей притаманна природна допитливість, і вони хочуть зрозуміти дані їм Богом природні почуття, які у них виникають. Щоб підготуватися до бесіди зі своєю дитиною про сексуальність, згадайте, якими в їхньому віці були ви. Що ви відчували? Які думки, запитання чи занепокоєння у вас виникали? Де ви шукали інформацію? Що, на ваш погляд, було б добре, аби ви тоді почули, або чого хотілось би, аби вас тоді навчили?

Невпевненість щодо правильного проведення таких розмов—це нормальне явище. Не бійтеся показати свою вразливість, це може допомогти налагодити стосунки з дитиною. Якщо говорити чесно та відверто, дитина відчує вашу любов, незважаючи на незручність теми.

Щоб посприяти відкритості у спілкуванні, ви можете:

• Почати проводити такі бесіди, коли діти ще малі, називаючи частини тіла правильними назвами. Завдяки цьому діти дізнаються більше про своє тіло й засвоюють слова, потрібні їм, щоб бути здоровими та поінформованими.

• Дайте дітям зрозуміти, що вони можуть поставити вам будь-які запитання, а потім намагайтеся або стримувати свої емоції, або не змушувати дітей відчувати сором через їхні запитання або зізнання. Радійте тому, що вони з вами розмовляють, виявляйте любов та підтримку, і докладайте всіх зусиль, щоб підтримувати спілкування з ними.

• Розмовляючи про сексуальність, уникайте метафор. Дітям потрібно подавати інформацію ясно і з прямотою. Наприклад, деякі молоді люди розповідають про уроки, у яких порушення закону цнотливості порівнюється з пожованими жувальною гумкою або їжею, яку передають по колу присутнім у кімнаті і яку вже ніхто не хоче. Хоча такі метафори використовують із найкращих міркувань, вони, зазвичай, лише викликають страх сексуальності або відчуття низької самоповаги чи безнадійної нікчемності.

• Проводьте на домашніх вечорах уроки на теми, пов’язані з сексуальністю, і дозволяйте дітям навчати, коли вони відчують, що готові. Серед тем можуть бути такі: статеве дозрівання, відчуття власного тіла та позитивні сторони сексуальності.

• Обговорюйте, чому наявність сексуальних почуттів і сексуального збудження—це нормально. Дітям не потрібно діяти відповідно до тих почуттів і відчуттів, але вони можуть брати їх до уваги. Це означає помічати сексуальні почуття, але не ставитися до них негативно. Дослідження показали, що свідоме ставлення до своїх почуттів може допомогти дитині приймати кращі рішення, які узгоджуються з її цінностями й цілями.

• Намагайтеся утримуватися від проявів відрази або гніву, якщо ви помітили, що дитина торкається своїх інтимних частин тіла, або якщо юнак або дівчина зізнається в тому, що мастурбує. Реакція батьків на таку поведінку впливає на ставлення дітей та молоді до себе і своєї сексуальності.

• Навчайте своїх дітей, чому дано норми, пов’язані зі стосунками та сексуальністю. Навчаючи дітей цих норм і розповідаючи про те, чому ці норми важливі, не забувайте, що такі теми слід обговорювати, не викликаючи сорому або страху¹.

Примітка

1. Поради зі списку, позначеного булітами, цитовані й адаптовані зі статті Лори М. Падильї-Уолкер і Мег О. Дженкович, “Як, коли і навіщо розмовляти зі своїми дітьми про сексуальність)”, Ліягона, серп. 2020 р.